Постанова

від 23.06.2008 по справі 10/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "23" червня 2008 р.                                                                   Справа № 10/83

м. Чернівці                                                                                          11-25 год.

За  позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Чернівці

до  відкритого акціонерного товариства “Розма” в особі ліквідаційної комісії

про стягнення капіталізованих платежів  в сумі 687900,39 грн.

Суддя Т.І.Ковальчук

Секретар судового засідання  Нікуліца І.С.

Представники:

Від позивача –Писанчин О.В,  головний спеціаліст, дов. № 02/28 від 01.01.2008 р.

Від відповідача –Чеботарьова Л. Д., голова ліквідаційної комісії, протокол № 17 від 22.01.2008 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення капіталізованих платежів у сумі 687900,39 грн.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 04.04.2008 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 13.05.2008 р. за участю представників сторін. У судовому засіданні  13.05.2008 р. оголошувалась перерва до 04.06.2008 р., ухвалою від 03.06.2008 р. розгляд справи в судовому засіданні перенесено на 23.06.2008 р. у зв'язку з віідрядженням судді, яка розглядає дану справу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ліквідаційна комісія відповідача безпідставно відмовилася задовольнити грошові вимоги позивача на суму 687900,39 грн. капіталізованих платежів, належних потерпілому або особам, які мають на це право, стосовно 11 осіб, які постраждали від нещасного випадку на виробництві і втрата працездатності яких пов'язана з підприємством, яке ліквідовується.

Відповідач надав заперечення, в яких позов не визнав з тих підстав, що порядок сплати капіталізованих платежів визначений Кабінетом Міністрів України для підприємств-банкрутів, а відповідач таким не є, здійснює свою ліквідацію в добровільному порядку, тому застосування аналогії закону, на яку посилається позивач у позові, є безпідставним.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено обов'язку підприємств, що ліквідуються за рішенням власника, здійснювати капіталізацію платежів для виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено наступне.

22.01.2008 р. загальні збори акціонерів ВАТ “Розма” серед інших прийняли рішення про припинення діяльності товариства шляхом ліквідації, створили ліквідаційну комісії, головою якої призначили Чеботарьову  Л.Д.(а.с. 83-85). Листом від 25.01.2008 р. ВАТ “Розма” повідомило відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернівці про прийняте зборами акціонерів рішення про ліквідацію товариства (а.с. 78).

11.03.2008 р. відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернівці направило ВАТ “Розма” заяву з грошовими вимогами на суму 687900,39 грн. капіталізованих платежів та документи в підтвердження зазначеної суми і просило задовольнити ці вимоги в порядку черговості (а.с. 88-90).

20.03.2008 р. ліквідаційна комісія листом № 18/282 повідомила позивача про відмову в задоволенні вимог у сумі 687900,39 грн. капіталізованих платежів.

Згідно з ч. 2 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Відповідно до розділу ХІ Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” підприємства, установи, організації передають до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документи, які підтверджують право працівників на страхові виплати, інші соціальні виплати від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, для проведення цих виплат.

Такі документи щодо потерпілих працівників відповідача Маковея М.Й., Опеченика Т.І., Юрківа П.Ф., Швеця В.В., Геник М.Д., Гринчук Г.І., Хоробрих С.Ф., Царика  І.А., Никоряка В.В., Бонара В.П. відповідач передав позивачеві, що підтверджується актом № 13 прийняття-передачі особових справ потерпілих на виробництві від 31.05.2001 р. (а.с. 65). Потерпілому Гретчину М.В. страхові виплати в зв'язку з нещасним випадком на виробництві ВАТ “Розма” призначалися позивачем після набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, відтак особова справа потерпілого на підприємстві відповідача не формувалася (ст. 35 Закону, а.с. 11-21).

Згідно зі ст. 46 цього Закону  фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється у тому числі за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Пунктом 5.9  Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 6 липня 2005 р. № 26, установлено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765.

Пунктом 1 постанови КМ України від 6 травня 2000 року N 765 “Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” установлено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Наданими відділенням виконавчої дирекції Фонду документами та розрахунками, виконаними у відповідності до зазначеного Порядку, підтверджується сума необхідних капіталізованих платежів у розмірі 687900,39 грн. для проведення виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві відповідача особам Маковею М.Й., Гретчину М.В., Опеченику Т.І., Юрківу П.Ф., Швецю В.В., Геник М.Д., Гринчук Г.І., Хоробрих С.Ф., Царику  І.А., Никоряку В.В., Бонару В.П. (а.с. 4-72). Спору між сторонами щодо переліку осіб, яким належить здійснювати виплати за рахунок капіталізованих платежів, чи щодо обгрунтованості визначеного позивачем розміру сум необхідних капіталізованих платежів щодо кожної зазначеної особи між сторонами немає.

Посилання відповідача, що чинне законодавство передбачає обов'язок і порядок капіталізації платежів лише для підприємств-банкрутів, є юридично неспроможним, оскільки і ст. 46 Закону і п. 5.9 Інструкції передбачають здійснення такої капіталізації всіма юридичними особами, що ліквідуються, –як банкрутами так і платоспроможними суб'єктами, порядок капіталізації для підприємств-банкрутів визначено постановою КМ України від 6 травня 2000 року N 765 “Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і в силу зазначених положень Закону та Інструкції поширюється також на платоспроможних юридичних осіб, що ліквідуються.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати належить стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 98, 163, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Розма” (м. Чернівці, вул. Прутська, 29, код ЄДРПОУ 00152336, р/р 26009301825959 у ЧЦВ ПІБ):

- на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернівці (м. Чернівці, вул. Гайдара, 1Д, р/р 37179042000051 в Головному управлінні Державного казначейства в Чернівецькій області МФО 856135, код 21444706) 687900,39 грн. капіталізованих платежів;

- 1700 грн. судового збору в доход Державного бюджету України (стягувач –державна податкова інспекція у м. Чернівці).

3. З набранням постановою законної сили видати виконавчі листи.  

Порядок апеляційного оскарження

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             Т.І. Ковальчук