Рішення

від 26.07.2011 по справі 4/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/244

26.07.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»

До           Приватного підприємства «Транссервіс»

Простягнення 165 783,94 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача              Гудзь В.Л.    

Від відповідача              Козацький О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом  про стягнення з відповідача –Приватного підприємства «Транссервіс»152 745,43 грн. боргу за лізинговими платежами, 13 038,51 грн. пені, а всього 165 783,94 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0191/ДЛ  від 20.03.2008р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 07.07.2011р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»та Приватним підприємством «ТРАНССЕРВІС»був укладений Договір фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Кив-0191/ДЛ.

Згідно із п.3 цього Договору Позивач придбав у власність предмет лізингу за договором - сідловин тягач марка IVECO EUROTECH МР440Е43Т шасі WJMM1VSK004263064 та надав його Відповідачеві за плату у тимчасове володіння та користування на умовах Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, що є Додатком № 1 до Договору № 0191 та його невід'ємною частиною.

Відповідач на підставі п.1.1. Правил, зобов'язаний оплатити лізингові платежі в строки та в розмірі, що передбачені графіком лізингових платежів, який є Додатком № 3 до Договору та їх невід'ємною частиною.

Позивач за актом приймання-передачі передав Відповідачу предмет лізингу у користування за договором 0191- 4 квітня 2008 року. З цієї дати почали нараховуватися лізингові платежі.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що ціна договору формувалась і вказувалась, а також всі платежі здійснюються у національній валюті України - гривні з вказаням відповідного еквіваленту у дол. США по курсу НБУ на день підписання Договору та складає: - 337 207,28 грн., у тому числі ПДВ., що є еквівалентом 66 773,71 дол. США

Відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати лізингові платежі та додаткову винагороду у сумі та строки, що вказані у графіку лізингових платежів.

З дати підписання акта приймання-передачі транспортного засобу в лізинг, Відповідачем за договором лізингові платежі починаючи з 04.02.2009 року не сплачувались у повному об'ємі;

Позивач виконував свої зобов'язання за Договором у повному об'ємі, в свою чергу Відповідач, починаючи з вищезазначених дат, в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язань за Договором, що прямо заборонено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.5.1 Додатку № 1 «Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів»Позивач, у разі прострочення встановлених Договором лізингу строків, має право на нарахування пені у розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті, за кожний календарний день прострочення.

При розірванні Договору лізингу з причин, передбачених п.8.2.4. Відповідач 1 зобов'язаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу, утому числі: заборгованість по лізинговим платежам; суми неустойки;

Збитки, понесені Позивачем у результаті такого розірвання Договору. Пунктом 10.7. встановлено, що при достроковому розірванні Договору лізингу через будь-які обставини незавершений лізинговий період оплачується Відповідачем у повному обсязі.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0191/ДЛ  від 20.03.2008р., відповідно до умов якого лізингодавець придбає у власність предмет лізингу і надає його лізингоотримувачу у тимчасове володіння та користування на умовах даного договору і правил.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»(Позивач) виконало свої зобов'язання за Договором в повному обсязі, що підтверджується Актом приймання-передачі від 04.04.2008 р.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно Договору, за користування Предметом Лізингу Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця Лізингові Платежі у гривнях на Дати Платежів, вказані в Додатку № 3 до цього Договору.

Однак, Лізингоодержувач (Відповідач) не своєчасно сплачував Лізингові Платежі, що відповідно є порушенням умов Договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то  воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Факт наявності боргу у Відповідача за договором фінансового лізингу №ЭЛ/Кив-0191/ДЛ  від 20.03.2008р. у сумі 152 745,43 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Крім  того, відповідно до п. 5.1  Додатку №1 до Договору за порушення Відповідачем строків оплати позивач заявив вимогу про стягнення пені  у розмірі 13 038,51грн.

          Вимога позивач про стягнення з відповідача пені у сумі 13 038,51грн. не підлягає задоволенню, оскільки, у відповідності до ст. 232 ГК України для нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу, неустойки) встановлені скорочені строки позовної давності у шість місяців.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, обидві сторони є суб'єктами господарювання, при вирішенні питання про стягнення пені суд керувався положеннями Господарського кодексу України.

Так, Позивачем заявлена вимога по стягнення пені за період з 20.05.2009р. по 31.05.2010р., позов  до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»подано 19.05.2011р., тобто з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення заборгованості за лізинговими платежам. Заперечення Відповідача щодо невірного нарахування лізингових платежів  спростовуються матеріалами справи, тому судом не приймаються.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 152 745,43 грн. заборгованості по лізинговим платежам. В частині стягнення пені суд відмовляє з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Транссервіс»(02099, м. Київ, вул. Сормовська, 18, кв. 5, код ЄДРПОУ 32590487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»(факт.адреса: 03058, м. Київ, вул. Леваневського, 6, оф. 85, юр.адреса: 03038, м. Київ, вул.. М.Гринченко, 4, оф. 130, код ЄДРПОУ 34832663) 152 745 (сто п'ятдесят дві тисячі сімсот сорок п'ять) грн. 43 коп. заборгованості по лізинговим платежам, 1527 (одну тисячу п'ятсот двадцять сім) грн. 45 коп. державного мита та 217 (двісті сімнадцять) грн.. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення пені –відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 03.08.201р.