Рішення

від 31.08.2011 по справі 18/160 (2010)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківськ а, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.11 С права№ 18/160 (2010)

За позовом: публічного акціонерног о товариства "ВТБ Банк" (надалі - Банк), м. Київ,

до відповідача: приватного підприємств а "Бюргери" (надалі - Підприєм ство), м. Львів,

третя особа: фізична особа - підприє мець ОСОБА_1 (надалі - Під приємець), м. Львів,

про: стягнення 4 842 661,66 доларів С ША.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 244/11.5.2 від 21.03.2011 року,

відповідача: не з' явився.,

третьої особи: не з' явився.

На розгляд господарсь кого суду Львівської області подано позов публічного акц іонерного товариства "ВТБ Ба нк" до приватного підприємст ва "Бюргери" про стягнення 4 842 66 1,66 доларів США. Ухвалою від 31.12.2010 р. провадження у справі поруш ено, позовну заяву прийнято д о розгляду, розгляд справи пр изначено на 20.01.2011 р., до участі у с праві залучено фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 як т ретю особу на стороні відпов ідача, що не заявляє самостій них вимог на предмет спору. Ру х справи відображено в попер едніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтов уються наступним. Між позива чем та третьою особою укладе но кредитний договір №10.91/08-КЛ в ід 12.06.2008 року. Внаслідок невикон ання умов цього договору у тр етьої особи виникла заборгов аність перед позивачем в сум і 4 842 661,66 доларів США, а саме: 444 435,00 д оларів США - прострочена заб оргованість за кредитом, 897 619,15 доларів США - прострочена за боргованість за відсотками, 1 602,38 доларів США - пеня за пору шення строків повернення кре диту (пояснення від 09.02.2011 року), 5 391,38 доларів США - пеня за неспл ату відсотків за кредитом. Кр ім того, позивач на підставі п оложень кредитного договору та норм Цивільного кодексу У країни вимагає дострокового погашення поточної заборгов аності за кредитом в сумі 3 493 613 ,75 доларів США. З огляду на те, щ о у позивача виникло право ви моги до третьої особи, врахов уючи факт укладення між пози вачем та відповідачем догово ру поруки №10.91/08/ДП-2 від 12.06.2008 року, позивач вимагає стягнення за значених вище сум заборгован ості з поручителя - приватно го підприємства "Бюргери".

Відповідачем подано відзи в на позов (вх. №1799/11 від 27.01.2011 р.). У за значеному відзиві просить у задоволенні позову відмовит и повністю. Позицію мотивує т им, що договір поруки обмежує право позивача на дачу згоди стосовно збільшення основно го зобов' язання. За таких об ставин відповідач вважає дог овір поруки нікчемним, а тому в задоволенні позовних вимо г просить відмовити.

В судовому засіданні 09.02.2011 ро ку позивачем повідомлено, що ним не збільшувалося в однос торонньому порядку основне з обов' язання. Лист із пропоз ицією збільшити процентну ст авку з 15% до 17% річних не може вва жатися односторонньою зміно ю умов договору. Тому і в розра хунках ціни позову позивач в иходив з початкового розміру відсотків річних - 15%.

В судове засідання 23.02.2011 року відповідачем подано уточнен ня до відзиву на позовну заяв у. Просить відмовити в задово ленні позову з огляду на те, що пункт 7.3 кредитного договору встановлює можливість банку в односторонньому порядку з мінювати розмір відсотків рі чних за користування кредито м. Можливість забезпечення п орукою збільшеного зобов' я зання є прямим порушенням ви мог добросовісності та справ едливості. Тому відповідач в важає договір поруки нікчемн им. Крім того, відповідачем по дано заяву про застосування позовної давності до вимог п ро стягнення пені.

В судове засідання 31.08.2011 року відповідачем подано клопота ння про зупинення провадженн я у справі, оскільки ним оскар жено в касаційному порядку п останову Львівського апеляц ійного господарського суду в ід 06.07.2011 року №5015/831/11. Доказів прийн яття до касаційного провадже ння цієї скарги не надано.

Позивач повністю заперечи в проти заявленого клопотанн я, вважаючи його безпідставн им.

Суд відхиляє клопотання пр о зупинення провадження у сп раві, оскільки постанови суд у апеляційної інстанції наби рають законної сили негайно, а тому спір між сторонами сто совно недійсності укладеног о договору станом на день при йняття рішення у справі вирі шено.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши мат еріали справи, суд установив таке.

Між Банком та Підприємцем укладено кредитний договір №10.91/08-КЛ від 12.06.2008 року (надалі - К редитний договір). Предметом цього договору є надання бан ком позичальникові (третя ос оба) грошових коштів (кредит) н а таких умовах:

- сума кредиту - 4 000 0 00 (чотири мільйони) доларів СШ А 00 центів;

- строк користування - по 11 червня 2018 року;

- плата за користуванн я кредитом - 15 (п' ятнадцять) процентів річних.

Зазначена сума кредиту б ула виплачена третій особі, п ро що свідчить меморіальний валютний ордер №19_19 від 13.06.2008 рок у.

Між позивачем, відповідаче м та третьою особою було укла дено договір поруки №10.91/08-ДП-2 ві д 12.06.2008 року (надалі - Договір п оруки). За умовами цього догов ору поручитель (відповідач у справі) поручається перед ба нком за виконання третьою ос обою зобов' язань щодо повер нення кредиту, сплати процен тів за користування кредитом , комісій, пені, штрафних санкц ій та збитків. Їх розмір, термі н та умови повернення і сплат и встановлюються Кредитним д оговором та будь-якими додат ковими угодами до нього (в том у числі збільшуючи основне з обов' язання).

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1, п ункту 1 частини 2 статті 11 Цивіл ьного кодексу України цивіль ні права та обов'язки виникаю ть із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодав ства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цив ільні права та обов'язки. Підс тавами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовіднош ення, в якому одна сторона (бор жник) зобов'язана вчинити на к ористь другої сторони (креди тора) певну дію (передати майн о, виконати роботу, надати пос лугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а к редитор має право вимагати в ід боржника виконання його о бов'язку; зобов'язання виника ють з підстав, встановлених с таттею 11 цього Кодексу.

Між Банком та Підприємцем виникли правові відносини н а підставі укладеного Кредит ного договору.

Частиною 1 статті 1054 Цивільно го кодексу України передбаче но, що за кредитним договором банк або інша фінансова уста нова (кредитодавець) зобов'яз ується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у роз мірі та на умовах, встановлен их договором, а позичальник з обов'язується повернути кред ит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний пов ернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій с умі або речі, визначені родов ими ознаками, у такій самій кі лькості, такого самого роду т а такої самої якості, що були п ередані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встанов лені договором.

Пунктом 2.1 Кредитного догов ору визначено, що Банк надає П ідприємцю кредит на умовах й ого забезпечення, строковост і, повернення, плати за корист ування та цільового характер у використання. Відповідно д о пункту 5.1 Кредитного договор у Підприємець зобов' язаний повернути Банку отриманий к редит та сплатити проценти з а користування кредитом в по вному обсязі, в строки та в пор ядку, встановлених Кредитним договором.

Відповідно до статті 526 Цив ільного кодексу України зобо в'язання має виконуватися на лежним чином відповідно до у мов договору та вимог цього К одексу, інших актів цивільно го законодавства, а за відсут ності таких умов та вимог - від повідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зв ичайно ставляться. Аналогічн е положення передбачено част иною 1 пункту 1 статті 193 Господа рського кодексу України: суб ' єкти господарювання та інш і учасники господарських від носин повинні виконувати гос подарські зобов' язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов' язання - відповідно до вимог, що у певних умовах з вичайно ставляться. Згідно з і статтею 625 Цивільного кодекс у України боржник, який прост рочив виконання грошового зо бов' язання, на вимогу креди тора зобов' язаний сплатити суму боргу.

Відповідно до статті 611 Цив ільного кодексу України пору шенням зобов'язання є його не виконання або виконання з по рушенням умов, визначених зм істом зобов'язання (неналежн е виконання). Таким чином, як у бачається з поданого позивач ем розрахунку позовних вимог та не спростовано Підприємц ем, останнє погашення кредит у та відсотків відбулося 22.10.2008 р оку. З цього часу Підприємець у порушення умов Кредитного договору не сплачував ні сум кредиту, ні процентів за кори стування ним. За таких обстав ин правомірними є вимоги Бан ку про стягнення 444 435,00 доларів США простроченої заборгован ості за кредитом та 897 619,15 долар ів США простроченої заборгов аності за відсотками.

Пунктом 5.6 Кредитного догов ору передбачено, що Підприєм ець зобов' язаний повністю п овернути кредит та сплатити нараховану плату за користув ання Кредитом незалежно від настання строку виконання зо бов' язання у випадках:

- невиконання Підпр иємцем зобов' язань за Креди тним договором чи за будь-яки м іншим договором, укладеним за Банком;

- несплати процентів з а користування кредитом та к редиту згідно з Графіком, якщ о прострочення виконання цих зобов' язань більше 3 (трьох) банківських днів.

Частиною 2 статті 1050 Цивіл ьного кодексу України визнач ено, що якщо договором встано влений обов'язок позичальник а повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі пр острочення повернення черго вої частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, щ о залишилася, та сплати проце нтів, належних йому відповід но до статті 1048 цього кодексу.

Тому вимоги позивача про до строкове повернення кредиту в сумі 3 493 613,75 доларів США є прав омірною та відповідає умовам пункту 5.6 Кредитного договору та частині 2 статті 1050 Цивільно го кодексу України.

Відповідно до пункту 8.1 Кре дитного договору у разі прос трочення Підприємцем зобов' язань з погашення кредиту та /або сплати процентів за його користування та/або інших пл атежів згідно з умовами Кред итного договору більше 3 (трьо х) банківських днів, Підприєм ець зобов' язаний сплатити н а користь Банка пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент простро чення, від суми прострочених зобов' язань. При цьому якщо термін простроченої заборго ваності з погашення кредиту та/або процентів складає мен ше 3 (трьох) банківських днів - пеня не нараховується. Якщо п рострочена заборгованість с тановить 4 (чотири) і більше ба нківських днів, пеня нарахов ується за весь період з момен ту виникнення прострочених з обов' язань. У зв' язку з нав еденими обставинами, врахову ючи факт порушення Підприємц ем зобов' язання в частині о плати суми кредиту та відсот ків за користування ним, прав омірним є нарахування Банком штрафних санкцій за несплат у внесків на погашення креди ту та пені за несплату відсот ків.

Частиною 1 статті 546 Цивільно го кодексу України виконання зобов'язання може забезпечу ватися порукою. Відповідно д о частини 1 статті 553 Цивільног о кодексу України за договор ом поруки поручитель поручає ться перед кредитором боржни ка за виконання ним свого обо в'язку. Поручитель відповіда є перед кредитором за поруше ння зобов'язання боржником.

Відповідно до частин 1 та 2 ст атті 554 Цивільного кодексу Укр аїни у разі порушення боржни ком зобов'язання, забезпечен ого порукою, боржник і поручи тель відповідають перед кред итором як солідарні боржники , якщо договором поруки не вст ановлено додаткову (субсидіа рну) відповідальність поручи теля. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обс язі, що і боржник, включаючи сп лату основного боргу, процен тів, неустойки, відшкодуванн я збитків, якщо інше не встано влено договором поруки. Укла дений між Банком та Підприєм ством Договір поруки не міст ить винятків із зазначеного вище правила, а тому Підприєм ство відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і боржник.

При цьому суд відхиляє запе речення відповідача, які зво дяться до доведення факту ні кчемності Договору поруки з огляду на такі доводи.

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України н едійсним є правочин, якщо йог о недійсність встановлена за коном (нікчемний правочин). У ц ьому разі визнання такого пр авочину недійсним судом не в имагається.

В обґрунтування своїх запе речень Підприємство звертає увагу на статтю 27 та частину 1 с татті 91 Цивільного кодексу Ук раїни. Зазначає, що Кредитний договір та Договір поруки об межують право Підприємства н е заперечення проти збільшен ня основного зобов' язання. Проте норми статей 27 та 91 Цивіл ьного кодексу України не вст ановлюють права на дачу згод и щодо збільшення основного зобов' язання. Крім того, як у становлено судом, в ході вико нання Кредитного договору ос новне зобов' язання не збіль шувалося.

Суд також звертає увагу на те, що Підприємство було озна йомлене з умовами Кредитного договору, про що свідчить пун кт 8 Договору поруки. Пунктом 1 Договору поруки Підприємств о взяло на себе обов' язки ві дповідати перед Банком у вип адках порушення Підприємцем Кредитного договору, у тому ч ислі внаслідок збільшення ос новного зобов' язання.

Разом з тим, суд бере до уваг и заперечення відповідача в частині необхідності застос ування позовної давності до вимог про стягнення пені та в ідмовляє внаслідок цього в з адоволенні позовних вимог в цій частині з огляду на таке.

Відповідно до статті 256 Цив ільного кодексу України позо вна давність - це строк, у меж ах якого особа може звернути ся до суду з вимогою про захис т свого цивільного права або інтересу. Позовна давність є строком, протягом якого особ а може розраховувати на захи ст свого порушеного цивільно го права судом.

Статтею 258 Цивільного кодек су України визначено, що для о кремих видів вимог законом м оже встановлюватися спеціал ьна позовна давність: скороч ена або більш тривала порівн яно із загальною позовною да вністю. Позовна давність в од ин рік застосовується до вим ог про стягнення неустойки (ш трафу, пені).

Відповідно до частин 1 та 5 ст атті 261 Цивільного кодексу Укр аїни перебіг позовної давнос ті починається від дня, коли о соба довідалася або могла до відатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов' язаннями з визначеним строком викона ння перебіг позовної давност і починається зі спливом стр оку виконання.

Таким чином, оскільки позив ачем нараховано пеню за пері од з 19.11.2008 року по 11.02.2009 року, позов заявлено 31.12.2010 року, позовна да вність за вимогами про стягн ення пені минула. Частинами 3 т а 4 статті 267 Цивільного кодекс у України передбачено, що поз овна давність застосовуєтьс я судом лише за заявою сторон и у спорі, зробленою до винесе ння ним рішення. Сплив позовн ої давності, про застосуванн я якої заявлено стороною у сп орі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи наведені дово ди, факт порушення Підприємц ем умов Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за корис тування ним, а також на підста ві Договору поруки суд дійшо в висновку про обґрунтованіс ть позовних вимог частково, з а винятком вимог про стягнен ня пені.

Відповідно до статей 33, 38 Гос подарського процесуального кодексу України кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і за перечень. Докази подаються с торонами та іншими учасникам и судового процесу. Сторона а бо прокурор у разі неможливо сті самостійно надати докази вправі подати клопотання пр о витребування господарськи м судом доказів. У разі задово лення клопотання суд своєю у хвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми проце суального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господ арського процесуального код ексу України. Згідно з положе ннями цієї статті судочинств о у господарських судах здій снюється на засадах змагальн ості. Сторони та інші особи, як і беруть участь у справі, обґр унтовують свої вимоги і запе речення поданими суду доказа ми. Господарський суд створю є сторонам та іншим особам, як і беруть участь у справі, необ хідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування за конодавства.

За таких обставин суд дійш ов висновку про те, що відпові дачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не вия влено на підставі наявних до кументів у справі інших факт ичних обставин, що мають сутт єве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 стат ті 49 Господарського процесуа льного кодексу України держа вне мито покладається у спор ах, що виникають при виконанн і договорів та з інших підста в, - на сторони пропорційно роз міру задоволених вимог. При ч астковому задоволенні позов у витрати на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу покладаються на об идві сторони пропорційно роз міру задоволених позовних ви мог. У зв' язку з частковим за доволенням позову суд поклад ає судові витрати на обидві с торони пропорційно розміру з адоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керу ючись статтею 193 Господарсько го кодексу України, статтями 256, 258, 261, 267, 589, 611, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного ко дексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 4 3, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процес уального кодексу України, су д

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовол ити частково.

2. Стягнути з приватног о підприємства "Бюргери" (ад реса: вулиця Івана Франка, буд инок 73, квартира 5, Галицький ра йон, місто Львів, Львівська об ласть, 79005; ідентифікаційний ко д 32483614) на користь публічного акціонерного товариства "ВТ Б Банк" (адреса: бульвар Т. Ше вченка / вулиця Пушкінська, бу динок 8/26, місто Київ, 01004; ідентиф ікаційний код 14359319) 444' 435,00 дол арів США простроченої заборг ованості за кредитом, 3' 493' 613, 75 доларів США поточної заборг ованості за кредитом, 897' 619,15 до ларів США простроченої забор гованості за відсотками, 3' 204 ,02 доларів США відшкодування в итрат на оплату державного м ита, 235,67 грн. відшкодування вит рат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су.

3. В задоволенні решти п озовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відпові дно до статті 116 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни.

Повний текст рішення скл адено та підписано 05.09.2011 року.

Суддя Рим Т.Я.