Постанова

від 31.08.2011 по справі 30/376

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2011 р. Справа № 30/376

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали

касаційної скарги Заступника прокурора м. Ки єва

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 25.12.2007

у справі господарського суду м. Киє ва

за позовом ПП "Оберон - 2007"

до

за участю Регіонального відділення Фонду державного майна Укра їни по м. Києву

Прокуратури м. Києва

про зобов'язання укласти дого вір оренди,

в судовому засіданні взя ли участь представники:

позивача: не з' явилис ь,

відповідача: ОСОБА_1 (до в. від 29.06.11 № 28),

Генпрокуратури: Савиць ка О.В. (посв. № 231),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 01.11.2007 господар ського суду м. Києва позов зад оволено, зобов' язано РВ ФДМ У по м. Києву укласти з позивач ем договір оренди державного нерухомого майна - частини берегоукріплювальної стінк и р. Дніпро у м. Києві довжиною 60п/м, розміщеної навпроти вул . Малоземельної у Дарницьком у районі м. Києва, строком на 15 р оків, проведено розподіл суд ових витрат.

Постановою від 25.12.07 Київсько го апеляційного господарськ ого суду вказане вище рішенн я залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Заступник прокур ора м. Києва звернувся до Вищо го господарського суду Украї ни з касаційною скаргою і про сить їх скасувати як прийнят і з порушенням норм матеріал ьного та процесуального прав а, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмов ити.

Колегія суддів, приймаючи д о уваги межі перегляду справ и в касаційній інстанції, про аналізувавши на підставі фак тичних обставин справи засто сування норм матеріального т а процесуального права при в инесенні оспорюваного судов ого акту знаходить необхідни м касаційну скаргу задовольн ити.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які пр иймали рішення у даній справ і, листом №1 від 07.08.2007 позивач зве рнувся до відповідача з прох анням надати в строкове (15 рок ів) платне користування держ авне нерухоме майно - частин у берегоукріплюваної стінки р. Дніпро у м. Києві, довжиною 60 п/м, яка розміщена навпроти ву л. Малоземельної у Дарницько му районі, - для використання в казаного майна з метою розмі щення стоянки плавзасобів. Д о вказаного листа позивачем було додано, зокрема, експерт ну оцінку спірного майна та п роект договору оренди.

Листом № 30-04/6979 від 04.09.2007 відповід ачем відмовлено позивачу в у кладенні договору оренди, з п осиланням на ст. 4 Закону Ук раїни "Про оренду державного та комунального майна", зг ідно якої об' єктами оренди не можуть бути об' єкти, що ма ють загальнодержавне значен ня; причали всіх категорій і п ризначень, а також причальні у портах і гідрографічні спо руди, набережні причалів є об ' єктами державної власност і, що мають загальнодержавне значення; відповідно до ст. 118 Закону України "Про Держав ний бюджет України на 2007 рік" передача в оренду державно го та комунального майна мож е здійснюватись виключно на конкурентних засадах.

Вказані обставини стали пі дставою для звернення ПП "Обе рон-2007" з позовом у даній справі з посиланням на те, що берегоу кріплювальна стінка не відно ситься до об' єктів державно ї власності, які не можуть бут и орендовані, а на момент звер нення позивача із заявою про оренду спірного майна були в ідсутні інші заяви від юриди чних або фізичних осіб з таки ми ж пропозиціями.

Приймаючи оскаржувані ріш ення суди попередніх інстанц ій виходили з того, що перелік підстав для відмови в переда чі в оренду об' єктів держав ного майна, наведений в ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", є вичерпним. Судами з' ясовано, що відповідач в о бґрунтування своєї відмови в наданні в оренду спірного м айна посилався, зокрема, на с т. 4 Закону України "Про орен ду державного та комунальног о майна". Проте, ані ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватиз ацію державного майна", ан і будь-якими іншими норматив но-правовими актами не встан овлено, що частина берегоукр іплювальної стінки є майном, що має загальнодержавне зна чення.

Також суди послались на ч. 7 с т. 9 Закону України "Про орен ду державного та комунальног о майна", якою встановлено , що за наявності заяв про орен ду цілісного майнового компл ексу підприємства, його стру ктурного підрозділу (за умов и відсутності заяви господар ського товариства, створеног о членами трудового колектив у підприємства, його структу рного підрозділу) або заяв пр о оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюд жетної установи, організації ) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар ви значається орендодавцем на к онкурсних засадах. При цьому судами враховано, що в матері алах справи відсутні, а відпо відачем не надані докази тог о, що із заявою про надання в о ренду частини берегоукріплю вальної стінки р. Дніпро до нь ого звертались дві або більш е фізичні чи юридичні особи.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України вваж ає такі висновки судів помил ковими, такими, що не відповід ають фактичним обставинам сп рави.

Згідно ч. 2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та ком унального майна" не можуть бу ти об'єктами оренди об'єкти де ржавної власності, що мають з агальнодержавне значення і н е підлягають приватизації ві дповідно до частини другої с татті 5 Закону України "Про при ватизацію державного майна", а також об'єкти, включені до п ереліку об'єктів права держа вної власності, що не підляга ють приватизації, затверджен ого Законом України "Про пере лік об'єктів права державної власності, що не підлягають п риватизації", які випускають підакцизну продукцію, крім ц ілісних майнових комплексів , які випускають підакцизну п родукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законо м України "Про внесення змін д о Закону України "Про оренду д ержавного та комунального ма йна" від 29 червня 2004 року.

Відповідно до п. "г" ч.2 ст.5 Зако ну України "Про приватизацію державного майна" об' єктам и загальнодержавного значен ня є акваторії портів, причал и всіх категорій і призначен ь, причальні у портах і гідрог рафічні споруди, набережні п ричалів, захисні споруди та с истеми сигналізації, портові системи інженерної інфрастр уктури та споруди зв'язку, ене рговодопостачання та водові дведення, автомобільні дорог и та залізничні колії (до перш ого розгалуження за межами т ериторії порту), навчальний т а гідрографічний флот, майно ві комплекси судноплавних ін спекцій, водосховища і водог осподарські канали комплекс ного призначення, міжгоспода рські меліоративні системи, гідротехнічні захисні спору ди.

При цьому, поза уваг ою судів попередніх інстанці й залишено положення п.1.4 Прав ил технічної експлуатації рі чкових портових гідротехніч них споруд, затверджених нак азом Мінтрансу України від 29.0 3.2004 №251 та зареєстрованих в Міню сті України 27.07.2004р. за №932/9531 (далі - Правила), згідно яких берего укріплювальна споруда визна чається як гідротехнічна спо руда для захисту берега від р озмивання і обвалів, а гідрот ехнічна споруда (ГТС) як спору да для використання водних р есурсів, а також для боротьби із шкідливою дією води.

В той же час, пунктом 4 чинно го Переліку майнових комплек сів державних підприємств, о рганізацій, їх структурних п ідрозділів основного виробн ицтва, передача в оренду яких не допускається (затверджен ий Декретом КМ України від 31.12.1 992р. №26-92), до відповідного перелі ку включено водосховища і во догосподарські канали компл ексного призначення, міжгосп одарські меліоративні систе ми, гідротехнічні захисні сп оруди.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України в да ному випадку зважає на той фа кт, що вертикальна берегоукр іплювальна стінка на березі річки є штучною спорудою, при значеною для захисту берега від розмивання та обвалів.

Тобто, судами прийнято ріше ння про зобов' язання РВ ФДМ У укласти з позивачем догові р довгострокової оренди держ авного нерухомого майна, яке відповідно до вказаних вище норм не може бути об' єктом о ренди.

Враховуючи викладене, судо ві рішення підлягають скасув анню як прийняті при неправи льному застосуванні норм мат еріального права з прийняття м нового рішення у справі.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. п. 1-1 ст. 80, 1115, 1117, 1119, 11111, 111 13 ГПК України, Вищий господар ський суд України

ПО СТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задо вольнити.

Рішення від 01.11.07 господарсь кого суду м. Києва та постанов у від 25.12.07 Київського апеляцій ного господарського суду у с праві № 30/376 скасувати.

В позові відмовити.

Головуючий Божок В. С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.