25/13
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
01.07.2008 р. справа №25/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скакуна О.А.
суддів Колядко Т.М. , Мирошниченка С.В.
за участю представників сторін:
від позивача:Стракінар П.Д, представник за дов. б/н від 12.06.2008 року;
від відповідача:Черненко В.М., директор відповідно протоколу №1 від 02.01.2007 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарськліфт" м.Шахтарськ
на рішення господарського суду
Донецької області
від29.01.2008 року
по справі№25/13 (Бойко І.А.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Житловик" м.Шахтарськ
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарськліфт" м.Шахтарськ
простягнення заборгованості за користування телефоном в сумі 3 734 грн. 32 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.01.2008 року по справі №25/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик" м.Шахтарськ Донецької області (далі по тексту "ТОВ "Житловик") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарськліфт" м.Шахтарськ Донецької області (далі по тексту "ТОВ "Шахтарськліфт") про стягнення заборгованості за користування телефоном в сумі 3 734 грн. 32 коп. - задоволені у повному обсязі.
В обґрунтування рішення, місцевий суд послався на те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та доведені належним чином, а також підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення і відмовити у позові.
-2-
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом зроблений невірний висновок щодо наявності заборгованості у скаржника. Заявник апеляційної скарги зауважує, що між сторонами по справі відсутні будь-які договірні відносини. ТОВ "Шахтарськліфт" ніколи не було субабонентом по послугам телефонного зв'язку і факт передачі користуванням телефонним номером відсутній. Тому вважає, що заявлена до стягнення сума не є заборгованістю та пред'явлена необґрунтовано.
Під час судового засідання, позивач просив залишити оскаржуване рішення без зміни, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу без задоволення, як безпідставно заявлену.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Житловик" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Шахтарськліфт" про стягнення заборгованості за користування телефоном в сумі 3 734 грн. 32 коп.
В силу домовленості та відношень, які склалися між позивачем та відповідачем, в нежитловому приміщенні, розташованому за адресою: мікрорайон Східний, будинок 1, місто Шахтарськ Донецької області, в якому для виробничих цілей по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів знаходилось ТОВ "Шахтарськліфт", був встановлений телефонний номер 4-31-90.
Як вбачається з позовної заяви, ТОВ "Житловик" є абонентом ВАТ "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку №4 ДФ ВАТ "Укртелеком", Цеху електрозв'язку №16.
За надані послуги телефонного зв'язку у період з грудня 2005 року по травень 2006 року ВАТ "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку №4 ДФ ВАТ "Укртелеком", Цех електрозв'язку №16 виставило рахунки ТОВ "Житловик" на загальну суму 9 036 грн. 19 коп., у тому числі і за користування телефонним номером 4-31-90 - на суму 3 734 грн. 32 коп.
Платіжними дорученнями №174 від 16.05.2006 року, №232 від 21.06.2006 року, №136 від 13.04.2006 року, №95 від 13.03.2006 року, №57 від 14.02.2006 року, №24 від 13.01.2006 року позивач оплатив виставлену загальну суму заборгованості, у тому числі і по номеру 4-31-90, що знаходився за адресою: мікрорайон Східний, будинок 1, місто Шахтарськ Донецької області (а.с. 9, 11, 13, 15, 17, 19).
У зв'язку з тим, що за вказаною адресою знаходилось ТОВ "Шахтарськліфт", ТОВ "Житловик" виставило йому рахунки-фактури №153 від 11.05.2006 року та №205 від 07.06.2006 року на суму 3 734 грн. 32 коп. (а.с 21-22), які залишились несплаченими. Це стало підставою для звернення останнього до господарського суду Донецької області.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності з урахуванням пояснень представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом Донецької області позовні вимоги про стягнення заборгованості за користування телефонним номером в сумі 3 734 грн. 32 коп. були задоволені у повному обсязі на підставі ст.193 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) та ст.526 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), які передбачають, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання
-3-
або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом.
Підставами виникнення господарських зобов'язань, у відповідності до ст.174 ГК України, є закон або інший нормативно-правовий акт, що регулює господарську діяльність; акт управління господарською діяльністю; господарський договір та інші угоди, передбачені законодавством, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать; заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у разі створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Проаналізувавши дані норми законодавства, апеляційна інстанція не погоджується з судом першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення заборгованості, оскільки між сторонами по справі не існувало зобов'язань. Матеріали справи не містять доказів укладення будь-якого договору про надання послуг телефонного зв'язку чи актів про виконання певних робіт, надання послуг, передачі телефонного номеру у користування тощо.
Предметом даного спору є стягнення заборгованості за користування телефоном в сумі 3 734 грн. 32 коп., але позивачем не вказана правова підстава її виникнення. Не має таких доказів і в матеріалах справи.
Крім того, у відповідності до ст.43 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
На думку апеляційного суду, заборгованість, стягнення якої заявлена позивачем, не доведена належним чином у розумінні ст.33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2008 року підлягає скасуванню, оскільки не відповідає дійсним обставинам справи.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання позову та апеляційної скарги відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 122 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарськліфт" м.Шахтарськ Донецької області - задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2008 року по справі №25/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик" м.Шахтарськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарськліфт" м.Шахтарськ Донецької області про стягнення заборгованості за користування телефоном в сумі 3 734 грн. 32 коп. - скасувати.
У задоволенні позову відмовити.
Наказ від 19.02.2008 року про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2008 року по справі №25/13 повернути без виконання.
-4
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик" м.Шахтарськ Донецької області (мкр-н Журавльовка, 13а, м.Шахтарськ Донецької області, 86211, р/р 26006301571 у відділенні Ощадного банку №6687 м.Шахтарська, МФО 394352, ЗКПО 25099235) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарськліфт" м.Шахтарськ Донецької області (мкр-н Східний, 1, м.Шахтарськ Донецької області, 86211, ЗКПО 33604480) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 51 грн. 00 коп.
Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М. Колядко
С.В. Мирошниченко
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3-у справу
4-ГСДО
5-ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2008 |
Оприлюднено | 10.07.2008 |
Номер документу | 1794328 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Чередко Антон Євгенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні