Рішення

від 01.07.2011 по справі 44/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  44/210

01.07.11

За позовом Публічного  акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК"

до    Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-буд"

про  стягнення 224 481,22 грн.

Суддя   Чеберяк П.П.

Представники:

Від позивачаРужинський І.Г. - представник

Від відповідача  Теличук О.Ф. - представник

У судовому засіданні 01.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне  акціонерне товариство "Дарницький завод ЗБК" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-буд" заборгованості у розмірі 224 481,22 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.03.2011 порушено провадження у справі № 44/210 та розгляд справи призначено на 11.04.2011р.

11.04.2011р. у зв'язку з відпусткою судді розгляд справи не відбувся.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.04.2011р. призначено розгляд справи на 17.05.2011р.

17.05.2011р. оголошено перерву в судовому засіданні до 06.06.2011р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.06.2011р. розгляд справи відкладено на 01.07.2011р.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті справи та підтримав позовні вимоги, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача відзив на позовну заяву суду не надав, однак надав пояснення  по суті справи та подав клопотання про зобов'язання сторін провести звірку взаємних розрахунків.

Оскільки відповідач не виконав вимог попередніх ухвал суду, відзив на позовну заяву не подав, відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за необхідне розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2005 року між Публічним  акціонерним товариством "Дарницький завод ЗБК" –продавцем (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житло-буд" –покупцем (далі - відповідач) був укладений договір купівлі-продажу №1 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача товар, а відповідач - прийняти та оплатити товар на умовах визначених договором.

Відповідно до п. 2.2. договору, розрахунок за товар здійснюється на умовах попередньої оплати шляхом безготівкового перерахування коштів та банківський рахунок позивача.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача за період з 01.04.2008р. по 07.09.2009р. товар, що підтверджується видатковими накладними: № РН 080401010 від 01.04.2008р., № РН 080401063 від 01.04.2008р., № РН 080401064 від 01.04.2008р., № РН 080403031 від 03.04.2008р., № РН 080409019 від 09.04.2008р., № РН 080410020 від 10.04.2008р., № РН 080415089 від 15.04.2008р., № РН 080417018 від 17.04.2008р., № РН 080417019 від 17.04.2008р., № РН 080424023 від 21.04.2008р., № РН 080424006 від 24.04.2008р., № РН 080424023 від 24.04.2008р., № РН 080429026 від 29.04.2008р., № РН 080430006 від 30.04.2008р., № РН 080505010 від 05.05.2008р., № РН 080514023 від 14.05.2008р., № РН 080515025 від 15.05.2008р., № РН 080515026 від 15.05.2008р., № РН 080516020 від 16.05.2008р., № РН 080516021 від 16.05.2008р., № РН 080516033 від 16.05.2008р., № РН 080521024 від 21.05.2008р., № РН 080526016 від 26.05.2008р., № РН 080527011 від 27.05.2008р., № РН 080529046 від 29.05.2008р., № РН 080531037 від 31.05.2008р., № РН 080610015 від 10.06.2008р., № РН 080617013 від 17.06.2008р., № РН 080617013 від 17.06.2008р., № РН 080625025 від 25.06.2008р., № РН 080627034 від 27.06.2008р., № РН 080930038 від 30.09.2008р., № РН 090905004 від 05.09.2009р. на загальну суму 4 187 609,24 грн. (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії наявні в матеріалах справи).

В порушення умов договору відповідач за переданий товар розрахувався частково на суму 3 996 093,53 грн.

Крім того, на початок спірного періоду на рахунку позивача перебував залишок грошових коштів надмірно сплачених відповідачем за раніше переданий товар у сумі 46 221,48 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача –склала 145 294,23 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття у строк  та  на  умовах, обумовлених договором. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.          

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Суд розглянув клопотання відповідача про зобов'язання сторін провести звірку взаємних розрахунків та відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

У судовому засіданні 17.05.2011р. за наявності представників позивача та відповідача, суд зобов'язав сторін провести звірку взаємних розрахунків, що підтверджується записом у протоколі судового засідання від 17.05.2011р.

20.05.2011р. до господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи акту звірки звірки взаємних розрахунків станом на 19.05.2011р., проте вказаний акт звірки відповідачем не підписаний.

Твердження представника відповідача у судовому засіданні 01.07.2011р. про не надсилання позивачем на їх адресу акту звірки взаємних розрахунків спростовується долученими до клопотання позивача від 20.05.2011р. фіскального чеку та опису вкладень з відміткою відділення поштового зв'язку, що приймається судом як належний доказ направлення на адресу відповідача акту звірки взаємних розрахунків станом на 19.05.2011р.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено існування у відповідача основної заборгованості за договором, яка станом на день вирішення спору становить 145 294,23 грн. і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у   цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України передбачає, що  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до  ст. 551 ЦК України предметом неустойки може  бути  грошова  сума,  рухоме  і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки  є  грошова  сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 5.1. договору відповідач за прострочення оплати відвантаженого товару сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.

Позивач надав суду розрахунок пені, який суд вважає обґрунтованим та вчиненим з урахуванням вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що факт прострочення виконання зобов'язання судом встановлено, то вимоги позивача про нарахування пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються за розрахунком позивача у розмірі 17 188,08 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним у позовній заяві, з відповідача підлягає стягненню 49 618,93 грн. інфляційних нарахувань та 12 379,98 грн. три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідач  не надав належних доказів погашення заборгованості, відзив на позовну заяву не подав, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 2 244,82 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 610 - 612, 626, 629 Цивільного кодексу України,  ст.  193 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-буд" (01001, м. Київ, вул. Майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 24368041) на користь Публічного  акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11, код ЄДРПОУ 010373298) 145 294 (сто сорок п'ять тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 23 коп. –основного боргу, 17 188 (сімнадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 08 коп. –пені, 49 618 (сорок дев'ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 93 коп. –інфляційних нарахувань, 12 379 (дванадцять тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 98 коп. –3 % річних, 2 244 (дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 82 коп. –витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                   П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення: 05.07.2011р.