Рішення

від 08.09.2011 по справі 13/218

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/218

08.09.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Б’юті трейд»

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця-2000"  

про стягнення заборгованості

                                                                                   Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача      ОСОБА_1 –дов. № б/н від 26.04.2011 р.

від відповідача  не з’явився

В судовому засіданні 08.09.2011 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

                                                 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Б’юті трейд»з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 13 387,25 грн., 1 440,48 грн. інфляційних втрат та 470,42 грн. –3% річних.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечень на позовні вимоги на надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

                                                           ВСТАНОВИВ:

01.11.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Б’юті трейд»(далі –позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(далі –відповідач, покупець) укладено договір поставки № 95  (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити товар, а покупець прийняти його та оплатити вартість товару на протязі 45 днів з дати отримання товару. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що свідчить момент передачі товару.

Пунктом 2.1 договору, сторони передбачали, що кожна партія товару поставляється на підставі замовлення по факсу чи іншим узгоджений сторонами способом, в узгоджені сторонами строки, але обов’язково з затвердженим підписом уповноваженої особи покупця.

Порядок розрахунків сторони обумовили розділом –4 Договору, відповідно до якого постачальник відвантажує товар (відпускає зі складу) по договірним цінам в українській національній валюті, включаючи ПДВ. Ціна за товар вказується в накладній. Загальна сума договору складається із суми всіх накладних до даного договору.

Відповідно до п. 2.4 договору постачальник зобов’язаний надати з кожною поставкою товару накладні та податкові накладні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар загальною вартістю 13 387,25 грн., що підтверджується податковими накладними та  видатковими накладними скріплених печаткам та підписами обох сторін (засвідчені належним чином копії знаходяться в матеріалах справи):

-          видаткова накладна № БТ-4373 від 27.11.2009 на суму 1 983,65 грн.

-          видаткова накладна № БТ-4900 від 23.12.2009 на суму 1 815,66 грн.

-          видаткова накладна № БТ-5090 від 15.01.2010 на суму 4 390,94 грн.

-          видаткова накладна № БТ-5940 від 05.03.2010 на суму 2 313,00 грн.

-          видаткова накладна № БТ-6121 від 17.03.2010 на суму 2 884,00 грн.

Проте, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару протягом обумовленого в п. 1.1 Договору строку, не виконав, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість за поставлений товар в розмірі 13 387,25 грн.

Судом встановлено, що 31.03.2011 позивачем було направлено на адресу відповідача Претензію № 02/11 з вимогою погасити заборгованість в розмірі 13 387,25 грн. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи)

Зазначена вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, враховуючи викладене, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 13 387,25 грн. є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством  відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, у зв’язку з неналежним виконання зобов’язань, передбачених Договором, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 440,48 грн. інфляційних втрат та 470,42 грн. 3% річних.

Судом встановлено, що прострочення виконання зобов’язання  відповідача настало з 02.05.2010.

Здійснивши перерахунок, з урахуванням періоду прострочення за який нараховувалися 3% річних та інфляційні втрати, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 470,42 грн. та інфляційних втрат в сумі 1 440,48 грн. підлягають задоволенню частково, а саме: 425,82 грн. 3% річних та 1 378,89 грн. інфляційних втрат.

Зважаючи на викладене та оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 13 387,25 грн. суми основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме: 425,82 грн. 3% річних та 1 378,89 грн. інфляційних втрат.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

                                                           В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(02160, м. Київ, проспект Возз’єднання, 1, код ЄДРПОУ 31168778) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Б’юті трейд»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 35430167) 13 387 (тринадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 25 коп. заборгованості, 425 (чотириста двадцять п’ять) грн. 82 коп. –3  % річних, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 89 коп. –інфляційних втрат, 151 (сто п’ятдесят одна) грн.. 92 коп. державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                         І.Д. Курдельчук

Дата складення 13.09.11