Рішення

від 25.08.2011 по справі 15/99

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області  

14000,м.Чернігів                                                                                                 телефон  67-28-47

проспект Миру,20     

25.08.11                                                                                                                    Справа № 15/99.

Позивач: Державне підприємство "Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", 14005, м. Чернігів, вул. П"ятницька, 110 а.          

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Про стягнення 3 986 грн.                                                                                                   

Суддя Федоренко Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. від 03.03.11.

Від відповідача: не з"явився.                                                    

                                                              С У Т Ь   С П О Р У:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 3 986 грн. заборгованості.

 Позов вмотивовано безпідставним завищенням вартості робіт відповідачем за договором підряду №02/09-09 від 01.09.09.

У судовому засіданні 25.08.11 позивачем подано письмову заяву про зміну предмета позову у якій він ставить питання про стягнення з відповідача 3 986 грн. грошових коштів як повернення виконаного за договором на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Заяву відповідає вимогам ст.22 ГПК України, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін а тому приймається судом до розгляду.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника у судове засідання не направив.

Ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення повернуті без вручення відповідачу з довідками листоноші “за зазначеною адресою не проживає”, “за відмовою адресата від одержання”.

Як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців місцем знаходження відповідача є АДРЕСА_1 по що було зазначено і позивачем у позовній заяві.

У відповідністю з ч.1 ст.64 ГПК України суддя,  прийнявши  позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про  порушення  провадження  у  справі,  в  якій вказується про прийняття позовної  заяви,  призначення  справи  до розгляду  в  засіданні  господарського  суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки  справи  до  розгляду  в засіданні.  Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним   особам   за  повідомленою  ними  господарському  суду поштовою  адресою.  У  разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової   адреси,  ухвала  про  відкриття  провадження  у  справі надсилається   за   адресою  місцезнаходження  (місця  проживання)сторін,  що  зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та  фізичних  осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою,  вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В судове засідання 16.08.11р.та 25.08.11р. представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не повідомив, однак, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвал господарського суду Чернігівської області від 25.07.11 р. та від 16.08.11р.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Отже, про час, дату та місце судового розгляду справи  відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.   

           Не з’явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального  кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача суд встановив таке.

01.09.09 між позивачем (Замовник за договором) та ФОП ОСОБА_1 (Підрядник) укладено договір підряду №02/09-09 за яким Підрядник зобов»язався своїми силами і матеріалами, на власний ризик виконати і здати Замовникові будівельні роботи по ремонту скатного даху, що здійснюється у 2009 році за адресою м.Новгород-Сіверський, вул. Коротченка,18 відповідно до кошторисної документації й в обумовлений договором строк, а Замовник зобов"язався надати Підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти закінчений будівництвом об"єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт.

У договорі сторони погодили, що вартість робіт у договорі підряду визначається на основі розрахунку, за діючими ресурсними кошторисними нормами і складає 67 759,20 грн. Договірна ціна є твердою і може бути переглянута сторонами у випадку які обговорені у ДБН Д.1.1-1-2000 п.3.3.3.2.

За умовами договору Підрядник зобов"язався виконувати роботи на об»єктах відповідно до кошторисної документації.

Представниками сторін підписано додатки до договору підряду: договірну ціну та кошторис.

30.10.09 представниками сторін підписано акт приймання виконаних підрядних робіт за договором від 01.09.09 №02/09-09 на суму 67 759,20 грн.

На виконання умов договору підряду позивачем перераховано на рахунок відповідача платіжними дорученнями № 1842 від 08.09.09 –14 359,60 грн., №1961 від 26.10.09 –23 399,60 грн., № 1927 від 22.10.09 –30 000 грн., що підтверджується завіреними копіями вказаних платіжних доручень на а.с.66-68, листом позивача від 03.08.11 №03/4434 та доказом про його направлення відповідачу (а.с.63-64).

Під час позапланової ревізії Контрольно-ревізійним управлінням в Чернігівській області підприємства позивача з окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.08 по 31.12.10 було встановлено безпідставне завищення фізичних обсягів виконаних відповідачем робіт за договором підряду від 01.09.09 №02/09-09 на суму 3 986 грн., що підтверджується актом №25-08-21/11 від 24.06.11 та додатком №12 до акта – актом обстеження обсягів робіт.

Відповідно до п.4,7 Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України, затвердженого указом Президента України від 28.11.2000 р. №1265/2000, ГоловКРУ  України  відповідно  до  покладених   на   нього завдань, зокрема, організовує і здійснює державний фінансовий контроль: проводить ревізії  та  перевірки  фінансової  діяльності щодо використання коштів,  матеріальних  цінностей  та  їх  збереження, стану   і   достовірності  бухгалтерського  обліку  та  фінансової звітності. ГоловКРУ України здійснює свої повноваження  безпосередньо та  через  утворені  в  установленому порядку контрольно-ревізійні управління  в  Автономній  Республіці Крим, областях, містах Києві та  Севастополі, а також контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи)   в  районах,  містах,  районах  у  містах,  у  тому  числі міжрайонні контрольно-ревізійні відділи.

Оскільки акт ревізії складено уповноваженим на це органом цей акт є письмовим доказом у розумінні ст.. 32, 36 ГПК України який оцінюється господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, у відповідності до положень ч.1 ст.43 ГПК України.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.843, ч.1 ст.844 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду  може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

В частині 1 ст. 632 Цивільного кодексу України зазначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про інвестиційну діяльність»Вартість  будівництва  визначається з використанням державних кошторисних норм,  які є обов'язковими при здійсненні  будівництва об'єктів із залученням коштів Державного бюджету України,  бюджету Автономної Республіки Крим,  місцевих  бюджетів,  а  також  коштів державних підприємств, установ та  організацій.

Наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. №174 затверджені і введені в дію з 01.10.2000 р. державні будівельні норми України Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 (далі - ДБН Д.1.1-1-2000) які встановлюють основні  правила  визначення вартості   нового   будівництва,   розширення,   реконструкції  та технічного переоснащення підприємств,  будівель і споруд,  ремонту житла,  об'єктів  соціальної  сфери  і комунального призначення та благоустрою,  а  також   реставрації   пам'яток   архітектури   та містобудування*  і  носять  обов'язковий  характер  при визначенні вартості  будов  (об'єктів),  будівництво  яких  здійснюється   із залученням  бюджетних  коштів  або  коштів підприємств,  установ і організацій державної власності.

Згідно з статутом позивача його засновано на державній власності, підпорядковано уповноваженому органу управління –Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, він є державними комерційним підприємством. Майно позивача та доходи, отримані від використання майна, є державною власністю і закріплюються за позивачем на праві господарського відання.

Враховуючи що позивач є підприємством державної власності при вирішенні спору  є обов»язковим застосування положень ДБН Д.1.1-1-2000.

Як зазначено у п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 вартість  прямих витрат при  взаєморозрахунках  за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових  і  матеріально-технічних ресурсів,  виходячи  з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів,  передбачених в договірній ціні.

Як встановлено актом ревізії завищення фактично виконаних обсягів робіт призвело до завищення вартості цих робіт на суму 3 986 грн., що є порушенням вимог п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів які б спростовували висновки ревізії відповідач не надав. В матеріалах справи відсутні докази які б спростовували висновки про завищення вартості робіт відповідачем за договором підряду, а тому цей акт приймається судом як належний доказ у справі.

Відповідно до п. 3.3.12 ДБН Д.1.1-1-2000   незалежно   від   виду  договірної  ціни  та  способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за  виконані  роботи (форми N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт  та  витрати,  які були  відповідно  оформлені  та   оплачені  за  попередні періоди" ( v0416202-00 ) безперечних       помилок  та   порушень   чинного порядку   визначення  вартості  будівництва   загальна    вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту   виявлення зазначених помилок.

Помилки та порушення ДБН Д.1.1-1-2000   при визначенні вартості підрядних робіт були виявлені актом ревізії, а тому підлягають уточненню.

Ці роботи були прийняті позивачем та ним же оплачені.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов»язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов»язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовується також і до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов"язанні (п.3 ч.2 ст.1212 Цивільного кодексу України).

При розгляді справи у суді встановлено завищення відповідачем вартості виконаних робіт на суму 3 986 грн., вказані роботи були оплачені позивачем, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.   

Судові витрати покладаються на відповідача з вини якого виник спір.

           Керуючись ст.49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –          

                                                                ВИРІШИВ:                       

Позов задовольнити повністю і стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,  (р/р НОМЕР_2 в АКІБ "УкрСиббанк"), на користь Державного підприємства "Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", 14005, м. Чернігів, вул. П"ятницька, 110 а, код 02568377, (р/р 2600200017897 в ВАТ "Укрексімбанк" м. Чернігова), 3 986 грн. завищеної вартості робіт, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат з інформаційно – технічного забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                               Ю.В. Федоренко