Рішення

від 04.08.2011 по справі 4/321

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/321

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/321

04.08.11

За позовомЗаступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України

До           1.          Міністерство економіки України2.          Фонду соціального захисту інвалідів3.          Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод»

Провизнання недійсним рішення тендерного комітету, рішення Міністерства економіки України, частково договору на закупівлю автомобілів

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратури          Івченко О.А.

Від позивачів          1. Волощук О.А.

                              2. не з'явився

Від відповідача             1. не з'явились

                              2.  Гаврищук А.П.

                              3.  Домбровський Д.П, Хамзін Т.Р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Заступник Генерального прокурора України звернувся до суду в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України з позовом до Міністерства економіки України, Фонду соціального захисту інвалідів, Закритого акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод»про:

                    - визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів Фонду соціального захисту інвалідів, оформлене протоколом № 13 від 11.08.2010р.,

                    - визнання недійсним рішення Міністерства економіки України від 24.09.2010 № ЛП 509,

                    - визнання недійсним договору № 10 від 21.10.2010р. на закупівлю автомобілів для забезпечення інвалідів та додаток до нього № 1 (специфікація) в частині закупівлі 1779 автомобілів ЗАЗ 110308-44 на суму 69 882 678 грн.

                    -стягнення з Закритого акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» на користь Державного бюджету України 69 882 678 грн.

          В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на ст. 207 ГК України, згідно з якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

          Позивач вважає, що укладений між Фондом соціального захисту інвалідів та ЗАТ «ЗАЗ»договір закупівлі автомобілів для забезпечення інвалідів №10 від 21.10.2010 року в частині постачання автомобілів ЗАЗ 110308-44 укладений із метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

          Доводом цього є те, що ЗАТ «ЗАЗ»реалізував Фонду автомобілі за ціною вище, ніж іншим особам.

                    Крім того, позивач в порядку в порядку ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, на час судового розгляду та до вирішення справи по суті просив вжити заходи до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод»у межах суми позову –69 882 678 грн.

                    Клопотання Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд не задовольняє з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Статтею 67 ГПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

          Господарський суд міста Києва дослідивши подані позивачем матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, дійшов висновку, що у відомостях, які містяться у поданих позивачем матеріалах, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. А тому, заявлена позивачем заява про забезпечення позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

          Міністерство економіки України надало відзив на позовну заяву від 21.07.2011р., в якому заперечує проти позовних вимог в частині скасування рішення Міністерства економіки України від 24.09.2010 № ЛП 509.

          Відповідач-2 Фонд соціального захисту інвалідів позовні вимоги не визнає, просить відмовити Заступнику Генерального прокурора України, що діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, у задоволенні вимог повністю, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 21.07.2011р. та доповненнях на відзив від 28.07.2011

          Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод»також позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклало у письмовому відзиві на позовну заяву від 21.07.2011р. та доповнення до відзиву від 28.07.2011р.

                    В стадії завершення розгляду справи, в судовому 04.08.2011р. представник Генеральної прокуратури України звернувся до суду з клопотанням про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Клопотання позивача було задоволено судом.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

                      Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

                    11.08.2010 Фондом соціального захисту інвалідів за результатами засідання комітету з конкурсних торгів прийнято рішення, оформлене протоколом № 13, про здійснення закупівлі автомобілів для інвалідів та інвалідів-чорнобильців у одного учасника ЗAT „Запорізький автомобілебудівний завод".

          Міністерством економіки України прийнято рішення № 509 від 24.09.2010 (направлене Фонду листом № 3304-26/9387-07 від 24.09.2010) про погодження процедури закупівлі в одного учасника автомобілів легкових (для інвалідів) ЗАТ „ЗАЗ" на суму у розмірі 88 849 086 грн.

          21.10.2010 між Фондом соціального захисту інвалідів та ЗАТ „ЗАЗ" укладено договір на закупівлю автомобілів для забезпечення інвалідів відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 19.07. 2006.

          Згідно з протоколом комітету з конкурсних торгів Фонду № 13 від 11.08.2010 процедура закупівлі в одного учасника автомобілів для інвалідів здійснюється з підстав, передбачених п.2 ч.2 ст. 39 Закону України „Про здійснення державних закупівель". При цьому в обгрунтування такої позиції Фонд у протоколі зазначає, що Міністерством промислової політики України (лист № 21/4-1-104 від 29.06.2010) підтверджено, що єдиним вітчизняним виробником транспортних засобів для інвалідів є Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями „Запорізький автомобілебудівний завод".

          Однак, за твердженням Позивача, разом з тим п.2. ч. 2 ст. 39 Закону України „Про здійснення державних закупівель" передбачено, що процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником (виконавцем), за відсутності при цьому альтернативи.

          Отже, згідно з приписами вказаної норми права процедура закупівлі в одного учасника застосовується при відсутності конкуренції серед постачальників (виконавців) (представників виробників, дилерів, дистриб'юторів) товарів, за відсутності при цьому альтернативи.

          На думку Позивача, посилання Фонду у протоколі № 13 від 11.08.2010 на лист Міністерства промислової політики України № 21/4-1-104 від 29.06.2010 про наявність єдиного вітчизняного виробника автомобілів для інвалідів не є підставою для застосування процедури закупівлі в одного учасника.

          При цьому про наявність альтернативи на закупівлю автомобілів для інвалідів Фонду було відомо, про що свідчить, зокрема, його переписка із ЗАТ „ЗАЗ" з питань погодження ціни на автомобілі. Так, у листі від 11.08.2010 за № 1/6-249/02, адресованому ЗАТ „ЗАЗ", Фонд просить надати пояснення: чому ціна, за яку пропонує товариство поставити автомобілі „Славута" моделі 110308-44, вища, ніж запропонована дилерами, зокрема ТОВ „Автоцентр на Кільцевій".

          Позивач стверджує, що комітет з конкурсних торгів Фонду, не провівши у повному обсязі перевірку наявності інших постачальників автомобілів для інвалідів (базової комплектації) та достовірно знаючи про існування альтернативних постачальників таких автомобілів, безпідставно застосував процедуру закупівлі цих автомобілів у одного учасника - ЗАТ „ЗАЗ".

          Позивач вважає, що лист Міністерства промислової політики України № 21/4-1-104 від 29.06.2010р. не є документом, який належним чином обґрунтовує застосування процедури закупівлі в одного учасника, Міністерство економіки України згідно з вимогами п. 6 Порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасник, повинно було відмовити Фонду у застосуванні процедури закупівлі автомобілів для інвалідів у одного учасника.

          За твердженням Позивача, наведені обставини свідчать про невідповідність процедури закупівлі Фондом автомобілів у одного учасника ЗАТ „ЗАЗ" вимогам Закону України „Про здійснення державних закупівель" та Порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 668, оскільки вона була застосована безпідставно.

          Позивач також стверджує, що усупереч вимогам указаного законодавства Фонд, знаючи про наявність нижчих, ніж запропоновані ЗАТ „ЗАЗ", цін на автомобілі ЗАЗ 110308-44 2010 (базової комплектації) у інших осіб, які могли бути учасниками торгів, не провів відкриті торги, а застосував процедуру закупівлі в одного учасника і, як наслідок, товариство продало Фонду частину автомобілів за договором за завищеною ціною, у зв'язку із чим державі завдано збитків на 16,2 млн. грн..

          Отже, Позивач вважає, що при прийнятті рішення про здійснення закупівлі автомобілів для інвалідів у одного учасника допущені порушення вимог чинного законодавства, а також завищення цін на автомобілі ЗАЗ 110308-44, договір № 10 від 21.10.2010р. та додаток 1 до нього повинні бути визнані недійсними в частині поставки 1779 автомобілів ЗАЗ 110308-44 за ціною 39 282 грн.

        Одним з документів (доказів), на який посилається Генеральна прокуратура в позові є Довідка перевірки додержання вимог законодавства під час проведення закупівель легкових автомобілів «Славута»інвалідних модифікацій по договорах, укладених Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілебудівний завод»з Фондом соціального захисту інвалідів у 2010 році від 24.01.2011 року, підготовлена контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області.

          Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

          Матеріалів справи свідчать, що Згідно протоколу № 13 засідання комітету з конкурсних торгів Фонду від 11.08.2010 р. комітетом з конкурсних торгів було вирішено обрати процедуру закупівлі у одного учасника для проведення закупівлі автомобілів для інвалідів та інвалідів-чорнобильців, провести переговори щодо погодження ціни та обсягів поставки з ЗАТ «ЗАЗ», звернутися до уповноваженого органу для отримання висновку щодо обрання замовником процедури закупівлі автомобілів.

          Згідно протоколу переговорів щодо погодження договірної ціни та обсягів поставки автомобілів для інвалідів та інвалідів-чорнобильців від 13.08.2010 р. між Фондом соціального захисту інвалідів та ЗАТ «ЗАЗ»визначено моделі автомобілів, які планується до закупівлі, а також погоджено їх ціни, в т.ч. ціну автомобіля ЗАЗ 11308-44 на рівні 39282,00 грн. При цьому, заводом-виробником повідомлялося, що у зв'язку з завершенням виробництва автомобіля «Славута», його виготовлення у 3-4 кварталах 2010 року не передбачалося, тому для забезпечення інвалідів автомобілями до кінця 2010 року ЗАТ «ЗАЗ»має необхідність в терміновому замовленні комплектуючих і матеріалів, що призводить до подорожчання продукції. Тим не менш, вітчизняний автомобіль «Славута»залишається найдешевшим новим легковим автомобілем на ринку України.

          Рішенням Міністерства економіки України від 24.09.2010 р. № ЛП 509, уповноважений орган відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель»та Постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 28.07.2010 р. погодив застосування процедури закупівлі у одного учасника автомобілів для інвалідів у ЗАТ «ЗАЗ»на загальну очікувану вартість 88 849 086 грн.

          Відповідно до наказу Мінпраці від 18.10.2010 № 324 „Про Розподіл автомобілів для інвалідів на 2010 рік" затверджено Розподіл автомобілів для інвалідів на 2010 рік у розрізі регіонів, згідно якого проводиться забезпечення інвалідів автомобілями.

          21.10.2010 р. між ЗАТ «ЗАЗ»(«Виконавець) та Фондом («Замовник») укладено договір № 10 на закупівлю автомобілів для забезпечення інвалідів. У відповідності до специфікації (додаток № 1 до Договору) протягом листопада і грудня 2010 р. Виконавець зобов'язаний поставити Фонду 2253 автомобіля «Славута»різних комплектацій на загальну суму 88 848 738 грн.

          Матеріали справи свідчать, що Договір виконано як Замовником так і Виконавцем в повному обсязі та належним чином. Суду доведено, що не зважаючи на стислі строки виконання замовлення ЗАТ «ЗАЗ»своєчасно виготовило та поставило замовлену партію легкових автомобілів «Славута»у кількості 2253 штук, які прийняті та оплачені Фондом у відповідності до умов договору. Будь-які претензії Фонду до ЗАТ «ЗАЗ»у зв'язку з договором на закупівлю автомобілів для забезпечення інвалідів від 21.10.2010 р. № 10 - відсутні.

          За таких умов, на виконання покладених на Фонд завдань в 2010 році інваліди та інваліди-чорнобильці були в установленому порядку забезпечені легковими автомобілями вітчизняного виробництва. Факт передачі інвалідам та інвалідам-чорнобильцям 2253 штук автомобілів «Славута»не заперечується Генеральною прокуратурою.

          Процедура закупівлі автомобілів для інвалідів на виконання бюджетної програми КПВК 2507030 «Забезпечення інвалідів та інвалідів-чорнобильців автомобілями»проведено в повній відповідності до чинного законодавства про здійснення державних закупівель, з дотриманням всіх необхідних процедур, про що також свідчить рішення Міністерства економіки України № 509 від 24.09.2010 p., яким погоджено застосування процедури закупівель в одного учасника.

          Також, з боку Фонду та ЗАТ «ЗАЗ», не було допущено будь-яких порушень чинного законодавства України як під час укладення Договору № 10 на закупівлю автомобілів для забезпечення інвалідів між Фондом та вітчизняним виробником автомобілів «Славута»- ЗАТ «ЗАЗ», так і в ході його виконання сторонами.

          Доводи Генеральної прокуратури, що автомобілі аналогічної комплектації 2010 року випуску протягом липня-серпня 2010 року експортувалися до Російської Федерації за нижчими цінами, порівняно з цінами поставки Фонду спростовуються наступним.

          Згідно доданої до позовної заяви копії експортного контракту, ціна експортного автомобіля ґрунтується на базисі поставки FCA - Запоріжжя. В той же час, ціна автомобіля для забезпечення інвалідів включала в себе гарантію заводу-виробника, транспортування автомобілів по території України, їх зберігання, проведення передпродажної підготовки перед видачею інваліду.

          Отже висновки Генеральної прокуратури про завищення цін на продукцію, в порівнянні з цінами поставки на експорт до Росії - є необґрунтованими, оскільки такі ціни не підлягають порівнянню.

          Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

          Статтею 191 Господарського кодексу України передбачено, що державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

          Відповідно до ч. 1 ст. 192 ГК України порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення.

          Статтею 6 Закону України «Про ціни та ціноутворення»визначено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

          Згідно зі ст. 7 Закону України «Про ціни та ціноутворення»вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

          Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про ціни та ціноутворення»державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

          Зі змісту наведених норм чинного законодавства слідує, що суб'єкти господарювання при укладенні господарських договорів є вільними у визначенні цін на товари, роботи та послуги, крім випадків, коли договір укладається щодо товарів, робіт чи послуг, ціни на які є предметом державного регулювання.

                     Суд погоджується з твердженням Фонду соціального захисту інвалідів, що ціни на легкові автомобілі не є предметом державного регулювання та є вільними, Фонд не мав будь-якої законної можливості зобов'язати виробника продавати продукцію, за нижчими, ніж встановлені заводом ціни на автомобілі.

          Крім того суд не приймає доводи Генеральної прокуратури, що Фонд діяв в інтересах ЗАТ «ЗАЗ»при узгодженні цін на дані автомобілі  з наміром заволодіти державними коштами, застосував процедуру закупівлі в одного учасника. У результаті таких дій ЗАТ «ЗАЗ»поставило автомобілі за ціною вище, ніж реалізовувало їх іншим підприємствам і установам, що свідчить про намір укласти договір з порушенням вимог чинного законодавства в обох сторін » є помилковими та не відповідає дійсності.

          Спірний договір закупівлі автомобілів укладено при повному дотриманні Сторонами вимог чинного законодавства, з метою забезпечення встановлених законом України державних соціальних гарантій захисту інвалідів і інвалідів-чорнобильців. За таких умов правочин повністю відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що були ними обумовленні. В процесі їх виконання спірного Договору Сторонами було додержано всіх вимог чинного законодавства.

          За таких умов, твердження, що договір укладено з метою заволодіння державними коштами, а Фонд, діючи в інтересах ЗАТ «ЗАЗ»мав намір на укладення договору, що завідомо суперечить інтересам держави - є виключно припущенням, яке не підтверджено будь-якими допустимими засобами доказування.

          Генеральною прокуратурою не зазначено, які саме суб'єкти підприємництва є конкурентними вітчизняного виробника - ЗАТ «ЗАЗ»здатного виконати державне замовлення з поставки автомобілів «Славута»на загальну суму 88,85 млн. грн., не наведено будь-яких доказів наявності альтернативних постачальників, які відповідають кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель»та могли бути учасниками відкритих торгів, а також доказів спроможності таких учасників поставити автомобілі «Славута», в кількості, достатній для виконання державного замовлення.

          Згідно із статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Довідка КРУ в Запорізькій області від 24.01.2011 року перевірки додержання вимог законодавства під час проведення закупівель легкових автомобілів «Славута»інвалідних модифікацій по договорах, укладених Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілебудівний завод»з Фондом соціального захисту інвалідів у 2010 році не є допустимим доказом в розумінні статті 34 ГПК України та не може бути використана в якості доказу по справі з наступних підстав.

          Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»та підзаконними нормативними актами передбачено проведення перевірок державних закупівель із обов'язковим складанням акту перевірки.

          Складання довідки за результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства під час проведення закупівель автомобілів за державні кошти діючим законодавством не передбачене та суперечить йому.

          Більш того, суду доведено, що проведення перевірки державних закупівель з боку КРУ в Запорізькій області в розумінні Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»не відбувалося.

          Так, згідно із даних журналу реєстрації перевірок З AT «ЗA3»(витяг з журналу міститься в матеріалах справи) в період грудень 2010 року по цей час перевірок з боку Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області на ЗAT «ЗA3»не проводилось.

Тобто довідка була підготовлена лише на підставі даних, наданих прокуратурою Запорізької області, без пояснень з боку посадових осіб ЗАТ «ЗАЗ».

Довідка не була надана для ознайомлення посадовим особам ЗАТ «ЗАЗ», що виключило можливість надання пояснень щодо змісту довідки, запобігти її однобічності та необґрунтованості, оскарження результатів перевірки.

          Судом при прийнятті рішення прийнято до уваги моніторинг вітчизняних виробників легкових автомобілів класу «В», подібних за своїми ключовими характеристиками до базової модифікації моделі ЗАЗ Славута 110308-44 за період з серпня 2010 року по серпень 2011 року (висновок И №138 від 02.08.2011 року міститься в матеріалах справи) проведений на замовлення ПАТ «ЗАЗ»Запорізькою торгово-промисловою палатою

          В результаті моніторингу Запорізька ТПП дійшла наступних висновків: -              Ціни   пропозиції  на  нові   автомобілі   класу   «В» вітчизняних   виробників   (без урахування ПАТ «ЗАЗ») протягом досліджуваного періоду знаходились в діапазоні 48750-58575 грн. без ПДВ.

          Роздрібна ціна на базову модифікацію моделі ЗАЗ Славута 110308-44 2010 р. в.

виробництва ПАТ «ЗАЗ» є нижчою за ціни пропозиції на подібні автомобілі класу

«В»вітчизняного виробництва.

          Зазначене підтверджує те, що при закупівлі автомобілів Фондом соціального захисту інвалідів у ЗАТ «ЗАЗ»була відсутня конкуренція на товари (у тому числі з технічних причин), що були предметом закупівлі - автомобілі ЗАЗ 110308-44, оскільки саме ЗАТ «ЗАЗ»є виробником цих автомобілів та ці автомобілі є найдешевшими в Україні. Альтернативи цим автомобілям та виробнику - ЗАТ «ЗАЗ»у Фонду соціального захисту інвалідів не було, оскільки саме ЗАТ «ЗАЗ»був спроможний здійснити виробництво та постачання автомобілів за найнижчою ціною в такі стислі терміни та в такому обсязі.

          Таким чином закупівля автомобілів для інвалідів Фондом соціального захисту інвалідів саме у ЗАТ «ЗАЗ»шляхом застосування процедури закупівлі у одного учасника була економічно обґрунтована та здійснена у відповідності із ч.2 статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

          Судом при прийнятті рішення також прийнято до уваги висновок науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення категорії «інтереси держави і суспільства», розкриття змісту принципу свободи підприємницької діяльності та обґрунтування не допустимості у цивільному (господарському) позові використовувати припущення кримінально-правового характеру, проведеної у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу»№126/107-е від 03.08.2011р. підготовлений на базі позовних матеріалів Генеральної прокуратури:.

          Відповідно до загального висновку, укладання та виконання сторонами договору №10 на закупівлю обладнаних певної модифікації автомобілів для забезпечення інвалідів не спричинено шкоди державі, оскільки з боку держави не відбулося зменшення або знищення майнових благ, що охороняються законом. Держава замість сплачених грошових коштів отримала легкові автомобілі для інвалідів, а інваліди за результатами розподілу отримали очікувані автомобілі. Внаслідок цієї події не відбулося порушення цивільного права держави в особі її державного органу.

          Тобто, суду не надано будь-яких доказів на підтвердження наміру Сторін вчинити угоду, яка завідомо суперечить інтересам держави, та доказів того, що Фонд діяв в інтересах ЗАТ «ЗАЗ»з наміром заволодіти державними коштами.

          Тому, суд враховуючи вищевикладене, вважає, що підстави для задоволення позовних вимог, визнання недійсними рішення Мінекономіки, рішення комітету з конкурсних торгів, частково недійсним договору, застосування статті 207 ГК України - відсутні.

              В зв'язку з відмовою Позивачу в задоволенні вимог про визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів Фонду соціального захисту інвалідів, оформлене протоколом № 13 від 11.08.2010р., визнання недійсним рішення Міністерства економіки України від 24.09.2010 № ЛП 509, визнання недійсним договору № 10 від 21.10.2010р. на закупівлю автомобілів для забезпечення інвалідів та додаток до нього № 1 (специфікація) в частині закупівлі 1779 автомобілів ЗАЗ 110308-44 на суму 69 882 678 грн. не задовольняється також вимога Позивача про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» на користь Державного бюджету України 69 882 678 грн.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

          В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог.  Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзивах на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

          Відповідно до п.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу УІ ГПК України», в якому зазначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора або його заступника, а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати державного мита, господарський суд повинен виходити з такого. Якщо позов залишено без задоволення, державне мито не стягується.

          Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

          В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

           Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

  Суддя                                                                                                         І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 11.08.2011р.