Вирок

від 24.07.2009 по справі 1-247/09

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-247/09р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2009 p. Києво-Святошинський районний суд

Київської області у складі: Головуючого судді - І.В. Іванової секретарі- І.В.Безпалюк

за участю прокурора - А.А.Нагорного потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Києво-Святошинського районного суду

Київської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Покровське Красноярського краю, РФ, українця, громадянина України, що має базову середню освіту, не одруженого, працюючого ЗАТ «Агрофірма Калина», раніше не судимого в силу ст.89 КК України, який проживає: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2008 p., близько 22 години ОСОБА_3, перебуваючи на території Київського обласного протитуберкульозного диспансеру, який розташований по вул.Комсомольська буд.23 у м.Боярка К.-Святошинського району Київської області, на грунті раптово виниклих нериязних стосунків з потерпілим ОСОБА_2, умисно деревяною палицею наніс потерпілому один удар по лобній частині голови, один удар по потиличній частині голови та один удар по правій руці потерпілого, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді забійних ран лобної та потиличної частини голови, закритого перелому правої ліктьової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнав цілком і суду показав, що 3 квітня 2008 року його було направлено на лікування до Київського обласного туберкульозного диспансеру, де він познайомився з ОСОБА_4 Під час розмови вона розповіла, що проживає із співмешканцем ОСОБА_2, поведінкою якого вона не задоволена. Після чого 31 травня 2008 року у вечірній час, коли він разом з ОСОБА_4 прогулювався по території диспансеру, до останньої приїхав ОСОБА_2 та почав чіплятися до ОСОБА_4. Він, бачачи, що ОСОБА_2 перебуває у нетверезому стані та настроєний агресивно, діючи інстинктивно, взяв деревяну палицю та наніс удар палицею по спині та тілу ОСОБА_2, після чого працівники диспансеру викликали швидку та міліцію.

Підсудний додав, що не бажав таких наслідків, так сталося з-за неправомірних дій самого потерпілого, частково відшкодував заподіяну потерпілому шкоду. У вчиненому каявся.

Крім повного визнання вини підсудним його винність підтверджується сукупністю наступних доказів, досліджених судом.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що дійсно він в той день він приїхав у диспансер провідати свою співмешканку, однак побачивши що у палаті її немає, пішов шукати та знайшов її на території, яка була поруч з підсудним. Після чого, вона попросила його почекати її у палаті, що він і зробив.Через деякий час, не дочекавшись, почав її кликати, однак ОСОБА_3 у грубій формі відповів, що вона залишиться з ним. Він з метою захистити ОСОБА_4 сплигнув на землю до ОСОБА_3, однак одразу відчув удар в лобну частину голови потім в потилицю. Через сильний біль він відчув запаморочення і що відбувалост далі не памятає.

Мотивуючи тим, що діями підсудного йому заподіяно матеріальну та моральну шкоду, заявив в суді цивільний позов і просив стягнути з підсудного витрати на лікування у сумі 557 грн. та моральну шкоду, оцінивши її в 5000 грн.

Крім того, винність підсудного підтверджується іншими доказами, які знаходяться в матеріалах справи, перевірених і досліджених судом: - заявою потерпілого ОСОБА_2 /а.с. 19/, з якої вбачається, що потерпілий 09.07.2008 року звернувся до міліції з приводу його побиття; - протоколом огляду місця події /а.с.6/, - протоколом очної ставки /а.с.60-66/; - протоколом відтворення обстановки та обставин подій /а.с.114-116/, - висновком судово медичної експертизи №417/Д від 21.08.2008р./а.с.31/, згідно якого у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді забитої рани лобної та потилочної області голови, закритий перелом правої ліктьової кістки в нижній третині, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень; та іншими матеріалами справи у їх сукупності.

При таких обставинах суд вважає, що винність підсудного доведена і знайшла своє повне підтвердження в матеріалах справи, його дії правильно кваліфікувати по ч.1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного й обставини справи, що помякшують та обтяжують його покарання.

Так, ОСОБА_3 будучи раніше не судимим в силу ст.89 КК України, вчинив середньої тяжкості злочин, він позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, щиро кається у вчиненому, добровільно відшкодував заподіяну злочином матеріальну шкоду, займається суспільно-корисною працею.

До обставин, що помякшують покарання підсудного, суд відносить добровільне відшкодування матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не знаходить.

З урахуванням приведених вище обставин, суд вважає за необхідне обрати підсудному покарання у виді позбавлення волі, в межах встановлених в санкції статті за цей злочин водночас звільнивши підсудного від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Вирішуючи питання про заявлений потерпілим цивільний позов, суд вважає, що заподіяна злочином шкода повинна бути стягнута з підсудного з урахуванням добровільної сплати підсудним потерпілому коштів у сумі 800 грн. в pахунок відшкодування шкоди.

Відповідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, у душевних стражданнях, заподіяних протиправною поведінкою щодо самої особи, членів її сімї або близьких родичів, у душевних стражданнях у звязку із знищенням або пошкодженням майна фізичної особи, у приниженні честі, гідності а також ділової репутації фізичної особи.

У відповідності зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка завдала цю шкоду за наявності її вини.

Судом встановлено, що підсудний заподіяв потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості з приводу чого останній відчував фізичний біль, знаходився на лікуванні. В звязку із зазначеними діями винного потерпілий випробував моральні страждання, оскільки він був змушений прикладати додаткові зусилля по організації і нормалізації свого життя та тривалий час лікуватися.

Заподіяння моральної шкоди підтверджується поясненнями потерпілого, медичними довідками та дослідженими судом матеріалами справи.

Таким чином суд вважає, що підсудний зобовязаний відшкодувати потерпілому заподіяну моральну шкоду, розмір якої з урахуванням обставин справи, тяжкості наслідків, що наступили, суд вважає за необхідне визначити в сумі 4000 грн.

Судові витрати відсутні. Речових доказів немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323 і 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і за цим законом призначити покарання у вигляді 2 років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Зобовязати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально викрнавчої системи.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_2 - кошти у сумі 4000 (чотири тисячі) грн.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з дня його проголошення в апеляційний суд Київської області через Києво-Святошинський райсуд Київської області.