Постанова

від 16.01.2007 по справі 29/303а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/303а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

11.01.2007 р.                                                                                      справа №29/303а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Алєєвої  І.В.

суддівШевкової  Т.А., М'ясищева  А.М.,

при секретареві судового засіданняГоранська Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача:Печорський Ю.П. - директор, Бікезін Д.В., Уманець Л.О. - за довіренністю,

від відповідача:Городецька О.М. -довіреність № 315 від 20.09.06р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Солом"янському р-ні м.Києва

на постанову (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від30.10.2006 року

по справі№29/303а (Гаврищук Т.Г.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Спіч і К"м.Макіївка

доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Київа

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000282304/0 від 02.06.2005р. (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від16.10.2006р. №181)

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “СПІЧ і К” м.Макіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.06.2005р. № 00002822304\0.

          Постановою господарського суду Донецької області від 30.10.06р. по справі № 29/303а (підписана 06.11.06р.) позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “СПІЧ і К”  були задоволені в повному обсязі з врахуванням додаткової заяви від 16.10.2006р. про уточнення номеру спірного рішення. Визнане  недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва №0000282304\0 від 02.06.2005р.  

Місцевий господарський суд в оскарженій постанові, враховуючи вимоги п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначив, що відповідач не надав жодного доказу, що засвідчує одержання Київською філією Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “СПІЧ і К” доходів не від страхової діяльності та не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 02.06.2005р.  №0000282304\0, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставне донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 210625 грн., що, в свою чергу зумовлює відсутність підстав для застосування штрафних ( фінансових) санкцій у відповідності до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , внаслідок чого задовольнив позовні вимоги.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м.Києва, не погодився з постановою господарського суду Донецької області та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Донецької області від 30.10.06р. в адміністративній справі № 29/303а скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заявник апеляційної скарги не погоджується з постановою суду першої інстанції з посиланнями на неповне з'ясування всіх обставин справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема пп.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.10.1 ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94р. № 334/94-ВР, п.8 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХП із змінами та доповненнями.

Заперечує стосовно висновків суду першої інстанції щодо організації проведення перевірки, спростовуючи аргументи, наведені позивачем в адміністративному позові, при цьому зазначаючи про ненадання позивачем до перевірки документів та пояснень щодо діяльності  та неспростування останнім встановлених під час перевірки порушень.

Зазначає, що у зв'язку з тим, що позивач документи (ліцензії, договори страхування, договори перестрахування, ковер-нои, платіжні документи, які підтверджують сплату страхових платежів) за період з 01.07.03р. по 31.03.05р. до перевірки не надавав, підтвердити правомірність застосування ставки 3% по податку на прибуток неможливо.

Зазначає також, що акт перевірки № 36/23-0413/32243693 від 31.05.05р. та спірне податкове повідомлення-рішення не були вручені позивачу у зв'язку з незнаходженням платника податків за адресою, вказаною в реєстраційних та звітних документах, внаслідок чого було складено акт про неможливість ознайомлення з результатами перевірки (вих.№ 49 від 31.05.05р.). Посилається при цьому на пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00р. № 2181 та наполягає на тому, що спірне податкове повідомлення-рішення вважається врученим позивачу 06.06.05р. –з дати розміщення на дошці податкових оголошень.

Повідомляє, що матеріали перевірки листом № 252/м/23-0411 від 10.06.05р. було направлено до ГВ ПМ ДПІ у Солом”янському районі м.Києва для вжиття заходів згідно з чинним законодавством.

Посилається на ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу” від 04.12.90р. № 509-ХП із змінами та доповненнями та зазначає, що не має підстав здійснювати позапланову перевірку на підставі документів за період з Ш кв. 2003р. по Ікв.2004р., які були здані 21.03.06р. через канцелярію Державної податкової інспекції у Солом”янському районі м.Київа.

Зазначає, що у зв'язку з наявністю податкового боргу, на виконання вимог ст.ст. 6-8,10,11,16,17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00р. № 2181-Ш до позивача були застосовані певні заходи. При цьому, з огляду на зазначені вище норми, вважає, що рішення від 07.12.05р. № 265 Про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків прийняте правомірне, тому податкове повідомлення-рішення від 02.06.05р. № 0000282304/0 винесене відповідачем також правомірно.

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “СПІЧ і К” м.Макіївка, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу (вих.№ 223 від 21.12.06р.) доводи податкового органу відхилив, постанову місцевого господарського суду вважає законною та обґрунтованою, прийнятою відповідно до вимог діючого законодавства.  

За розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.06р. для розгляду апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі м.Києва  призначена колегія суддів у складі: судді Алєєвої І.В. (головуючий), судді Величко Н.Л., судді М”ясищева А.М.

За розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.07р. для розгляду апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі м.Києва  у зв'язку з відпусткою судді Величко Н.Л. змінена колегія суддів та призначена судова колегія у складі: судді Алєєвої І.В. (головуючий), судді М”ясищева А.М., судді Шевкової Т.А.

          Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд  встановив.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м.Києва було направлено Київській філії “СПІЧ та К” повідомлення №86\23-04 від 26.04.2005р. про проведення з 04.05.2005р. планової виїзної перевірки за період з дати останнього податкового періоду, охопленого комплексною документальною перевіркою по 31.03.2005р. Докази вручення такого повідомлення Київській філії ТДВ “СПІЧ та К” в матеріалах справи відсутні. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, відповідачем  був складений акт від 04.05.2005р. №41/23-0413 про незнаходження КФ ТДВ СК “СПІЧ і К” за юридичною адресою внаслідок повернення повідомлення 28.04.2005р. з відміткою поштового відділення про незнаходження  Київській філії  ТДВ “СПІЧ та К” за юридичною адресою.

Відповідачем складено акт від 31.05.2005р.  №36/23-0413/21613936 про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Київською філією ТДВ “Спіч і К” за період з 01.07.2003р. по 31.03.2005р.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.06.2005р. № 0000282304\0, яким Київській філії ТзДВ ”Страхова компанія “СПІЧ та К” згідно підпункту “а”,“б”, “в”,”г” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 315937,50 грн., у тому числі основний платіж 210625 грн., штрафні (фінансові) санкції –105312,50 грн.

У  письмових поясненнях від 20.10.2006р. відповідач зазначив, що суму податкового зобов'язання за наведеним рішенням було визначено згідно до п.п.“б”п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

У зв'язку з тим, що пошта не змогла вручити платнику податків оспорене позивачем податкове повідомлення-рішення, яке було направлено 02.06.2005р., відповідачем за №50/23-04/21613936 був складений акт про невручення та розміщення 06.06.2005р. на дошці повідомлень податкового повідомлення-рішення №00002822304/0 від 02.06.2005р.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що постанова місцевого господарського суду відповідає нормам діючого законодавства і не підлягає скасуванню з  підстав, викладених в апеляційній скарзі, з огляду на наступне.

Актом перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, встановлено, що у зв'язку з тим, що позивачем документи для перевірки не надано, підтвердити правомірність застосування 3% ставки по податку на прибуток неможливо. Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що позивач в 3 та 4 кварталах 2003р., 1 кварталі 2004р. в порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.10.1 ст.10 Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств ” застосував для оподаткування отриманого доходу 3% ставку по податку на прибуток замість 30% та з 01.01.2004р. –25% ставки по податку на прибуток, що стало підставою для визначення суми податкового зобов‘язання з податку на прибуток за 3,4 квартали 2003р. в розмірі 207600грн., за 1 квартал 2004р. в розмірі 3025 грн.

Місцевим господарським судом обґрунтовано зазначено, що висновок про заниження податку на прибуток був викладений в акті перевірки без дослідження первинних документів бухгалтерського та податкового обліку в порушення п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного   та іншого законодавства, затвердженого. наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005  за №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за №925/11205, згідно вимог якого факти  виявлених  порушень  податкового,  валютного та іншого законодавства викладаються в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Судом першої інстанції до матеріалів справи були належним чином залучені та в повній мірі досліджені всі докази, надані Київською філією Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “СПІЧ і К” в підтвердження сум доходів, одержаних саме від страхової діяльності та наведених в деклараціях з податку на доходи (прибуток) страховика за 3 кв. 2003р. від 28.10.2003р., за 2003 рік від 21.01.2004р. ( вхід. .№ 323065), за 1 квартал 2004 року від 07.04.2004р.( вхід. .№ 42371) та наданих до податкового органу, а саме: договір добровільного страхування орендованого майна №02/01/03 від 14.07.2003р.; договір страхування від нещасних випадків №02/02/03 від 25.09.2003р.; договори добровільного страхування майна №05/01/03 від 29.09.2003р., №06/01/03 від 29.09.2003р., договір №01/03/03 від 27.06.2003р.; договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів  №01/04/03 від 06.10.2003р.; договір обов'язкового власного страхування від нещасних випадків на транспорті  №03/02/03 від 15.10.2003р.; договір добровільного страхування майна №17/01/03 від 17.01.2003р.;  договір добровільного страхування майна №13/01/03 від 14.10.2003р.; договори  обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів  №02/04/03 від 12.12.2003р., №03/02/03 від 12.12.2003р. : договір обов”язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті №03/02/03-1 від 12.12.2003р.; договір обов”язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті №01/02/04 від 09.03.2004р. з ТОВ “Ортотех-Сервіс ГмбХ”; договір добровільного страхування вантажів  №01/05/04 від 25.02.2004р.;  договори добровільного страхування майна №02/01/04 від 29.03.2004р., №01/01/04 від 25.03.2004р.  (т.2, л.с.36-37, 39-40, 54-55, 83-84,91-92, 94-95, 99-100, 113-114, 119-120, 122-123, 136-137, 138-139, 141-142) та банківські виписки Філії “НИВКИ” КФС Експобанк і Київського регіонального управління Комерційний банк “Приватбанк” на перерахування страхових платежів за вказаними договорами (т.2, л.с.66-63, 67-78), з дослідження яких та касової книги вбачається, що інших надходжень грошових коштів на рахунок Київської філії ТДВ “Страхова компанія “СПІЧ і К” за вказані  періоди не відбувалось.

При цьому, місцевим господарським судом було обґрунтовано встановлено, що позивач взагалі не зобов'язаний був включати до оподатковуваного доходу за в 4 кв. 2003р суми в розмірі 567000 грн., задекларовані за договорами страхування майна, укладеними з  ТОВ “Мастер-Дент” (т.2, л.с. 1-23), за якими не було здійснено відповідних платежів.  Суд першої інстанції дослідивши, що пунктом 4.2 наведених договорів встановлено, що договір страхування набуває чинності  з 00 год.00 хв. наступного дня після надходження платежу на поточний рахунок Страховика та враховуючи приписи ст..983 Цивільного кодексу України, обґрунтовано зазначив, що здійснення у 4 кварталі 2003р. платежів за наведеними договорами не було встановлено, тобто ці договори не набрали чинності.

Порядок оподаткування доходів від страхової діяльності визначений п.7.2 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( в редакції, чинної у податковий період, за який донарахований податок), за приписами п.п.7.2.1 якого  оподатковувані  доходи  від страхової діяльності (крім страхування життя) страховиків-резидентів оподатковуються за ставкою у розмірі 3 відсотки суми валового доходу, одержаного від страхової діяльності, та не підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою статтею 10 цього Закону.

 Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом розуміється сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами (крім договорів страхування життя), зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених (нарахованих) страховиком за договорами перестрахування з резидентом та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому періоді.

  Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж ті, що визначені у підпунктах 7.2.1 та 7.2.2 цього пункту, такі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції з банківських виписок Філії “Нивки” КБ “Експобанк” та Київського регіонального управління Комерційний банк “Приватбанк”, у яких були відкриті банківські рахунки Київської філії Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “СПІЧ і К”, а також  касової книги у 3,4 кварталах 2003р. та 1 кварталі 2004р. позивач не одержував доходів від інших джерел  ніж страхової діяльності, тому донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 210625 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням є безпідставним.

     Згідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано судам першої та апеляційної інстанції  жодного доказу, які б свідчили про одержання Київською філією Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “СПІЧ і К” доходів не від страхової діяльності, тому висновок місцевого господарського суду щодо безпідставного донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 210625 грн. є цілком обґрунтованим.

          Таким чином, відповідачем не доведена правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.06.2005р. №0000282304\0, що обґрунтовано встановлено місцевим господарським судом.

Відсутність підстав для донарахування податку на прибуток обумовлює відсутність підстав для застосування штрафних ( фінансових) санкцій у відповідності до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

З огляду на наведене, не приймаються до уваги ствердження скаржника, викладені в апеляційній скарзі, стосовно порушення судом пп.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.10.1 ст.10 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Ствердження скаржника стосовно ненадання позивачем до перевірки документів, які підтверджують сплату страхових платежів за період з 01.07.03р. по 31.03.05р. у зв'язку з чим неможливо, підтвердити правомірність застосування ставки 3% по податку на прибуток є безпідставними з огляду на матеріали справи, до яких залучені всі документи, що підтверджують викладені вище обставини.

  Крім зазначеного, з акту перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, вбачається, що фактично перевірка Київської філії “СПІЧ та К” за період з 01.07.2003р. по 31.03.2005р. проводилась відповідачем в приміщенні  ДПІ у Солом'янському районі м.Києва.

Місцевим господарським судом обґрунтовано, з огляду на приписи п.1,8 ст. 10, 1 ст. 11, а також статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” зі змінами та доповненнями, якою визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності,  достовірності, повноти нарахування та сплати  податків та зборів (обов'язкових платежів) платником податків та п.1.2  Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005  за № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005р. за №925/11205, за вимогами яких планові виїзні перевірки здійснюється за місцезнаходженням суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка, обґрунтовано встановлено, що перевірка Київської філії “СПІЧ та К” за період з 01.07.2003р. по 31.03.2005р. була здійснена в приміщенні  ДПІ у Солом'янському районі м.Києва, в порушення наведених вище вимог.

          Керуючись п.1-3 ст. 160, п.2 ч.2 ст.162, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ст.205, ст..206, п.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України  № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, Донецький апеляційний господарський суд

                                                  У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва на постанову господарського суду  Донецької області від 30.10.06р. (підписана 06.11.06р.) по справі № 29/303а –залишити без задоволення.

          Постанову господарського суду Донецької області від 30.10.06р. (підписана 06.11.06р.) по справі № 29/303а –залишити без змін

          Ухвала суду  апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.

           Ухвала  складена в повному обсязі  16.01.2007 року.

Головуючий:          І.В.  Алєєва

Судді:           А.М.  М'ясищев

          Т.А.  Шевкова