Постанова

від 18.06.2008 по справі 13/143-19/199

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/143-19/199

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 червня 2008 р.                                                                                    № 13/143-19/199  

Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:

                                                       Гончарука П.А.  (головуючого),

                                                  Вовка І.В.,

                                                  Остапенка М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Колективного підприємства "Райсількомунгосп" на  постанову  Львівського  апеляційного  господарського суду  від 27.02.2008 року у  справі № 13/143-19/199  за позовом   Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" до Колективного підприємства "Райсількомунгосп"  про  стягнення  заборгованості, та   зустрічним  позовом Колективного підприємства "Райсількомунгосп" до Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром"  про визнання недійсними актів звірки  розрахунків  і  договору,

                                      У С Т А Н О В И В:

У серпні 2006 року позивач звернувся до господарського суду   Івано-Франківської  області  з позовною заявою  до відповідача про стягнення  заборгованості  в сумі   38 515,04 грн. у зв'язку  з   неналежним  виконанням  зобов'язання  за  договором  № 906 від  01.01.2001  року  та  договором  про  розстрочення  боргу  від 19.03.2003  року  з  оплати  за  надані  послуги  водовідведення.

Під  час  розгляду  справи в  суді  першої  інстанції     відповідач  за  первісним  позовом звернувся  до господарського суду      із  зустрічним  позовом  про  визнання  недійсними  актів  звірки  розрахунків станом  на  01.10.2002  року  і  станом   на  19.03.2003  року  та  договору  про  розстрочення  боргу  від 19.03.2003  року у зв'язку  з   укладенням  їх  внаслідок  помилки.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської  області  від 08.11.2007  року первісний   позов задоволено  частково  та  стягнуто  з  відповідача  на  користь  позивача  заборгованість  в  сумі  23 075,60 грн.,  а  в  решті  первісного   позову  та  в зустрічному  позові  відмовлено.

Доповідач  - Вовк І.В.

Постановою Львівського  апеляційного господарського суду від 27.02.2008 року зазначене рішення  суду першої  інстанції залишено без змін.

У касаційній  скарзі  відповідач за  первісним  позовом   вважає, що  судом  порушено  норми  матеріального та процесуального права, і тому  просить прийняті  ним рішення  скасувати та справу  передати  на  новий  розгляд  до  суду  першої  інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу позивач за  первісним  позовом вважає, що судові рішення відповідають вимогам закону і просить залишити їх без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача за  первісним  позовом, дослідивши доводи касаційної скарги та  відзиву  на  неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між  Івано-Франківським виробничим  управлінням  водопровідного  господарства  (правонаступником  якого  є  позивач) і  відповідачем   було укладено договір №  906 від  01.01.2001  року на  відпуск  та  споживання  води  з  комунального  водопроводу,  за    умовами        якого  позивач   зобов'язався    надати  послуги  водопостачання, а відповідач зобов'язався  оплатити надані  послуги.

Додатком  № 1 зазначеного  договору   сторонами  визначена  дислокація   об'єктів  водоспоживання.

За  актом  звірки  розрахунків  від  19.03.2003  року  сторонами  визначено    заборгованість  відповідача   станом  на  19.03.2003  року в  сумі  33 580,37 грн.   

Договором   від 19.03.2003  року  сторони   обумовили  розстрочення оплати  заборгованості  відповідача в    сумі  33 580,37 грн.  рівними  частинами    щомісячно  протягом  квітня-вересня  2003  року.

П 2.2 цього договору передбачено, що  відповідач  зобов'язаний сплатити розстрочену  суму  заборгованості   та     вчасно  сплачувати  поточні  платежі  за  договором про  надання  послуг  водовідведення.

Згідно п. 4.3. зазначений  договір  вступає  в  дію  з  19.03.2003  року  та  припиняється   після  повного  виконання   зобов'язання.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судами  попередніх   інстанцій встановлено, що  за заявленими    зустрічними  вимогами  не  доведено   обставин,  якими  було  обґрунтовано  ці  вимоги.

Ст. 161 ЦК УРСР  визначено, що зобов'язання повинні  виконуватися належним чином  і  в установлений  строк відповідно  до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач  за  первісним  позовом  виконав взяті на себе зобов'язання за договором і  надав відповідачу за  первісним  позовом  послуги  з водопостачання  та  водовідведення,  а відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг не виконав належним чином і має перед  позивачем спірну заборгованість, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погодився і апеляційний господарський суд,  про наявність правових підстав  для часткового задоволення первісного  позову про стягнення   спірної  заборгованості    у  зв'язку з    неналежним виконанням відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором з оплати отриманих  послуг,  й обґрунтовано частково  задовольнив  первісний позов,  відмовивши  в  решті  цього  позову,  та  в  зустрічному  позові  за  недоведеністю.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, оскаржені судові рішення  відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому  підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу  Колективного підприємства "Райсількомунгосп"   залишити без задоволення, а постанову Львівського  апеляційного  господарського суду  від 27.02.2008 року  –без змін.

Головуючий  суддя                                                     П. Гончарук       

Судді                                                                                                                                 І. Вовк                                                                                         

                                                                                                                                                 М. Остапенко