Постанова

від 05.09.2011 по справі 5005/1547/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "05" вересня 2011 р.                                                                                    

Справа № 5005/1547/2011  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

суддів

Кролевець О.А.

Демидової А.М.

Хрипуна О.О.

розглянувши касаційну скаргу

Петриківської районної спілки споживчих товариств

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2011 р. та постанову Дніпропетровського   апеляційного господарського суду від 22.06.2011 р.

у справі                               № 5005/1547/2011                                               

за позовом

Прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі

Петриківської селищної ради

до

Петриківської районної спілки споживчих товариств

про

стягнення 4 420,61 грн.

за участю представників:

прокурора: Савицька О.В.

позивача: не з’явився

відповідача: не з’явився

встановив:

Прокурор Петриківського району Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Петриківської селищної ради з позовом до Петриківської районної спілки споживчих товариств (надалі –"Райспоживспілка") про стягнення 4 420,61 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані фактичним зайняттям та використанням відповідачем земельної ділянки площею 152 кв.м. без укладення договору оренди, що є порушенням ст. 125, п. б) ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України (надалі –"ЗК України"). Відповідно, позов обґрунтовано наявністю підстав для стягнення з відповідача збитків, розрахованих згідно Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (постанова Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 р.; надалі –"Порядок № 284").

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2011 р. (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено; стягнуто з Райспоживспілки на користь Петриківської селищної ради 4 420,61 грн. збитків та судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю бездоговірного використання відповідачем земельної ділянки, що зумовлює стягнення збитків в розмірі, розрахованому позивачем на підставі Порядку № 284.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 р. (судді Стрелець Т.Г., Головко В.Г., Логвиненко А.О.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, Райспоживспілка звернулась до Вищого господарського суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2011 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 р. як такі, що прийняті із неправильним застосуванням норм матеріального права, і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Учасники процесу згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та відповідач не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника Генеральної прокуратури України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.02.2010 р. розпорядженням голови Петриківської районної державної адміністрації № 102-р-10 створено Комісію для визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувача (надалі –"Районна комісія") згідно з додатком та затверджено Положення про дану комісію.

Відповідно до п. 3 Положення про районну комісію для визначення збитків власникам землі та землекористувачам відшкодуванню підлягають інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

16.12.2010 р. на засіданні Районної комісії Райспоживспілці нараховано збитки за використання земельної ділянки площею 152 кв.м. під магазином "Забудовник", що знаходиться у смт. Петриківка, вул. Леніна, 2-б.

Дане зафіксовано у відповідному Акті засідання Районної комісії. При цьому, розмір збитків розраховано в сумі 4 420,61 грн., у т.ч. за 2008 рік –1 310,99 грн., за 2009 рік – 1 510,26 грн. та за 2010 рік –1 599,36 грн.

В подальшому Акт від 16.12.2010 р. затверджено розпорядженням Голови Петриківської районної державної адміністрації від 24.12.2010 р. № 1141-р-10.

З огляду на викладені обставини прокурор Петриківського району Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Петриківської селищної ради з позовом до Райспоживспілки про стягнення 79 667,64 грн. збитків, завданих безоплатним користуванням зазначеною земельною ділянкою.

Стаття 125 ЗК України передбачає виникнення права на земельну ділянку після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, або укладення договору оренди та їх державної реєстрації, а також забороняє приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

Поняття самовільного зайняття земельних ділянок визначено в ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З огляду на положення вказаних норм суди дійшли висновку щодо неправомірності використання земельної ділянки без правоустановчих документів. Втім, висновки судів обох інстанцій не можна визнати такими, що відповідають приписам ст. 43 ГПК України.

Дійсно, п. 3 Порядку № 284 передбачає, що відшкодуванню підлягають, серед іншого, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

В той же час, в розумінні норм Порядку № 284 "неодержаним доходом" є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

З оскаржуваних судових актів не вбачається дослідження судами обґрунтованості кваліфікації заявлених до стягнення сум саме в розумінні неодержаних доходів згідно норм Порядку № 284. Колегія суддів також звертає увагу на те, що суди взагалі ухилились від оцінки правомірності застосування позивачем саме положень Порядку № 284 до спірних правовідносин.

Крім того, судами на підставі витягу Дніпродзержинського бюро технічної інвентаризації від 15.03.2005 р. № 6738135 про реєстрацію права власності на нерухоме майно встановлено, що Райспоживспілка є власником магазину "Забудовник" по вул. Леніна, буд. 2-б у смт. Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області.

В той же час, судами не визначено об’єкт спірних правовідносин, адже рішення і постанова у справі винесені без встановлення реквізитів спірної земельної ділянки та дослідження відповідної документації з землеустрою.

Встановивши наявність у відповідача права власності на об’єкт нерухомості, розташований на спірний земельній ділянці, суди не врахували, що вирішуючи спори за позовами органів місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги загальні положення ст. 22 ЦК України та ч. 2 ст. 224 ГК України.

Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні ст. 1193 ЦК України.

Втім, судами даного зроблено не було, рівно як і не було досліджено обставин вчинення Райспоживспілкою дій щодо оформлення відповідного землекористування та фактів своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання відповідача оформити право землекористування.

Наведене свідчить, що винесені судові акти підлягають скасуванню, а справа —направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір у відповідності з обставинами справи і вимогами закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Петриківської районної спілки споживчих товариств задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2011 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 р. у справі № 5005/1547/2011 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя          О. Кролевець

Судді          А. Демидова

                                                                                               О. Хрипун