Рішення

від 19.07.2011 по справі 56/205

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

56/205

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/205

19.07.11

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пейпа Інвест"  

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДКЛ"

простягнення 185055,75  грн.

Представники сторін:                     

від позивача     не з‘явились;

від відповідача

  не з‘явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пейпа Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКЛ" про стягнення прямих збитків у розмірі 161550,00 грн., пені у розмірі 24505,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бумімпекс" та відповідачем 28.10.2009 укладений договір № ТМ09/ЕZ, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов‘язання щодо поставки товару. Однак в порушення умов вказаного договору, відповідач свої зобов‘язання щодо поставки товару у строк передбачений договором не виконав, товар не поставив.  За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бумімпекс" втратило інтерес до виконання відповідачем зобов‘язання, про що було останньому направлено відповідного листа з вимогою повернути сплачені кошти в якості попередньої оплати у розмірі 161550,00 грн. На підставі договору укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бумімпекс" від 16.08.2010 купівлі –продажу майнових прав до позивача перейшло право вимоги з відповідача повернення коштів та сплати пені.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, поважні причини не повідомив.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження надсилалась на адресу зазначену у позовній заяві, та була отримана відповідачем 27.05.2011року.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Позивач явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, поважних причини не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

28.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бумімпекс", як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДКЛ", як виконавцем (відповідач) укладений договір на поставку №ТМ09/ЕZ, відповідно до умов якого замовник оплачує та приймає, а виконавець поставляє автомобільні ваги моделі НР -60000 ЕZ/3/18А та комплект фундаментів для вагів відповідно до специфікації.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість по договору складає 161550,00 грн.

Згідно п. 2.2 договору оплата по цьому договору здійснюється поетапно: попередня оплата у розмірі 50% від вартості договору здійснюється замовником протягом 7 днів після підписання договору (п.п.2.2.1); оплата у розмірі 20% від загальної вартості договору здійснюється замовником після підтвердження про готовність комплекту фундаментів до відправки (п.п.2.2.2); 30% від загальної вартості договору здійснюється замовником після підтвердження про готовність обладнання до відправки (п.п. 2.2.3).

На виконання умов договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Бумімпекс" перераховано на рахунок відповідача з 10.11.2009 по 29.04.2010 кошти на загальну суму 161550,00 грн.

Відповідно до п. 3.4 договору виконавець зобов‘язаний доставити обладнання замовнику протягом 25 –ти робочих днів після здійснення оплати по п.п. 2.2.3 цього договору.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов‘язання по договору щодо поставки обладнання як у строк до 03.06.2010 так і станом 16.08.2010, не виконав, обладнання не поставив.

Відповідач доказів поставки обладнання не надав, поважних причин не виконання зобов‘язання по договору не повідомив.   

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бумімпекс" звернулось до відповідача з вимогою від 21.05.2010, докази надіслання якого є в матеріалах справи, звернулося до відповідача з вимогою або в строк до 28.05.2010 поставити обладання або повернути кошти у розмірі 161550,00 грн.

Відповідач вимог товариства не виконав, обладнання не постави, кошти не повернув.

16.08.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бумімпекс" (далі - товарство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пейпа Інвест" (позивач) укладено договір № 16/08-БИ купівлі –продажу майнових прав, відповідно до якого товариство продає позивачу майнові права, а саме зобов‘язання, права та обов‘язки "товариства"  станом на 16.08.2010, що передбачені договором поставки від 28.10.2009                № ТМ09/ЕZ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бумімпекс"  листом від 28.08.2010, надісланого 26.08.2010 повідомило відповідача про укладення договору купівлі –продажу майнових прав та про необхідність повернути кошти позивачу.

Позивач листом від 06.09.2010 № 104 звернувся до відповідача з вимогою сплатити кошти, які останній отримав по договору № ТМ09/ЕZ протягом 7 днів з моменту отримання вимоги. Вимога була надіслана відповідачу 06.09.2010, докази чого наявні в матеріалах справи.     

Оцінивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення вимог частково з огляду на наступне.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов‘язаний передати товар покупцю у строк, встановлений договором купівлі –продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов'язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань. Згідно положень ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі статті 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав будь-яких заходів щодо виконання свого договірного зобов'язання по поставці обладнання суду не надав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

За таких обставин, судом встановлено неналежне виконання відповідачем зобов‘язань по договору, доказів поставки обладнання відповідачем та позивачем не надано.

У зв‘язку з не поставкою відповідачем на користь товариства товару у строк до 03.06.2010 року, товариство набуло право вимагати повернення суми попередньої оплати у розмірі 161550,00 грн.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України  кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. (ст. 513 Цивільного кодексу України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ст. 516 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, судом встановлено, що в результаті укладення договору  купівлі –продажу майнових прав, до позивача перейшло право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бумімпекс" у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКЛ" повернення коштів у розмірі 161550,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що договір поставки був укладений у простій письмовій формі, договір купівлі –продажу майнових прав також був укладений у простій письмовій формі.

Враховуючи те, що відповідачем не надано жодних доказів щодо виконання вимог про повернення попередньої оплати у розмірі 161550,00 грн. а ні позивачу, а ні Товариству з обмеженою відповідальністю "Бумімпекс", то суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача на загальну суму 161550,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 24505,75 грн.

Частина 2 ст. 193 Господарського кодексу України закріплює, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містять ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, якими визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені і ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Згідно норм зазначених статей, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Норми Цивільного кодексу України визначають неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549).

В той же час, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, якою визначено поняття штрафних санкцій, в т.ч. пені, закріплює, що остання є санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пункт 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлює, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2 договору № ТМ09/ЕZ за прострочку поставки обладнання виконавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими, однак, такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з того, що за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором з відповідача підлягає стягненню сума пені в розмірі 13395,37 грн., розрахована судом за період з 04.06.2010 по 04.12.2010 з урахуванням п. 3.4 договору, відповідно до якого відповідач зобов‘язався поставити товар протягом 25 робочих днів з дати повної оплати вартості обладнання, тобто до 03.06.2010 та відповідно до положень  ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:  

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКЛ" (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 24, к. 1, код 32106073 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пейпа Інвест" (91055, м. Луганськ, вул. Котельникова, 3, кім. 8, код 37057204) кошти на суму 161550 (сто шістдесят одна тисяча п‘ятсот п‘ятдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі 13395 (тринадцять тисяч триста дев‘яносто п‘ять) грн. 37 коп.,  витрати по сплаті державного мита у розмірі  1749 (одна тисяча сімсот сорок дев‘ять) грн. 37 коп. та 221 (двісті двадцять одна) грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині вимог відмовити.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пейпа Інвест" (91055, м. Луганськ, вул. Котельникова, 3, кім. 8, код 37057204) на користь Державного бюджету України державне мито недоплачене при подачі позову у розмірі 10 (десять) грн. 00 коп.

5.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                             В.В.  Джарти

Дата складення повного рішення 25.07.2011