Рішення

від 02.08.2011 по справі 3/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/180

02.08.11

За позовом   Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

До                  Приватного підприємства «Лагуна»

Про                стягнення 61 431,38 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача           ОСОБА_1 –по дов. № 18 від 26.04.2011

Від відповідача       не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про стягнення з Приватного підприємства «Лагуна»56 839,08 грн. основного боргу по орендній платі, 1 886,68 грн. пені, 1 000,45 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 1 705,17 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору № 4555 від 09.11.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2011 було порушено провадження у справі № 3/180 та призначено її до розгляду на 02.08.2011.

Позивач в судовому засіданні 02.08.2011 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 02.08.2011 не з'явився, письмовий відзив на позов  не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 19.07.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 25.07.2011.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

В судовому засідання 02.08.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.11.2009 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Приватним підприємством «Лагуна»(орендар) було укладено договір оренди № 4555 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно –нежитлове приміщення (надалі - майно), площею 570,52 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Якутська, 3 на першому та другому поверсі двоповерхової будівлі корпусу № 2, що перебуває на балансі Державного підприємства «Виробниче об‘єднання «Київприлад»(балансоутримувач), вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.05.2009 і становить 1 638 072,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення (п. 1.2. договору) :

-          офісу на другому поверсі площею 85,42 кв. м.;

-          промислового виробництва риби на першому поверсі площею 363,90 кв. м.;

-          господарського двору на першому поверсі (навіс) площею 121,20 кв. м.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що орендодавець зобов’язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання – передачі майна.

Згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 09.11.2009 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 570,32 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Якутська, 3.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на 2 роки 11 місяців, що діє з 09.11.2009 до 09.10.2012.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 5.3. договору орендар зобов’язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за користування за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку  оренди –травень 2009 року –20 475,90 грн.

Керуючись п. 20, п. 32 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.10.2004 № 2149 та протоколом № 2 від 18.12.2009 розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованих орендарем –16 745,92 грн. (врахований коефіцієнт 0,7 на орендовану площу 363,90 кв. м., яке використовується під виробництво) без ПДВ за базовий місяць (травень 2009 року).

Орендна плата за перший місяць оренди листопад 2009 року встановлюється шляхом  коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад місяці  2009 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2. договору).

Згідно п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що орендна плата перераховується орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином:

70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету;

30% орендної плати перераховуються орендарем  на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Згідно п. 5.9. договору орендар зобов’язався щомісячно до 15 числа надавати Регіональному відділенню ФДМ України по м. Києві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України).

Однак, відповідач в порушення умов договору не виконав основного обов’язку орендаря, орендну плату у період з січня по травень 2011 року повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка  за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 56 839,08 грн. боргу по орендній платі перед Державним бюджетом України.

Слід зазначити, що з 01.01.2011 нарахування орендної плати позивачем здійснювалось у повному обсязі, оскільки відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009 (зі змінами) орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за користування за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995, застосовувались у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу до 01.01.2011.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 56 839,08 грн. боргу по орендній платі до Державного бюджету України обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин є вчинене ним  правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 3.8. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору № 4555 від 09.11.2009 сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов’язання щодо оплати орендної плати.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання по сплаті орендної плати відповідач  не виконав, він повинен сплатити до бюджету, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 3.7. договору оренди та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить             1 886,68 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 886,68 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Оскільки матеріали справи свідчать, що прострочення оплати орендної плати за об‘єкт оренди станом на день звернення позивача з позовом до суду мало місце понад 3 місяці, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 1 000,45 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, орендодавець на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути до бюджету збитки від зміни індексу інфляції в сумі 1 705,17 грн.

Розрахунок боргу з індексу інфляції здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1 705,17 грн. збитків від зміни індексу інфляції (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.  

Враховуючи наведене та керуючись  ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

                                                В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Лагуна»(м. Київ, Металістів, 17, кв. 401, код ЄДРПОУ 30679149) на користь Державного бюджету України суму основної заборгованості по орендній платі в розмірі 56 839 (п‘ятдесят шість тисяч вісімсот тридцять дев‘ять) грн. 08 коп., 1 886 (одну тисячу вісімсот вісімдесят шість) грн. 68 коп. пені, 1 705 (одну тисячу сімсот п‘ять) грн. 17 коп. штрафу, 1 000 (одну тисячу) грн. 45 коп. збитків від інфляції перерахувавши їх за наступними реквізитами: одержувач ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача ГУ ДКУ в м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД  22080300, назва –плата за оренду іншого державного майна.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Лагуна»(м. Київ, Металістів, 17, кв. 401, код ЄДРПОУ 30679149) в доход Державного бюджету України 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 31 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

                                               В.В.Сівакова

Рішення підписано 02.08.2011.