Постанова

від 06.09.2011 по справі 34/169

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2011 № 34/169

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Дикунс ької С.Я.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача не з' явився

від відповідача ОСОБА_1 (дов. в ід 27.12.2010 р.)

розглянувши апеляційну ск аргу Товариства з обмеже ною відповідальністю

«Техноторг-Лізинг »

на рішення

господарського суду м. Києва

від 18.05.2011 р.

у справі № 34/169 (суддя Сташків Р .Б.)

за позовом Товариства з обмеж еною відповідальністю

«Техноторг- Лізинг » (далі ТОВ «Техноторг- Лізинг »)

до Товариства з обме женою відповідальністю

«Український пром исловий банк» (далі ТОВ

«Український пром исловий банк»)

про визнання недійсни м кредитного договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарсько го суду м. Києва від 18.05.2011 р. по сп раві № 34/169 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із згад аним рішенням, позивач оскар жив його в апеляційному поря дку, просив скасувати та прий няти нове, яким позов задовол ьнити повністю. В обґрунтува ння своїх вимог зазначив, що п ри прийнятті рішення місцеви м судом порушено вимоги ст.ст . 192, 227 ЦК України, ч. 3 ст. 533 ЦК Украї ни та п.п. «г» ч. 4 ст. 5 Декрету Каб інету Міністрів України «Про систему валютного регулюван ня і валютного контролю» № 15-93 в ід 19.02.1993 р. (далі Декрет), тощо.

В судове засідання пред ставник апелянта двічі не з' явився, хоча про час і місце ро згляду справи повідомлений н алежно, про причини неявки су д не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, отже апеляційний су д вважав за необхідне справу розглянути за його відсутно сті.

Представник відповід ача доводи скарги заперечив, просив не брати її до уваги, а відтак рішення місцевого су ду як підставне й обґрунтова не залишити без змін.

Заслухавши пояснення п редставника відповідача, роз глянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмо ві докази, виходячи з вимог чи нного законодавства, апеляці йний суд дійшов висновку, що с карга не підлягає задоволенн ю за таких обставин.

Так, 14.04.2011 р. ТОВ «Технотор г- Лізинг» звернулось до госп одарського суду м. Києва з поз овом до ТОВ «Український про мисловий банк» про визнання недійсним кредитного догово ру. В обрунтування своїх вимо г зазначило, що 14.11.2006 р. між ТОВ « Український промисловий бан к» та ТОВ «Техноторг-Лізинг» укладено Кредитний договір № 21/кВ-06 на відкриття невідновл ювальної кредитної лінії (в і ноземній валюті) (далі Кредит ний договір), за умовами якого Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах н адає кредитні кошти (далі - К редит) на наступних умовах: лі міт кредитування - 1 000 000 дол. С ША; строк кредитної лінії - з 14 листопада 2006 року до 13 листопа да 2012 року включно; мета викор истання коштів - придбання автотранспорту та сільськог осподарської техніки (комбай ни, трактори, причіпне та наві сне сільськогосподарське об ладнання та інвентар, меліор ативні машини) у підприємств а «Техноторг-Дон» з метою под альшої передачі у фінансовий лізинг; процентна ставка 13% рі чних; комісія за підготовку т а оформлення договору - 150 гр н., в т.ч. ПДВ 25 грн..15.06.2007 р., 13.07.2007 р., 10.09.2007 р., 28.05.2008 р., 22.05.2009 р., 13.10.2009 р. між сторона ми укладались договори про в несення змін до Кредитного д оговору про пролонгацію стро ку кредитної лінії та зміну г рафіку погашення. Оскільки в идача Банком кредиту та спла та процентів за його користу вання у відмінній від україн ської гривни валюті без інди відуальної ліцензії Націона льного банку України є поруш енням валютного законодавст ва, зокрема : ст. 5 Декрету, Креди тний договір на підставі ч. 1 с т. 203 ЦК України підлягає визна нню недійсним, тощо.

До матеріалів справи до лучено відзив ТОВ «Українськ ий промисловий банк» на позо вну заяву, згідно якого остан нє просило в позові відмовит и, адже операція з надання бан ками кредитів в іноземній ва люті не потребує індивідуаль ної ліцензії, тощо.

Суд першої інстанції, за слухавши пояснення представ ників сторін, з' ясувавши об ставини справи, дослідивши н адані ними письмові докази й положення чинного законодав ства, дійшов висновку про без підставність й необґрунтова ність позовних вимог, а відта к відмовив в їх задоволенні.

Так, відмовляючи в позов і, місцевий суд посилався на т е, що відповідно до ст. 192 ЦК Укр аїни іноземна валюта може ви користовуватися в Україні у випадках і в порядку, встанов лених законом.

У відповідності до ст. 533 Ц К України ггрошове зобов'яза ння має бути виконано в гривн ях. Між тим, диспозиція ч. 3 ціє ї статті дозволяє використан ня іноземної валюти, а також п латіжних документів в інозем ній валюті при здійсненні ро зрахунків на території Украї ни за зобов'язаннями у встано влених законом випадках, пор ядку та умовах.

Згідно ст. 1054 ЦК України з а кредитним договором банк а бо інша фінансова установа (к редитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит ) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених дого вором, а позичальник зобов'яз ується повернути кредит та с платити проценти.

Кредитні операції банк ів полягають у розміщенні ві д свого імені, на власних умов ах та на власний ризик залуче них коштів юридичних осіб (по зичальників) та громадян. Кре дитними визнаються банківсь кі операції, визначено як так і законом про банки і банківс ьку діяльність (ст. 345 ГК Україн и).

Положеннями ст.ст. 47, 49 Зак ону України «Про банки і банк івську діяльність» № 2121-III від 07. 12.2000 р. (далі Закон № 2121) визначено операції банків із розміщен ня залучених коштів від свог о імені, на власних умовах та н а власний ризик як кредитні о перації, незалежно від виду в алюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліценз ії.

Основним законодавчим а ктом, який регулює правовідн осини в сфері валютного регу лювання і валютного контролю є Декрет, ст. 1 якого відносить надання кредитів в іноземні й валюті до валютних операці й. Національний банк України (ч. 1 ст. 5 Декрету) видає індиві дуальні та генеральні ліценз ії на здійснення валютних оп ерацій, які підпадають під ре жим ліцензування на підставі Декрету.

Генеральні ліцензії (ч . 2 ст. 5 Декрету) видаються комер ційним банкам та іншим фінан совим установам України, нац іональному оператору поштов ого зв'язку на здійснення вал ютних операцій, що не потребу ють індивідуальної ліцензії , на весь період дії режиму вал ютного регулювання).

Індивідуальні ліцензі ї видаються резидентам і нер езидентам на здійснення разо вої валютної операції на пер іод, необхідний для здійснен ня такої операції (ч. 4 ст. 5 Декр ету).

Індивідуальної ліценз ії потребують, зокрема, такі о перації: надання і одержання резидентами кредитів в іноз емній валюті, якщо терміни і с уми таких кредитів перевищую ть встановлені законодавств ом межі (п.п. «в» п. 4 статті 5 Декр ету); використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як заст ави (п.п. «г» п. 4 ст. 5 Декрету).

На даний час законодав ством не встановлено терміні в та суми кредитів в іноземні й валюті як критеріїв їх відн есення до сфери дії режиму ін дивідуального ліцензування . Ця обставина з огляду на поло ження Декрету не дозволяє по ширити режим індивідуальног о ліцензування на валютні оп ерації, пов'язані з наданням р езидентами (банками та іншим и фінансовими установами) кр едитів в іноземній валюті.

Згідно Листа Національ ного банку України № 13-210/7871-22612 від 07.12.2009 р. «Про правомірність укл адання кредитних договорів в іноземній валюті» у зв'язку з запитами банків з питання що до правомірності укладання к редитних договорів в іноземн ій валюті операції з надання банками кредитів в іноземні й валюті не потребують індив ідуальної ліцензії.

Таким чином, місцевим с удом встановлено, що операці я з надання банками кредитів в іноземній валюті не потреб ує індивідуальної ліцензії.

Відповідно до ст.ст. 192, 533, 1 054 ЦК України, ст. 198 ГК України, с т.ст. 32, 44 Закону України «Про На ціональний банк України», ст . 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст . 1, 4, 34 Закону України «Про фінан сові послуги та державне рег улювання ринків фінансових п ослуг», ст. 1, 3, 5 Декрет Кабінету Міністрів України «Про сист ему валютного регулювання і валютного контролю» банки та інші фінансові установи, які у встановленому порядку отр имали генеральну ліцензію На ціонального банку України на здійснення валютних операці й, мають достатні юридичні пі дстави та законне право для н адання резидентам України кр едитів в іноземній валюті.

Як вбачається з матеріал ів справи, 13.12.2001 р. Національним банком України відповідачу видано банківську ліцензія № 67, за якою Банку надано право з дійснювати визначені ч. 1 п.п. 5-1 1 ч. 2 ст. 47 Закону № 2121 банківські о перації. Крім цього, в матеріа лах справи наявний виданий Н аціональним банком України д озвіл на право здійснення ви значених п.п. 1-4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 Зако ну № 2121 операцій,згідно додатк у до дозволу й згідно додатку до дозволу Банк має право зді йснювати, зокрема, операції з валютними цінностями щодо з алучення та розміщення інозе мної валюти на валютному рин ку України.

Таким чином, відповідач на підставі банківської ліц ензії та письмового дозволу на здійснення операцій з вал ютними цінностями має право здійснювати операції з надан ня кредитів в іноземній валю ті.

Відповідно до п. 1.5 Положен ня про порядок видачі Націон альним банком України індиві дуальних ліцензій на викорис тання іноземної валюти на те риторії України як засобу пл атежу, яке затверджено Поста новою Правління Національно го банку України № 483 від 14.10.2004 р. (д алі Положення) використання іноземної валюти як засобу п латежу без ліцензії дозволяє ться, зокрема, якщо ініціатор ом або отримувачем за валютн ою операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лиш е тих операцій уповноваженог о банку, на здійснення яких На ціональний банк України вида в йому банківську ліцензію т а письмовий дозвіл на здійсн ення операції з валютними ці нностями). У всіх інших випадк ах використання іноземної ва люти як засобу платежу можли ве лише за наявності ліцензі ї.

Виходячи з наведеного, надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кредитом не потребує індивідуальної ліц ензії на використання інозем ної валюти як засобу платежу на території України у жодно ї зі сторін кредитного догов ору.

Крім цього, місцевий суд в важав, що відсутність у сторі н індивідуальної ліцензії На ціонального банку України ні якому разі не є підставою для визнання недійсними кредит них договорів, а може бути під ставою лише для застосування до учасників валютних відно син передбачених законодавс твом України відповідних зах одів відповідальності. Підс тавою недійсності правочину ( ст. 215 ЦК України) є недодержан ня в момент вчинення правочи ну стороною (сторонами) встан овлених ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК Украї ни вимог. Недійсним також є пр авочин, якщо його недійсніст ь встановлено законом (нікче мний правочин).

Місцевим судом дослідж ено, що вищенаведені вимоги с т. 203 ЦК України, додержання яки х є необхідним для чинності п равочину, сторонами під час у кладання Кредитного договор у дотримано, тощо.

За таких обставин, апеля ційний суд погоджується з ви сновками суду першої інстанц ії як законними, обґрунтован ими обставинами й матеріалам и справи, детальний аналіз як их, як і нормативне обґрунтув ання прийнятого судового ріш ення наведено місцевим судо м, підстав для скасування ріш ення суду не знаходить.

Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й нео бґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджую ться жодними доказами по спр аві й не спростовують виклад ених в судовому рішенні висн овків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляці йний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю «Техноторг-Лізинг» з алишити без задоволення, ріш ення господарського суду м. К иєва від 18.05.2011 р. по справі № 34/169 - бе з змін.

Матеріали справи № 34/169 пов ернути до господарського суд у м. Києва.

Постанову може бути оска ржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня н абрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді

09.09.11 (відправлено)