Рішення

від 22.08.2011 по справі 1/86н/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.11                                                                                 Справа № 1/86н/2011

За позовом Заступника прокурора Луганської області, м. Луганськ в інтересах держави в особі Державного вищого навчального закладу "Луганський будівельний коледж "Української державної будівельної корпорації "Укрбуд", м. Луганськ

до 1-го відповідача - Луганської міської ради

    2-го відповідача –Виконавчого комітету Луганської міської ради

за участю третіх осіб на стороні відповідачів без  самостійних вимог на предмет спору, - Приватне підприємство "Полісвіт", м. Луганськ

Приватне підприємство "Бізнес-Україна", м. Луганськ

про визнання недійсним рішення

                                                                                                       Суддя Зюбанова Н.М.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача – ОСОБА_1., дов. № 344 від 07.07.11; Ходирева О.Т., директор;

від відповідачів –ОСОБА_2., дов. № И 01/03-30./5447/0/2-10 від 24.11.10;

                                                            дов. № И 01/03-30./5446/0/2-10 від 24.11.10;

від 3-ї особи ПП "Полісвіт" –Дебелий О.Д., директор; ОСОБА_3., довіреністю від 28.07.11;

прокурор Колесніченко В.І.;

На підставі ст. 77 ГПК України у засіданні суду 19.08.11 було оголошено перерву до 22.08.11, 10-00.

            Суть спору: про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 22.08.97 № 265/4 "Про надання у тимчасове користування на умовах оренди терміном на 5 років  земельної ділянки Приватному підприємству "Бізнес-Україна" під організацію автостоянки по вул. Оборонна, 8".

          Ухвалою господарського суду від 07.07.11 до участі у справі був залучений 2-ий відповідач –Виконавчий комітет Луганської міської ради, яким прийняте оспорюване рішення.

          Ухвалами господарського суду від 19.07.11 та 11.08.11 до участі у справі були залучені у якості третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, - Приватне підприємство "Полісвіт" та Приватне підприємство "Бізнес-Україна".

  2-ий відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 28.07.11 № 01/03-22/4488/0/2-11 позов визнав з посиланням на те, що п. 1 оспорюваного рішення від 22.08.97 № 265/4 суперечить рішенню виконавчого комітету Луганської міської ради від 21.11.97 № 77/4, а договір тимчасового користування землею (в тому числі, на умовах оренди) від 29.09.97, реєстрація від 29.09.97 № 2211, укладений на підставі п. 2 вказаного рішення, припинявся у зв’язку з закінченням терміну, на який він був укладений, тому вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими.

          Третя особа у справі ПП "Полісвіт" у відзиві на позов проти вимог прокурора заперечує з посиланням на те, що прокурором не доведено переважне право УДБК "Укрбуд" вирішувати питання відмови від земельної ділянки, відсутність доказів, що спірна земельна ділянка є державною власністю з огляду на приписи законодавства щодо розмежування земель державної та комунальної власності; відсутність точного підтвердження підробки листа директора учбового закладу про відмову від землі, необхідність застосування до позову правил позовної давності, а також ПП "Полісвіт"  просить суд не застосовувати при вирішенні спору рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 21.11.97 № 77/4 на підставі ст. 4 ГПК України.  

           Розглянувши матеріали справи, встановивши її фактичні обставини, вислухавши прокурора, представників сторін та третіх осіб, суд дійшов до наступного.

  Так, ст. 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

   Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру” прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

    Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру” визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

   Підставою звернення прокурора з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі учбового закладу є факт відмови Луганського будівельного технікуму - правонаступником якого є позивач, від частини земельної ділянки  без узгодження цього питання з Українською державною будівельною корпорацією "Укрбуд", яка  згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.91 № 65, яка є правонаступницею колишнього Міністерства будівництва УРСР, у структурі якого знаходився колишній Ворошиловградський будівельний технікум.

          Так, при розгляді справи господарським судом встановлено, що на підставі Державного акту на право постійного користування землею  серії   І-ЛГ  004487/4   від    15.12.97  позивач набув статусу постійного користувача землею відносно земельної ділянки площею 1,9199 га під розміщення будівель та споруд по вул. Оборонна, 8.

           Підставою для оформлення вказаного Державного акту стало  рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 21.11.97 № 77/4 "Про оформлення права постійного користування земельною ділянкою Луганському будівельному технікуму для розміщення будівель та споруд по вул. Оборонна, 8".            

Як вбачається з доданого до Державного акту плану зовнішніх меж землекористування, до них належить земельна ділянка, яка на даний час використовується під автостоянку Приватним підприємством "Полісвіт" (третьою особою), оскільки рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 06.12.01 № 297/25 приватному підприємству "Бізнес-Україна" було припинено право тимчасового користування земельною ділянкою за адресою : вул. Оборонна, 8 та надано її в оренду до 22.03.02 приватному підприємству "Полісвіт" під розміщену автостоянку та нежитлові споруди.

Предметом спору є рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 22.08.97 № 265/4 "Про надання у тимчасове користування на умовах оренди терміном на 5 років земельної ділянки приватному підприємству "Бізнес-Україна" під організацію автостоянки по вул. Оборонна, 8", яким припинено право користування земельною ділянкою площею 900 кв. м по вул. Оборонна, 8 Луганського будівельного технікуму у зв‘язку з добровільною відмовою та надано землю в оренду терміном на 5 років ПП "Бізнес-Україна".

Прокурор та позивач вважають, що рішення в цій частині суперечить чинному законодавству, є неправомірним та підлягає визнанню недійсним з огляду на те, що добровільна відмова від користування землею зі сторони позивача відбулась з порушенням закону, оскільки таку відмову за листом від 01.07.97 № 36 вчинено керівником юридичної особи суб‘єкта постійного користування землею без узгодження з органом управління майном, яким була на той час корпорація "Укрбуд".

2-ий відповідач позов визнав, а третя особа ПП "Полісвіт" проти  вимог прокурора заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Так, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, а також Законом України "Про місцеве самоврядування".

Оскільки предметом даного позову є оскарження індивідуального акту органу місцевого самоврядування, з яким пов‘язано припинення цивільних прав позивача, оспорюване рішення не належить до правових актів управління, тому спір має приватноправовий характер та за приписами ст. ст.1, 2, 12 ГПК України є підвідомчим  господарському  суду.

Як передбачено ч. 1 ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Відповідно до ст.125 ЗК України (в редакції, що діяла на момент прийняття відповідачем оспорюваного рішення) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є суб‘єктом постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею  серії   І-ЛГ  004487/4   від  15.12.97  відносно земельної ділянки площею 1,9199 га під розміщення будівель та споруд по вул. Оборонна, 8.

 Відповідно до ст. 27 ЗК УРСР, який був чинним на час прийняття 2-им відповідачем оспорюваного рішення, підставами для припинення права користування земельною ділянкою законодавцем  визначалась у т.ч. добровільна відмова від земельної  ділянки.

Як вбачається зі змісту оспорюваного рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 22.08.97 № 265/4 право постійного користування позивачем вказаною земельною ділянкою  було припинено саме у зв‘язку з добровільною відмовою від права користування землею.

Господарський суд погоджується з доводами прокурора, що директор Луганського будівельного технікуму не мав права вирішувати дане питання з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 34 Закону України "Про власність" у редакції на час прийняття радою оспорюваного рішення до загальнодержавної (республіканської) власності відносилася земля, майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів. Суб'єктом права державної власності на вказані землі виступала Верховна Рада України, а обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради - суб'єктами права державної власності на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають у загальнодержавній власності (ст. 32 Закону).

У відповідності до Декрету КМ України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів" від 19.02.93 № 19-93  корпорації "Укрбуд", зокрема, делеговані функції з управління майном організацій і підприємств, які засновані на загальнодержавній власності та входять до їх складу.

Українська державна будівельна корпорація "Укрбуд" створена згідно з постановою КМ УРСР від 01.07.91 № 65 та є правонаступником колишнього Міністерства будівництва. Відповідно до п. 2 вказаної постанови корпорація здійснює управління державним майном об'єднань, організацій та установ, що входять до її складу.

Належність учбового закладу до організацій та установ, підпорядкованих колишньому      Міністерству будівництва  УРСР підтверджується переліком, що додається до наказу Міністерства будівництва УРСР від 16.10.86 № 10 (п. 23 Ворошиловградський будівельний технікум).

Згідно з Додатком до наказу  УДБК "Укрбуд" від 25.07.91 № 1 "Про створення Української державної будівельної корпорації "Укрбуд" до переліку державних організацій включено Луганський будівельний технікум.

Декретом КМ України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15.12.92 № 8-92 заборонено підприємствам, що є у загальнодержавній власності, передавати безоплатно закріплене за ними майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам.

Враховуючи викладене, керівник Луганського будівельного технікуму не був правомочний розпоряджатися земельною ділянкою, що знаходилась у загальнодержавній власності, зокрема відмовлятися від частини ділянки, що передана у користування технікуму на користь іншого підприємства.

За ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", якою здійснюється правове регулювання  актів органів та посадових  осіб  місцевого самоврядування, законодавцем передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та  інші  акти у формі рішень.

           Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності  Конституції  або  законам  України визнаються незаконними в судовому порядку.

            Щодо застосування до спірних правовідносин правил позовної давності, то такий строк не є пропущеним, оскільки з позовом по справі до господарського суду звернувся прокурор, якому стало відомо про факт незаконної добровільної відмови від земельної ділянки та прийняття на підставі цього 2-им відповідачем рішення  від 22.08.97 № 265/4 у квітні 2011 року, що підтверджується зверненням директора Ходирєвої О.Т до прокуратури Луганської області.            

           Доводи третьої особи з посиланням на наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18.04.11 № 341 про передачу вищих навчальних закладів до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, серед яких зазначений Луганський будівельний технікум, не впливають на статус позивача у справі, оскільки до його Статуту не внесено відповідних змін.    

           Решта заперечень третьої особи відхиляється судом, оскільки спростовується матеріалами справи та зазначеними вище обґрунтуваннями підстав задоволення позову, які наведені судом.

           За таких обставин позов до 2-го відповідача задовольняється  повністю з віднесенням на нього судових витрат  згідно зі ст. 49 ГПК України. У задоволенні позову до 1-го відповідача слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

            в и р і ш и в:

1. Позов до 2-го відповідача задовольнити повністю.

           2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 22.08.97 № 265/4 "Про надання у тимчасове користування на умовах оренди терміном на 5 років земельної ділянки приватному підприємству "Бізнес-Україна" під організацію автостоянки по вул. Оборонна, 8".

3. Стягнути з виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, б. 14, ідент. код 26070794 на користь державного бюджету України 85 грн. 00  коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ Ленінській ОДПІ у м. Луганську після набрання рішенням законної сили.

          4. У задоволенні позову до 1-го відповідача відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного рішення –25.08.11.

Суддя                                                                                                         Н.М.Зюбанова

Помічник судді                                                                                            Г.А.Кравцова