Рішення

від 09.08.2011 по справі 29/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/47

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.08.11 р.                                                                                 Справа № 29/47                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Сич Ю.В., Величко Н.В., при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, м.Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 14360570,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Агромонтаж”, м.Дружківка Донецької області, ЄДРПОУ 25600439,

про стягнення заборгованості у розмірі 232 700,00 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,  

від відповідача : не з'явився, -

                                                     ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк”,                                     м.Дніпропетровськ, Позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Агромонтаж”, м.Дружківка Донецької області, про стягнення заборгованості за договором врахування векселів з реверсом №Р26-08 від 15.08.2008р. у розмірі 232 700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Хвиля” своїх зобов'язань зі сплати грошових коштів за договором врахування векселів з реверсом №Р26-08 від 15.08.2008р. у рахунок викупу векселю та забезпечення зобов'язань означеної юридичної особи простим векселем, Векселедавцем за яким виступає Товариство з обмеженою відповідальністю „Агромонтаж”.

На підтвердження викладених обставин Позивачем представлено суду копії договору врахування векселів з реверсом №Р26-08 від 15.08.2008р., акту прийому-передачі векселів від 15.08.2008р., простого векселя серії АА №1396106, виписку з рахунків Відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю „Хвиля” з 15.08.2008р. по 01.02.2011р., листа №3683 від  08.12.2009р., акту пред'явлення векселя до платежу від 04.12.2009р., фіскального чеку №6294 від 11.12.2009р., опису вкладення до цінного листа.  

У судове засідання 09.08.2011р. представник Позивача не з'явився, причин неявки не повідомив.

Представник Відповідача у судові засідання не з'являвся, причин неявки не повідомив, витребувані документи не представив.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, у тому числі у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №9135862 станом на 16.03.2011р., суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк ,,Приватбанк”, який був перейменований в Публічне  акціонерне  товариство Комерційний банк „Приватбанк” в особі Краматорської філії, Бізнес крупних та VIP-корпоративних клієнтів (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хвиля” (Клієнт) було укладено договір врахування векселів з реверсом №Р26-08 від 15.08.2008р., відповідно до якого Банк придбає векселі, зазначені нижче, до настання строку платежу за ними у клієнта, за грошові кошти з дисконтом, а клієнт дає банку позавексельне зобов'язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати: усього 1 (один) простий вексель серії АА №1396106 загальною номінальною вартістю 268 000,00 грн., виданий 11.08.2008р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 17.11.2008р. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативам Національного банку України, які регулюють правовідносини за векселями. Вартість врахування векселів складає 200 000,00 грн. Дані положення закріплені в п.1.1. договору врахування векселів з реверсом №Р26-08 від 15.08.2008р.

Крім того, в п.1.2. договору зазначено, що у строк, зазначений у п.2.1.2, Клієнт зобов'язується провести оплату за вексель, зазначений у п.1.1 даного договору, в сумі згідно п.2.1.2, а банк у свою чергу зобов'язується передати ці векселі клієнту.

Згідно з п.2.1.2. договору врахування векселів з реверсом №Р26-08 від 15.08.2008р., Клієнт зобов'язаний з метою виконання прийнятих на себе зобов'язань, відповідно до п.1.2. договору, в строк до 13.11.2008р. перерахувати грошові кошти за векселі, зазначені у п.1.1. договору, в сумі 212 500,00 грн.

В свою чергу, відповідно до п.2.2.1. договору врахування векселів з реверсом №Р26-08 від 15.08.2008р., Банк зобов'язується протягом двох банківських днів з моменту прийому векселів, у відповідності до п.2.1.1. даного договору, сплатити клієнту вартість врахування векселів. Сплата виконується в безготівковій формі по реквізитах, вказаних у п.8 договору. Банківський день –день, у який установи банку відкриті для проведення перерахунку грошей.

Договір врахування векселів з реверсом №Р26-08 від 15.08.2008р. набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до закінчення всіх розрахунків і платежів (п.5.1. договору).  

Відповідно до акту прийому-передачі векселя від 15.08.2008р., Товариство з обмеженою відповідальністю „Хвиля” передало визначений в договорі вексель Позивачу.

За твердженнями Позивача, в свою чергу останній на виконання п.2.2.1. договору сплатив Клієнту  вартість врахування векселів.

Дані обставини у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, не спростовані.

Позивачем надані докази сплати Товариством з обмеженою відповідальністю „Хвиля” грошових коштів в розмірі  35 300,00 грн. в рахунок викупу векселя (виписка з 15.08.2008р. по 01.02.2011р. по рахунку №29093057000101 ТОВ „Хвиля”).

На векселі серії АА №1396106 здійснений бланковий індосамент. Вказаний вексель містить всі належні реквізити, встановлені ст.75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, для простого векселя.

Векселедавцем означеного цінного паперу є Товариство з обмеженою відповідальністю „Агромонтаж”, м.Дружківка Донецької області.

Оскільки заборгованість Товариством з обмеженою відповідальністю „Хвиля” в повному обсязі не сплачена, Позивач звернувся з позовом про стягнення з Відповідача (Векселедавця) боргу у розмірі 232 700,00 грн. за договором врахування векселів з реверсом №Р26-08 від 15.08.2008р.

З огляду на норми чинного законодавства та представлені до справи матеріали, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.1.2. Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого Постановою Національного банку  від 16.12.2002  № 508  реверс - це письмове  зобов'язання  пред'явника  викупити векселі до настання їх строку та/або в разі настання  (ненастання) певних  обставин. За  допомогою  реверсу  векселі  відчужуються і тимчасово передаються банку. Врахування векселя з реверсом - різновид врахування, за яким пред'явник векселя дає банку позавексельне  зобов'язання  викупити враховані  векселі  до  настання  строку  їх оплати та/або в разі настання/ненастання певних обставин. Із технічного боку врахування векселів з реверсом подібне до кредиту, забезпеченого векселями, і є операцією репо з відкладальними  та/або  скасувальними  умовами. Від звичайного врахування з реверсом відрізняється тим, що платіж за векселем виконує не  безпосередньо зобов'язана  за векселем особа-платник, а пред'явник, який підписує реверс і викуповує вексель.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші  тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України, підставами   виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суд зазначає, що договір  врахування векселів з реверсом №Р26-08 від 15.08.2008р. був укладений Позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю „Хвиля”, м.Дружківка Донецької області, та не містить ніяких грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю „Агромонтаж”, м.Дружківка Донецької області, перед Банком.

Той факт, що  векселедавцем  простого векселя  серії АА №1396106 є  Товариство з обмеженою відповідальністю „Агромонтаж” не може бути  підставою для стягнення з нього заборгованості за договором  врахування векселів з реверсом №Р26-08 від 15.08.2008р.   

Надане ст.83 Господарського процесуального кодексу України право господарському суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору, можливе у разі, якщо про це є клопотання заінтересованої сторони. Однак, таке клопотання у матеріалах справи відсутнє.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Проте, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, позовні вимоги відносно Відповідача жодним чином не підтверджені документально та нормативно не обґрунтовані.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агромонтаж”, м.Дружківка Донецької області, за договором врахування векселів з реверсом №Р26-08 від 15.08.2008р. в розмірі 232 700,00 грн. не підлягає задоволенню.

Разом із позовною заявою Позивачем подано клопотання про забезпечення позову у порядку ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення арешту на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Агромонтаж” (84293, Донецька область, м.Дружківка, вул.Ілліча, буд.222, ЄДРПОУ 25600439) у межах 232 700,00 грн.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст.67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або  грошові  суми,  що  належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Одночасно, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює мотивованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

При вивченні позову та наданих до нього документів, враховуючи суму позову, суд дійшов висновку, що загроза того, що невжиття заходів до забезпечення позову може дійсно утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду відсутня, а задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення економічного та фінансового становища відповідача. З огляду на це, судом прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Позивача у повному обсязі.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд,-

                                                        ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, м.Дніпропетровськ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Агромонтаж”, м.Дружківка Донецької області, про стягнення заборгованості за договором врахування векселів з реверсом №Р26-08 від 15.08.2008р. у розмірі 232 700,00 грн. відмовити у повному обсязі.

2.У судовому засіданні 09.08.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя                                                               Риженко Т.М.           

Суддя                                                                  Величко Н.В.     

Суддя                                                                  Сич Ю.В.    

< Текст >