Постанова

від 12.09.2007 по справі 2-2/5814-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-2/5814-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

11 вересня 2007 року   Справа № 2-2/5814-2006

          Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Сотула В.В.,

суддів                                                                      Горошко Н.П.,

                                                                                          Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Чупріна Ганна Миколаївна, довіреність №  б/н   від 11.01.06, мале приватне підприємство "Тепловик";

відповідача : Демешко Вікторія Русланівна, довіреність №  б/н   від 10.09.07,  Куліш Ольга Валеріївна, довіреність №  б/н   від 10.09.07,  закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Канака" закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Канака";

представник третьої особи, не з'явився, (Спеціалізоване пуско-налагоджувальне управління № 80 відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільськгоспмонтаж");

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Канака" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Толпиго В.І.) від 12.10.2006 у справі №2-2/5814-2006

за позовом   малого приватного  підприємства "Тепловик"

(вул. Нижньогірська, 97-36,Білогірськ,97600)

до  закритого  акціонерного  товариства "Пансіонат "Канака"

(Привітне, м. Алушта,98521)

3-тя особа: Спеціалізоване пуско-налагоджувальне управління № 80 відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільськгоспмонтаж"

(10 км. Московського шосе,Сімферополь, 95000)

про стягнення 87584,00 грн.

                                               ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2006 року у даній справі  позов малого приватного  підприємства "Тепловик" до  закритого  акціонерного  товариства "Пансіонат "Канака", за участю третьої особи  Спеціалізованого пусконалагоджувального  управління № 80 відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільськгоспмонтаж", задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнута заборгованість у сумі 86656,00 грн.,  судові витрати у справі та витрати, пов'язанні з проведенням експертизи в сумі 3561,85 грн. В іншій частині позову про стягнення 928,00 грн. відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим актом, закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Канака" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду  від 12 жовтня 2006 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Сторона вважає, що рішення ухвалене судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права, а також з порушенням норм процесуального права.

Основними доводами апеляційної скарги відповідач вказує такі:

-          висновки експертизі, на підставі яких було винесено рішення господарського суду першої інстанції, не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з порушенням  „Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень”, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998  N 53/5;

-          судом не враховано, що позивачем в обґрунтування позовних вимог не було надано первісної бухгалтерської документації та повного обсягу актів виконаних робіт, узгоджених з відповідачем;

-          при прийнятті рішення, що оскаржується, судом не був оглянутий та досліджений повний обсяг бухгалтерської документації  закритого акціонерного товариства „Пансіонат „Канака”, а  за основу розрахунку заборгованості була взята лише документація малого приватного підприємства „Тепловик”, що свідчить про однобічність та упередженість висновків суду.

         В судове засідання, яке  відбулося 11 вересня 2007 року, не з'явилась третя  особа у справі - Спеціалізоване пуско-налагоджувальне управління № 80 відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільськгоспмонтаж", яка про час і  місце судового розгляду була повідомлена належним чином. Враховуючи тривалість розгляду справи та достатніми наявні у справі матеріали, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представника даної особи.

                Розглянувши матеріали справи повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини справи.

03.01.2003 між малим приватним підприємством „Тепловик” та закритим акціонерним товариством „Пансіонат „Канака” був укладений договір № 1 (далі –договір).

Відповідно до пункту 1.1  договору  мале приватне підприємство „Тепловик”  взяло  на себе зобов'язання щодо виконання підрядних робіт, а саме: ремонт КУ-200, ремонт внутрішньомайданчикового  водопроводу до свердловин і очисних споруд, будівництво вузла управління водопроводом, а відповідач  був  зобов'язаний  сплатити виконані роботи.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що об'їм і вартість робот, передбачених договором, визначається проектно - кошторисною  документацією,  погодженою сторонами, а також протоколом узгодження договірної ціни.

Строк виконання робіт, згідно з пунктом 4 договору, визначений не пізніше 31 березня 2003 року.

Пунктом 3.2 договору визначено, що у випадку, якщо виникає необхідність змінити кошторисну вартість робіт, підрядчик, мале приватне підприємство  „Тепловик”, зобов'язаний повідомити замовника, закрите акціонерне товариство „Пансіонат „Канака”,  і узгодити з ним це питання до настання строку здачі чергового етапу робот.

У разі якщо підрядник не попередить замовника щодо перевищення кошторису, він зобов'язаний виконати роботи, не вимагаючи відшкодування понесених понад кошторису витрат (п.п. 3.3).

Відповідно до пункту 8 договору кінцевий розрахунок здійснюється після повного закінчення робіт та приймання замовником.

Згідно з  твердженням малого приватного підприємства „Тепловик”, останнім були виконані умови вищевказаного договору відносно здійснення ремонтних робіт,  однак,  відповідачем розрахунки не були здійснені в повному обсязі, що з'явилось підставою для звернення до господарського суду  із даним позовом (т.1, а.с. 2-4).  

  Позовні вимоги  мотивовані ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 629,  853, 875, 879 Цивільного кодексу України.

Відповідач позовні вимоги не визнав  з тих підстав, що позивачем був самостійно  перевищеній об'єм робіт, ніж вказаний у договорі підряду, що суперечить умовам договору та вимогам статей 877, 878 Цивільного господарського кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників  судового процесу,  судова колегія вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт  або  виконати  інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а  замовник   зобов'язується   надати   підрядникові   будівельний майданчик (фронт робіт),  передати затверджену проектно-кошторисну документацію,  якщо цей обов'язок не покладається  на  підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (стаття 875 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник   зобов'язаний прийняти роботу,    виконану підрядником  відповідно до договору підряду,  оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Статтею 877 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник    зобов'язаний   здійснювати   будівництво   та пов'язані  з  ним  будівельні  роботи  відповідно   до   проектної документації,  що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний  виконати  усі  роботи,  визначені   у проектній   документації   та  в  кошторисі  (проектно-кошторисній документації),  якщо інше не  встановлено  договором  будівельного підряду.

Договором  будівельного підряду мають бути визначені склад і  зміст  проектно-кошторисної  документації,  а  також  має  бути визначено,  яка  із  сторін  і в який  строк  зобов'язана надати відповідну документацію. Підрядник,  який виявив у ході  будівництва не враховані проектною документацією  роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення  кошторису,  зобов'язаний повідомити про це замовника.

Якщо   підрядник   не   виконав  обов'язку,  встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника   плату   за   виконані  додаткові  роботи  і  права  на відшкодування завданих  цим  збитків,  якщо  не  доведе,  що  його негайні  дії були необхідними  в інтересах замовника,  зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Згідно з частиною 2 статті 878 Цивільного кодексу України внесення до  проектно-кошторисної  документації  змін,  що потребують   додаткових  робіт,  вартість  яких  перевищує  десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника.  У  цьому  разі  підрядник  має  право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

У зв'язку з тим, що  відповідачем оспорювався обсяг виконаних робіт, та для  роз'яснення питань, які виникли при вирішенні спору, були необхідні спеціальні знання ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2006 року була  призначена судова інженерно-технічна та бухгалтерська експертизи, проведення якої було доручено товариству з обмеженою відповідальністю „Кримське експертне бюро”.

За висновком експерта від 17 серпня 2006 року № 60/06 вартість додаткових будівельних матеріалів, які були використані при виконанні робіт та не визначені кошторисами по договору, склала суму -21975 грн. (арк.с. 3-14, т.2)

Таким чином, згідно з цим висновком, вартість виконаних робіт перевищувала договірну вартість на 6450,00 грн., у зв'язку з чим сума, заявлена до стягнення  позивачем  у позовних вимогах у даній справі, була визначена на 928 грн. менше.

Однак, у пункті 2.3. розділу 2 експертизі № 60/06 від 17 серпня 2006 року (арк..с. 7,т.2) вказано, що виконані позивачем для відповідача роботи, їх вигляд та об'єм не повністю визначені кошторисом, складеним за договором.

Також, в пунктах 5, 6 розділу 3 експертизи ( арк.с. 13-14,т.2) зазначено, що ні  по бухгалтерським документам малого приватного підприємства  „Тепловик”, ні по бухгалтерським документам закритого акціонерного товариства „Пансіонат „Канака”  визначити заборгованість закритого акціонерного товариства „Пансіонат „Канака” перед малим приватним підприємством  „Тепловик” не представляється можливим через відсутність в матеріалах справи первинної облікової документації, регістрів бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Відповідно до пункту 2.2.2 „Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5,  експерт має право порушувати  клопотання  відповідно  до  процесуального законодавства  про  надання  додаткових   та   інших   матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань.

Як вбачається з матеріалів справи, експертом не були витребувані та досліджені бухгалтерські документи закритого акціонерного товариства „Пансіонат „Канака”, у зв'язку з чим за відсутністю повного кола необхідної бухгалтерської документації, експертом був зроблений висновок щодо вартості фактично виконаних робіт тільки на підставі підрахування сум, вказаних в актах, наданих лише позивачем, з урахуванням сум, вказаних в  кошторисної документації, що свідкує про неповноту дослідження питань, поставлених перед експертом.

У пункті 9.1 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду  України від 11.11.1998 № 02-5/424 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи” (із змінами, внесеними роз'ясненням президії Вищого арбітражного суду  України від 18.04.2001 № 05-2/467, роз'ясненням президії Вищого арбітражного суду  України від 31.05.2002 № 04-5/609) зазначається, що висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей  на всі поставлені перед експертом питання. Пунктом 9 роз'яснень передбачено право господарського суду призначити додаткову  або  повторну судову експертизу.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності (пункт  9.2)

У зв'язку з вищевказаним, судова колегія дійшла висновку про неможливість використання результатів експертизи  № 60/06 як доказів у справи та ухвалою апеляційного господарського суду від  30 січня 2007 року у даній справі  було призначено повторну  комплексну судову інженерно –технічну та судову бухгалтерську  експертизу.

Відповідно до пункту 1 висновків комплексної судової інженерно –технічної експертизи № 338 від 16 липня 2007 року  за наслідками огляду системи водопостачання пансіонату „Канака” і наданим для дослідження матеріалам справи встановити виконаний малим приватним підприємством  „Тепловик” об'єм робіт не представляється можливим (т.3, а.с. 10-22).

Також, згідно повідомленню № 339 про неможливість  надання висновку, при проведенні бухгалтерської експертизи від  30 травня 2007 року, визначити чи підтверджуються первинними бухгалтерськими  документами придбання будівельних матеріалів, відображених в актах виконаних робіт, та фактичне використання їм робочої сили і механізмів при здійсненні робіт  позивачем,  не представилось  можливим ( арк.с.  3-8,т.3).

Крім того, виходячи із наданих для експертного дослідження документів, визначити суму заборгованості, яку  закрите акціонерне товариство „Пансіонат „Канака” має перед малим приватним підприємством  „Тепловик” за виконані роботи  за договором підряду № 1 від 03.01.2003, згідно з бухгалтерськими документами сторін, не надається можливим (т. 3, а.с.3-8).

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в обґрунтування своїх вимог надано лише акти виконаних робіт, не узгоджені з відповідачем, крім того, в обґрунтування сумі заборгованості не було надано необхідного обсягу бухгалтерської документації, платіжних або інших доручень, які б підтверджували вказані позивачем затраті.  

Так, вирішуючи спір у даній справі по суті заявлених вимог, суд першої інстанції не встановив  факт виконання таких робіт та їх обсяг на підставі наданих сторонами доказів.

Таким чином, судова колегія  вважає, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами фактичного обсягу виконаних  робіт за договором, у зв'язку з чим, дійшла висновку про безпідставність заявлених вимог.

Відповідно до вимог пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення”, судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, а визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Порушення вказаної норми процесуального права призвело до неповного з'ясування обставин справи, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судом дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблено відповідний чинним нормам матеріального права висновок щодо прав і обов'язків сторін.

                    Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2006 року у справі № 2-2/5814-2006  підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення у справі про відмову в позові.

                    Також, виходячи з приписів частини 6 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, суми, які  підлягають  сплаті за проведення  судової експертизи, покладаються у разі прийняття рішення про відмову   в позові   - на позивача, судова колегія визнала необхідним  стягнути з  малого приватного підприємства "Тепловик" на користь Кримського науково - дослідного інституту судових експертиз витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз у справі в сумі 2223,38 грн. ( 654,50 грн. + 1568,88 грн. = 2223,38 грн., відповідно до  калькуляції  вартсоті провадження  судових експертиз , арк. с.1 та 11т.3).

                    Клопотання позивача про необхідність виклику в засідання суду апеляційної інстанції судових експертів Такулова З.М., Овцинова О.В. та  Дідур А.В. для надання пояснень відносно висновків судових досліджень, проведених  вказаними фахівцями, судова колегія вважає необґрунтованим та таким, що спрямоване на  затримування у часі вирішення цього спору по суті.

      Також, слід відзначити той факт, що судом призначалась повторна судова експертиза у  справі.  Висновок  повторної судової експертизи № 338 від 16.07.2007  визнаний судовою колегією повним, оскільки експертами були  досліджені всі надані йому об'єкти, надані вичерпні відповіді на всі поставлені перед ними питання. Неможливість надання відповіді про загальний обсяг  виконаних робіт, за наслідком яких у відповідача створилась спірна сума заборгованості, була обумовлена тим, що сторонами  не була надана відповідна кількість  первісних бухгалтерських документів. Таким чином, необхідність виклику цих спеціалістів для надання пояснень відсутня. Отже, достовірність і повнота повторного експертного дослідження не викликали сумнівів у судової колегії.

                    Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2),104 (частина 1, пункти 1,4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Канака"  задовольнити .  

                    2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим  від 12.10.2006 у справі №2-2/5814-2006  скасувати.

                    3.   Прийняти нове рішення у справі.

                    В позові малого приватного підприємства "Тепловик" до закритого  акціонерного  товариства "Пансіонат "Канака" про  стягнення заборгованості в сумі 87584,00 грн. відмовити.

                    Стягнути з малого приватного підприємства "Тепловик" (вул. Ніжньогірська, 97, кв. 36, Білогірський район, м. Білогісрьк, 97600, р/р 2600031758248 у відділенні № 4556 "Ощадбанк України" у м. Білогірськ, МФО 384191, ЄДРПОУ 30122156) на користь Кримського науково - дослідного інституту судових експертиз (вул. Чехова 55-А, м. Сімферополь, АР Крим, 95001, р/р 35224001000218, ЄДРПОУ 26225794, Банк УДК в АРК, МФО 824026, отримувач : КримНІДСЕ) витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз у справі в сумі 2223,38 грн.

                    Видачу наказу доручити господарському суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя                                                            В.В.Сотула

Судді                                                                                          Н.П. Горошко

                                                                                          Ю.В. Борисова