Ухвала від 05.10.2006 по справі 29/303а

29/303а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                           У  Х  В  А  Л  А  

05.10.06 р.                                                                                  Справа № 29/303а                                                   

м. Донецьк, вул.Артема157, нарадча кімната

Суддя господарського суду Донецької області Гаврищук Т.Г.

за позовом -  Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „СПІЧ і К” м.Макіївка

до відповідача – Державної податкової інспекції у Солом”янському районі м.Києва

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним

за участю представників сторін:

від позивача – Уманець Л.О. – бухгалтер-економіст (за довір.), Бікезін Д.В. – юрисконсульт (за довір.), Печерський Ю.П. – ген.директор

від відповідача – Городецька О.М. – зав. сектору супроводження справ у судах юридичного відділу (за довір.)

ВСТАНОВИВ:

                   Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „СПІЧ і К”, звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом  заборони ДПІ у Солом”янському районі м.Києва та Центрально-Міській міжрайонній державній податковій інспекції м.Макіївки вживати заходів з погашення податкового боргу Київської філії ТДВ “СК “СПІЧ і К”  в сумі 300307,45 грн.

                  В обґрунтування підстав для забезпечення  позову позивач посилається на ті обставини, що відповідачем було прийняте рішення №265 від 07.12.2005р. про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків, яке надіслано для виконання до Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції м.Макіївки, процедура його оскарження закінчилась 18.07.2006р. Позивач вважає, що оскільки на теперішній час у Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції м.Макіївки відсутні підстави для невиконання цього рішення, позивач примусово позбавиться належних йому на праві власності грошових коштів та іншого майна, а у разі визнання недійсним оспорюваного повідомлення-рішення  у позивача не залишиться несплачених зобов”язань перед бюджетом.

                   Відповідач проти задоволення клопотання заперечив.

                   Згідно до ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України суд  може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

          За правилами п.п.6.2.2 п.6.2  ст. 6 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган надсилає платнику податків податкові вимоги у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки. Податковий орган здійснює передбачені цим Законом заходи по стягненню безпосередньо податкового боргу.  

          У розумінні п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 наведеного Закону податковий борг – це узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки.

                 Відповідно до п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закон України  “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” при  зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання, донараховане податковим органом, вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті  та  прийняття  відповідного рішення.

          Враховуючи, що предметом позовних вимог у цій справі є визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №00002822304/0 від 02.06.2005р., то визначена в них сума податкового зобов'язання є неузгодженою, тому у позивача відсутні зобов'язання щодо сплати донарахованої суми, а у відповідача – право на здійснення заходів по її стягненню.

          Позивач не надав доказів, які б свідчили про намір податкового органу здійснити стягнення неузгодженої суми податкового зобов'язання за оспореними податковими повідомленнями-рішеннями.

          За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів щодо забезпечення позову.  

           На підставі викладеного та керуючись статями 117, 118,  160, 165,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,  

                                               ПОСТАНОВИВ:

               Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „СПІЧ і К” про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом  заборони ДПІ у Солом”янському районі м.Києва та Центрально-Міській міжрайонній державній податковій інспекції м.Макіївки вживати заходів з погашення податкового боргу Київської філії ТДВ “СК “СПІЧ і К”  в сумі 300307,45 грн.

                Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження ухвали суду протягом п'яти днів з дня отримання сторонами копії ухвали.  Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                 Гаврищук Т.Г.