Постанова

від 25.08.2011 по справі 16/61пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "25" серпня 2011 р.                                                                                    

Справа № 16/61пд  

                     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Добролюбової Т.В.

суддів

Гоголь Т.Г., Осетинського А.Й.

розглянувши  матеріали касаційної скарги

Підприємства "Владіслава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"

на  постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.11

у справі

№16/61пд

за позовом

Підприємства "Владіслава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"

до

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області

про

продовження строку дії договору

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: ОСОБА_1 –за дов. від 23.08.11;

від відповідача: не з'явилися належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.  

          Розпорядженням секретаря другої судової палати від 23.08.11, для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В.- головуючого, Гоголь Т.Г., Осетинського А.Й.

          Підприємством "Владіслава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" у лютому 2011 року заявлений позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про продовження строку дії договору оренди нерухомого майна від 26.03.01 №753/2001 на термін припинення орендних відносин до 12.02.13 та визнання терміну припинення орендних відносин з 12.05.08 до 29.03.10 виключеним із загального п’ятирічного строку дії зазначеного договору оренди. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що 26.03.11 між ним та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна №753/2001, площею 953,6 кв.м, розташованого в Донецькій області, місто Краматорськ, б-р Машинобудівників, 32. Позивач зазначав,

Доповідач: Добролюбова Т.В.

що рішенням господарського суду Донецької області від 25.09.07 у іншій справі № 39/27 пд вказаний договір визнаний продовженим на той самий термін строком до 26.03.11 і на тих самих умовах. Рішенням господарського суду Донецької області від 30.01.08 у іншій справі № 40/299пд, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.08, цей договір був розірваний, однак, постановою Вищого господарського суду України від 17.09.08 рішення від 30.01.08 та постанова від 12.05.08 у справі №40/299пд були скасовані, а матеріали справи направлені на новий розгляд до господарського суду Донецької області. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.08.09 рішення  від 01.06.09 у справі № 40/299пд за результатами нового розгляду скасовано, у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Підприємства "Владіслава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" про розірвання договору оренди № 753/2001 від 26.03.01 відмовлено. Таким чином, на думку позивача,  з моменту набрання рішенням від 30.01.08 у справі № 40/299пд законної сили до скасування цього рішення постановою Вищого господарського суду України від 17.09.08 договірні відносини були припинені, у зв'язку з чим період з 12.05.08 до 17.09.08 не може зараховуватись до загального строку дії договору оренди. При цьому, позивач посилався на приписи статей 20, 173, 174 Господарського кодексу України, статей 2, 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України.

          Рішенням господарського суду Донецької області від 18.04.11, ухваленим суддею Манжур В.В., у задоволенні позову відмовлено. Вмотивовуючи рішення суд першої інстанції виходив з ненадання позивачем доказів вилучення орендованого майна з його користування з незалежних від нього обставин, при цьому, судом враховано, що позивачем орендна плата за спірний період не сплачувалась. Водночас, суд дійшов висновку, що приписи статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не передбачають такої підстави для припинення дії договору як перегляд судового рішення, не передбачений чинним законодавством і порядок припинення договору оренди на певний період часу. Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги не відповідають способам захисту цивільних прав, визначених статтею 16 Цивільного кодексу України.

          Донецький апеляційний господарський суду у складі колегії суддів: Будко Н.В. –головуючого, Акулової Н.В., Гези Т.Д., постановою від 15.06.11, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення.    

          Підприємство "Владіслава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, а матеріали справи просить передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що чинним законодавством та умовам договору не передбачено такої підстави для припинення договору оренди, як перегляд рішення та припинення договору оренди на певний проміжок часу.  Зауважує скаржник і на тому, що судами не було досліджено відносин сторін в період з 12.05.08 до 17.09.08, тобто період існування рішення про розірвання договору. Скаржник вказує на порушення судами приписів статті 124 Конституції України, статті 653 Цивільного кодексу України, статей  42, 43, 33, 34, 38, 103 Господарського процесуального кодексу України та вважає, що суди безпідставно не задовольнили його клопотання про витребування у відповідача доказів стосовно того чи користувався позивач фактично орендованим майном у період з 29.05.08 до 29.03.10 і внаслідок яких обставин відбулось припинення користування цим майном.

          Від  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

          Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає  наступне.                    

          Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами норм матеріального та процесуального права.   

          Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи,   що 26.03.11 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Донецькій області - орендодавцем та Підприємством "Владіслава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" –орендарем, укладено договір №753/2001, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно –нежитлове приміщення площею 953,6 кв.м, розташоване за адресою: м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32, та знаходиться на балансі Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів м. Краматорська. Пунктом 10.1 договору сторони погодили, що договір діє з 26.03.01 до  26.03.06. Судами також установлено, що дію договору було продовжено на той самий термін і на тих самих умовах до 26.03.11. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Підприємства "Владіслава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про продовження строку дії договору оренди нерухомого майна від 26.03.01 №753/2001 на термін припинення орендних відносин до 12.02.13 та визнання терміну припинення орендних відносин з 12.05.08 до 29.03.10 виключеним із загального п’ятирічного строку дії зазначеного договору оренди. Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України. За приписами пункту 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона, орендодавець, передає другій стороні, орендареві, за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Дана норма кореспондує з приписами статті 759 Цивільного кодексу України.  Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічні умови щодо продовження строку дії договору передбачені і пунктом 4 статті 284 Господарського кодексу України. Судами попередніх інстанцій також установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що пунктом 10.6 вказаного договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності упродовж 1 місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Підстави припинення договору оренди визначені  статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об‘єкта оренди орендарем; банкрутства орендаря; загибелі об‘єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Окрім цього, як установлено судами, пунктом 10.8 договору оренди сторони погодили, що  чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, приватизації орендованого майна орендарем, загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін, достроково за рішенням арбітражного суду, у разі порушення цього договору, у тому числі при наявності заборгованості з орендної плати понад 3-х місяців, а також у разі невиконання орендарем взятого на себе зобов‘язання щодо страхування орендованого майна упродовж 1 місяця з дати укладання договору, банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України. Тобто, наведеними нормами та договором визначений перелік умов та підстав, за яких договір оренди може бути продовжено. Разом з цим, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання. Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, за приписами якої  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, вказаною нормою і статтею  20 Господарського кодексу України, визначені способи захисту цивільних прав і інтересів, які спрямовані на їх відновлення. Як правильно зазначено судом першої інстанції, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає приписам статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України, оскільки не призведуть до поновлення його порушеного права чи інтересу. Таким чином, висновок судів про відмову у задоволенні позовних вимог є правомірним. Посилання позивача на те, що орендоване майно не могло бути використане ним у період з 29.05.08 до 29.03.10 з незалежних від нього обставин, що, на його думку, порушило його права на користування об'єктом оренди,  може бути окремою підставою для застосування наслідків, визначених статтею 762 Цивільного кодексу України.  Довід скаржника про незастосування судом приписів статті 653 Цивільного кодексу України визнається неспроможним, оскільки він був предметом розгляду в суді апеляційної інстанції та обґрунтовано відхилений ним. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують  викладеного та ґрунтуються на переоцінці доказів, однак, відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково  перевіряти їх. Відтак, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

          Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -          

                                                                  ПОСТАНОВИВ:

          Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.11 у справі №16/61пд   залишити без змін.

    Касаційну скаргу Підприємства "Владіслава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" залишити без задоволення.

Головуючий                                                                              Т.Добролюбова

       Судді                                                                                    Т.Гоголь

                                                                                                 А.Осетинський