Ухвала

від 20.07.2011 по справі 18/003-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

  УХВАЛА

20.07.2011                                                                                           № 18/003-11            Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Вербицької О.В.

суддів:                                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Біоматриця"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.06.2011

у справі № 18/003-11

за позовом ВАТ "ВТБ Банк"

до ТОВ "Біоматриця"

третя особа відповідача ОСОБА_1

про стягнення 1433496,64 грн.

  ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 23.06.2011 року у справі № 18/033-11 за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" відділення Київської регіональної дирекції ПАТ "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоматриця", за участю третьої особи - ОСОБА_1 про стягнення 1 433 496,64 грн. – позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним господарським судом, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 94 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 ГПК України, представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Як встановлено п. 1 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до ст. 95 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Згідно ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Вказана норма Закону направлена на реалізацію конституційного принципу щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, закріпленого у ст. 129 Конституції України.

З викладеного вбачається, що чинне законодавство встановлює право сторони, яка є учасником господарського процесу, на надсилання їй копії апеляційної скарги, а суд апеляційної інстанції зобов'язаний забезпечити реалізацію такого права особи. Обов'язок суду апеляційної інстанції щодо забезпечення реалізації такого права особи, з врахуванням вказаних норм права, вбачається із приписів ст.ст. 95, 97 ГПК України.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги та доданих до неї документів, Київський апеляційний господарський суд встановив, що до апеляційної скарги не додано жодних доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу та третій особі, що підтверджується актом господарського суду Київської області від 08.07.2011 року.

Також, апеляційна скарга на оскаржуване рішення взагалі не містить підпису представника відповідача.

Крім того, відповідно до п. 3 ст. 94 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита. Недотримання зазначених вимог щодо додання до апеляційної скарги документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі є підставою для повернення поданої апеляційної скарги без розгляду у відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а порядок сплати - Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. № 15.

Підпункт "г" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито" визначає, що ставки державного мита із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, встановлюються у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, а з позовних заяв немайнового характеру - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підпунктом "а" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" встановлено ставку державного мита із заяв майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із заяв майнового характеру (25500,00 грн.).

Проте, відповідачем до апеляційної скарги взагалі не додано жодних доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі.

При цьому колегією суддів встановлено, що відповідачем в додатках до апеляційної скарги зазначено, що до апеляційної скарги додаються оригінал квитанції про сплату судового збору. Проте при отриманні поштової кореспонденції, що надійшла від Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоматриця", загальним відділом діловодства господарського суду Київської області було встановлено, що докази сплати державного мита відсутні, про що згідно з вимогами абзацу другого пункту 2.2 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. N 75, був складений акт від 08.07.2011 року.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не надіслано копію апеляційної скарги  позивачу та третій особі, скаргу не підписано представником відповідача, а також не надано доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі, колегія суддів вважає, що дана скарга підлягає поверненню на підставі п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 86, п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

  УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Біоматриця" апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 23.06.2011 року  № 18/033-11 з доданими матеріалами.

Матеріали справи № 18/033-11 повернути до господарського суду Київської області.

  Головуючий суддя                                                            

Судді