9/9/09
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" вересня 2011 р. Справа № 9/9/09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів Г.П. Разюк (на підставі розпорядження голови суду № 523 від 09.09.2011р.), В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання –О.О. Довбиш,
представники сторін у судове засідання не з'явились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»
на ухвали господарського суду Миколаївської області від 10.08.2011р. про відмову у задоволенні заяв про виправлення помилок в наказах
у справі № 9/9/09
за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»
до відповідачів:
1)Закритого акціонерного товариства «Миколаївавтосервіс»;
2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Т»;
3)Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-холдінг»;
4)Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто»;
5)Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький автоскладальний завод»
про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення публічних торгів,
встановив:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.05.2011 р. позов АКІБ «УкрСиббанк»задоволено та стягнуто в порядку статті 33 Закону України «Про іпотеку»з ЗАТ «Миколаївавтосервіс»в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, укладеними між банком та ТОВ «Автосервіс-Т», ТОВ «Авто-холдінг», ТОВ «Інтер-Авто», ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод», шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки –нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Кірова, 242, шляхом проведення публічних торгів, з початковою ціною предмета іпотеки для подальшої реалізації в розмірі 3 408 750 грн., а також судові витрати.
На виконання рішення суду 08.07.2011 р. господарським судом Миколаївської області видано відповідні накази про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат.
25.07.2011 р. ПАТ «УкрСиббанк»звернулося із заявами в порядку статті 117 Господарського процесуального кодексу України про виправлення помилок в наказах, пославшись на те, що останні не відповідають вимогам п.п. 3.5.9 п.3.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75, а саме після слова «Наказ», дати та номеру справи не зазначено «про примусове виконання рішення», що, в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пунктів 6, 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалами господарського суду Миколаївської області від 10.08.2011 р. у задоволенні заяв ПАТ «УкрСиббанк»про виправлення помилок в наказах відмовлено з тих підстав, що накази відповідають вимогам до виконавчого документа, встановленим статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», а посилання заявника на вищевказану Інструкцію з діловодства в господарських судах України є безпідставним, оскільки вона втратила чинність.
Не погодившись з ухвалами суду, ПАТ «УкрСиббанк»звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило ухвали господарського суду Миколаївської області від 10.08.2011 р. скасувати, заяви про виправлення помилок в наказах задовольнити, а саме після назви виконавчого документа, дати та номеру справи зазначити: «про примусове виконання рішення». Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно із наказом голови Вищого господарського суду України № 60 від 23.05.2011 р. Інструкція з діловодства в господарських судах України втратила чинність лише в частині, що стосується діловодства у Вищому господарського суді України, а в іншій частині вона залишилася чинною.
ЗАТ „Миколаївсервіс” у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки ухвала про відмову у виправленні помилки в наказі не входить в перелік ухвал, що підлягають оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду, передбачених ст. 106 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.
Згідно із ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень здійснюється ДВС на підставі виконавчих документів, в перелік яких входять накази господарських судів.
Згідно із ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Зразок наказу господарського суду наведено в додатку 13 до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75. Згідно із вказаним додатком господарський суд видає наказ на примусове виконання рішення.
Отже, місцеві господарські суди при видачі наказів, повинні вказувати, що наказ видається на примусове виконання рішення.
Посилання господарського суду Миколаївської області на те, що вищевказана Інструкція втратила чинність є помилковим, оскільки наказом Голови Вищого господарського суду України від 23 травня 2011 р. № 60 до наказу № 56 від 21.04.2011 р. було внесено п. 8 наступної редакції: „Інструкцію з діловодства в господарських судах України, затверджену наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75, із змінами і доповненнями, в частині, що стосується Вищого господарського суду України, вважати такою, що втратила чинність.
Заперечення ЗАТ „Миколаївавтосервіс” стосовно того, що відповідно до ст. 106 ГПК України ухвали про відмову у виправленні помилки в наказі господарського суду не підлягають розгляду в апеляційному порядку, судова колегія відхиляє виходячи із наступного.
Пунктом 18 ст. 106 ГПК України передбачено, що окремо від рішення місцевого господарського можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про внесення виправлень до наказу.
Відповідно до приписів ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі; таке виправлення вноситья до наказу ухвалою господарського суду. Частиною 5 ст. 117 ГПК України встановлено, що ухвала господарського суду за результатами розгляду заяви надсилається стягувачеві і боржнику у п'ятиденний строк з дня її винесення і може бути оскаржена в порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, ухвала за результатами розгляду заяви про виправлення помилки в наказі, тобто як ухвала про задоволення, так і ухвала про відмову у задоволенні, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
З урахуванням викладеного, ухвали господарського суду Миколаївської області від 10.08.2011 р. слід скасувати, заяви ПАТ „УкрСиббанк” про виправлення помилки в обох наказах від 08.07.2011 р. у справі №9/9/09 задовольнити, зазначивши після назви документа, дати та номеру справи „про примусове виконання рішення від 11.05.2011 р.” замість фрази „на виконання рішення господарського суду від 11.05.2011 р.”.
Видача при цьому судом нового наказу з текстом, що відповідав би здійсненим виправленням, законом не передбачена. Наказ, до якого в установленому порядку внесено виправлення, є виконавчим документом у розумінні Закону України „Про виконавче провадження” з урахуванням внесених до цього наказу виправлень.(п. 34 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 р. №01-08/163).
Керуючись ст.ст. 99, 105, 106, 117 Господарського процесуального кодексу
України, суд –
постановив:
1.Апеляційну скаргу задовольнити.
2.Ухвали господарського суду Миколаївської області від 10.08.2011 р. про відмову у задоволенні заяв про виправлення помилок в наказах від 11.05.2011р. у справі № 9/9/09 скасувати.
3.Виправити помилки в наказах господарського суду Миколаївської області від 08.07.2011 р. у справі № 9/9/09, зазначивши після назви документа, дати та номеру справи „на примусове виконання рішення господарського суду від 11.05.2011 р.”.
4.Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Г.П. Разюк
Суддя В.Б. Туренко
Повний текст постанови підписано 12.09.2011 р.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2011 |
Оприлюднено | 21.09.2011 |
Номер документу | 18194607 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Поліщук Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні