Рішення

від 30.08.2011 по справі 11/170

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/170

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/170

30.08.11

За позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОМіТех"      

простягнення 48 624,05 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача       Мазурок О.І. –представник

від відповідача Олініченко Л.П. –генеральний директор, Сущенко С.М. –представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОМіТех" заборгованості у розмірі 48 624,05 грн., у тому числі: основний борг у розмірі 43 698,56 грн., пеня в сумі 964,89 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 014,03 грн. та 3% річних у розмірі 946,57 грн.   

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за послуги, надані за Договором № 1202 про надання послуг на теплопостачання а технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів від 01.09.2005 за період з серпня 2009 року по травень 2011 року.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що з грудня 2007 позивач застосовує тарифи згідно нечинних розпоряджень. Відповідач вважає, що з грудня 2008 року по квітень 2011 року нарахування плати за послуги та спожиту відповідачем теплову енергію слід проводити за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації №758 від 30.06.2009. Також відповідач зазначає, що в зимовий період 2010 –2011 років позивачем надавались послуги з опалення лише з 12.12.2010 по 26.01.2011. На думку відповідача, крім плати за опалення позивач щомісячно нараховує плату за ненадані послуги, в тому числі плату з технічного обслуговування.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

01.09.2005 між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОМіТех"      (абонент) укладено Договір № 1202 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів (далі - Договір).

Предметом цього Договору є надання послуг з теплопостачання, обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщення (будинку) за адресою: вул. Б. Хмельницького, 51-Б, а також своєчасна і повна сплата абонентом спожитих теплової енергії та інших послуг, зазначених у цьому Договорі (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору останній набирає чинності з 18.02.2005 та діє до 31.12.2006. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п. 6.4 Договору).

Відповідні заяви про припинення дії Договору відсутні.

Одним з основних обов'язків споживача є виконання умов та порядку оплати в обсягах та в терміни, які передбачені в додатках №№ 2,4 до Договору (п. 2.3.3.).

Відповідно до п. 2.3.10 Договору у випадку наявності заборгованості за отримані послуги в забезпеченні тепловою енергією споживач повинен сплатити всю суму боргу до закінчення опалювального сезону.

Відповідно до пункту 2.1. договору при виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, діючими правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

За змістом пунктів 2.2.1 та 2.2.2 Договору позивач зобов?язався розподіляти надану енергопостачальною організацією вцілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення (під час опалювального сезону), в кількості та в обсягах згідно з заявкою абонента, а також надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню абонентів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (Додаток № 1), проводити засобами дирекції технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення ЦО, ХВП та абонентських уводів згідно з доданими калькуляціями і Додатками №№ 2,4.

Пунктами 2.3.2 та 2.3.3 Договору передбачено, що відповідач зобов?язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Зверненні-дорученні, не допускаючи їх перевищення та виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в Додатках № 2,4 до цього Договору.

Як обумовлено сторонами в пункті 2.3.6 Договору відповідач зобов?язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок дирекції вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми.

Відповідно до пунктів 2 та 3 Додатку № 2 до Договору абонент щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у позивача (за адресою: вул. Артема, 58/2-Д) акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повертає позивачу), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою абонента), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, Споживач виконує не пізніше 23 числа поточного місяця, при цьому:

- в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати фактична кількість спожитої теплової енергії згідно з табуляграмами МВРТ (на підставі показників теплолічильника за попередній місяць.

У випадку порушень роботи приладу обліку з різних причин (відсутність електроенергії, робота за межами діапазону вимірювань, та ін. технічними несправностями) витрата теплової енергії визначається розрахунковим способом згідно з Правилами обліку теплової енергії.

- абонентам, що не мають приладів обліку:

щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від фактичного теплових джерел енергопостачальної початок розрахункового періоду;

кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількість годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді на підставі табуляграм МВРТ.

У випадку порушення сплати за поточне споживання, позивач має право припинити безоплатний відпуск теплової енергії. При відключенні енергопостачальною організацією будівлі від джерела тепла з вини абонента, позивач не несе відповідальності за наслідки. При цьому абонент відшкодовує позивачу витрати по відновленню постачання теплової енергії.

Крім сплати вартості спожитої теплової енергії абонент сплачує на рахунок позивача вартість послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем та інженерного обладнання відповідно до Додатку № 1 з оформленням актів виконаних робіт (Ф-2).

Крім того, сторонами був підписаний Додаток № 4 до договору, відповідно до якого відповідач щомісячно зобов'язаний отримувати у позивача платіжні документи на оплату передбачених цим договором послуг та своєчасно (протягом 10 днів з дня одержання платіжних документів) в повному обсязі сплачувати вартість послуг по технічному обслуговуванню систем ХВП і каналізації за тарифами, затвердженими головним управлінням житлового господарства.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Як свідчать матеріали справи, за період з серпня 2009 року по травень 2011 року позивачем надано послуг з теплопостачання, обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем, а відповідачем спожито на суму 45 482,32 грн., проте, відповідач за вказані послуги розрахувався не в повному обсязі, виникла заборгованість в розмірі 43 698,56 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи середньообліковими показами обліку теплової енергії за поточний розрахунковий місяць, розрахунками нарахувань, а також актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача на те, що позивач застосовував тарифи згідно нечинних розпоряджень та необхідність проведення нарахування за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 758 від 30.06.2009, а також на незаконність нарахування позивачем плати за технічне обслуговування судом не приймається, оскільки як вбачається з матеріалів справи, акту звіряння взаємних розрахунків станом на 01.06.2011, письмових пояснень позивача, нарахування вартості теплової енергії здійснено згідно розпорядження КМДА № 758 від 30.06.2009 та постанови НКРЕ України № 1729 від 14.12.2010, якими встановлено тариф на теплову енергію за 1 Гкал 563,46 грн. без ПДВ, а сплата вартості технічного обслуговування погоджена сторонами у п. 2.3.6 Договору та Додатком № 4 до Договору.

Щодо посилання відповідача на те, що відповідач невірно в розрахунках зазначав частку площі позивача у розмірі 17,78% замість 11,91%, то суд відзначає, що в розрахунках нарахувань за спожиту теплову енергію, за заявлений до стягнення період, позивач зазначав та рахував опалювану площу приміщення відповідача у розмірі 11,9098%.  

Також судом не приймається посилання відповідача на те, що позивачем нарахована плата за опалення у період, коли у відповідача було відсутнє теплопостачання, оскільки у середньооблікових показах обліку теплової енергії за поточні розрахункові місяці відображені періоди, у яких було відключено подачу теплової енергії, та позивачем враховані вказані періоди у розрахунках.

Жодних доказів на підтвердження відсутності у відповідача теплопостачання протягом 4-місяців відповідачем не надано.

Отже, зобов'язання за Договором відповідач виконав неналежним чином, оплату коштів за спожиту теплову енергію та технічне обслуговування в порядку та строки, встановлені Договором, не здійснив.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по Договору Договір № 1202 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів від 01.09.2005 за період з серпня 2009 року по травень 2011 року у розмірі 43 698,56 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 1202 від 01.09.2005 позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 964,89грн., інфляційні втрати у розмірі 3 014,03 грн. та 3% річних у розмірі 946,57 грн.   

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 2.3.7 Договору у випадку несвоєчасної сплати споживачем договірних нарахувань пунктом 2.3.7 Договору передбачено обов'язок споживача сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожен день прострочення, але не більше двох облікових ставок НБУ, що діяли за період внесення платежу.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором не виконав, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимога позивача про стягнення пені в сумі 964,89 грн., нарахованої у відповідності до вимог чинного законодавства, в тому числі статті 232 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", є обґрунтованою та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманих послуг встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОМіТех" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 51-Б, ідентифікаційний код 30524339, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) заборгованість у розмірі у розмірі 43 698 (сорок три тисячі шістсот дев'яносто вісім) грн. 56 коп., пеню у розмірі 964 (дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 89 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 014 (три тисячі чотирнадцять) грн. 03 коп., 3% річних у розмірі 946 (дев'ятсот сорок шість) грн. 57 коп., державне мито у розмірі 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 24 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

    Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 05.09.2011