Постанова

від 18.09.2007 по справі 17/113-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

17/113-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

18 вересня 2007 р.                                                                                   № 17/113-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. –головуючого,

Козир Т.П.,

Плюшка І.А.,

розглянувши  матеріали касаційної скаргиАкціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії Акціонерного товариства "Укрінбанк"

на рішеннята постанову

господарського суду Сумської області від 29 березня 2007 рокуХарківського апеляційного господарського суду від 30 травня 2007 року

у справігосподарського суду№ 17/113-07Сумської області

за позовомПрокурора м. Ромни в інтересах держави в особі Роменської міської ради

до1.          Приватного підприємства "Ромнитепло"2.          Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії Акціонерного товариства "Укрінбанк"

провизнання договору недійсним

за участю представників сторін

від позивача –Петчанін І.О.,прокурор Савицька О.В.,від відповідача-1 –не з'явився,від відповідача-2 –Костенко О.В.

В С Т А Н О В И В:

          Прокурор м. Ромни в інтересах держави в особі Роменської міської ради звернувся до господарського суду Сумської області із позовом до Приватного підприємства "Ромнитепло" та Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії Акціонерного товариства "Укрінбанк" про визнання договору іпотеки від 20.04.2004 недійсним.

В обґрунтування заявлених в інтересах держави в порядку ст.20 Закону України "Про прокуратуру" позовних вимог прокурором м. Ромни зазначено про невідповідність договору іпотеки від 20.04.2004, укладеного між АТ "Український інноваційний банк", ПП "Ромнитепло" та Роменською міською радою, вимогам чинного законодавства з посиланням на ст. 203, 215 ЦК України, ст. 4 Законну України "Про заставу", ст.14 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 4, 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

          Рішенням господарського суду Сумської області від 29.03.2007 у справі №17/113-07 (суддя Коваленко О.В.) розірвано договір іпотеки від 20.04.2004, укладений між АТ "Український інноваційний банк", ПП "Ромнитепло" та Роменською міською радою.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2007 у справі № 17/113-07 (колегія суддів: головуючий Демченко В.О., судді Бухан А.І., Такмаков Ю.В.) рішення господарського суду Сумської області від 29.03.2007 залишено без змін.

У касаційній скарзі АТ "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії АТ "Укрінбанк" просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 29.03.2007 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2007 у справі № 17/113-07 і передати справу на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

В обґрунтування касаційної скарги АТ "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії АТ "Укрінбанк", посилаючись на ст. 143 Конституції України, ст.ст. 172, 327 ЦК України, ст. 14 Закону України "Про іпотеку", ст. 4 Закону України "Про заставу", ст.ст. 10, 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", зазначає про наявність повноважень у Роменської міської ради на час підписання договору іпотеки від 20.04.2004 та законність даного договору.

АТ "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії АТ "Укрінбанк" вказує, що на Роменська міська рада діяла в межах повноважень наданих згідно чинного на момент укладання оспорюваного договору рішення 15 сесії Роменської міської ради двадцять четвертого скликання від 08.04.2004.

В касаційній скарзі АТ "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії АТ "Укрінбанк" вказує, що комунальна власність є матеріальною основою територіальної громади, а не держави і від імені територіальної громади правомочності і захист здійснюють органи місцевого самоврядування, а не державні органи, що підтверджується на конституційному рівні (ст.ст. 7, 140, 142 Конституції України) тим, що інтереси держави та інтереси територіальної громади не є тотожними поняттями. Роменська міська рада не є органом виконавчої влади і не наділена повноваженнями органу виконавчої влади, на що звертає увагу положення Рішення Конституційного суду України від 08 квітня 1999 року по справі № 1-1/99, № З-рп/99.

Крім того, АТ "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії АТ "Укрінбанк" посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, оскільки до участі у справі не було залучено  приватного  нотаріуса Ганзя О.Б., яким посвідчено договір іпотеки від 20.04.2004.

          Вищим господарським судом України ухвалою від 17.08.2007 у справі №17/113-07 порушено касаційне провадження.

Розпорядженням  Голови  Вищого  господарського  суду  України   Демченка С.Ф. від 17.09.2007 у справі № 17/113-07 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Самусенко С.С. –головуючий (доповідач), судді Козир Т.П., Плюшко І.А.

Відповідач-1 у справі процесуальним правом участі його повноважного представника в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм процесуального та матеріального права господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання рішення 15 сесії Роменської міської ради двадцять четвертого скликання від 08.04.2004 між АТ “Український інноваційний банк”, Роменською міською радою та ПП “Ромнитепло” 20.04.2004 було укладено договір іпотеки, за яким Роменська міська рада виступила майновим поручителем ПП “Ромнитепло”, передавши в іпотеку об'єкт права комунальної власності –котельню з обладнанням та тепловими мережами за адресою м.Ромни, вул. Пушкіна, 9.  

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що вищевказане майно належить територіальній громаді м. Ромни в особі Роменської міської ради згідно свідоцтва про право власності від 13.01.2003, виданого Виконавчим комітетом Роменської міської ради.

Задовольняючи вимоги прокурора м. Ромни в інтересах держави в особі Роменської міської ради, господарський суд першої інстанції, рішення якого було підтримано апеляційним господарським судом,  керувався, зокрема, п. 2 ст. 121 Конституції України, відповідно до якого на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, а також п. 6 ч. 2 ст. 20, ч. 1 ст. 36 Закону України “Про прокуратуру” та ч.ч. 1, 3 ст. 2 ГПК України, та врахував, що рішення 15 сесії Роменської міської ради двадцять четвертого скликання від 08.04.2004 рішенням 20 сесії Роменської міської ради від 04.11.2004 скасовано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону України “Про іпотеку” предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що є об'єктом права державної чи комунальної власності і закріплено за відповідним державним чи комунальним підприємством, установою, організацією на праві господарського відання. Передача в іпотеку майна здійснюється після отримання у встановленому законом порядку згоди органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, до сфери господарського відання, якого належить відповідне державне чи комунальне підприємство, установа або організація. Забороняється передача в іпотеку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

За ч. 4 ст. 3 Закону України “Про приватизацію державного майна” відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Згідно ч. 2 ст. 5 вищевказаного Закону України приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

За рішенням Конституційного суду України від 01.07.98 №9-ПР норми Закону України “Про приватизацію державного майна” про те, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положенням цього закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування, не суперечать положенням законодавства, що підкреслюють особливості правового статусу об'єктів комунальної власності з об'єктами права державної власності. За умови відсутності окремого законодавства про приватизацію об'єктів комунальної власності включенням цих питань до закону, що регулює приватизацію державного майна не є підставою для прийняття його окремих  положень неконституційними.

Згідно статті 1117 ГПК України касаційна  інстанція  не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на вищенаведені норми законодавства касаційна інстанція вважає висновки судів попередніх інстанцій суперечливими.

В касаційній скарзі в обґрунтування своїх тверджень АТ "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії АТ "Укрінбанк" посилається на те, що у Вищому адміністративному суді України на розгляді знаходиться справа № АС 4/62-06 про скасування рішення 20 сесії Роменської міської ради двадцять четвертого скликання від 08.11.2004.

Оскільки касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, питання обґрунтування позовних вимог в даному випадку має досліджувати суд першої інстанцій.

З огляду на вищенаведене, вказані норми законодавства, враховуючи спірність висновків господарських судів попередніх інстанцій та тверджень АТ "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії АТ "Укрінбанк" стосовно підтвердження належними доказами факту наявності чи відсутності повноважень Роменської міської ради щодо підписання договору іпотеки від 20.04.2004 на момент підписання спірного договору, це питання має бути досліджено в господарському суді першої інстанції при новому розгляді справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що рішенням господарського суду першої інстанції, яке було підтримано апеляційним господарським судом, договір іпотеки від 20.04.2004, укладений між АТ "Український інноваційний банк", ПП "Ромнитепло" та Роменською міською радою, розірвано, при тому, що в справі заявлено позов про визнання договору іпотеки від 20.04.2004 недійсним.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

У справі відсутнє клопотання заінтересованої сторони про зміну предмету позову в порядку ст.22 ГПК України.

З огляду на те, що господарський суд першої інстанції при прийнятті рішення вийшов за межі позовних вимог за відсутності законних підстав, а спір про визнання договору іпотеки від 20.04.2004 недійсним фактично не розглянуто, на що апеляційна інстанція не звернула уваги, Вищий господарський суд України скасовує рішення господарського суду Сумської області від 29.03.2007 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2007 у справі № 17/113-07, а справу направляє на новий розгляд до суду першої інстанції згідно п. 3 ст.1119 ГПК України.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід врахувати вищенаведене, повторно дослідити наявні матеріали справи та з врахуванням особливостей даного спору при необхідності, додатково витребувані докази, всебічно, повно і об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та прийняти рішення  з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу АТ "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії АТ "Укрінбанк" задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 29.03.2007 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2007 у справі № 17/113-07 скасувати.

          Справу № 17/113-07 передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Головуючий суддя                                                                      С. Самусенко

Судді:                                                                                          Т. Козир

          І. Плюшко