Ухвала

від 08.09.2011 по справі 15/17-2923-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/17-2923-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Підлягає публікації в ЄДРСР

УХВАЛА

       "08" вересня 2011 р. Справа  № 15/17-2923-2011

Суддя господарського суду Одеської області Петров В.С., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Цемент” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрексімпродукт ОТГМ” про стягнення 1 083 046,85 грн., -  

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Цемент” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрексімпродукт ОТГМ” про стягнення заборгованості в сумі 1 083 046,85 грн., у т.ч.:

-          заборгованості за договором №2-0064/09 від 19.08.2009 р. в розмірі 703 474,68 грн., з них: основний борг в сумі 542 930,79 грн., пеня в сумі 54 419,51 грн. та інфляційні втрати в сумі 81 982,55 грн.;

-          заборгованості за договором № 2-0010/10 від 11.01.2010 р. в розмірі 379 572,17 грн., з них: основний борг у розмірі 293360,38 грн., пеня в сумі 29 183,33 грн., інфляційні втрати в сумі 44 297,42 грн. та 3% річних в сумі 12 731,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.          

19 серпня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Цемент” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрексімпродукт ОТГМ” (покупець) був укладений договір № 2-0064/09, згідно якого продавець на протязі 2009 року зобов'язується продати та поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Поставка товару здійснюється у залежності від виду поставок: на базисних умовах ЕХW (франко-склад продавця: м. Одеса, вул. Хуторська, 70) згідно Правил „Інкотермс-2000” при поставці товару автотранспортом покупця та на базисних умовах DDР (м. Одеса, вул. Новікова, 5) згідно Правил „Інкотермс-2000” при поставці товару автотранспортом продавця.

Як вказує позивач, 19 серпня 2009 року було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 2-0064/09 від 19.08.2009 р., згідно якої пункт 2.1. глави 2 договору в частині вартості товару було доповнено та викладено в новій редакції відповідно п.п. 1.1-1.4 додаткової угоди № 1 від 19.08.2009 р.

Відповідно п.п. 5.1-5.3 договору № 2-0064/09 від 19.08.2009 р. покупець здійснює повний розрахунок з продавцем за кожну конкретну партію товару на протязі п'ятнадцяти днів з дати фактичної відвантаження товару. У випадку прострочення термінів оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості відвантаженого, але не оплаченого товару за кожний день прострочення.

Так, позивач стверджує, що він як продавець виконав умови п.п. 1.1-1.3, п.п. 3.1-3.3, п. 4.1 вищевказаного договору, зокрема згідно з карткою рахунку 3.6.1 від 22.06.2011 р. за 2009 рік було відвантажено товар на загальну суму 3 587 401,00 грн.

Однак, за ствердженнями позивача, відповідач як покупець у строк, визначений п. 5.2 договору № 2-0064/09 від 19.08.2009 р., здійснив оплату отриманого товару не в повному обсязі. Так, згідно картки рахунку: 3.6.1 від 22.06.2011 р. за 2009 р. та довідки АБ „Південний” від 24.03.2011 р. борг покупця перед продавцем на 31.12.2009 року становить 542 930,79 грн. У зв'язку з непогашенням відповідачем вказаного боргу позивач вважає, що відповідачем були порушені умови договору № 2-0064/09 від 19.08.2009р. та норми чинного законодавства, що в свою чергу тягне за собою відповідні наслідки, передбачені законом і договором.

Зокрема, на думку позивача, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. та п. 5.3 договору № 2-0064/09 від 19.08.2009 р. відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. З огляду на вказане та враховуючи те, що станом на дату пред'явлення позову оплата товару відповідачем не здійснена, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 54 419,51 грн.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем здійснено розрахунок суми боргу  за договором № 2-0064/09 від 19.08.2009 р. з урахуванням індексу інфляції, яка складає 624913,34 грн., тобто сума інфляції становить 81 982, 55 грн., а також позивачем здійснено  розрахунок 3% річних з простроченої суми за договором № 2-0064/09 від 19.08.2009 р., що становить 24 141,83 грн.

Таким чином, позивач зазначає, що загальна сума боргу за договором № 2-0064/09 від 19.08.2009 р. становить 703 474,68 грн.

До того ж 11 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Цемент” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрексімпродукт ОТГМ” (покупець) був укладений договір № 2-0010/10, згідно якого продавець на протязі 2010 року зобов'язується продати та поставити, а інша сторона - покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Поставка товару здійснюється у залежності від виду поставок: на базисних умовах ЕХW (франко-склад продавця: м. Одеса, вул. Хуторська, 70), згідно Правил „Інкотермс- 2000” при поставці товару автотранспортом покупця, та на базисних умовах DDР (м. Одеса, вул. Новікова, 5) згідно Правил „Інкотермс- 2000” при поставці товару автотранспортом продавця.

11 січня 2010 року було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 2-0010/10 від 11.01.2010 р., згідно якої пункт 2.1. глави 2 договору в частині вартості товару було доповнено та викладено у новій редакції відповідно п.п. 1-1.3 додаткової угоди № 1 від 11.01.2010 р.

За умовами договору № 2-0010/10 від 11.01.2010 р. покупець здійснює повний розрахунок з продавцем за кожну конкретну партію товару на протязі чотирнадцяти банківських днів з моменту відвантаження товару, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. У випадку прострочення термінів оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості відвантаженого, але не оплаченого товару за кожний день прострочення.

Так, позивач вказує, що виконав усі умови п.п. 1.1-1.3, п.п. 3.1-4.1 договору № 2-0010/10 від 11.01.2010 р., а саме згідно товарних накладних за 2010 рік було відвантажено всього 4 131 тон 768 кг товару на загальну суму 2786 868,76 грн., у т.ч.: в січні - 11 тон 180 кг, у лютому - 113 тон 100 кг, у березні - 742 тон 600 кг, у квітні - 127 тон 240 кг, у травні - 12 тон 920 кг, у червні - 98 тон 400 кг, у липні - 626 тон 680 кг, у серпні - 700 тон 660 кг, у вересні - 446 тон 960 кг, у жовтні - 567 тон 288 кг, у листопаді - 556 тон 340 кг, у грудні - 128 тон 400 кг.

Однак, за ствердженнями позивача, покупець у строк, визначений п. 5.2 договору № 2-0010/10 від 11.01.2010 р., не оплатив отриманий товар. Так,  згідно картки рахунку: 3.6.1 від 19.04.2011 р. на 07.12.2010 р. та довідки АБ „Південний” від 24.03.2011 р. борг покупця перед продавцем за 2010 рік становить 293 360, 38 грн.

При цьому, як зазначає позивач, відповідачем була здійснена лише одна оплата у розмірі 30 000,00 грн. 21.06.2011 р., що підтверджується довідкою по рахунку Акціонерного банку „Південний” від 24.06.2011 р. та актом звірки від 22.06.2011 р.

Відповідно до акту звірки від 22.06.2011р. та довідки простроченої дебіторської заборгованості (3.6.1.1) від 24.06.2011 р. сума боргу за договором № 2-0010/10 від 11.01.2010 р. за 2010 рік складає 293 360, 38 грн.

З метою позасудового врегулювання даного питання, позивач звертався до відповідача з листом від 29.12.2010 р., в якому сповіщав про суму заборгованості та просив у найближчий термін погасити суму боргу. На вказаний лист відповідач надав відповідь  листом від 30.12.2010 р., згідно якого відповідач визнав за собою суму боргу та пояснив, що у ТОВ „Укрексімпродукт-ОТГМ” тяжке фінансове становище у зв'язку з простроченням виплат замовниками, а також заявив про те, що ним здійснюються усі можливі заходи для вирішення щодо сплати заборгованості перед позивачем.

Крім того, 21.02.2011 р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 2 до договору № 2-0064/09 від 19.08.2009 р., відповідно до якої заборгованість  ТОВ „Укрексімпродукт-ОТГМ” за поставлений товар перед ТОВ „Цемент” складає у розмірі 818 604,64  грн., яку сторони домовились реструктурувати наступним чином:

- до 15 березня 2011 р. ТОВ „Укрексімпродукт-ОТГМ” зобов'язується погасити заборгованість у розмірі 270 000,64 грн.;

- до 30 квітня 2011 р. ТОВ „Укрексімпродукт-ОТГМ” зобов'язується погасити заборгованість у розмірі 274 302,00 грн.;

- до 31 травня 2011 р. ТОВ „Укрексімпродукт-ОТГМ” зобов'язується погасити заборгованість у розмірі 274 302,00 грн.

Між тим, як стверджує позивач, заборгованість не була погашена відповідачем, тим самим відповідачем були порушені умови договору № 2-0010/10 від 11.01.2010 р. і додаткової угоди № 2 від 21.02.2011р. до договору № 2-0064/09 від 19.08.2009 р. та норми  чинного законодавства України. У зв'язку з цим за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. та договору № 2-0010/10 від 11.01.2010 р. позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що складає 29 183,33 грн.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем здійснено розрахунок суми боргу  за договором № 2-0010/10 від 11.01.2010 р. з урахуванням індексу інфляції, яка складає 337657,80 грн., тобто сума інфляції становить 44297,42 грн., а також позивачем здійснено  розрахунок 3% річних з простроченої суми, що становить 12 731,04 грн.

Таким чином, позивач зазначає, що загальна сума боргу за договором № 2-0010/10 від 11.01.2010 р. становить 379 572,17 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2011 р. порушено провадження по справі № 15/17-2923-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Разом з тим позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову в межах суми позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача. В  обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що в судовій практиці позивача нерідко складається ситуація, коли відповідачі за позовами ТОВ „Цемент” виводять всі свої активи і грошові кошти та продають належне їм майно, що в свою чергу може утруднити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі. При цьому позивач вказує, що сума боргу відповідача є значною, та відповідачем тривалий час безпідставно використовуються грошові кошти, що становлять суму боргу за спірними договорами.       

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, а також враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, господарський суд вважає, що вказана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, оцінюючи ймовірність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову та наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, господарський суд враховує таке.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення у разі задоволення позову.

Як встановлено судом та як вбачається з матеріалів справи, заборгованість, яка є предметом спору у даній справі, виникла у відповідача перед позивачем за договорами №2-0064/09 від 19.08.2009 р. та №  2-0010/10 від 11.01.2010 р. саме у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаними договорами щодо оплати поставленого позивачем товару, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В матеріалах справи містяться належні докази поставки позивачем товару за вказаними договору. Більш того, згідно додаткової угоди № 2 до договору № 2-0064/09 від 19.08.2009 р. відповідач підтвердив наявність суми боргу перед позивачем за вказаним договором в розмірі 818 604,64  грн. та зобов'язався сплатити повністю до 31.05.2011 р. Однак, як випливає зі змісту заявленого позову, сума боргу відповідачем не була погашена. Адже належне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару  позивачем згідно вказаних договорів виключає підстави для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості. При цьому слід зазначити, що розмір заборгованості, заявленої позивачем до стягнення з відповідача, є значним.

Отже, враховуючи вказані обставини та з огляду на ухилення відповідача від виконання зобов'язань щодо здійснення оплати поставленого йому товару за вищезазначеними договорами, що випливає з матеріалів справи, суд погоджується з доводами позивача про безпідставне ухилення відповідачем від сплати суми боргу. З огляду на таку поведінку відповідача можна припустити ймовірність невиконання чи утруднення виконання відповідачем рішення суду у разі задоволення позову, з яким позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. За таких обставин, суд доходить до висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Разом з тим господарський суд вважає цілком обґрунтованим обраний позивачами  спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в розмірі заявленої суми позову –1 083 046,85 грн., що відповідає предмету позову, адже предмет позову носить майновий характер.  

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 139 Господарського кодексу України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

При цьому суд зазначає, що такі заходи забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача не є повною перешкодою у здійсненні відповідачем господарської  діяльності, оскільки у цьому випадку відповідач позбавлений права лише на відчуження належного йому майна, наявність якого є гарантією виконання рішення суду у разі задоволення позову.

До того ж слід зазначити, що сторони не позбавлені права звернутися до суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.       

        Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                                     У Х В А Л И В:

1.          Заяву  Товариства з обмеженою відповідальністю „Цемент” про забезпечення позову задовольнити.  

2.          Накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрексімпродукт ОТГМ” (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 5, кв.1; код ЄДРПОУ 36343400) в розмірі заявлених позовних вимог, що складають 1 083 046/один мільйон вісімдесят три тисячі сорок шість/грн. 85 коп.

3.          Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю „Цемент” (65055, м. Одеса, вул. Хуторська, буд. 70; код ЄДРПОУ 31519010; р/р 260043-10463701 в АБ „Південний” в м. Одесі, МФО 328209).

4.          Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрексімпродукт ОТГМ” (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 5, кв.1; код ЄДРПОУ 36343400).    

Ухвалу може бути пред'явлено для виконання до Державної виконавчої служби протягом року з дня її прийняття.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін з дня її прийняття.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає чинності з дня її прийняття.

                Суддя                                          < /підпис/ >                                       Петров В.С.

 Майновий

Підлягає оскарженю ст.66, 67