Рішення

від 01.07.2008 по справі 8/94-1855

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/94-1855

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2008 р.Справа № 8/94-1855

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

Розглянув матеріали справи:

за позовом: Повного товариства «Імпульс», вул. Медова, 2, кв. 28, м. Тернопіль

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст»ЛТД, вул. Довга, 21, м. Тернопіль

про: стягнення боргу в сумі 98 072 грн. 83 коп.

За участю представників сторін:

позивача: Запоточної А.Р. –директора

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Повне товариство «Імпульс», вул. Медова, 2, кв. 28, м. Тернопіль, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст»ЛТД, вул. Довга, 21, м. Тернопіль, надалі відповідач, заборгованості в сумі 98072,83 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачу по справі відповідно до видаткових накладних № 424 від 04.12.2007 р., № 425 від 05.12.2007 р., № 426 від 06.12.2007 р., № 431 від 07.12.2007 р., № 446 від 13.12.2007 р., 452 від 18.12.2007 р., № 460 від 21.12.2007 р., № 464 від 26.12.2007 р., № 8 від 11.01.2008 р., № 21 від 17.01.2008 р., № 43 від 31.01.2008 р. передано товар на суму 98453,16 грн., однак оплата за отриманий товар відповідачем була здійснена частково на суму 380,33 грн. Відтак, сума боргу становить 98072,83 грн., яку і просить стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову позивач представив копії вищезазначених накладних, довіреність серії ЯОБ № 373805 від 29.11.2007 р., серії ЯОБ № 373814 від 05.12.2007 р., серії ЯОБ № 373830 від 13.12.2007 р., серії ЯОБ № 373837 від 18.12.2007 р., серії ЯОБ № 373842 від 21.12.2007 р., серії ЯОУ № 373802 від 11.01.2008 р., серії ЯОУ № 720817 від 25.01.2008 р., акт звірки взаємних розрахунків від 22.04.2008 р., вимогу про сплату боргу № 1 від 22.04.2008р. та інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України ( повідомлення про вручення відповідачу поштових відправлень знаходяться у матеріалах справи).

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне:

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 193 ГК України).

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

За  змістом  приписів статей 205 та 206 ЦК України вбачається, що правочин  може  вчинятися  усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Як підтверджується матеріалами справи, Повне товариство «Імпульс»поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст»ЛТД отримало через Шибістого М.М. на підставі довіреностей  серії ЯОБ № 373805 від 29.11.2007р., серії ЯОБ № 373814 від 05.12.2007р., серії ЯОБ № 373830 від 13.12.2007р., серії ЯОБ № 373837 від 18.12.2007р., серії ЯОЮ № 373842 від 21.12.2007р., серії ЯОУ № 720802 від 11.01.2008р., серії ЯОУ № 720817 від 25.01.2008р.  згідно видаткових накладних №  424 від 04.12.2007 р., № 425 від 05.12.2007 р., № 426 від 06.12.2007 р., № 431 від 07.12.2007 р., № 446 від 13.12.2007 р., 452 від 18.12.2007 р., № 460 від 21.12.2007 р., № 464 від 26.12.2007 р., № 8 від 11.01.2008 р., № 21 від 17.01.2008 р., № 43 від 31.01.2008 р. товар на загальну суму 98453,16 грн.

Факт отримання товару відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку.

Як стверджує позивач і дане підтверджує банківською випискою, належним чином завірена копія якої знаходиться у матеріалах справи, відповідачем оплата за отриманий  відповідачем  товар за період з 04.12.2007р. по 31.01.2008р. проведена частково на суму 380,33 грн.,

Таким чином, позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, однак відповідач за отриманий товар розрахувався частково і станом на день розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість перед позивачем в сумі  98072,83 грн.

Про факт визнання заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 98072,83 грн. свідчить  і долучений до матеріалів справи  Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами по справі станом на 22.04.2008р., який підписаний уповноваженими представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Дослідивши представлені позивачем документи, господарський суд вважає, що вони свідчать про вчинення позивачем та відповідачем правочину в усній формі, в якому сторони досягли згоди щодо умов, в тому числі і в частині оплати за отриманий товар.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк оплати вартості переданих товарно –матеріальних цінностей сторонами встановлений не був, в порядку ст. 530 ЦК України позивач звернувся до відповідача з вимогою за № 1  від 02.04.2008р. про сплату боргу в сумі 98072,83  грн., яка останнім отримана 22.04.2008р., про що свідчить відповідний напис представника відповідача на зазначеній вимозі, проте залишена без належного реагування та задоволення.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б засвідчували належне виконання ним взятих на себе зобов'язань, господарський суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар на загальну суму 98 072,83 грн. правомірними, обґрунтованими та  такими, що підлягають до задоволення, оскільки підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 81-1, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст»ЛТД, вул. Довга, 21, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14048482 на користь Повного товариства «Імпульс», вул. Медова, 2, кв. 28, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 24627436 –98072  (дев'яносто вісім тисяч сімдесят дві) грн. 83 коп. боргу; 980 (дев'ятсот вісімдесят) грн. в повернення сплаченого позивачем державного мита та  118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5.     Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття, через місцевий господарський суд.

                    Суддя                                                            І.М. Гирила