Ухвала

від 05.08.2011 по справі 11/421

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/421

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  11/421

05.08.11

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗІНГ” на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 11/421

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗІНГ”

допро   Товариства з обмеженою відповідальністю “Скороход-Транс”стягнення 21 650,35 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача       Джулай Ю.В. –представник

від відповідача  не з'явились

від ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві

Хлистуненко С.С. –державний виконавець

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗІНГ” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скороход-Транс” 21 650,39 грн. заборгованості за договором короткострокової оренди № 05/10 від 05.10.2009.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2010 у справі № 11/421 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 19 000,00 грн. основного боргу, 190,00 грн. державного мита та 206,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

28.12.2010 Господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2010.

До Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗІНГ” на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, в якій скаржник просить скасувати постанову державного виконавця від 17.06.2011 ВП № 23695749 про повернення виконавчого документа стягувачеві, а також зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві виконати наказ Господарського суду міста Києва від 28.12.2010 № 11/421 у повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що в порушення вимог ст.ст. 11, 30, 32, 65 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем не було вжито всіх передбачених законом заходів щодо виявлення майна боржника та не вчинено всіх належних дій щодо стягнення коштів з боржника, а постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена передчасно і без достатніх правових підстав.

Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві письмових пояснень щодо поданої позивачем скарги не подав, своїм правом не скористався. В судовому засіданні 05.08.2011 державний виконавець надав суду для огляду оригінали матеріалів виконавчого провадження з виконання наказу № 11/421 від 28.12.2010 та зазначив, що скаржник не позбавлений права повторно пред'явити наказ суду до виконання.  

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення скаржника і державного виконавця, суд

В С Т А Н О В И В:

Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві ВП № 23695749 від 14.01.2011 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва №11/421 від 28.12.2010.

26.01.2011 постановою головного державного виконавця накладено арешт на кошти у межах суми 21 356,67 грн., що належать боржнику та містяться на рахунку № 26002000520992 в ПАТ "Універсал Банк".

28.01.2011 державним виконавцем були направлені запити стосовно надання інформації про наявність майна та поточних рахунків, що зареєстровані за боржником, до Головного управління земельних ресурсів Київської міської ради, Інспекції державного технічного нагляду, УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, ДПІ Голосіївського району м. Києва, БТІ м. Києва.

Постановою державного виконавця від 18.02.2011 накладено арешт на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Скороход-Транс”.

У відповідь на запит державного виконавця Головне управління земельних ресурсів Київської міської ради, Інспекція державного технічного нагляду, УДАІ ГУ МВС України в м.Києві повідомили про відсутність зареєстрованого майна за TOB “Скороход-Транс”.

10.02.2011з рахунку боржника частково стягнуто заборгованість у розмірі 3 640,36 грн.

17.05.2011 державним виконавцем винесена повторна постанова про арешт коштів боржника (на залишок боргу в сумі 17 311,83 грн.), яка була направлена до ПАТ “Універсал Банк”.

07.06.2011 головним державним виконавцем складено акт, яким встановлено, що виходом по пр-ту Науки, 119-Б у місті Києві ТОВ “Скороход-Транс” не розшукано.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі дії можуть провадитися за присутності понятих.

Присутність понятих обов'язкова під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнений, або майно стягувача, яке має бути повернене йому в натурі; до житлових будинків і квартир для забезпечення примусового виселення з них та вселення в них; до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; під час проведення огляду, арешту, вилучення і передачі майна.

Як вбачається з акту від 07.06.2011 його складено лише державним виконавцем без участі понятих.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Постановою державного виконавця від 17.06.2006 повернуто виконавчий документ (наказ № 11/421 від 28.12.2010) стягувачу. Постанова мотивована тим, що майна, на яке можливо звернути стягнення не розшукано, і здійснені держаним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними (п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України “Про виконавче провадження”).

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності зі ст. 32 Закону України “Про виконавче провадження” заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Як свідчать матеріали виконавчого провадження, станом на час винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, до державної виконавчої служби не надійшла відповідь від БТІ м. Києва на запит щодо наявного зареєстрованого нерухомого майна, належного на праві власності боржнику та щодо виконання постанови про накладення арешту на майно боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Виконавче провадження ВП № 23695749 було відкрито 14.01.2011, постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена 17.06.2011, а тому, суд вважає, що державним виконавцем завершено виконавче провадження –повернуто виконавчий документ раніше, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами скаржника, що державним виконавцем не було вжито всіх передбачених законом заходів щодо виявлення майна боржника та не вчинено всіх належних дій щодо стягнення коштів з боржника, а постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена передчасно.

Як зазначено у Роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” (ч. 7 п. 8) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З урахуванням наведеного, суд визнає доводи скаржника правомірними, а скарга  Товариства з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗІНГ” в частині скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві підлягає задоволенню.

Згідно положень пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” № 14 від 26.12.2003 у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України “Про виконавче провадження” № 606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Скарга в частині вимог про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві виконати наказ Господарського суду міста Києва від 28.12.2010 № 11/421 у повному обсязі задоволенню не підлягає, оскільки вчинення державним виконавцем таких дій є його обов'язком відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗІНГ” на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві задовольнити частково.

2. Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С. від 17.06.2011 ВП № 23695749 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

3. В іншій частині скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗІНГ” відхилити.

     Суддя                                                                                                      Ю.М. Смирнова