Рішення

від 13.07.2011 по справі 47/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/180

13.07.11

За позовом      Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”в особі Центру телекомунікаційних

                         послуг Луганської філії

До                     Приватного акціонерного товариства “БРВ Київ”

про                   стягнення  22 498,23 грн.

     Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача                 не з'явився

від відповідача            не з'явився

У судовому засіданні 13.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення в  22 498,23 грн. заборгованості по договору № 529068 від 26.08.08, а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2011 було порушено провадження у справі № 47/180, розгляд справи було призначено на 06.07.2011. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 розгляд справи було відкладено до 13.07.2011.

Представник позивача в судове засіданні 13.07.2011 не з'явився, через канцелярію суду подав витребувані ухвалою від 22.06.2011 документи, а також заяву про розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було надано відповідачу телекомукаційні послуги відповідно до умов укладеного між сторонами договору №529068 про надання послуг бізнес мережі від 26.08.2008, а відповідачем вказані телекомукаційні послуги своєчасно не були оплачені, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу 21 482,95 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 13.07.2011 р. не направив, відзив та витребувані судом документи - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у  позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

                                                               ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору  №529068 про надання послуг бізнес мережі від 26.08.2008 року (далі - договір) та додатків до нього, Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Луганської філії в якості оператора  (позивач) - зобов'язалось надати бізнес-абоненту (відповідач) телекомунікаційні послуги бізнес-мережі Утел, а бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги замовляються бізнес-абонентом шляхом укладання відповідних додаткових угод до цього договору (п.1.1.); не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги (п.3.1.); вартість послуг визначається на підставі встановлених оператором тарифів, що діяли на момент надання послуг згідно з додатками до цього договору. Додатково при оплаті послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою, що діє на момент оплати (п.3.2.); бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора. Оплата послуг проводиться в національній валюті (п.3.3.); у разі затримки оплати понад один місяць після розрахункового оператор має право обмежити надання послуг. При цьому оператор надсилає бізнес-абоненту письмове нагадування-попередження про можливість призупинення надання послуг. Якщо протягом місяця  після одержання попередження бізнес-абонент не погасить заборгованість, оператор має право призупинити надання послуг (п.3.4.); у разі затримки оплати за надані послуги бізнес-абонентам нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. Оплата пені обов'язкова. При неповній оплаті боргу в першу чергу погашається сума пені (п.4.2.).

Згідно даних особового рахунку позивача  заборгованість відповідача перед позивачем за надані телекомунікаційні послуги на підставі договору №529068 про надання послуг бізнес мережі від 26.08.2008 за період з листопада 2010 по квітень 2011 складає –21 482,95  грн.

22.03.2011 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 13 з вимогою про оплату наявної  заборгованості за отримані телекомунікаційні послуги на підставі договору №529068 про надання послуг бізнес мережі від 26.08.2008. Однак відповідач залишив претензію позивача без відповіді та задоволення.

Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач належним чином не виконував свої обов'язки по сплаті наданих йому позивачем телекомунікаційних послуг та несвоєчасно і не в повному обсязі сплачував заборгованість за телекомунікаційні послуги, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 21 482,95 грн. основного боргу згідно договору  №529068 про надання послуг бізнес мережі від 26.08.2008 та додатків до нього, 3% річних у розмірі 151,93 грн., 392,50 грн. пені, 470,85 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та судових витрат.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Вимогами статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, якщо договором передбачено надання послуг за плату.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач згідно умов укладеного договору надав телекомунікаційні послуги в повному обсязі, а відповідач свої обов'язки по оплаті наданих йому позивачем телекомунікаційних послуг у розмірі 21 482,95 грн. –вчасно не виконав, допустивши прострочення оплати за надання таких послуг.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають судом задоволенню, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 21 482,95 грн.

Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача,  3% річних у розмірі 151,93 грн., 392,50 грн. пені, 470,85 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов'язання по повній та своєчасній оплаті наданих позивачем телекомунікаційних послуг, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 21 482,95 грн. за договором, вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних законними та обґрунтованими.

Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків пені, витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних прострочення відповідачем виконання зобов'язання по оплаті за надані телекомунікаційні послуги, які судом перевірені та з якими суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 151,93 грн., 470,85 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та пені –392,50 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 21 482,95 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 151,93 грн., 470,85 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та 392,50 грн. пені.

Відповідно до п. а  ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито”, державне мито стягується із заяв, що подаються до господарських судів із майнового характеру –1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Загальна сума заявлених вимог позивача становить 22 498,23 грн., отже позивач повинен був оплатити державне мито у розмірі 224,98 грн. Платіжним дорученням № 30225 від 27.08.2010 р. позивач перерахував державне мито у  сумі 388,10 грн.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 163,12 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства «БРВ Київ»(03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3, код ЄДРПОУ 32243798) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центра телекомунікаційних послуг Луганської філії (91016, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 1, код ЄДРПОУ 01182820) суму заборгованості в розмірі 21 482 (двадцять одну тисячу чотириста вісімдесят дві) грн. 95  коп., 470 (чотириста сімдесят) грн.  85 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 392 (триста дев'яносто дві) грн. 50 коп. - пені, 3% річних в розмірі 151 (сто п'ятдесят одну) грн. 93  коп., а також 224 (двісті двадцять чотири) грн. 98 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центра телекомунікаційних послуг Луганської філії (91016, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 1, код ЄДРПОУ 01182820) з Доходу державного бюджету 163,12 грн. (сто шістдесят три гривні 12 коп.) державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 30225 від 27.08.2010 р., оригінал якого залишити в матеріалах справи № 47/180.

4.          Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським  судом.

Суддя                                                                                                     С.Р.Станік

Дата складання повного тексту рішення –18.07.2011