Постанова

від 01.08.2011 по справі 2а/0470/1051/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2011 р.  

Справа № 2а/0470/1051/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Горбалінського В.В.  

при секретарі

Кошлі А.О.

за участю:

представника позивача –

представника відповідача –

Ковальчука Д.Ю.

Циби А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Аметист" до Державної податкової інспекеції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Аметист» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська та з урахування уточнень позовних вимог просить суд:  

-          визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, які полягають у визначенні в акті про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 13.12.2010 року, в листі від 21.09.2010 року №20394/10/28-221 як податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю «Аметист» (код ЄДРПОУ 25529523);

-          визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, які полягають у невизнанні в акті про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 13.12.2010 року, в листі від 21.10.2010 року №23342/10/28-221 як податкову декларацію з податку на додану вартість  за вересень 2010 року, подану ТОВ «Аметист»;

-          зобов’язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська враховувати як податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року та вересень 2010 року, подані ТОВ «Аметист»;

-          зобов’язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська внести зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині: внесення показників декларацій ТОВ «Аметист» з податку на додану вартість за серпень 2010 року та вересень 2010 року; скасування статусу «не визнано як податкова декларація» щодо декларацій ТОВ «Аметист» з податку на додану вартість за серпень та вересень 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 22.12.2010 року ТОВ «Аметист» було отримано акт №4644/152/25529523 від 13.12.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності. Відповідно до даного акту податковим органом було проведено перевірку в ході якої виявлено порушення вимог чинного законодавства, а саме: неподання декларацій з податку на додану вартість за серпень 2010 року (граничний строк подання – 20.09.2010 року та вересень 2010 року (граничний строк подання – 20.10.2010 року).

Проте, 20.09.2010 року та 20.10.2010 року на адресу податкового органу кур’єрською службою було направлено податкові декларації за серпень 2010 року та вересень 2010 року, що підтверджується поштовими чеками.

Направлені декларації не визнані податковою інспекцією, податковими, про що було повідомлено позивача листами №20394/10/28-221 від 21.09.2010 року та №23342/10/28-221 від 21.10.2010 року, в яких зазначено причину неприйняття, а саме: декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, у зв’язку із відсутністю обов’язкового реквізиту – назви податкового органу до якого надсилається податкова звітність; декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року, у зв’язку із ненаданням реєстру податкових накладних в електронному вигляді.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки відповідно до копії податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, оригінал якої був направлений до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, зазначено податковий орган.

Щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, позивач пояснив, що при направленні поштового відправлення ним було додатково надано інформаційний носій із реєстром податкових накладних в електронному вигляді, що підтверджується описом кур’єрської доставки.     

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, проти задоволення позову заперечував повністю з наступних підстав.

В ході проведення перевірки Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська було встановлено порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: не подання звітності по податку на додану вартість за серпень та вересень 2010 року. На підставі виявлених порушень податковим органом складено акт №4644/152/25529523 від 13.12.2010 року.

Зазначені в акті порушення виникли в результаті неналежного заповнення форми декларації з податку на додану вартість.

В порушення вимог пп.4.1.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 не зазначено обов’язковий реквізит - назва податкового органу до якого надіслана податкова звітність. Також, позивачем при направленні податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року не додано копію реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, чим порушено п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів».

Таким чином, із вищевикладених обставин, декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2010 року не визнані контролюючим органом, податковими. Товариство з обмеженою відповідальністю «Аметист» не виправило недоліки та не надало податкову звітність, яка б не суперечила вимогам чинного законодавства.

Отже, відповідач вважає, що діяв у відповідності до вимог чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства України та в межах визначеної Законом компетенції.     

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши письмові докази у справі, суд встановив.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини за цією справою, виникли до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи, слід застосовувати норми раніше діючого законодавства.

Спеціальними законами, які визначали статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обов’язки платників податків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які були чинними та діяли на момент виникнення  спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аметист» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 16.06.1998 року (код ЄДРПОУ 25529523) та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аметист» направило на адресу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року - 20.09.2010 року та вересень 2010 року – 20.10.2010 року.

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська 21.09.2010 направила лист №20394/10/28-221 до  позивача, яким повідомила про невизнання звітності з податку на додану вартість за серпень 2010 року, податковою, оскільки порушення п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не зазначено обов’язковий реквізит, а саме: не вказано назву державної податкової інспекції, до якої подається податкова звітність.

21.10.2010 року податковий орган направив лист №23342/10/28-221, відповідно до якого, податкова звітність з податку на додану вартість за вересень 2010 року, також не визнана податковою, у зв’язку із порушення п.8 Закону України від 20.05.2010 року №2275-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів», а саме до звіту не було додано реєстр податкових накладних в електронному вигляді.

Таким чином, 13.12.2010 року при проведенні невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року та вересень 2010 року не були враховані, що призвело до порушення п.п. «а» п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатами перевірки був складений акт №4644/152/25529523.  

Відповідно до п.1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору.

У відповідності до п.п. 4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

03.02.2011 року до суду надійшло клопотання позивача про призначення технічної експертизи документів, в  якому пояснив, що з метою об’єктивного встановлення тієї обставини, чи направлялась ТОВ «Аметист» податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 року в тій редакції, яка була надана відповідачем до суду, оскільки є достатні підстави вважати, що перший аркуш наданої податковим органом декларації не є тим аркушем, який направлявся позивачем.    

За клопотанням представника позивача суд ухвалив, призначити судову технічну експертизу документів, а саме – податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року.

21.04.2011 року із Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду надійшли висновки судової технічної експертизи документів №1861.

Відповідно до висновків експерта, в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року ТОВ «Аметист» аркуш 1 не є первинним, первинний аркуш був змінений на аркуш 1, що є у наданій декларації. В податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року ТОВ «Аметист» аркуш 1 та аркуші 2-4 виконані неодноразово, на різних принтерах. Друковані тексти на аркушах 2-4 в зазначеній податковій декларації і аркуші 5 в ярлику до реєстру виконувались або на різних принтерах, або на одному принтері але в різний час. Тонери, якими виконані друковані тексти на аркушах 2-4 в податковій декларації та в ярлику до реєстру на аркуші 5, мають однаковий якісний склад за барвниками, тобто тюнери мають спільну родову належність за якісним складом за барвниками. Тонери, якими виконані друковані тексти на аркуші 1 і на аркушах 2-4 податкової декларації, аркуші 5 в ярлику до реєстру відрізняються за якісним складом за барвниками, тобто тюнери не мають спільної родової належності за якісним складом за барвниками.

Таким чином, дослідивши висновок експерта №1861 від 12.04.2011 року, суд встановив, що перший аркуш декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року не є первинним.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про відсутність причинного зв’язку між діями позивача та наслідками у вигляді розбіжностей, оскільки ним не надано жодних доказів які б спростували висновок експерта.       

Відповідно до п.п.4.1.2. п.4.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Абзацом 5 п.п.4.1.2. п.4.2. ст.4 зазначеного Закону, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до абз. «ї» п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Форма податкової декларації з податку на додану вартість, порядок її заповнення та подання до органів державної податкової служби затверджені наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання».

Відповідно до п.п.9.1 п.9 Порядку №166, форми податкової декларації з податку на додану вартість, зареєстровані в установленому порядку в Міністерстві юстиції України, відповідають нормам та змісту податку на додану вартість.

Пунктом 3.4 Порядку №166 встановлено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством. Також, п.5 Порядку №166 визначено порядок заповнення податкової декларації.

Щодо податкової звітності за вересень 2010 року, суд встановив, що з огляду на вказані норми, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства України, надана позивачем, декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року, повністю відповідає нормам наказу ДПА України від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання», в ній зазначено всі обов'язкові реквізити, її підписано відповідними посадовими особами та скріплено печаткою платника податків.

При направленні 20.10.2010 року позивачем поштового відправлення ним до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, було додатково надано інформаційний носій із реєстром податкових накладних в електронному вигляді, що підтверджується описом кур’єрської доставки та не заперечується відповідачем.

Тому, суд вважає, твердження відповідача щодо направлення застарілої форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, як порушення вимог законодавства України, а саме: п.8 Закону України від 20.05.2010 року №2275-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів», помилковими, оскільки відповідно до вищевказаних норм  дані обставини не є підставою для невизнання звітності податковою.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача суми сплачених судових витрат, суд зазначає, що  відповідно до ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує всі здійснені судові витрати на користь сторони, яка не є суб’єктом власних повноважень, якщо рішення прийнято на її користь.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

                                                            ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, які полягають у визначенні в акті про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 13.12.2010 року, в листі від 21.09.2010 року №20394/10/28-221 як податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю «Аметист» (код ЄДРПОУ 25529523).

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, які полягають у невизнанні в акті про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 13.12.2010 року, в листі від 21.10.2010 року №23342/10/28-221 як податкову декларацію з податку на додану вартість  за вересень 2010 року, подану ТОВ «Аметист».

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська враховувати як податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року та вересень 2010 року, подані ТОВ «Аметист».

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська внести зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині: внесення показників декларацій ТОВ «Аметист» з податку на додану вартість за серпень 2010 року та вересень 2010 року; скасування статусу «не визнано як податкова декларація» щодо декларацій ТОВ «Аметист» з податку на додану вартість за серпень та вересень 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист» витрати на проведення судово-технічної експертизи документу у розмірі 4 522,00 грн. (чотири тисячі п’ятсот двадцять дві грн. 00 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена в повному обсязі 19.07.2011 року

Суддя                       

В.В. Горбалінський