Рішення

від 05.09.2011 по справі 51/189

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/189

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  51/189

05.09.11

За позовом Фірми «Союз-Віктан»ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю)

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб'юторські системи» 

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 4 692 846,35 грн.

Суддя  Пригунова А.Б.  

Представники:

Від позивача: Хомяков С.М.

Від відповідача: не з'явились  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фірма «Союз-Віктан»ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб'юторські системи» про стягнення 4 692 846,35 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані  неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати за поставлений позивачем товар на виконання договору поставки № 15/05 від 15.05.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11.07.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 11.07.2011 р. на підставі ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 25.07.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2011 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Розгляд справи, призначений на 25.07.2011 р., відкладався на 05.09.2011 р. у зв'язку з неявкою представників сторін.

У процесі розгляду справи відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що заявлений до стягнення борг визнає, однак позбавлений фінансової можливості щодо його погашення.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Повноважні представники відповідача 05.09.2011 р. у судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 05.09.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2009 р. між Фірмою «Союз-Віктан»ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) (далі –постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб'юторські системи»(далі –покупець) укладено договір поставки № 15/05 (далі –договір).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 15/05 від 15.05.2009 р. є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до п. 2.1 договору позивач зобов'язався поставити і передати у власність відповідача товар (алкогольні напої), а останній зобов'язався прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов цього договору.

На виконання п. 2.2 договору сторони додатком № 1 до останнього підписали Специфікацію, якою погодили асортимент та ціну на товар.  

Пунктом. 13.1 договору сторони погодили, що останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2020 р., а в частині взаєморозрахунків –до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Тож, сторонами було погоджено істотні умови договору поставки, на виконання                       п. 3.1.1 якого позивачем у період з 07.10.2009 р. по 19.10.2009 р. було здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 4 743 404,70 грн. на підставі накладних, копії яких долучені до матеріалів справи, а оригінали оглянуті у судовому засіданні.

Факт отримання обумовленого договором товару на суму 4 743 404,70 грн. відповідачем не заперечується.

Обов'язок покупця прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму передбачений положеннями ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України.

Пунктом 3.2.1 договору відповідач зобов'язаний прийняти поставлений відповідно до умов цього договору товар у місці поставки і сплатити його вартість відповідно до розділу 8 договору, пунктом 8.2.1 якого, в свою чергу, встановлено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту фактичної дати поставки.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про  купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний  сплатити  продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Як стверджував позивач, та визнано відповідачем, в рахунок оплати поставленого позивачем товару на суму 4 743 404,70 грн. останнім здійснено перерахування 50 558,35 грн.

Тож, внаслідок неналежного виконання зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару за Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб'юторські системи» утворилась заборгованість в розмірі 4 692 846,35 грн., є документально підтвердженою та відповідачем не спростованою.

Визнання відповідачем заборгованості у вказаному розмірі перед позивачем за договором поставки № 15/05 від 15.05.2009 р. підтверджено його представником у судовому засіданні та підписаним актом звірки взаєморозрахунків станом на 29.06.2011 р.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором поставки № 15/05 від 15.05.2009 р. виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за отриманий товар, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 4 692 846,35 грн.

Станом на час вирішення спору відповідач оплати суми заборгованості за договором поставки № 15/05 від 15.05.2009 р. не здійснив, доказів протилежного до суду не надав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару згідно з договором поставки № 15/05 від 15.05.2009 р. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 4 692 846,35 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Фірми «Союз-Віктан»ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) задовольнити повністю.

2.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб'юторські системи»(04050, м. Київ, вул. Артема, б. 103, В, літ. «А», код 36411407) на користь Фірми «Союз-Віктан»ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 38Б, кв. 12, код 20749622) 4 692 846 (чотири мільйони шістсот дев'яносто дві тисячі вісімсот сорок шість) грн. 35 коп. заборгованості, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання рішення:09.09.2011 р.