Рішення

від 29.08.2011 по справі 5008/585/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

29.08.2011                                                                            Справа  № 5008/585/2011

За позовом прокурора м. Ужгород в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, м. Ужгород та Управління майном міста Ужгород, м. Ужгород

ДО малого приватного підприємства „Жерстяник”, с. Невицьке Ужгородського району

ПРО розірвання договору купівлі-продажу №695 від 09.11.2009р., звільнення приміщення в м. Ужгород, вул. Другетів, 83 та стягнення суми 11955,12грн. неустойки

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача 1 –ОСОБА_1 –представник за дорученням №02-11/290 від 26.05.2011р.

від позивача 2 – ОСОБА_1 –представник за дорученням №01-12/458 від 19.05.2011р.

від відповідача  - ОСОБА_2 –представник за довіреністю від 25.07.2011р.

від прокуратури – Гребенюк І.А. –помічник прокурора

СУТЬ СПОРУ: Прокурор м. Ужгород в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, м. Ужгород та Управління майном міста Ужгород, м. Ужгород звернувся з позовом до малого приватного підприємства „Жерстяник”, с. Невицьке Ужгородського району про розірвання договору купівлі-продажу №695 від 09.11.2009р., звільнення приміщення в м. Ужгород, вул. Другетів, 83 та стягнення суми 11955,12грн. неустойки.

В засіданні суду 29.07.2011р. судом, у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін оголошено перерву до 29.08.2011р. для надання відповідачу можливості виконати вимоги суду.

Представник позивача та прокурор наполягають на задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи, зокрема, вказує на те, що відповідачем у встановлені договором купівлі-продажу строки ціну вартості придбаного об’єкта приватизації не сплачено, а відтак, просить суд розірвати даний договір та стягнути з відповідача визначену договором неустойку в сумі 11955,12грн. за порушення його умов.

Зазначає, що здійснений відповідачем після порушення провадження у справі частковий платіж в сумі 4000грн. в рахунок вартості відчуженого ту приватизації, не впливає на заявлені позивачем вимоги про розірвання договору купівлі-продажу та не спростовує встановленого матеріалами справи факту неналежного виконання відповідачем умов договору та порушення його істотних умов.

Відповідач заперечує з приводу заявлених позовних вимог з підстав, наведених у поданому суду письмовому поясненні та просить суд взяти до уваги те, що прокурор мотивуючи своє право на звернення із позовом рішенням

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 29.08.2011 року по справі № 5008/585/2011

Конституційного суду та ст.ст. 11, 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема тим, що до відання виконавчих органів місцевих рад належить управління майном, що належить до комунальної власності, не врахував, що комунальна власність є окремим видом власності, відмінним від державної власності.

Згідно із ч.1 ст.143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Тобто, управління комунальною власністю є самоврядним повноваженням територіальної громади, а не делегованим державою повноваженням органів виконавчої влади.

Відтак, відповідач вважає, що в даному випадку інтереси держави не зачіпаються, і прокурор не обґрунтував своє право на звернення із позовом.

Не заперечує того, що згідно із умовами п.7.2. договору № купівлі-продажу № 695 від 09.11.2009 року, продавець може порушувати перед покупцем питання про розірвання Договору. Однак, стверджує, що до теперішнього часу продавець —Департамент міського господарства —перед покупцем - ПМП Жерстяник —питання про розірвання договору не порушував. Додані до позовної заяви нібито претензії-пропозиції на адресу ПМП «Жерстяник»(м.Ужгород, вул. Другетів, 83) не надходили, тому відповідач був позбавлений можливості урегулювати спір мирним шляхом або скористатися правом, передбаченим ст.88 Господарського кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами, а саме МПП „Жерстяник" і Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради, 09.11.2009р. було укладено договір купівлі - продажу № 695 (далі - договір) приміщення за адресою: м. Ужгород, вул. Другетів, 83, який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н.Д. та зареєстрований в реєстрі за №2744.

Ужгородська міська рада, як власник майна та Управління майном міста Ужгород, м. Ужгород, як правонаступник Департаменту міського господарства відповідно до пункту 1.6 Положення про Управління майном міста Ужгородської міської ради затвердженого рішенням IV сесії VI скликання від 11 лютого 2011 року № 101, звернулись з даним позовом про розірвання договору купівлі-продажу №695 від 09.11.2009р., звільнення приміщення в м. Ужгород, вул. Другетів, 83 та стягнення суми 11955,12грн. неустойки і в обгрунтування своєї позиції вказують на те, що умовами договору №695 та у відповідності до висновку експерта, затвердженого наказом Департаменту міського господарства від 27.10.2009 року № 197, ціна відчужуваного об'єкта приватизації становила 59775, 60 грн. в т. ч. ПДВ - 9 962, 60 грн.

Згідно п. 1.1 Договору продавець зобов’язується передати у власність покупцю вбудовані приміщення загальною площею 16,3кв.м., які розташовані за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Другетів, буд. 83, а покупець зобов’язується прийняти об’єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі, та пройти реєстрацію в комунальному підприємстві „Бюро технічної інвентаризації” м. Ужгорода на об’єкти нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.3 Договору право власності на нежилі приміщення, які належить Ужгородській міській раді, підтверджується Свідоцтвом про право власності №28541876, виданим виконавчим комітетом Ужгородської міської ради 19.10.2009 року на підставі рішення виконкому Ужгородської міської ради №716 від

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 29.08.2011 року по справі № 5008/585/2011

08.12.1955р. та переходить до покупця з моменту сплати повної вартості нежилих приміщень.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що покупець зобов’язаний протягом 10 днів з моменту укладення цього договору внести 9962,60грн. податку на додану вартість за придбаний об’єкт приватизації на рахунок продавця.

Згідно пункту 2.2 Договору Покупець зобов’язаний внести 49813,00грн. за придбаний об’єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту укладення цього договору на рахунок продавця.

У відповідності до вимог п. 2.3 Договору розрахунки за придбаний об’єкт приватизації здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування усієї суми зі свого рахунку на рахунок продавця.

Відповідно до п. 4.1 Договору кожна сторона зобов’язується виконувати обов’язки, покладені на неї цим договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов’язків.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у випадку, коли Покупець протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору не сплатить установлену ціну, він сплачує Продавцю 20 відсотків ціни, за яку куплено цей об'єкт. При цьому Продавець може порушити питання про розірвання цього Договору та повернення майна у комунальну власність міста і вимагати відшкодування збитків, понесених ним внаслідок розірвання цього Договору (витрати Продавця на підготовку об'єкта приватизації до продажу) за рішенням суду.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов’язання за договором купівлі-продажу не виконав та у встановлені даною угодою строки суму вартості об’єкта приватизації не вніс.

З метою безпосереднього врегулювання спору, Управлінням майном міста, у відповідності до ст. 6 ГГЖ України, ПМП „Жерстяник" була надіслана претензія про погашення заборгованості по договору купівлі - продажу, на яку Відповідач у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, не відреагував.

Станом на 10.05.2011 року ПМП „Жерстяник" не виконав свої зобов'язання за договором купівлі - продажу перед продавцем в особі Управління майном міста.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку прокурора, виконанням відповідачем зобов’язань за Договором, у зв’язку з чим прокурор вказує на існування підстав для його розірвання, звільнення приміщення та стягнення неустойки.

Як передбачено ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З метою захисту порушених прав, позивач звернувся до суду з позовом.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 29.08.2011 року по справі № 5008/585/2011

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких  умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частин 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦКУ передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦКУ встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 27 ЗУ "Про приватизацію державного майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі продажу, у визначені строки.

Відповідно до п. 7.2 Договору встановлено, що у випадку, коли Покупець протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору не сплатить установлену ціну, він сплачує Продавцю 20 відсотків ціни, за яку куплено цей об'єкт. При цьому Продавець може порушити питання про розірвання цього Договору та повернення майна у комунальну власність міста і вимагати відшкодування збитків, понесених ним внаслідок розірвання цього Договору (витрати Продавця на підготовку об'єкта приватизації до продажу) за рішенням суду.

З огляду на це, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 11955,12грн. неустойки у відповідності до вимог пункту 7.2 договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як передбачено п. 1 ст. 206 ГКУ, господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицій про це другій стороні за договором.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем було дотримано порядок розірвання договору. Як вбачається із матеріалів справи, претензія-пропозиція №01-13/6 від 14.04.2010р. була надіслана відповідачу за вказаною ним у договорі купівлі-продажу своєю адресою, відтак, заперечення відповідача про недотримання визначеного чинним законодавством порядку розірвання господарських договорів не можуть бути взяті судом до уваги.

З огляду на викладене, суд вважає невиконання відповідачем зобов’язань,

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 29.08.2011 року по справі № 5008/585/2011

передбачених Договором, істотним порушенням Договору та вважає позовні вимоги в частині розірвання  Договору купівлі-продажу №695 від 09.11.2009 року та  повернення об’єкту приватизації - вбудованих приміщень загальною площею 16,3кв.м., які розташовані за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Другетів, буд. 83 Управлінню майном міста Ужгородської міської ради  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, докази відповідача про те, що ним 28.07.2011р. було частково сплачено вартість придбаного об’єкту приватизації в сумі 4000грн. не можуть бути взяті судом до уваги з огляджу на вищенаведене, оскільки не спростовують доводів прокурора та позивача про порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного проведення розрахунку за об’єкт приватизації.

Відповідно до ч.1 ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

В позові, з яким позивач звернувся до суду, позивачем заявлено одну вимогу майнового та дві немайнового характеру.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" позивачем мало бути сплачене державне мито в розмірі 285,12грн.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі порушено за заявою прокурора м. Ужгород в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, м. Ужгород та Управління майном міста Ужгород, м. Ужгород.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" встановлено пільги щодо сплати державного мита, зокрема від сплати державного мита звільняється  Генеральна  прокуратура  України  та  її  органи  -   за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави (п. 30 ст. 4 Декрету).

Згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Отже, виходячи зі змісту вказаної норми, задовольняючи позовні вимоги у справі, провадження в якій порушено за заявою прокурора м. Ужгород в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, м. Ужгород та Управління майном міста Ужгород, м. Ужгород, державне мито стягується до Державного бюджету України з відповідача, виходячи з розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Відповідно до постанови КМУ №1258 від "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх  розмірів" в редакції чинній станом на час пред’явлення позову при зверненні до господарського суду слід оплатити витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом господарської справи в розмірі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 29.08.2011 року по справі № 5008/585/2011

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір №695 купівлі-продажу вбудованих приміщень загальною площею 16,3кв.м., які розташовані за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Другетів, буд. 83, укладений між МПП „Жерстяник" і Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради.

3. Зобов’язати мале приватне підприємство „Жерстяник”, с. Невицьке, вул. Центральна, 80 Ужгородського району (код ЄДРПОУ 20431274) звільнити вбудовані приміщення загальною площею 16,3кв.м., які розташовані за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Другетів, буд. 83.

4. Стягнути з малого приватного підприємства „Жерстяник”, с. Невицьке, вул. Центральна, 80 Ужгородського району (код ЄДРПОУ 20431274)  з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Управління майном міста Ужгородської міської ради, м. Ужгород, пл. Поштова, 3 (рах. №34229999700002 в УДК в Закарпатській області, МФО 812016, код ЄДРПОУ 22108040) суму 11955,12грн. неустойки.

5. Стягнути з малого приватного підприємства „Жерстяник”, с. Невицьке, вул. Центральна, 80 Ужгородського району (код ЄДРПОУ 20431274)  в дохід бюджету 285,12грн. державного мита, 236грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

 Після набрання рішенням законної сили за заявою позивача видати наказ.

 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                           О.Ф. Ремецькі