Рішення

від 18.07.2011 по справі 22/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/159

18.07.11

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорст»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «БестБудКомпані»

про                 стягнення збитків та штрафу

                                                                                                                                суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:       ОСОБА_1 (довіреність від 27.09.2010р.);

від відповідача:   не з’явились;

18.07.2011р. у судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хорст»(надалі ТОВ «Хорст», позивач) звернулось до суду з позовом про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «БестБудКомпані»(надалі ТОВ «БестБудКомпані», відповідач) повернути на розрахунковий рахунок позивача № 26009114821.980 ПАТ «Артем-Банк»МФО 300885, суму отриманого авансу у розмірі 4 600 000 грн., а також позивач просив стягнути з відповідача штрафи за порушення строків виконання зобов’язань у розмірі 1 140 502, 48 грн..

Згідно з поданою заявою про уточнення позовних вимог, сума заявлена до стягнення з відповідача не змінилась, а вимоги про стягнення коштів обґрунтовувались порушенням умов договору з боку відповідача, що у зв’язку з невиконанням передбачених договором зобов’язань у встановлені строки, є підставою для стягнення збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за укладеним між сторонами договором субпідряду № 1-07/12-СП від 07.12.2010р. позивачем перераховано аванс в сумі 4 600 000 грн., однак відповідачем свої зобов'язання не виконані. Станом на день вирішення справи судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 4 600 000 грн., які позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексу України. Також заявлено до стягнення суму штрафу, нарахування якого передбачено договором за порушення строків виконання робіт.     

Відповідач відзив на позов не надав, вимог ухвал суду у справі не виконав, про поважні причини неможливості надання суду протягом тривалого строку з 19.05.2011р. витребуваних документів суд не повідомив і не зазначив які обставини перешкоджали подати через канцелярію суду (враховуючи, що клопотання про відкладення розгляду справи відповідачем подавались постійно), або ж надіслати поштою відзив на позов, витребувані судом документи, тощо.

В судові засідання відповідач не з’являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином, ухвали суду надсилались за всіма повідомленими адресами відповідача, як на юридичну адресу, так і на фактичну, яка зазначалась самим відповідачем у його клопотаннях. Перед кожним судовим засіданням  від відповідача отримувались клопотання про відкладення розгляду справи у яких зазначалось, що повноважний представник не може з’явитися на розгляд справи.

Клопотання щодо відкладення розгляду справи призначеного на 18.07.2011р. визнано необґрунтованим, причини неявки до суду –неповажними. Відповідачем у справі являється підприємство (ТОВ «БестБудКомпані»), а не конкретний представник, ГПК України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу. Розгляд справи призначений на 03.06.2011р., на 20.06.2011р. було відкладено саме за клопотанням відповідача, провадження у справі порушено ухвалою від 19.05.2011р. що відповідно свідчить про достатність часу для надання суду відзиву на позов, доказів на підтвердження заперечень в разі їх наявності тощо. При цьому судом враховується, що клопотання подані до суду перед судовими засіданнями 03.06.2011р. та 18.07.2011р. є однаковими за викладеними обгрунтуваннями, а видача довіреності підприємством іншому представнику, жодним чином не перешкоджає у виконанні вимог суду чи з’явленні представника в судове засідання, при вирішенні спору суд обмежений процесуальними строками, які закінчуються на дату 19.07.2011р..

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідач попереджений ухвалами від 03.06.2011р., від 20.06.2011р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

           07 грудня 2010р. між ТОВ «Хорст», як підрядником та ТОВ «БестБудКомпані», як субпідрядником укладено договір субпідряду № 1-07/12-СП згідно з яким, субпідрядник (відповідач у справі) зобов’язувався своїми або залученими силами і засобами виконати повний комплекс відновних робіт на об’єктах соціальної сфери, житлово-комунального та дорожнього господарства, мостах та берегоукріплювальних спорудах комунальної власності, які постраждали внаслідок стихійного лиха, що сталося 22-29 червня 2010р. на території Чернівецької області в Кіцманському районі, Новоселицькому районі, Сокирнянському районі, у м. Чернівці, відповідно до вимог проектної документації та проекту виконання робіт, у визначені договором строки, та передати виконані роботи підряднику, а підрядник (позивач у справі) зобов’язувався надати субпідряднику фронт робіт, проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, приймання виконаних субпідрядником робіт.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, правовідносини сторін що виникають у зв’язку з його укладенням регулюються главою 61 Цивільного кодексу України, а згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Спір у справі виник у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань, зокрема по строку встановленому у п. 1 розділу 1.3 договору –25 грудня 2010р., що стало підставою для заявлення на розгляд суду вимог про стягнення суми сплачених коштів в розмірі 4 600 000 грн., перерахування яких, на користь відповідача підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 10660 від 13.12.2010р., № 10821 від 20.12.2010р., № 10743 від 16.12.2010р..

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кошти в сумі 4 600 000 грн. сплачені позивачем у відповідності з умовами договору та свідчать про виконання обов’язку передбаченого договором (п. 1 розділу 1.4) згідно з яким підрядник має право на перерахування субпідряднику авансу на придбання матеріалів та устаткування, необхідних для виконання робіт, у розмірі до 30% від вартості робіт за договірною ціною.

Додатком № 1 до договору є договірна ціна у якій сторонами погоджені склад та обсяги робіт, загальна вартість робіт за договором визначена у розмірі 17 546 192 грн., що повністю відповідає положенням договору (п. 2 розділу 1.1; п. 1 розділу 1.2).

Питання організації робіт, сторонами в договорі обумовлені у розділі 1.10, та зокрема згідно з п. 1, 2 вказаного розділу, підрядник зобов’язаний надати субпідряднику фронт робіт протягом 15 днів з моменту підписання договору; організація виконання робіт визначається проектно-технологічною документацією (проектом організації будівництва та проектом виконання робіт).

Договором не передбачено оформлення між сторонами документів у підтвердження передання зазначених даних для субпідрядника, в свою чергу, з цього приводу суд приймає доводи позивача, які містять посилання на положення розділу 1.5 договору та гарантійний лист субпідрядника за вих № 27 від 22.12.2010р..

Згідно з п. 1 розділу 1.5 договору, підготовка проектної документації на об’єкт забезпечується замовником будівництва в цілому; субпідрядник не має права без узгодження із підрядником вносити зміни до проектної документації та обсягів робіт; у випадку внесення змін та доповнень до проектної документації, які призводять до збільшення термінів та (або) вартості робіт, термін та (або) вартість робіт за договором підлягають відповідному коригуванню.

Жодних змін до договору в частині термінів виконання робіт, а також вартості робіт не вносилось, а наданий відповідачем гарантійний лист субпідрядника за вих. № 27 від 22.12.2010р. підтверджує можливість субпідрядника виконати роботи по договору. У листі, відповідач, зокрема гарантував виконання всіх аварійно-відновлювальних робіт на території Чернівецької області до 27 грудня 2010р. згідно договору субпідряду № 1-07/12СП від 07.12.2010р..  

За умовами договору (п. 1 розділу 1.9) прийом-передача фактично-виконаних субпідрядником робіт оформлюється двосторонніми актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3).

Документів, які б підтверджували виконання договору з боку відповідача, суду не представлено, за твердженням позивача роботи субпідрядником не виконувались, що є підставою для вимог про стягнення сплачених коштів в якості авансу.

Питання щодо повернення суми попередньої оплати при невиконанні зобов’язань, законом врегульовані у ст. 693 ЦК України та зокрема у відносинах купівлі-продажу, натомість згідно зі ст. 8 ЦК України зазначені норми підлягають застосуванню у даному спорі, як аналогія закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

До справи позивачем представлено претензію за вих. 45/08 від 28.03.2011р. (доказом направлення є поштовий чек 7968 від 28.03.2011р.) у якій позивач з посиланням на п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва»вимагав повернути одержані підрядником кошти у повному обсязі протягом трьох банківських днів з моменту отримання претензії, оскільки ТОВ «БестБудКомпані»не виконав умов договору субпідряду та протягом трьох місяців з моменту одержання ним авансових платежів, не приступив до виконання будівельно-монтажних робіт за договором.

Претензію відповідачем отримано 29.03.2011р. і у встановлений термін коштів в сумі 4 600 000 грн. на користь позивача повернуто не було.

При цьому суд враховує, що Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва»не регулює відносини які виникли з договору № 1-07/12-СП від 07.12.2010р., оскільки згідно з п. 3 розділу 1.4 розділу 1 договору джерелом фінансування робіт є кошти підрядника, а не бюджетні кошти які виділені з державного бюджету з цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Надіслана претензія щодо повернення коштів сплачених авансом по договору підтверджує наявність прострочення виконання з боку відповідача, що є підставою для відмови позивача від прийняття виконання та свідчить про підставність вимог про відшкодування збитків які є сумою оплати за невиконані роботи (при врахуванні уточнень до позову).

З урахуванням наведеного, виходячи з підтвердженого факту перерахування грошових коштів в сумі 4 600 000 грн. та через відсутність належних доказів в спростування доводів позивача з цього приводу, вимоги про повернення зазначеної суми авансу  визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

У п. 2 розділу 1.13 договору сторони погодили, що у разі порушення строків виконання робіт (здачі об’єкта) субпідрядник сплачує підряднику штрафи у розмірі 0, 05% від вартості невиконаних в строк робіт за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною другою статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

Зазначені висновки містяться у Постанові Верховного Суду України від 22.11.2010р. № 14/80-09-2056 (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. N 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів») з приводу відповідності чинному законодавству погодження нарахування договірної санкції у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а в силу положень ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи порушення відповідачем строку виконання робіт встановленого п. 1 розділу 1.3 договору, суд визнає обґрунтованими вимоги про стягнення штрафу в частині, а саме - за допущене прострочення в періоді до 28.03.2011р., оскільки на вказану дату позивач вже звернувся до відповідача з претензією де вимагав повернення коштів.

17 546 192 грн. (сума невиконаних робіт) х 0, 05% х 93 (кількість днів прострочення) = 815 897, 92 грн..

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов та доказів, що спростовують доводи позивача суду не надано, належних доказів виконання договірних зобов’язань передбачених договором № 1-07/12СП від 07.12.2010р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 585 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог в сумі 24 271, 74 грн..

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БестБудКомпані»(юрид. адреса: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська 5-Б; адреса: 04114, м. Київ, вул. Лісозахисна 11Б, р/р 26009501327401 у АТ «ОТП Банк»МФО 300528, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 35092472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорст»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе 18-А, р/р 26009114821.980 ПАТ «Артем-Банк»МФО 300885, ідент. код 22924957) 4 600 000 грн. (чотири мільйони шістсот тисяч гривень) збитків, що є сумою авансу за невиконані роботи, 815 897, 92 грн. (вісімсот п'ятнадцять тисяч вісімсот дев’яносто сім гривень 92 копійки) штрафу, 24 271, 74 грн. (двадцять чотири тисячі двісті сімдесят одну гривню 74 копійки) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                           Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 20.07.2011