Постанова

від 02.08.2011 по справі 5013/481/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5013/481/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2011 року                                                           Справа №  5013/481/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Соловйовій О.І.

за участю представників:

               позивача: не явився

відповідача: не явився

третьої особи: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "ТрейдСервіс" (смт. Голованівськ Кіровоградської області) на рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2011р. у справі №5013/481/11

   за позовом: Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області (м. Ульяновка Кіровоградської області)

до: приватного підприємства "ТрейдСервіс" (смт. Голованівськ Кіровоградської області)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Грушківської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області ( с. Грушка Кіровоградської області)

            про: визнання недійсним договору оренди землі і зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2011р. (підписано 21.06.2011р.) у справі №5013/481/11 (суддя Кабакова В.Г.) в задоволенні позовних вимог Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області (м. Ульяновка Кіровоградської області) до приватного підприємства "ТрейдСервіс" (смт. Голованівськ Кіровоградської області) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Грушківської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області (с. Грушка Кіровоградської області) про визнання недійсним договору оренди землі від 27.08.2010р. і зобов'язання повернути земельну ділянку загальною площею 3,0946 га відмовлено.

Відповідач –приватне підприємство "ТрейдСервіс" (смт. Голованівськ Кіровоградської області) звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2011 року по справі №5013/481/11, виключивши з її тексту посилання на неукладеність договору з урахуванням наступного: договір підписано уповноваженими представниками сторін; по усіх істотних умовах договору сторонами досягнуто згоди в належній формі; умови договору виконуються сторонами: земельна ділянка передана в оренду, орендна плата сплачується своєчасно та в повному обсязі. На думку відповідача рішення господарського суду було прийнято з порушенням норм процесуального права. Судом не дотримано норм ст. 43 ГПК України щодо оцінки наданих сторонами доказів, які повинні ґрунтуватися на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Встановлення судом факту неукладеності договору не відповідає фактичним обставинам справи та мотиви прийняття рішення викладені лише на підставі доводів і доказів позивача, що є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Сторона не згодна з висновком суду, що відповідачем не надано доказів підписання спірного договору заступником голови Ульяновської РДА Чемерисом К.К. саме 04.06.2010р. Висновок прокуратури Ульяновського району щодо підписання договору містить також і свідчення керівника апарату РДА Футоран Н.К., яка в силу своїх функціональних обов'язків скріплювала підпис заступника голови Ульяновської РДА печаткою державного органу саме 04.06.2010р. Факт підписання договору саме 04.06.2010р. підтверджується також і довідкою відділу Ульяновського відділу Держкомзему від 23.05.2010р. №441. Посилаючись на ч.3 ст. 237 ЦК України, ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»і п. 3 розпорядження голови Ульяновської РДА від 04.06.2010р. №253-р «Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки», відповідач спростовує і твердження суду щодо відсутності у заступника голови Ульяновської РДА Чемериса К.К. повноважень на підписання спірного договору. Скаржник зазначає, що суд помилково вважає, що момент підписання договору співпадає з моментом  державної реєстрації договору. Крім того, судом зроблений безпідставний висновок про неукладеність договору у зв'язку із невідповідністю положень спірного договору нормам ст. 15 Закону України «Про оренду землі»в частині відсутності такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення права оренди до статутного фонду та відсутністю у договорі акту приймання-передачі об'єкту оренди. Статтею 8.1 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу. Договір був укладений відповідно до затвердженого Постановою КМУ від 03.03.2004р. за №220 Типового договору оренди землі. Акт приймання-передачі об'єкту оренди був оглянутий в судових засіданнях 25.05.2011р. і 09.06.2010р. та його наявність підтверджена представниками сторін.

Позивач –Ульяновська районна державна адміністрація Кіровоградської області (м. Ульяновка Кіровоградської області) у відзиву на апеляційну скаргу зазначила, що рішення суду є законним і обґрунтованим. На думку позивача, суд обґрунтовано визнав правочин неукладеним. Крім того, позивач повторив свої доводи, викладені у позовній заяві.

          Третя особа –Грушківська сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області (с. Грушка Кіровоградської області) –відзив на апеляційну скаргу не надала.

        Представники сторін у судове засідання не явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №№ 00222033, 00222025). Щодо належного повідомлення відповідача, суд апеляційної інстанції звертає також увагу на те, що Вищий господарський суд в листі  від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року", вказав: «Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.  Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу».

Беручи до уваги, що неявка представників сторін не перешкоджає перегляду справи, матеріали справи є достатніми для її розгляду, справа розглядалася без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 27.08.2010р. між Ульяновською районною державною адміністрацією (орендодавець) та приватним підприємством "ТрейдСервіс" був укладений договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає на підставі розпорядження голови Ульяновської  райдержадміністрації від 04.06.2010 № 253-р, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку для розміщення та експлуатації господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Ульяновський район, Грушківська сільська рада (п. 1 договору).

В оренду передається  земельна ділянка загальною площею 3,0946 га, у тому числі по угіддях: під господарськими будівлями і дворами. Кадастровий номер земельної ділянки - 3525581300:02:000:9005. На земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля свинарника (складу), яка належить орендарю, інші об'єкти інфраструктури відсутні (пп. 2, 3 договору).

Пунктом 8 договору сторонами встановлено, що договір укладено на 49 років. Початок дії договору –з моменту державної реєстрації.

  З останньої сторінки договору вбачається,що він зареєстрований в Ульяновському відділі Кіровоградської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.08.2010 за №041038400028.

Відповідно до п. 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Сторонами визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, а невід'ємною частиною договору є, зокрема і акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Позивач просив визнати недійсним договір оренди землі від 27.08.2010р. у зв'язку з  тим, що спірний договір оренди землі в порушення ст.ст. 203, 207, 215 Цивільного кодексу України укладений від імені Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області не уповноваженою особою, так само і від імені приватного підприємства "ТрейдСервіс" не уповноваженою та неустановленою  особою; умови підписаного сторонами спірного договору оренди землі не відповідають вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі", зокрема щодо відсутності у спірному договорі оренди землі умови щодо орендної плати із зазначенням її розміру та передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що є доказом  того, що сторони спірного договору  оренди землі не досягли домовленості з усіх істотних умов договору, а тому спірний договір оренди землі відповідно до статті 638 ЦК України, ст. 180 ГК України та ст. 15 Закону України "Про оренду землі" не можна вважати укладеним.

За  ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

         Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності,  є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом (ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі").

 Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державні адміністрації" таким рішенням є розпорядження голови місцевої державної адміністрації.

 Повноваження Ульяновської  райдержадміністрації на розпорядження відповідною земельною ділянкою випливає з факту знаходження відповідної земельної ділянки за межами населеного пункту та положень статті 17 і пункту 12 розділу 10 "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

  Так, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Позивач  вважає, що Чемерис К.К. –заступник голови Ульяновської райдержадміністрації і Тетева Ірина Василівна –директор приватного підприємства «ТрейдСервіс»не є уповноваженими особами на укладання  спірного договору.

 Дане твердження спростовується наступним: відповідно до пп.1,3 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

 Пунктом 3 розпорядження голови Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області Блажка Д.Г. від 04.06.2010р. №253-р «Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки»Блажка Д.Г. доручено заступнику голови районної державної адміністрації Чемерису К.К. укласти договір оренди вищевказаної земельної ділянки. Отже, в даному випадку представництво Чемериса К.К. на укладення договору виникло на підставі акту органу юридичної особи –вищезазначеного розпорядження.

 Розпорядженням Президента України від 04.06.2010р. №888/2010-рп Блажка Д.Г. звільнено з посади голови Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області та Розпорядженням Президента України від 04.06.2010р. №890/2010-рп на цю посаду призначено Кучера І.В.

 Голова Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області Кучер І.В. своїм розпорядженням №301-р від 29.06.2010р. звільнив Чемериса К.К. з посади заступника голови районної державної адміністрації. Проте, розпорядження голови Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області Блажка Д.Г. від 04.06.2010р. №253-р «Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки»не було скасовано, зацікавленими особами в судовому порядку оскаржено також не було. Отже на день укладення договору розпорядження від 04.06.2010р. №253-р залишалось чинним, у зв'язку з чим господарський суд дійшов правильного висновку про неможливість визнати недійсним спірний договір з цієї підстави.

 Що ж стосується визнання договору неукладеним, то слід зазначити наступне.

 Розглядаючи питання неукладеності договору місцевий господарський суд зазначив, що договір оренди землі датований 27.08.2010 року та з боку Ульяновської районної державної адміністрації підписаний Чемерисом Костянтином Костянтиновичем, який на той момент вже  був звільнений з посади заступника голови районної державної адміністрації.

 Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає  державній реєстрації та на підставі ч.1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч.2 ст.125 ЗК України й ст. 18 ЗУ "Про оренду землі" є укладеним з моменту державної реєстрації.

Згідно із ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно положень ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення,  в якому  одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної  особи  та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

В силу ст. 244 Цивільного кодексу України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Таким чином, станом на 27.08.2010 Чемерис К.К. був звільнений з посади заступника голови Ульяновської райдержадміністрації та, відповідно, не мав статусу представника та повноважень на вчинення такого правочину.

Також, згідно пункту 20 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Враховуючи реєстрацію договору 27.08.2010, відповідно Чемерис К.К. не мав також повноважень на її передачу.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд при розгляді справи, відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в  момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, саме на момент вчинення правочину. При цьому, не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За вимогами ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

В пункті 8 Постанови пленуму Верховного суду України від 06.11.09 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передачі тощо); недійсним може бути визнано лише укладений договір.

За вказаних обставин, господарський суд дійшов вірного висновку, що у випадках, коли особа вчинила правочин взагалі не маючи статусу представника сторони за відсутності повноважень, такий правочин  є неукладеним, і наступне його схвалення не є можливим. Суд також правомірно послався на правову позицію ВГСУ (справі № 5\54) і Верховного Суду України від 17.03.2010 про визнання недійсним договору оренди землі.

При цьому слід також врахувати, що в силу ст.11128 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

  Суд також правильно врахував, що екземпляр договору від 27.08.2010 року, який знаходиться в матеріалах справи не містить розміру орендної плати (т.1 а.с. 43-48).

   Згідно частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є:  об'єкт оренди   (місце   розташування   та  розмір  земельної ділянки);      строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням  її  розміру,  індексації,  форм платежу,   строків,   порядку   її   внесення   і   перегляду   та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної  ділянки, яка передається в оренду;   умови збереження стану об'єкта оренди;  умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;  існуючі обмеження  (обтяження)  щодо  використання  земельної ділянки; визначення сторони,  яка несе ризик  випадкового  пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;  відповідальність сторін; умови  передачі  у  заставу  та  внесення до статутного фонду права  оренди  земельної  ділянки.

Невід'ємною частиною договору оренди землі, згідно частини 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі" є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Спірний договір не містить всіх суттєвих умов, що також є підставою вважати його неукладеним.

Щодо доводів скаржника, що спірний договір підписаний 04.06.2010 року, то вказані доводи не підтверджуються матеріалами справи і не можуть бути покладені в основу судового рішення по справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "ТрейдСервіс" (смт. Голованівськ Кіровоградської області) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 17 червня 2011 року у справі №5013/481/11 залишити без зміни.

Головуючий                                                                                              О.С. Євстигнеєв

Судді:                                                                                                         Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                    Р.М.Бахмат

(постанова виготовлена в повному обсязі 03.08.2011 року)