Постанова

від 03.07.2008 по справі 17/113-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

17/113-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 липня 2008 р.                                                                                    № 17/113-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О. - головуючого,Самусенко С.С. - доповідача,Черащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиАТ "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії АТ "Укрінбанк"

на рішеннягосподарського суду Сумської області від 13 грудня 2007 року

та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 17 березня 2008 року

у справі№ 17/113-07

господарського судуСумської області

за позовомПрокурора міста Ромни в інтересах держави в особі Роменської міської ради

до1. ПП "Ромнитепло"2. АТ "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії АТ "Укрінбанк"

провизнання договору іпотеки недійсним

за участю представників сторін

від позивача –Дужак Н.Г.,

від відповідача 2 –Ясногор Н.Г.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор міста Ромни звернувся в інтересах держави в особі Роменської міської ради до господарського суду Сумської області із позовом до ПП "Ромнитепло" та АТ "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії АТ "Укрінбанк" про визнання договору іпотеки від 20 квітня 2004 року недійсним.

В обґрунтування заявлених в інтересах держави позовних вимог прокурором міста Ромни зазначено про невідповідність договору іпотеки від 20 квітня 2004 року, укладеного між АТ "Український інноваційний банк", ПП "Ромнитепло" та Роменською міською радою, вимогам чинного законодавства з посиланням на ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про заставу", ст. 14 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 4, 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Рішенням господарського суду Сумської області від 13 грудня 2007 року позовні вимоги задоволено; визнано недійсним договір іпотеки від 20 квітня 2004 року, укладений між АТ "Український інноваційний банк", ПП "Ромнитепло" та Роменською міською радою; стягнуто з ПП "Ромнитепло" в доход державного бюджету міста Суми 42 грн. 50 коп. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з АТ "Український інноваційний банк" в доход державного бюджету міста Суми 42 грн. 50 коп. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 березня 2008 року апеляційну скаргу відповідача 2 - АТ "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії АТ "Укрінбанк" залишено без задоволення; рішення господарського суду Сумської області від 13 грудня 2007 року по справі № 17/113-07 залишено без змін.

У касаційній скарзі АТ "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії АТ "Укрінбанк", вважаючи винесені рішення та постанову у даній справі такими, що прийняті з невірним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, зокрема, вказуючи на ст.ст. 121, 143 Конституції України, ст.ст. 172, 327 ЦК України, ст. 14 Закону України "Про іпотеку", ст. 4 Закону України "Про заставу", ст.ст. 10, 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 27 ГПК України, просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 13 грудня 2007 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 березня 2008 року і передати справу на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Вищим господарським судом України ухвалою від 02.06.2008 у справі №17/113-07 порушено касаційне провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 14 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що є об'єктом права державної чи комунальної власності і закріплено за відповідним державним чи комунальним підприємством, установою, організацією на праві господарського відання.

При цьому, законом передбачено, що передача в іпотеку майна здійснюється за умови отримання у встановленому законом порядку згоди органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, до сфери господарського відання якого належить відповідне державне чи комунальне підприємство, установа або організація.

Також, законом передбачено, що забороняється передача в іпотеку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Конституційний суд України рішенням від 01 липня 1998 року №9-ПР щодо Закону України "Про приватизацію державного майна" вказав про те, що за умови відсутності окремого законодавства про приватизацію об'єктів комунальної власності включення цих питань до закону, що регулює приватизацію державного майна, не є підставою для прийняття його окремих положень неконституційними.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування, тобто дія цього закону розповсюджується також, на майно комунальної власності.

Статтею 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що не підлягають приватизації об'єкти, які мають загальнодержавне значення, зокрема, об'єкти інженерної інфраструктури та благополуччя міст, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням води, газу, тепла, а також відведення і очищення стічних вод.

Відповідно до ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини у даній справі.

На виконання рішення 15-ї сесії Роменської міської ради двадцять четвертого скликання від 08 квітня 2004 року між АТ "Український інноваційний банк", Роменською міською радою та ПП "Ромнитепло" 20 квітня 2004 року укладено договір іпотеки, за яким Роменська міська рада виступила майновим поручителем ПП "Ромнитепло", передавши в іпотеку об'єкт права комунальної власності - котельню за адресою: м. Ромни, вул. Пушкіна, 9 з обладнанням та тепловими мережами.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 13 січня 2003 року, виданого виконавчим комітетом Роменської міської ради, вищевказане майно належить територіальній громаді міста Ромни в особі Роменської міської ради.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що котельня з обладнанням, яка розташована за адресою: м. Ромни, вул. Пушкіна, 9, не може бути об'єктом іпотеки, оскільки має загальнодержавне значення - є об'єктом інженерної інфраструктури міста, яка пов'язана з постачанням тепла.

Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішення Роменської міської ради від 08 квітня 2004 року скасовано як незаконне рішенням Роменської міської ради від 04 листопада 2004 року, оскільки в даному випадку предметом іпотеки є майно, від функціонування якого залежать обсяг та умови надання населенню послуг теплопостачання.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди правомірно дійшли висновку про порушення вимог чинного законодавства України при укладенні спірного договору іпотеки.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, встановила доводи касаційної скарги АТ "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії АТ "Укрінбанк" такими, що не знайшли свого підтвердження, а тому погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського суду і залишає без змін оскаржувані у даній справі рішення та постанову.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії залишити без задоволення.

Постанову  Харківського  апеляційного  господарського суду від 17.03.2008 у справі № 17/113-07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                            Н. Кочерова

Судді:                                                                                С. Самусенко

                                                                                                    М. Черкащенко