Постанова

від 26.06.2008 по справі 05/02-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

05/02-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 червня 2008 р.                                                                                    № 05/02-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. –головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,

за участю представників: позивача –Осикіна В.О.,

відповідача –

розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "Завод турбокомпресорів" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2008 року у справі за позовом ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" до ЗАТ "Завод турбокомпресорів" про стягнення 70957, 62 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          У січні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення боргу за поставлену продукцію в сумі 48506, 90 грн., інфляційних в сумі 18093, 08 грн. та 3% річних в сумі 4357, 64 грн., пов'язаних з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №54 від 27 січня 2004 року.  

          Рішенням господарського суду Харківської області від 6 березня 2008 року (суддя Ольшанченко В.І.) в позові відмовлено.

          Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2008 року рішення суду скасоване та прийняте нове рішення. Позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 48506, 90 грн. боргу, 10428, 98 грн. інфляційних, 1925, 65 грн. річних, судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.

          Не погоджуючись з вказаною постановою суду, ЗАТ "Завод турбокомпресорів" просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

          Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.          

З матеріалів справи вбачається, що за умовами укладеного між сторонами у справі договору купівлі-продажу №54 від 27 січня 2004 року позивач зобов'язався продати, а покупець (відповідач) - оплатити та прийняти продукцію згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на загальну суму 556888,58 грн. Додатком №1 до укладеного договору є специфікація №1 на суму 69688, 58 грн. та додатком №2 є специфікація №2 на суму 487200 грн.

Відповідно до п.3.1 вказаного договору строк поставки продукції передбачений не більше 30 днів з моменту отримання 100% попередньої оплати, згідно заявки в рівних обсягах по місяцям протягом року.

На підставі п.5.1 договору, оплата продукції здійснюється покупцем шляхом прямого банківського платежу на рахунок продавця у вигляді 100% попередньої оплати.

Тобто, строк поставки та здійснення попередньої оплати умовами укладеного сторонами договору не визначений.

Як правильно встановлено судом, позивач 4 лютого 2004 року без попередньої оплати відпустив відповідачу продукцію по накладній №17 на суму 6181,68 грн., а 5 лютого 2004 року - по видатковій накладній №21 на суму 63506,90 грн., яку відповідач прийняв без будь-яких заперечень.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №122/1222 від 31 серпня 2006 року на суму 93735, 08 грн., яка відповідачем залишена без реагування.

Згідно ч.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Тобто, при прийнятті оскаржуваної постанови апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що положення статті 538 ЦК України повинні застосовуватися лише при встановленні у договорі строку здійснення попередньої оплати, а при відсутності такого строку у договорі він повинен визначатися відповідно до статті  530 ЦК України.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Розглядаючи справу, апеляційний господарський суд правильно встановив той факт, що у зв'язку з відсутністю в укладеному сторонами договорі строку попередньої оплати, строк позовної давності необхідно відраховувати з дати отримання заявленої позивачем 31 серпня 2006 року претензії.

Оскільки з позовом до суду позивач звернувся в грудні 2007 року, суд першої інстанції безпідставно відмовив позивачеві в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

З урахуванням часткової сплати відповідачем вартості отриманої продукції, сума боргу становить 48 506, 90 грн.

Тому, апеляційний господарський суд обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 48 506, 90 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції правильно стягнув з відповідача 10428, 98 грн. інфляційних та 1925, 65 грн.  3% річних.

За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.

Керуючись  ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

                           П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2008 року залишити без змін, а касаційну скаргу ЗАТ "Завод турбокомпресорів" – без задоволення.

Головуючий, суддя                                                    В.Дерепа

Судді                                                                           Б.Грек               

                                                                                    Л.Стратієнко