Постанова

від 25.06.2008 по справі 2-2/5814-2006

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2-2/5814-2006

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 червня 2008 р.                                                                                    № 2-2/5814-2006  

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:

Бернацької Ж.О. –головуючої (доповідач),

Вовка І.В.,

Гончарука П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну малого приватного підприємства "Тепловик" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 р. в справі № 2-2/5814-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом малого приватного підприємства "Тепловик" до закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Канака" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –спеціалізованого пуско-налагоджувального управління № 80 відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільгоспмонтаж" про стягнення суми

за участю представників сторін:

від позивача: Чуприна Г.М.,

від відповідача: Вдовиченко Ж.М., Демешко В.Р.,

від третьої особи: не з'явилися, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - мале приватне підприємство "Тепловик" у лютому 2006 року звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Канака"  про стягнення 87584 грн. за виконані роботи.  

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач виконав підрядні роботи: ремонт КУ-200, ремонт внутрішньомайданчикового водопроводу, водопроводу до свердловин і очисних споруд, будівництво вузла управління водопроводом, відповідно  до пункту 1 договору № 1, укладеного між сторонами 03.01.2003 р., що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт на загальну суму 134159 грн.

Згідно пункту 8 договору № 1, остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться після повного закінчення робіт і прийняття замовником - закритим акціонерним товариством "Пансіонат "Канака".  

Однак, розрахунки з позивачем відповідач провів частково. Станом на 30.01.2006 р. заборгованість відповідача перед позивачем  склала 87584 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2006 р. (суддя Толпиго В.І.) позов малого приватного підприємства "Тепловик" до закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Канака" задоволено частково: стягнуто із закритого акціонерного товариства „Пансіонат „Канака" на користь малого приватного підприємства „Тепловик" 86656 грн. боргу, 866, 56 грн. витрат по оплаті державного мита, 116, 74 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, 3561, 85 грн. витрат на проведення експертиз; в частині стягнення 928 грн. в позові відмовлено.

Рішення ґрунтується на тому, що відповідно до висновку № 60/06 комплексної судової будівельно-технічної та судової економічної експертиз від 17.08.2006 р. фактично виконаний малим приватним підприємством "Тепловик" обсяг робіт за договором № 1 від 03.01.2003 р. за розрахунком експерта складає 133231 грн. Відповідач не в повному обсязі здійснив оплату виконаних робот. Сума, яка сплачена відповідачем  за виконані складає 46575 грн., що підтверджується матеріалами справи. Таким чином, заборгованість відповідача  перед позивачем складає 86656 грн. і підлягає стягненню. В частині стягнення 928 грн. суд відмовив позивачу в позові, мотивуючи тим, що позивач  не підтвердив доказами виконані роботи на суму 928 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 р. (судді: Сотула В.В. –головуючий, Горошко Н.П., Борисової Ю.В.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2006 р. скасовано; прийнято нове рішення в справі: в позові малого приватного підприємства "Тепловик" до закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Канака" про стягнення заборгованості в сумі 87584 грн. відмовлено; стягнуто з малого приватного підприємства "Тепловик" на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз у справі в сумі 2223, 38 грн.

Постанова мотивована тим, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами фактичного обсягу виконаних робіт за договором.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 р., позивач - мале приватне підприємство "Тепловик" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та залишити в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2006 р.

В обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на неповне з'ясування судом апеляційної інстанції  обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права.  

Вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове рішення” від 29.12.1976 р. № 11 із внесеними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу згідно норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад  змісту законодавства  України.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначені права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки відповідають дійсності, підтверджуються достовірними доказами,  дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний судовий акт вказаним вимогам не відповідає,  виходячи з  таких підстав.

Судами обох інстанцій  встановлено, що між малим приватним підприємством „Тепловик" та закритим акціонерним товариством „Пансіонат „Канака" 03.01.2003 р. укладено договір № 1 (далі - договір).

Відповідно до умов договору, мале приватне підприємство „Тепловик" взяло на себе зобов'язання щодо виконання підрядних робіт: ремонт КУ-200, ремонт внутрішнього майданчикового водопроводу до свердловин і очисних споруд, будівництво вузла управління водопроводом, а відповідач  зобов'язався сплатити грошові кошти виконані роботи.  

Судом апеляційної інстанції встановлено, що пунктом 1.2 договору  передбачено: обсяг і вартість робіт, передбачених договором визначається проектно-кошторисною документацією, погодженою сторонами, а також протоколом узгодження договірної ціни.

Згідно пункту 4 договору,  строк виконання договору - 31.03.2003 р.

Судом першої інстанції встановлено, що пунктом 5 договору передбачено: роботи, які не враховані кошторисом  оплачуються додатково.

Пунктом 3.2 договору визначено, що у випадку, якщо виникає необхідність змінити кошторисну вартість робіт, позивач - мале приватне підприємство „Тепловик" зобов'язаний повідомити відповідача - закрите акціонерне товариство „Пансіонат „Канака", і узгодити з ним кошторисну вартість робіт до настання строку здачі чергового етапу робот.

Згідно пункту 3.3 договору, у разі якщо підрядник не повідомить замовника щодо перевищення кошторису, він зобов'язаний виконати роботи, не вимагаючи відшкодування понесених понад кошторису витрат.

Суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної інстанції помилково послався на умови  договору підряду  №  1   від 13.01.2002 р.

За договором будівельного підряду, підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (стаття 875 Цивільного кодексу України).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані висновком № 60/06 комплексної судової будівельно-технічної,  судової економічної експертиз від 17.08.2006 р. та частковою оплатою виконаних робіт.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції не встановлено факт виконання робіт та їх обсяг, на підставі наданих доказів.

У матеріалах справи відсутні первинні облікові документації, реєстри бухгалтерського обліку та фінансова звітність. Суд апеляційної інстанції у постанові зазначив про неможливість використання результатів висновку № 60/06  у зв'язку з відсутністю необхідної бухгалтерської документації;

висновок експерта щодо вартості фактично виконаних робіт ґрунтується   на актах, наданих лише позивачем, з урахуванням сум зазначених у кошторисній документації, що свідчить про неповноту дослідження питань поставлених перед експертом. Судом апеляційної інстанції призначено повторну експертизу. У висновку судової інженерно-технічної експертизи № 338 від 16.07.2007 р. вказано про неможливість виконання позивачем обсягу робіт; придбання будівельних матеріалів, зазначених у актах виконаних робіт та фактичне використання робочої сили і механізмів при здійсненні робіт позивачем; суму заборгованості відповідача перед позивачем.

Між тим, судами обох інстанцій при прийнятті судових актів не встановлено розмір і вартість виконаних робіт, враховуючи наявні в матеріалах справи документи та не витребували їх.

Також,  висновки експертиз суперечливі, неповні.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Аналіз наведених доводів в їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Таким чином, рішення  господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2006 р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 р. підлягають скасуванню, а справа  - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і  відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

  Касаційну скаргу малого приватного підприємства "Тепловик" задовольнити частково.

  Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2006 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 р. в справі № 2-2/5814-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати.

  Справу передати на новий розгляд в іншому складі суду до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий, суддя:

Ж. Бернацька

Судді:

І. Вовк

П. Гончарук