Рішення

від 12.07.2011 по справі 30/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/148

12.07.11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-2000»

До                 Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИМПЕЛ МТ»

Про               стягнення 1 249 477,20 грн.          

                                                                                             Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача        Калінченков О.В. - директор

Від відповідача   не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-2000»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИМПЕЛ МТ»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором купівлі-продажу будівельних матеріалів № б/н від 03.02.09. в розмірі 1 249 477,20 грн. (839 234,07 грн. –основний борг, 176 768,24 грн. –сума за користування чужими коштами, 175 395,31 грн. –збитки від інфляції, 58 079,58 грн. –3% річних).

Крім того, позивач просить суд в порядку ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України для забезпечення позову накласти арешт на все майно відповідача та кошти на поточному рахунку № 260000058901 в АКБ «Східно-Європейський банк»МФО 322685 та направити її до виконання в АКБ «Східно-Європейський банк».

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в порушення умов Договору купівлі-продажу будівельних матеріалів № б/н від 03.02.09. не було поставлено позивачу товар, який був оплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Континент-2000».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.11. порушено провадження у справі № 30/148, розгляд справи було призначено на 26.05.11. о 11-45.

Представник відповідача в судове засідання 26.05.11. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 16.05.11. про порушення провадження у справі № 30/148 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 07.06.11. о 15-10.

03.06.11. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано уточнену позовну заяву, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент-2000»просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором купівлі-продажу будівельних матеріалів № б/н від 03.02.09. в розмірі 1 242 107,55 грн. (839 234,07 грн. –основний борг, 176 273,76 грн. –сума за користування чужими коштами, 173 789,30 грн. –збитки від інфляції, 58 810,42 грн. –3% річних).

Представник відповідача в судове засідання 07.06.11. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 26.05.11. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 05.07.11. о 12-15.

Враховуючи відрядження судді Ващенко Т.М., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.07.11. справу № 30/148 було передано судді Сіваковій В.В.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.07.11. справу № 30/148 було передано судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.11. розгляд справи         № 30/148 призначено на 12.07.11. о 14-50.

В судовому засіданні 12.07.11. позивач підтримав свої уточнені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання втретє не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.07.11. у справі № 30/148  не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, викладене в прохальній частині позовної заяви, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1.1 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.12.06.       № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заявником не подано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що грошові суми відповідача можуть зникнути, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, а також позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову, які не пов'язані з розглядом справи за заявленим позовом та виконанням можливого рішення суду (накладення арешту на майно), в зв'язку з чим клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЄ № 035405 від 04.05.11, належним чином засвідчену копію якого долучено позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/148.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

                                       ВСТАНОВИВ:

03.02.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИМПЕЛ МТ»(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Континент-2000»(Покупець) укладено Договір купівлі-продажу будівельних матеріалів (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно здійснити оплату вартості будівельних матеріалів, іменованих надалі - Товар, відповідно до специфікації, що додається до даного Договору в якості Додатку № 1 та є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 2.3 Договору, сторонами погоджено, що загальна вартість Товару згідно цього Договору встановлена у сумі 839 234,07 грн. (у тому числі ПДВ у розмірі 139 872,35 грн., та визначається згідно специфікації (додаток № 1 до даного Договору).

У відповідності до п. 3.1 Договору встановлено, що попередня оплата за Товар здійснюється на підставі виставлених Продавцем рахунків та повинна бути перерахована Продавцю протягом 5 днів з моменту виставлення кожного рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов Договору було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 09/02/09 від 09.02.09. на суму 561 822,89 грн. та рахунок-фактуру № 15/05/09 від 15.05.09. на суму 277 411,18 грн.

Пунктом 3.2 Договору сторонами погоджено, що оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Продавця, який визначений у даному Договорі.

На виконання умов Договору, позивачем на користь відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 839 234,07 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 200 від 09.02.09. на суму 561 822,89 грн. та № 40 від 18.05.09. на суму 277 411,18 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору передбачено, що Товар повинен бути поставлений Покупцю засобами Продавця після проведення розрахунків згідно п. 3.1 цього Договору та протягом трьох місяців від дня затуплення цього Товару Продавцем в інтересах Покупця та поставлення цього Товару на склад Продавця.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що Продавець має право на дострокову поставку Товару в межах періоду поставки.

Згідно п. 5.4 Договору встановлено, що датою поставки Товару вважається дата підписання акту прийому-передачі Товару.

Відповідно до п. 11.1 Договору передбачено, що термін дії Договору становить –до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України не було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Континент-2000»Товар.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Судом встановлено, що вартість Товару було оплачено позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 200 від 09.02.09. на суму 561 822,89 грн. та № 40 від 18.05.09. на суму 277 411,18 грн., а всього: 839 234,07 грн., але відповідачем Товар позивачу не було поставлено.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності  та документи,  що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, судом встановлено, що в зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині передачі позивачу Товару, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-2000»виникло право повернути собі сплачені на користь відповідача грошові кошти в сумі 839 234,07 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів поставки на користь позивача Товару, передбаченого умовами Договору, відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-2000»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИМПЕЛ МТ»839 234,07 грн. –вартості Товару слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 54 810,42 грн. –3 % річних та 173 789,30 грн. –збитків від інфляції.

Також позивач просить суд на підставі ст. 536 Цивільного кодексу України, стягнути з відповідача на свою користь 174 273,76 грн. –суму за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, з наведеного вбачається, що покупець має право вимагати передачі йому товару у будь-який час. Боржник повинен виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача у відповідності до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України було надіслано лист-вимогу від 31.05.11., відповідно до якої позивач просив відповідача у семиденний строк здійснити поставку всього товару або повернути грошові кошти в розмірі 839 234,07 грн.

Але як вбачається, зазначений вище лист від 31.05.11. було надіслано позивачем на адресу відповідача після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-2000»до суду, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача не виникло право щодо стягнення з відповідача на свою користь 3 % річних, збитків від інфляції та суми за користування чужими грошовими коштами, оскільки суд позбавлений можливості встановити період, за який необхідно нараховувати зазначені суми, а тому позов в частині стягнення 54 810,42 грн. –3 % річних та 173 789,30 грн. –збитків від інфляції та 174 273,76 грн. –суму за користування чужими грошовими коштами задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-2000» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста      Києва, –                              

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-2000»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИМПЕЛ МТ»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 107, код ЄДРПОУ 36126601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-2000»(01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська/Костьольна, 5/1, літ. А, код ЄДРПОУ 30988756) 839 234 (вісімсот тридцять дев'ять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 07 коп. –основного боргу, 8 392 (вісім тисяч триста дев'яносто дві) грн. 34 коп. –державного мита та 158 (сто п'ятдесят вісім) грн. 51 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову -  відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                 Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 13.07.11.