Рішення

від 31.08.2011 по справі 48/290

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/290

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/290

31.08.11

За позовомПублічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дорфорд"

простягнення 8 826,47 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Тхорик Л.Л., Марущак Т.І.

від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів" (надалі –"Інститут") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорфорд" (надалі – "Товариство") про стягнення

8 890,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди нежитлового приміщення та устаткування №24 від 30.04.2009 р. позивач передав у строкове платне користування приміщення, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 8 469,74 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 263,46 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 105,67 грн. та 3% річних у розмірі 51,18 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2011 р. розгляд справи відкладено до 31.08.2011 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та неподання ними витребуваних доказів.

В судове засідання представники позивача з'явилися, на виконання вимог ухвали суду надали документи та заяву про уточнення позовних вимог, в якій просили стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8 469,74 грн., пеню у розмірі 210,05 грн., інфляційні витрати у розмірі 105,67 грн. та 3% річних у розмірі 41,01 грн., позовні вимоги з урахуванням наданої заяви підтримали та просили їх задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 19, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10786707 від 11.08.2011 р. та вказана в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством  "Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів" (після зміни найменування –Інститут) (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення та устаткування №24 (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець на підставі Положення "Про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "НДІ ЕМП" від 22.10.2007 р. передає в строкове платне користування, а орендар приймає: нежитлові приміщення площею 350 кв.м. в корпусі №8, поверх 1, кім. 12/13, 137; точильно-шліфувальний верстат 3К634 (устаткування) балансовою вартістю –2 936,19 грн., розміщені за адресою: 03142, м. Київ, вул. Ак. Кримського, 27, що знаходяться на балансі ВАТ "НДІ ЕМП".

Згідно з п. 3.1 Договору ціна оренди 1 кв.м. майна, включаючи плату за користування відповідною земельною ділянкою, визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінету Міністрів України, і за травень місяць 2009 року становить без ПДВ –19,82 грн., ПДВ (за ставкою 20%) -3,96 грн., всього –23,78 грн.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що орендна плата за все майно за договором –площею 350 кв.м., включаючи плату за користування відповідною земельною ділянкою, становить за травень місяць 2009 року без ПДВ –6 937,00 грн., ПДВ (за ставкою 20%) –

1 387,40 грн., всього –8 324,40 грн.

Відповідно до п. 3.4 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 3.7 Договору орендна плата вноситься орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно до 15 числа поточного місяця після отримання рахунку-фактури.

На виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу в оренду приміщення за адресою: 03142, м. Київ, вул. Ак. Кримського, 27, що підтверджується актом приймання-передачі в орендне користування нежитлових приміщень від 01.05.2009 р.

Відповідач частково сплачував орендну плату, що підтверджується банківськими виписками з рахунку відповідача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості по орендній платі за грудень 2010 року у розмірі 86,00 грн. та за травень 2011 року у розмірі 8 383,74 грн., а всього - 8 469,74 грн.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі спірного приміщення в оренду та користування ним відповідачем у період з 01.05.2009 р. по 31.05.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 3.7 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату до 15 числа поточного місяця після отримання рахунку-фактури.

Матеріалами справи підтверджується факт виставлення позивачем рахунків-фактур на оплату відповідачем орендних платежів відповідно до умов Договору.

Відповідач частково сплачував орендну плату, що підтверджується виписками з рахунку позивача.

За таких обставин, заборгованість відповідача з орендної плати за грудень 2010 року становить 86,00 грн. та за травень 2011 року - 8 383,74 грн. (всього - 8 469,74 грн.), а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 8 469,74 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Інституту про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 8 469,74 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 263,46 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 16.05.2011 р. по 13.07.2011 р. за несвоєчасну сплату орендних платежів за травень 2011 року.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до п. 3.10 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації. За кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Суд здійснює перерахунок пені враховуючи положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки 15.05.2011 р. припадає на вихідний день, а тому останній день виконання грошового зобов'язання переноситься на понеділок (16.05.2011 р.).

За перерахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить

206,49 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 105,67 грн. та 3% річних у розмірі 41,01 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.12.2010 р. по 13.07.2011 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3.12 Договору при простроченні виконання грошового зобов'язання орендар сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України.

Перерахунок інфляційної складової боргу та 3% річних здійснюється судом з урахуванням обставин, наведених при перерахунку пені.

За перерахунком суду розмір інфляційної складової боргу, що підлягає стягненню з відповідача становить 38,60 грн.

Суд перевірив та, враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у заявленому розмірі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Інституту заборгованості у розмірі  

8 469,74 грн., пені у розмірі 206,49 грн., інфляційних втрат у розмірі 38,60 грн. та 3% річних у розмірі 41,01 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорфорд" (03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 19; ідентифікаційний код 34914384) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів" (03680, м. Київ, вул Ак. Кримського, 27; ідентифікаційний код 14309824) заборгованість у розмірі 8 469 (вісім тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 74 коп., пеню у розмірі 206 (двісті шість) грн. 49 коп., 3% річних у розмірі 41 (сорок одна) грн. 01 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 38 (тридцять вісім) грн. 60 коп., державне мито у розмірі 101 (сто одна) грн. 18 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234 (двісті тридцять чотири) грн. 11 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –05.09.2011 р.