Рішення

від 09.08.2011 по справі 16/296

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  16/296

09.08.11

За позовом Заступника прокурора  міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу  Київської міської ради (КМДА)

до Закритого акціонерного товариства “Українська будівельна компанія”

про стягнення 11 413 220,00  грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від прокуратури Некрасов О.М. (посв. № 259 видане 08.12.2009)

від позивача      ОСОБА_2 за дов.,

від відповідача  ОСОБА_3  за дов.

СУТЬ СПОРУ :

19.07.11., 21.07.11., 02.08.11. в засіданнях суду оголошувались перерви на підставі ст.77 ГПК України.

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про стягнення з відповідача на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 11413220,00 грн., з яких сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає 10 319 2330,00 грн., 1 093 990,00 грн. пені та просив  відновити строк позовної давності по стягненню основного боргу та пені.

Позов мотивовано порушенням відповідачем зобов’язань, передбачених ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, договору № 840 пайової участі у створенні соціальної та інженерно –транспортної  інфраструктури м. Києва від 26.09.2006 р., укладеного між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу  Київської міської ради (КМДА) та відповідачем.

У судовому засіданні представники прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги з наведених у позові підстав.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву, які долучені до матеріалів справи. У відзиві та доповненнях відповідач зазначає, що відповідно до норм частини 5 статті 3 Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовники), мають право на відстрочення до 01.01.2013 сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів. Відповідач скориставшись своїм правом на відстрочення сплати пайових внесків, передбаченим нормами вищевказаного Закону направив Головному управлінню листи від 14.01.2009 та від 30.03.2011 щодо відстрочення сплати пайових коштів, якими повідомив Головне управління про відстрочення сплати пайових коштів. Зазначає, що індекс інфляції може застосовуватися виключно до боргу, і не може застосовуватися до чергових платежів чи інших платежів.

В доповненнях до відзиву від 19.07.11 та поясненнях від 02.08.11,  поданих в судових засіданнях, позивач вказує на пропуск строків позовної давності,  просить застосувати  до позовної заяви наслідки  пропуску строків позовної давності та відмовити  в задоволенні позову в повному обсязі.

В судових засіданням  представником відповідача  заявлялись клопотання про витребування доказів, які у відповідності до ст. 38 ГПК України судом залишені без задоволення.

19.07.2011 представником відповідача подане клопотання про колегіальний розгляд справи, в задоволенні якого  ухвалою суду від 19.07.2011р. відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, та заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, встановив:

26.09.2006 між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та відповідачем відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 (із змінами внесеними рішеннями Київради від 12.02.2004 № 14/1223, від 28.12.2004 № 1051/2461 та від 27.12.2005 № 622/3083),  було укладено договір № 840, предметом якого є сплата відповідачем (інвестором за договором) пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м. Києва (пайовий внесок) у зв'язку з будівництвом 1-ої черги, що складається з чотирьох житлових будинків (загальна площа квартир 55571,30 кв. м) з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 6365,90 кв.м на проспекті Червонозоряному, 4 у Солом'янському районі м. Києва (п. 1.1 договору).

Розмір пайового внеску, згідно з розрахунками  1 та 2, становить - 9 616, 18 тис. грн. (п. 1.2. договору).

Відповідно до умов п. 2.1.1 договору відповідач зобов'язаний перерахувати Головному управлінню економіки та інвестицій пайовий внесок у сумі 9 616,18 тис. грн. в термін з жовтня 2006 року по грудень 2007 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа, на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Пунктом 2.1.2. договору на відповідача покладений обов’язок за три дні до сплати коштів , передбачених п.2.1.1. одержати в Головному управлінні економіки та інвестицій розрахунок суми, що підлягає оплаті, скоригованої на індекс інфляції від дати розрахунку.

Згідно п.2.2.1. договору Головне управління  економіки та інвестицій зобов’язане за три дні до сплати коштів, передбачених в п. 2.1.1., надати інвестору, за його зверненням, розрахунок суми, скоригованої на індекс інфляції.

Пунктами 3.1.1. та 3.1.2. договору передбачено, що інвестор сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми за кожну добу прострочення строку оплати, розмір несплаченої частки  сплачується інвестором у сумі скоригованій Головним управлінням економіки та інвестицій на  індекс інфляції від дати розрахунку.

Строк дії договору визначений п.5  договору, початок з дати реєстрації, закінчення з моменту виконання умов договору.

Заступник прокурора в травні 2011 року звернувся з позовом про стягнення з відповідача 10 319 230, 00 грн. заборгованості по пайових внесках з урахуванням індексу інфляції та пені у розмірі 1 093 990, 00 грн. за порушення строків оплати.

Свої позовні вимоги представник прокуратури ґрунтує на тому, що відповідач не виконав свої зобов‘язання за договором, посилаючись на приписи ст.ст. 509, 525, 526, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 179, 193, 230, 231ГК України, та  просить поновити строк позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем частково сплачено пайовий внесок по договору у сумі 4 764 314,68 грн. в жовтні 2006 року –травні 2007 року, що підтверджується копіями платіжних доручень, які долучені до матеріалів справи, та не заперечується позивачем. Несплаченою залишається частина пайового внеску у розмірі 4 851 865,32 грн.

Згідно пункту 2.1.1 договору відповідач зобов'язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 9 616,18 тис. грн. в термін з жовтня 2006 року по грудень 2007 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа, на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Отже, строк платежу за договором настав  відповідно не пізніше  28 грудня  2007 року.

Оскільки прокуратура міста Києва не була стороною  у вказаному спірному договорі та довідалась  про факт порушення інтересів  держави з боку відповідача  лише у лютому 2011 року , просить відновити строк позовної давності  по стягненню основного боргу та пені.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, але якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно приписів статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, як підставу для відмови у позову, оскільки договором чітко встановлений строк виконання зобов’язань грудень 2007 року.

Прокурор звернувся з  позовом  в травні 2011р., тобто зі значним пропуском стоку позовної давності з 29 грудня  2008 р.

Та обставина, що прокуратура міста Києва не є стороною спірного договору не є поважною причиною для поновлення строку позовної давності для стягнення на користь особі Головного управління економіки та інвестицій, оскільки Головне управління економіки та інвестицій є стороною спірного договору і відповідно зобов’язане здійснювати контроль за виконанням зобов’язань по договору.

Статтею 121 Конституції України визначено, що на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурор звертається з позовом до суду від імені держави та в її інтересах у разі наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій фізичних або юридичних осіб.

Прокуратура здійснюючи наглядову діяльність могла довідатись  про  порушення прав та інтересів Головного управління економіки та інвестицій в межах строків позовної давності.

До спірних правовідносин суд не застосовує Закон України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", оскільки він був прийнятий 25 грудня 2008 року. В самому законі не вказано про надання зворотної сили цьому закону в часі.

Відповідно до частини 5 статті 3 вказаного Закону право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури у забудовника виникає після подання ним до відповідного органу заяви до настання терміну такого платежу, і таке право не може бути розповсюджене на суму заборгованості, яка виникла у замовника до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі статтями 33, 34 ГПК  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Згідно  з п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Доказів  поважності  пропуску строку позовної давності та неможливості звернення з позовом в строк суду не надано.

Враховуючи  викладене, суд прийшов до висновку, в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 75, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                                          О.М.Ярмак           

Повне рішення складено 30.08.2011р.