Рішення

від 04.08.2011 по справі 33/126-2/61

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/126-2/61 04.08.11

За позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк С бербанку Росії»

До Товариства з обмеженою ві дповідальністю «ПРОЕКТ-Н»

Третя особа 1. Відкрите акціонерне това риство «Агроекспорт»;

2. Товариство з обмеженою ві дповідальністю «Крат-296»

Про визнання недійсною третей ської угоди та застосування наслідків її недійсності

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Кошлій Р .В.

Від відповідача не з' яв ився

Від третіх осіб не з' яв ився

Обставини справи:

Публічне акціонерне тов ариство «Дочірній банк Сберб анку Росії»звернулося до Го сподарського суду м. Києва з п озовною заявою до товариства з обмеженою відповідальніст ю «ПРОЕКТ-Н», третя особа - Від крите акціонерне товариство «Агроекспорт»про визнання н едійсною третейської угоди т а застосування наслідків її недійсності.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 28.09.2010р. у спр аві №33/126 (суддя: Мудрий С.М.) в поз ові частково відмовлено та ч астково залишено без розгляд у.

Постановою від 18.01.11р. Київськ ий апеляційний господарськи й суд залишив без змін рішенн я Господарського суду міста Києва від 28.09.2010р. у справі №33/126.

Постановою від 16.03.11р. Вищий го сподарський суд України скас ував рішення Господарського суду міста Києва та Постанов у Київського апеляційного го сподарського суду, а справу н аправив на новий розгляд до с уду першої інстанції.

Справу №33/126 передано на нови й розгляд судді Домнічевій І .О.

Ухвалою від 29.03.11р. суд прийняв справу до провадження, присв оїв справі номер 33/126-2/61, признач ив справу до розгляду.

Розгляд справи судом неодн оразово відкладався, як за кл опотанням сторін так і з влас ної ініціативи; судом витреб овувались нові докази та поя снення по справі.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце її розгляд у судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз' яснення Президії Вищо го арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про де які питання практики застосу вання Господарського процес уального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Пр о деякі питання практики зас тосування норм Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, порушені у доповідних записках про роботу господа рських судів у першому піврі ччі 2007 року”(пункт 15) зазначено , що відповідно до пункту 2 час тини другої статті 54 Господар ського процесуального кодек су України позовна заява пов инна містити, зокрема, місцез находження сторін (для юриди чних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільн ого кодексу України місцезна ходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які в ідповідно до установчих доку ментів юридичної особи чи за кону виступають від її імені .

У пункті 11 інформаційного л иста Вищого господарського с уду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про д еякі питання практики застос ування норм Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, порушені у доповідних зап исках про роботу господарськ их судів у 2006 році” зазначено, щ о до повноважень господарськ их судів не віднесено устано влення фактичного місцезнах одження юридичних осіб або м ісця проживання фізичних осі б - учасників судового процес у на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відп овідні процесуальні докумен ти надсилаються господарськ им судом згідно з поштовими р еквізитами учасників судово го процесу, наявними в матері алах справи.

Водночас законодавство Ук раїни, в тому числі Господарс ький процесуальний кодекс Ук раїни, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з' ясовувати фактичне місцезна ходження іншої сторони (стор ін) у справі (якщо воно не спів падає з її місцезнаходженням , визначеним згідно із згадан ою статтею 93 Цивільного кодек су України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших проц есуальних документах.

З матеріалів справи вбачає ться, що ухвали суду надсилал ись сторонам за адресами, заз наченими в позовній заяві та документах, доданих до матер іалів справи.

В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповіда є її місцезнаходженню, визна ченому згідно з законом, і дан а особа своєчасно не довела п ро це до відома господарсько го суду, інших учасників проц есу, то всі процесуальні насл ідки такої невідповідності п окладаються на цю юридичну о собу.

Сторони були належним чино м повідомлені про призначенн я справи до розгляду в засіда нні суду, про час і місце його проведення.

Представники Позивача у су дових засіданнях підтримува ли викладені в позові та пояс неннях обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в обсязі - відповідно до уто чнення позовних вимог від 27.04.20 10р.

Представники Відповідача та Третьої особи-2 в судові зас ідання не з' являлися, клопо тань про відкладення розгляд у справи від них не надходило . Про поважні причини неявки в судові засідання їх повнова жних представників суд не по відомлений. Відзив та поясне ння на позов вони не подали.

Від Третьої особи-1 через В ідділ діловодства Господарс ького суду міста Києва надій шли пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 04.08.11р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішен ня у справі.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши та дослідивши пояснення представників сто рін і третіх осіб, оглянувши н адані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та запе речень, та копії яких долучен і до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТ-Н»(Відповідач) зверн улось до Постійно діючого Тр етейського суду при Асоціаці ї «Український правовий алья нс»із позовом до Товариства з обмеженою відповідальніст ю «КРАТ-296»(Третя особа-2) про ви знання добросовісним набува чем та визнання права власно сті та майно, придбане за попе реднім договором купівлі-про дажу майна від 20.01.2007 року та заз начене у додатку № 1 та № 2 до поп ереднього договору купівлі-п родажу майна від 20.01.2007 року (тут і надалі - Попередній догов ір).

Постійно діючий Третейськ ий суд при Асоціації «Україн ський правовий альянс»встан овив, що вищевказаний спір пі двідомчий до розгляду цьому суду на підставі ст.ст. 5, 6, 12 Зако ну України «Про третейські с уди»та відповідно до п. 8.1 Попе реднього договору, і за вказа ним позовом порушив провадже ння у справі №10/32.

Відповідно рішення Постій но діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс»від 30.01.2007 року № 10/32 визнано Відповідача добр осовісним набувачем майна, п ридбаного за Попереднім дого вором купівлі-продажу майна від 20.01.2007 року, відповідно до до датку № 1 та додатку № 2 до попер еднього договору від 20.01.2007 року та визнано за Відповідачем п раво власності на майно, прид бане за попереднім договором купівлі-продажу майна від 20.01.2 007 року, відповідно до додатку № 1 та додатку № 2 до попередньо го договору від 20.01.2007 року.

Публічне акціонерне товар иство «Дочірній банк Сбербан ку Росії»(Позивач), яке є право наступником відкритого акці онерного товариства «Дочірн ій банк Сбербанку Росії», яке у свою чергу є правонаступни ком закритого акціонерного т овариства «Дочірній банк Сбе рбанку Росії»та закритого ак ціонерного товариства «Банк НРБ», вважає, що порушені його права та інтереси зважаючи н а наступне.

Відповідно до Іпотечного д оговору, посвідченого приват ним нотаріусом Миколаївсько го міського нотаріального ок ругу ОСОБА_1 від 10 серпня 2005 року за реєстровим № 4807 Третя о соба-1 в забезпечення виконан ня іпотекодавцем (цією ж Трет ьою сообою-1) перед Позивачем з обов' язань, що випливають з Договорів про відкриття кре дитної лінії № 233-ВН/05 від 13.06.2005 рок у та № 186-В/05 від 20.04.2005 року, укладен их між Позивачем та іпотекод авцем, іпотекодавець передав банку в іпотеку буксир Порто вик-8 (свідоцтво про право влас ності на судно № 02857, свідоцтво про плавання під державним п рапором України (судовий пат ент) № 02908).

Крім того, Третя особа-1 в заб езпечення виконання перед ба нком зобов'язань, що випливаю ть з вказаних кредитних дого ворів, також передала в заста ву обладнання та складові ча стини теплоходу Святий Петр та понтон ГПП-14 відповідно до договору застави від 10.08.2005 року .

Також Третя особа-1 в забезп ечення виконання перед банко м зобов'язань, що виливають з к редитного договору № 233-ВН/05 від 13.06.2005 року, шляхом укладення з б анком договору застави від 14.0 6.2005 року, посвідченого приватн им нотаріусом Березанського районного нотаріального окр угу Миколаївської області ОСОБА_2, передала в заставу П озивачу майно (обладнання, ос новні засоби), зазначене у дод атку № 1 до договору застави.

Позивач вважає, що на все за значене майно, яке було перед ано Третьою особою - 1 Позива чу на підставі вищенаведених іпотечного договору та дого ворів застави, відповідно до рішення Постійно діючого Тр етейського суду при Асоціаці ї «Український правовий алья нс»від 30.01.2007 року № 10/32 визнано пр аво власності за Відповідаче м за попереднім договором ку півлі-продажу майна від 20.01.2007 ро ку та третейської угоди що мі ститься в даному договорі, і т ому Позивач вважає, що поруше ні його права та інтереси як і потеко- та заставодержателя вказаного майна і просить су д визнати третейську угоду, в икладену в попередньому дого ворі купівлі-продажу від 20.01.2007 р оку, укладеному між Відповід ачем та Третьою особою - 2 не дійсною та застосувати наслі дки визнання недійсним цього правочину - третейської угод и, викладеної в попередньому договорі купівлі-продажу ві д 20.01.2007 року - скасувати рішення постійно діючого Третейсько го суду при Асоціації «Украї нський правовий альянс»від 3 0 січня 2007року по справі № 10/32.

Згідно статті 33 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, кожна сторона повинн а довести ті обставини, на які вона посилається як на підст аву своїх вимог та заперечен ь.

Відповідно до статті 32 ГПК У країни доказами у справі є бу дь-які фактичні дані, на підст аві яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи від сутність обставин, на яких ґр унтуються вимоги і заперечен ня сторін, а також інші обстав ини, які мають значення для пр авильного вирішення господа рського спору.

Як зазначалось вище, Позива ч просить суд визнати недійс ною третейську угоду, виклад ену в попередньому договорі купівлі-продажу від 20.01.2007 року, укладеному між Відповідачем та Третьою особою - 2, а саме - п. 8 попереднього договору від 20.01.2007 року, відповідно до якого , будь-які спори щодо відносин , які походять з цього договор у або виникають у зв' язку з н им, підлягають остаточному в регулюванню у постійно діючо му Третейському суді при асо ціації «Український правови й альянс»відповідно до Регла менту цього суду Третейським /(и) суддею (ями), що обираються з гідно з цим регламентом.

Відповідно ч. 1 ст. 12 Закону Ук раїни «Про третейські суди» (тут і надалі - в редакції, що діяла станом на час укладенн я третейської угоди та винес ення рішення третейським суд ом) третейська угода може бут и укладена у вигляді третейс ького застереження в договор і, контракті або у вигляді окр емої письмової угоди.

Ч. 4 ст. 12 Закону України «Про т ретейські суди»передбачає, щ о третейська угода укладаєть ся у письмовій формі. Третейс ька угода вважається укладен ою, якщо вона підписана сторо нами чи укладена шляхом обмі ну листами, повідомленнями п о телетайпу, телеграфу або з в икористанням засобів електр онного чи іншого зв'язку, що за безпечує фіксацію такої угод и, або шляхом направлення від зиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявніст ь угоди, а інша сторона проти ц ього не заперечує.

Також згідно ч. 6 ст. 12 Закону У країни «Про третейські суди »посилання у договорі, контр акті на документ, який містит ь умову про третейський розг ляд спору, є третейською угод ою за умови, що договір укладе ний у письмовій формі і це пос илання є таким, що робить трет ейську угоду частиною догово ру.

Відповідно до ч. 7 ст. 12 Закону України «Про третейські суд и», у разі недодержання пра вил, передбачених цією статт ею, третейська угода є недійс ною

В матеріалах справи відсут ні докази, що сторонами трете йської угоди, яка укладена у в игляді третейського застере ження в п. 8 Попереднього догов ору, при укладенні цієї трете йської угоди було недодержан о правила, встановлені ст. 12 За кону України «Про третейські суди».

Господарським судом Микол аївської області від 06 липня 2 010 року по справі № 11/35/08-НР за позо вом банку до товариства з обм еженою відповідальністю «ПР ОЕКТ-Н», відкритого акціонер ного товариства «Агроекспор т», товариства з обмеженою ві дповідальністю «Юридична фі рма «Основа»частково задово лені позовні вимоги та виріш ено визнати недійсним попере дній договір, укладений між Т ОВ «Крат - 296»та ТОВ «Проект-Н »в частині продажу майна, а са ме: судна «Портовик 8»типу теп лохід, криголамний буксир-шт овхач з головними розмірами та обмірним свідоцтвом, вида ним Регістром судноплавства України 14 листопада 2002 року пі д №103-1-1309-02, довжина 27 м, ширина 7,7 м, о садка 2,26 м, валова місткість - 185 т, зареєстроване в Державно му судновому реєстрі Миколаї вського морського торговель ного порту (запис 256 від 25.11.2002р.), су ховантажного теплоходу «Ряз ань»(«Святой Петр»), будівель ний номер В-05948, понтону ГПП-14.

Разом з тим, згідно ч. 8 ст. 12 За кону України «Про третейські суди»недійсність окремих по ложень договору, контракту, щ о містить третейське застере ження, не тягне за собою не дійсність такого третейсько го застереження.

Відповідно ч. 2 ст. 5 Регламен ту постійно діючого Третейсь кого суду при Асоціації «Укр аїнський правовий альянс»тр етейський суд може розглядат и будь-який спір між сторонам и, який виникає з цивільних та господарських правовідноси н договірного і позадоговірн ого характеру та віднесений до його компетенції згідно ч инного законодавства Україн и.

Відповідно до ст. 203 ЦК Україн и, зміст правочину не може суп еречити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавс тва, а також інтересам держав и і суспільства, його моральн им засадам. Особа, яка вчиняє п равочин, повинна мати необхі дний обсяг цивільної дієздат ності. Волевиявлення учасник а правочину має бути вільним і відповідати його внутрішн ій волі. Правочин має вчиняти ся у формі, встановленій зако ном. Правочин має бути спрямо ваний на реальне настання пр авових наслідків, що обумовл ені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК Україн и, правочин є правомірним, якщ о його недійсність прямо не в становлена законом або якщо він не визнаний судом недійс ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК Україн и, підставою недійсності пра вочину є недодержання в моме нт вчинення правочину сторон ою (сторонами) вимог, які встан овлені частинами першою - тре тьою, п'ятою та шостою статті 2 03 цього Кодексу. Недійсним є п равочин, якщо його недійсніс ть встановлена законом (нікч емний правочин). У цьому разі в изнання такого правочину нед ійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочи н може бути визнаний судом ді йсним. Якщо недійсність прав очину прямо не встановлена з аконом, але одна із сторін або інша заінтересована особа з аперечує його дійсність на п ідставах, встановлених закон ом, такий правочин може бути в изнаний судом недійсним (осп орюваний правочин).

Відповідно до ст. 111-12 ГПК Укра їни, вказівки, що містяться у п останові касаційної інстанц ії, є обов'язковими для суду пе ршої інстанції під час новог о розгляду справи.

Відповідно до ст. 23 Закону Ук раїни «Про іпотеку»у разі пе реходу права власності (прав а господарського відання) на предмет іпотеки від іпотеко давця до іншої особи, у тому чи слі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відпо відного нерухомого майна, на віть у тому випадку, якщо до йо го відома не доведена інформ ація про обтяження майна іпо текою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет і потеки, набуває статус іпоте кодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпо течним договором у тому обся зі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власнос ті на предмет іпотеки.

Згідно ст. 9 Закону України « Про іпотеку»іпотекодавець м ає право виключно на підстав і згоди іпотекодержателя пер едавати предмет іпотеки у на ступну іпотеку, відчужувати предмет іпотеки, передавати предмет іпотеки в спільну ді яльність, лізинг, оренду, кори стування.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про заставу»застав а зберігає силу, якщо за одніє ю з підстав, зазначених в зако ні, майно або майнові права, що складають предмет застави, п ереходять у власність іншої особи.

Заставодавець може відчуж увати заставлене майно тільк и за згодою заставодержателя (ч. 2 ст. 17 вказаного Закону).

В Постанові від 16.03.11р. Вищий г осподарський суд України заз начив, що суди попередніх інс танцій не дали належної прав ової оцінки тому факту, що між ТОВ «ПРОЕКТ-Н»та ТОВ «Карат-29 6»було укладено Попередній д оговір, предметом якого, зокр ема, було майно, яке обтяжене в ідповідно до іпотечного дого вору та договорів застави ві д 10.08.2005 року та від 14.06.2005 року без з годи Позивача, і що не повно бу ли досліджені обставини у да ній справі і не визначено пов не коло та правовий статус уч асників цієї справи, зокрема щодо участі у справі іншої ст орони третейської угоди - ТО В «КРАТ-296».

Судом враховуючи вищенаве дені вказівки ВГСУ було витр ебувано нові письмові докази та пояснення від сторін та за лучено до участі у розгляді с пору в якості третьої особи б ез самостійних вимог на пред мет спору ТОВ «КРАТ-296».

Разом з тим, Позивачем не до ведено та нормативно не обґр унтовано суду, яким чином фак т укладення між ТОВ «ПРОЕКТ-Н »та ТОВ «Карат-296»в Попередньо го договору про купівлю-прод аж майна, яке обтяжене відпов ідно до іпотечного договору та договорів застави від 10.08.2005 р оку та від 14.06.2005 року без згоди П озивача, порушує права поз ивача - в частині укладення мі ж сторонами третейського зас тереження в п. 8 цього Попередн ього договору від 20.01.2007 року, ос кільки саме цей пункт є предм етом спору по даній справі та його позивач просить суд виз нати недійсним.

В Постанові від 16.03.11р. Вищий господарський суд України та кож зазначає, що суду слід зве рнути увагу, що розгляд спорі в про визнання права власнос ті на нерухоме майно є прерог ативою державних судів загал ьної юрисдикції, зокрема, гос подарських судів відповідно до встановленої процесуальн им законом підвідомчості спр ав, в контексті того, що Постій но діючим Третейським судом при Асоціації «Український п равовий альянс»30.01.2007 року було прийнято рішення № 10/32 саме про визнання права власності.

Судом досліджено це питанн я та встановлено, що станом на час укладення Попереднього договору від 20.01.2007 року та винес ення Постійно діючим Третейс ьким судом при Асоціації «Ук раїнський правовий альянс»р ішення від 30.01.2007 року по справі № 10/32, ст. 6 Закону України «Про тр етейські суди»«Підвідомчіс ть справ третейським судам», не містила обмеження щодо пі двідомчості третейським суд ам справ у спорах щодо нерухо мого майна, включаючи земель ні ділянки, і лише пізніше, Зак оном України від 5 березня 2009 ро ку N 1076-VI «Про внесення змін до де яких законодавчих актів Укра їни щодо діяльності третейсь ких судів та виконання рішен ь третейських судів», було до повнено ст. 6 Закону України «П ро третейські суди»і введено обмеження щодо непідвідомчо сті третейським судам справу у спорах щодо нерухомого май на, включаючи земельні ділян ки.

Відповідно до ст. 51 Закону Ук раїни «Про третейські суди»( тут і надалі - в редакції, що д іяла станом на час укладення третейської угоди та винесе ння рішення третейським судо м), рішення третейського суду може бути оскаржене та скасо ване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рі шення третейського суду, не п ідвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбач еному третейською угодою, аб о цим рішенням вирішені пита ння, які виходять за межі трет ейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судо м;

4) склад третейського суду, я ким прийнято рішення, не відп овідав вимогам статей 16 - 19 цьог о Закону.

Перелік підстав для оскарж ення та скасування, встановл ений ст. 51 Закону України «Про третейські суди»в наведеній редакції є вичерпним та розш иренню не підлягає, оскільки в статті на вказано протилеж ного і Позивачем не доведено підстав для скасування ріше ння третейського суду, перед бачених статтею 51 Закону Укра їни «Про третейські суди»в н аведеній редакції.

Разом з тим, згідно із Закон ом України від 05.03.2009 р. N 1076-VI частин у третю статті 51 доповнено пун ктом 5 і встановлено підставу для скасування рішення трет ейського суду якщо третейськ ий суд вирішив питання про пр ава і обов'язки осіб, які не бр али участь у справі.

Тобто, законодавчо було вст ановлено можливість оскарже ння рішення третейського суд у, якщо він вирішив питання пр о права і обов'язки осіб, які н е брали участь у справі, лише з аконом від 05.03.2009р..

Відповідно до ст. 51 Закону Ук раїни «Про третейські суди»в редакції від 05.03.2009р. зазначено, що заяву про скасування ріше ння третейського суду може б ути подано до компетентного суду сторонами, третіми особ ами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення трете йським судом, а особами, як і не брали участь у справі, у р азі якщо третейський суд вир ішив питання про їх права і об ов'язки, - протягом трьох місяц ів з дня, коли вони дізналися а бо повинні були дізнатися пр о прийняття рішення третейсь кого суду.

Як вбачається з вхідного ш тампу Господарського суду мі ста Києва, позивач звернувся до суду з даним позовом лише 03.02.2010р., тоді як законодавч о можливість оскаржити рішен ня постійно діючого Третейсь кого суду при Асоціації«Укра їнський правовий альянс»від 30 січня 2007року по справі № 10/32 поз ивачу, як особі, яка не брала у часть у справі і щодо якої тре тейський суд вирішив питання про її права, було надано згід но з Законом України N 1076-VI від 05.03.2009 р., тобто від часу прий няття змін до закону і до часу звернення позивача до суду з позовом минув майже рік.

Позивачем не доведено суду , що він дізнався про винесенн я постійно діючим Третейськи м судом при Асоціації «Украї нський правовий альянс»ріше ння від 30 січня 2007року по справ і № 10/32 на протязі трьох місяців до часу звернення позивача д о суду з позовом - 03.02.2010р., та що в п озивача було відсутнє право або можливість, за умови вжит тя всіх розумних та необхідн их заходів, дізнатися про існ ування вказаного рішення ран іше.

Відповідно до Рекомендаці ї Президії Вищого господарсь кого суду України від 11.04.2005 р. N 04-5/ 639 «Про деякі питання практики застосування господарським и судами Закону України "Про т ретейські суди"»(п. 1.4.) законом не передбачено можливості ві дновлення цих строків, тому в разі їх пропуску з будь-яких п ричин місцевий господарськи й суд має ухвалою відмовити у прийнятті відповідної заяви .

Проте, суду дана позовна зая ва була передана як господар ська справа на новий розгляд , а нормами ГПК України не пере дбачено можливості відмови в прийнятті справи повністю а бо частково, яка передана на н овий розгляд.

Відповідно до Рекомендаці ї Президії Вищого господарсь кого суду України від 11.04.2005 р. N 04-5/ 639 «Про деякі питання практики застосування господарським и судами Закону України "Про т ретейські суди"»(п. 1.15.) за резул ьтатами розгляду заяви госпо дарський суд приймає рішення , зміст якого повинен відпові дати статті 84 ГПК з урахування м особливостей відповідної к атегорії справ. Одна з таких о собливостей полягає в тому, що господарський суд не зді йснює оцінки законності і об ґрунтованості рішення трете йського суду в цілому, а лише з 'ясовує наявність чи відсутн ість підстав для його скасув ання, передбачених частиною третьою статті 51 Закону. За відсутності підстав для ска сування рішення третейськог о суду господарський суд при ймає рішення про відмову у за доволенні заяви про скасуван ня рішення третейського суду .

Враховуючи, що позивачем не доведено недійсність третей ської угоди, викладеної в п. 8 п опереднього договору купівл і-продажу від 20.01.2007 року, укладе ному між Відповідачем та Тре тьою особою - 2, та оскільки По зивачем не доведено обґрунто ваність пропущення встановл еного ст. 51 Закону України «Пр о третейські суди»трьохміся чного строку на оскарження р ішення третейського суду, су д також вважає необґрунтован ими позовні вимоги про скасу вання рішення постійно діючо го Третейського суду при Асо ціації«Український правови й альянс»від 30 січня 2007року по справі № 10/32.

Таким чином, судом встановл ено необґрунтованість обох з аявлених Публічним акціонер ним товариством «Дочірній ба нк Сбербанку Росії»позовних вимог.

Відповідно до статті 49 ГПК У країни витрати по сплаті дер жавного мита та витрати на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу при в ідмові в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82 , 83, 84, 85 Господарського процесуа льного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ві дмовити повністю.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.

Суддя І.О.Домнічев а

Повне рішення складено 08.08 .11р.