Постанова

від 10.10.2006 по справі 13/17пд(14/139пд)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/17пд(14/139пд)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.10.2006  року                                                            Справа № 13/17пд(14/139пд)

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Семендяєвої І.В.

суддів                                                  Баннової Т.М.

                                                            Зуєвич А.М.                                                  

секретар судового засідання:                    Наумов Б.Є.

за участю представників:

від  позивача:                              - Сафонов Д.О., начальник юридичного     відділу, довіреність від 10.05.06 № 43;   

від відповідача:                            повноважний представник не прибув;     

від третьої особи:                   повноважний представник не прибув;       

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                 Товариства з обмеженою відповідальністю

                                            „Транслітмаш”, смт. Лотикове

                                             Слов”яносербського району Луганської області

на рішення                              

господарського суду              Луганської області

від                                              19.06.06 (підписано 26.06.06)

у справі                                      № 13/17пд (14/139пд) (суддя Яресько Б.В.)

за позовом                             Регіонального відділення Фонду  державного

                                              майна України по Луганській області,

                                              м. Луганськ

до відповідача                            Товариства з обмеженою відповідальністю  

                                              „Транслітмаш”, смт. Лотикове

                                              Слов”яносербського району Луганської області

третя особа, яка не  заявляє

самостійних вимог на

предмет спору, на стороні

позивача                               Державне підприємство „Луганськвугілля”,

                                             м. Луганськ

про                                               розірвання договору оренди та вилучення

                                             об'єкту оренди

                                        В С Т А Н О В И В:

          Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ (далі за текстом - позивач по справі) звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслітмаш”, смт. Лотикове Слов”яносербського району Луганської області (далі за текстом –ТОВ „Транслітмаш”, відповідач по справі) та до третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Державне підприємство „Луганськвугілля”, м. Луганськ (далі за текстом –ДП „Луганськвугілля”, третя особа) про розірвання договору оренди державного майна - цілісного майнового комплексу Відособленого підрозділу „Лотиківський ремонтно-механічний завод” Державного підприємства „Луганськвугілля” від 01.11.04 № 002034/09 та вилучення у відповідача зазначеного майна й передачі його третій особі по справі.

          Рішення господарського суду Луганської області від 21.10.05 по справі                № 14/139пд позов задоволений частково.

          Постановою Луганського апеляційного господарського від 24.01.06 рішення суду першої інстанції змінено; у задоволенні позову відмовлено повністю.

          Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.06 рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.   

          Рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.06 по справі            № 13/17пд (14/139пд)  позов задоволений частково, суд розірвав договір оренди державного майна № 002034/09 від 01.11.04, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області з Товариством з обмеженою відповідальністю “Транслітмаш”; вилучено у Товариства з обмеженою відповідальністю “Транслітмаш” на користь держави - Регіонального відділенням Фонду державного майна України по Луганській області цілісний майновий комплекс Відокремленого підрозділу “Лотиківський ремонтно-механічний завод” ДП „Луганськвугілля”, розташований за адресою: смт. Лотикове, вул. Леніна, 1, Слов'яносербський район Луганської області; в решті позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

          Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Транслітмаш” звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить рішення господарського суду Луганської області скасувати.

          В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на те, що  господарським судом Луганської області неповно з'ясовані обставини даної справи; що висновки, викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.

          Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 06.09.06 по справі № 13/17пд (14/139пд) для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслітмаш” на рішення господарського суду Луганської області від 19.06.06 по справі № 13/17пд (14/139пд) призначено  судову колегію у складі: головуючий суддя - Семендяєва І.В., суддя - Єжова С.С., суддя - Зуєвич А.М.

          У зв'язку з відпусткою судді Єжової С.С. розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 09.10.06 на підставі ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” та ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України суддю Єжову С.С. виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі № 13/17пд (14/139пд) та введено до складу судової колегії суддю Баннову Т.М.

          Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 06.09.06  у справі                    № 13/17пд (14/139пд) прийняв апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслітмаш”  до апеляційного провадження.

Позивач відзивом від 10.10.06 № 1-8/880 зазначив, що рішенням суду першої інстанції по справі № 15/490пд від 18.07.06 у задоволенні позову про спонукання укласти договір купівлі –продажу оборотних засобів, відмовлено; дане рішення не оскаржувалось та вступило в законну силу; що та обставина, що орендар сплачує орендну плату за розірваним договором взагалі не пов'язана з предметом спору, тому не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.  

ДП „Луганськвугілля” не подало письмового відзиву на апеляційну скаргу відповідача, що у даному випадку не перешкоджає розгляду цієї справи та перегляду апеляційної скарги відповідача (ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України).

          Відповідач та третя особа у судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомленні належним чином, що підтверджується наявністю у матеріалах справи поштових повідомлень про вручення повноважним представникам відповідача та третьої особи ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач по даній справі - Регіональне відділення  Фонду  державного майна України по Луганській області, звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслітмаш”, в якому просив суд першої інстанції розірвати договір оренди державного майна –цілісного майнового комплексу Відособленого підрозділу „Лотиківський ремонтно-механічний завод” Державного підприємства „Луганськвугілля” № 002034/09 від 01.11.04 (далі за текстом - ЦМК) та вилучити у відповідача зазначене у договорі майно й передати його ДП „Луганськвугілля”.

          Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.09.04 було винесено рішення у справі № 17/41пд за позовом ТОВ „Транслітмаш” про зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області (позивача у даній справі) укласти з ТОВ „Транслітмаш” (відповідачем у справі) договір оренди державного майна - цілісного майнового комплексу Відособленого підрозділу „Лотиківський ремонтно-механічний завод” Державного підприємства „Луганськвугілля”.

Виконуючи дане рішення, сторони 01.11.04 уклали договір оренди державного майна - цілісного майнового комплексу, згідно  якого  позивач  за актом  прийому - передачі  від  01.11.04  передав відповідачу у строкове платне користування ЦМК Відособленого підрозділу "Лотиківський ремонтно-механічний завод” Державного підприємства "Луганськвугілля", що розташований за адресою: Луганська область, Слов'яносербський район, смт. Лотикове, вул. Леніна, 1 (далі за текстом - договір).

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.04 було скасовано рішення господарського суду Луганської області по справі № 17/41пд від 01.09.04 і справа була передана на новий розгляд. При новому розгляді справи № 17/41пд даній справі був наданий номер 13/2пд (17/41пд).

23.05.05 господарський суд Луганської області прийняв відмову позивача - ТОВ „Транслітмаш”, від позову та припинив провадження по справі № 13/2пд (17/41пд).

Згідно п. 1.2 договору оренди державного майна № 002034/09, що є підставою позовних вимог по даній справі, оборотні матеріальні засоби в сумі 451,231 тис. грн. орендар (відповідач) викуповує на підставі договору купівлі-продажу, що укладається одночасно з підписанням цього договору.

Договором № 1 про внесення змін до договору оренди  державного майна № 002034/09 від 01 листопада 2004 року сторони внесли зміну до п. 1.2, виклавши його у наступній редакції: „Оборотні матеріальні засоби в сумі 451,231  тис. грн. орендар викуповує на підставі договору купівлі-продажу, що укладається не пізніше 7   календарних днів з моменту підписання цього договору”.

Відповідач 05 листопада 2004 року направив позивачу листом  № 6 від 2004 року проект договору-купівлі продажу оборотних  матеріальних засобів.

Згідно п. 1.4 цього проекту відповідач (покупець) не сплачує позивачу (продавцю) грошові кошти за оборотні матеріальні засобі, а відповідно розділу 12 проекту договору він підлягає посвідченню.

Листом від 08.11.04 № 1-3/2241 позивач відмовився від укладення зазначеного договору та зазначив, що запропонований відповідачем проект не є договором купівлі-продажу, оскільки не передбачає оплати відповідачем оборотних матеріальних засобів.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконав істотні умови договору в частині укладення не пізніше 7 календарних днів з моменту підписання договору оренди, договору купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів в сумі 451,231 тис. грн., а також просить розірвати зазначений договір в зв'язку з істотною зміною обставин, а саме скасування Вищим господарським судом України рішення господарського суду Луганської області по справі 17/41пд від 01.09.04, яким позивач був зобов'язаний укласти договір.

          Задовольняючи позов в частині розірвання договору ЦМК, місцевий господарський суд обґрунтовано прийняв до уваги те, що проект договору, який відповідач направив позивачу листом № 6 від 03.11.04, не є проектом договору саме купівлі-продажу, оскільки не передбачає оплати одержаного майна, що суперечить положенням ст. 655 Цивільного кодексу України, яка визначає істотні умови договору купівлі-продажу, серед яких є оплата за товар (майно).

Відповідно чому зобов'язання відповідача щодо укладення протягом                         7 календарних днів з моменту підписання договору оренди договору купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів в сумі 451,231 тис. грн. відповідачем не було виконано.

Згідно ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами.

Крім того, також має суттєве значення те, що договір оренди державного майна № 002034/09 від 01 листопада 2004 року був укладений позивачем примусово на виконання рішення господарського суду Луганської області по справі № 17/41пд від 01.09.04, яке на даний час скасовано та провадження у справі припинено.

Згідно ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, які існували на момент укладення, договір може бути розірваний за заявою зацікавленої особи.

Про це зазначив і Вищий господарський суд України в постанові від 13 квітня 2006 року по цій справі, висловившись що “договір оренди державного майна № 002034/09 від 01.11.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Транслітмаш” був укладений примусово на підставі рішення місцевого господарського суду від 01.09.2004, яке було скасовано; на час прийняття рішення як господарським судом Луганської області про розірвання договору оренди, так і постанови судом апеляційної інстанції про відмову в позові про розірвання договору оренди його не існувало, тобто була відсутня істотна обставина, яка слугувала підставою для укладення договору оренди, який не був добровільним волевиявленням сторін”.

   Згідно ст. 50 Закону України “Про власність” власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння.

   В зв'язку з розірванням договору оренди відповідач не має законних підстав користуватися спірним майном. Тому, вимога про вилучення у відповідача майна - цілісного майнового комплексу Відособленого підрозділу  “Лотиківський ремонтно-механічний завод” підлягає задоволенню, ЦМК підлягає поверненню позивачу, який передав в оренду спірне майно, а не     ДП „Луганськвугілля”.

  Не приймаються до уваги також доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції прийнято рішення, що договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін, але орендодавець згідно з договором не подав письмову заяву про розірвання договору оренди після спливу строку його дії, згідно чому договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах; що орендар справно вносить обумовлену орендну плату, від одержання якої позивач не відмовляється, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що місцевим господарським судом не зроблений висновок про закінчення дії строку договору у зв'язку з його закінченням, оскільки згідно п. 11.7 договору та законодавства про оренду договір оренди продовжив свою дію на той же строк та на тих же умовах, що не заперечується ні позивачем, ні судом; не приймаються до уваги й доводи скарги стосовно того, що Регіональне відділення Фонду державного майна по Луганській області ініціювало розірвання договору оренди від 01.11.04 № 002034/09 в судовому порядку ще до спливу строку, на який був укладений договір оренди. Підставою позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області є не виконання орендарем умов договору оренди в частині викупу оборотних засобів. Крім того, не направлення відповідачу листа про припинення договору оренди не впливає на можливість розірвання договору в судовому порядку; що та обставина, що орендар сплачує орендну плату за розірваним договором взагалі не пов'язана з предметом спору, а відтак не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення господарського суду.

На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 19.06.06  по справі № 13/17пд (14/139пд) ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин  справи та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

          Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

          Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито по апеляційній скарзі покладається на заявника скарги (відповідача у справі).

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслітмаш”, смт. Лотикове Слов”яносербського району Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 19.06.06 по справі       № 13/17пд (14/139пд)  залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 19.06.06                        по справі № 13/17пд (14/139пд)  залишити без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.  

Головуючий суддя                                                             І.В.  Семендяєва

Суддя                                                                                Т.М. Баннова  

Суддя                                                                                 А.М. Зуєвич