Постанова

від 07.09.2011 по справі 43/110

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2011 № 43/110

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Тищенк о О.В.

суддів:

при секретарі:

за участю представників

від позивача: ОСОБА_ 1 дов. від 13.05.2011 року

від відповідача: ОСО БА_2 представник за дов.

від третьої особи: не з' я вились

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу Фізично ї особи - підприємця ОСОБА_3

на рішення Господа рського суду м. Києва

від 08.06.2011 рок у

у справі № 43/110 (суд дя Пасько М.В.)

за позовом Фізичн ої особи - підприємця ОСОБА _3

до Товари ства з обмеженою відповідаль ністю “Мега Ленд”

третя особа без самостійни х вимог на предмет спору

Товариство з обмеж еною відповідальністю “Інта йм”

про стягне ння 6 264,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарськ ого суду м. Києва передані вим оги Фізичної особи - підприєм ця ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мега Ленд” про стягнення по передньої оплати у розмірі 6 26 4,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі ви ставлених Відповідачем раху нків - фактур здійснив попер едню оплату у розмірі 6 264,92 грн. В ідповідач зобов' язань щодо поставки товару не виконав. П озивач звернувся до Відповід ача з претензією, щодо поверн ення суми попередньої оплати або здійснення поставки Тов ару. Претензія залишена без з адоволення. Позивач просить повернути суму попередньої о плати за товар.

Ухвалою Господарського су ду м. Києва від 13.05.2011 р. у справі № 43/110 залучено до участі у справ і в якості третьої особи, яка н е заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні в ідповідача - ТОВ “Інтайм”.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 08.06.2011 р. у справі № 43/110 в позові відмовлено.

Вищезазначене рішення міс цевого господарського суду о бґрунтовано тим, що Відповід ачем, в якості доказу виконан ня зобов' язань щодо поставк и товару надано суду деклара ції № СМФ - 020374 від 07.07.10 та № СМФ-02406 4 від 02.08.10, які свідчать про пере дачу товару перевізнику - тр етій особі. Між Відповідачем та третьою особою 07.07.10 та 02.08.10 бул о укладено разові договори п ро надання послуг з перевезе ння вантажу. Товариство з обм еженою відповідальністю «Ін -Тайм»(перевізник) виконало с вої зобов' язання, здійснило доставку вантажу до м. Києва, та видало його одержувачу, як а при його отриманні жодних з ауважень не зазначила. Таким чином, Позивачем не надано до статнього обґрунтування сво ї позовних вимог, оскільки, ма теріали справи суперечать об ставинам викладеним в позовн ій заяві, не підтверджуються первісними документами та н е можуть вважатись належними доказами у справі у відповід ності до вимог ст. 34 ГПК Україн и.

Не погоджуючись із вищевка заним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апе ляційного господарського су ду з апеляційною скаргою, в як ій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 08.06.2011 р. у справі №43/110 та прийн яти нове рішення, яким позов з адовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунт ована тим, що рішення Господа рського суду м. Києва прийнят е з порушенням норм матеріал ьного та процесуального прав а, з недоведеністю обставин, щ о мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обстави нам справи. Скаржник зазнача є, що в матеріалах справи відс утні будь-які докази отриман ня позивачем або уповноважен им представником позивача то вару. Третя особа не надала до казів отримання від відповід ача товару, доказів перевезе ння.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 18.07.2011 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провад ження та призначено до розгл яду в судовому засіданні на 07. 09.2011 року.

Представник позивача судо вому засіданні апеляційної і нстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апе ляційну скаргу задовольнити , рішення Господарського суд у м. Києва від 08.06.2011 року у справі №43/110 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволь нити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляцій ної інстанції заперечував пр оти доводів позивача, виклад ених в апеляційній скарзі, пр осив суд відмовити в задовол енні скарги та залишити без з мін оскаржуване рішення Госп одарського суду м. Києва від 08 .06.2011 року у справі №43/110.

Статтею 101 ГПК України встан овлено, що в процесі перегляд у справи апеляційний господа рський суд за наявними у спра ві та додатково поданими док азами повторно розглядає спр аву.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи та заслухавши поясн ення представників позивача та відпоідача, перевіривши п равильність застосування го сподарським судом при прийня тті оскарженого рішення норм матеріального та процесуаль ного права, Київський апеляц ійний господарський суд, дій шов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасу вання рішення суду першої ін станції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господ арського кодексу України, до пускається укладення господ арських договорів у спрощени й спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телег рамами, телефонограмами тощо , а також шляхом підтвердженн я прийняття до виконання зам овлень, якщо законом не встан овлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення д аного виду договорів.

Між Фізичною особою - підпри ємець ОСОБА_3 та Товариств ом з обмеженою відповідальні стю “Мега Ленд” було досягну то усну домовленість про куп івлю-продаж товару .

Позивач на підставі вистав лених Відповідачем рахунків - фактур здійснив попередню оплату у розмірі 6 264,92 грн. (02.07.2010 ро ку - 950грн., 02.07.2010 року - 140грн., 06.07.201 0 року-3000 грн., 06.07.2010 року - 400грн., 08.07. 2010 року - 1000грн., 21.07.2010 року - 774,92 грн. ), що підтверджується виписка ми з банку, які наявні в матері алах справи.

За твердженням Позивача, Ві дповідач зобов' язань щодо п оставки товару не виконав.

08.10.10 Позивач звернувся до Від повідача з претензією (вимог ою), щодо повернення суми попе редньої оплати або здійсненн я поставки Товару. Вимога над іслана на адресу відповідача - 09.10.2010 року, що підтверджуєть ся фіскальним чеком, який ная вний в матеріалах справи.

Вимога відповідачем залиш ена без відповіді та задовол ення.

Стаття 193 Господарського ко дексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов'язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до в имог, що у певних умовах звича йно ставляться і до виконанн я господарських договорів за стосовуються відповідні пол оження Цивільного кодексу Ук раїни з урахуванням особливо стей, передбачених цим Кодек сом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Ци вільного кодексу України зоб ов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник ) зобов'язана вчинити на корис ть другої сторони (кредитора ) певну дію (передати майно, ви конати роботу, надати послуг у, сплатити гроші тощо) або утр иматися від певної дії, а кред итор має право вимагати від б оржника виконання його обов' язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільног о кодексу України зобов'язан ня виникають з підстав, встан овлених статтею 11 цього Кодек су.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільног о кодексу України передбачає , що підставами виникнення ци вільних прав та обов'язків, зо крема, є договори та інші прав очини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Ци вільного кодексу України пра вочином є дія особи, спрямова на на набуття, зміну або припи нення цивільних прав та обов 'язків.

Згідно ст. 655 Цивільного коде ксу України за договором куп івлі-продажу одна сторона (пр одавець) передає або зобов'яз ується передати майно (товар ) у власність другій стороні (п окупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нь ого певну грошову суму.

Договір між сторонами у фор мі єдиного документу не укла дався, цивільні права та обов ' язки сторін виникли в поря дку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб , які в силу загальних начал і змісту цивільного законодав ства породжують означені пра ва та обов' язки, правове рег улювання яких здійснюється в ідповідно до норм статті 655 ЦК України.

Відповідно до ст. 663 ЦК Україн и Продавець зобов'язаний пер едати товар покупцеві у стро к, встановлений договором ку півлі-продажу, а якщо зміст до говору не дає змоги визначит и цей строк, - відповідно до по ложень статті 530 цього Кодексу .

Відповідно до положень ст. 6 64 ЦК України обов'язок продавц я передати товар покупцеві в важається виконаним у момент : 1) вручення товару покупцеві , якщо договором встановлени й обов'язок продавця достави ти товар; 2) надання товару в ро зпорядження покупця, якщо то вар має бути переданий покуп цеві за місцезнаходженням то вару .

Відповідачем не надано, а ма теріали справи не містять на лежних та допустимих в розум інні ст. 33, 34 ГПК України доказі в отримання позивачем або уп овноваженим представником п озивача товару.

Також, судова колегія крит ично оцінює твердження відпо відача, що товар було передан о третій особі для перевезен ня позивачу, вважає їх необґр унтованими з огляду на насту пне.

Загальні умови перевезенн я визначаються Цивільним код ексом України, іншими закона ми, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативн о-правовими актами та правил ами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення ван тажу, пасажирів і багажу окре мими видами транспорту, а так ож відповідальність сторін щ одо цих перевезень встановлю ються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, ін шими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються ві дповідно до них.

Згідно ст. 306 Господарського кодексу України перевезення м вантажів у цьому кодексі ви знається господарська діяль ність, пов'язана з переміщенн ям продукції виробничо-техні чного призначення та виробів народного споживання залізн ицями, автомобільними дорога ми, водними та повітряними шл яхами, а також транспортуван ня продукції трубопроводами . Суб'єктами відносин перевез ення вантажів є перевізники, вантажовідправники та ванта жоодержувачі. Перевезення ва нтажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, авто мобільний вантажний транспо рт, морський вантажний транс порт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний т ранспорт, трубопровідний тра нспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Допомі жним видом діяльності, пов'яз аним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. За гальні умови перевезення ван тажів, а також особливі умови перевезення окремих видів в антажів (вибухових речовин, з брої, отруйних, легкозаймист их, радіоактивних та інших не безпечних речовин тощо) визн ачаються цим Кодексом і вида ними відповідно до нього тра нспортними кодексами, трансп ортними статутами та іншими нормативно-правовими актами . Відносини, пов'язані з переве зенням пасажирів та багажу, р егулюються Цивільним кодекс ом України та іншими нормати вно-правовими актами.

Згідно ст. 307 Господарського кодексу України, за договоро м перевезення вантажу одна с торона (перевізник) зобов'язу ється доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідп равником) вантаж до пункту пр изначення в установлений зак онодавством чи договором стр ок та видати його уповноваже ній на одержання вантажу осо бі (вантажоодержувачу), а вант ажовідправник зобов'язуєтьс я сплатити за перевезення ва нтажу встановлену плату. Дог овір перевезення вантажу укл адається в письмовій формі.

Укладення договору переве зення вантажу підтверджуєть ся складенням перевізного до кумента (транспортної наклад ної, коносамента тощо) відпов ідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані заб езпечувати вантажовідправн иків бланками перевізних док ументів згідно з правилами з дійснення відповідних перев езень. Умови перевезення ван тажів окремими видами трансп орту, а також відповідальніс ть суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визнач аються транспортними кодекс ами, транспортними статутами та іншими нормативно-правов ими актами. Сторони можуть пе редбачити в договорі також і нші умови перевезення, що не с уперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання дого вірних зобов'язань.

Згідно ст. 909 Цивільного коде ксу України та статті 45 Статут у автомобільного транспорту УРСР затвердженої Постано вою Ради Міністрів Українс ької РСР від 27 червня 1969 р. N 401 (із з мінами та доповненнями) за до говором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зоб ов'язується доставити довіре ний їй другою стороною (відпр авником) вантаж до пункту при значення та видати його особ і, яка має право на одержання в антажу (одержувачеві), а відпр авник зобов'язується сплатит и за перевезення вантажу вст ановлену плату і укладення д оговору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (кон осамента або іншого документ а, встановленого транспортни ми кодексами (статутами).

Матеріали справи не містят ь доказів отримання третьою особою від відповідача товар у для перевезення та доставк и позивачу.

Накладні СЛ14-002342 від 01.07.2010 року, С Л14-002354 від 01.07.2010 року, СЛ14-002517 від 12.07.2010 р оку не містять підпису отрим увача товару.

Отже, зазначені накладні, не є в розумінні ст. 33, 34 ГПК Україн и належним доказом поставки (перевезення) товару позивач у.

Декларації № СМФ - 020374 від 07.07.1 0 та № СМФ-024064 від 02.08.10, на які посла вся суд першої інстанції, так ож не приймаються судовою ко легією як належний доказ вик онання відповідачем зобов' язань щодо поставки товару о скільки в зазначених Деклара ціях не вказано назви юридич ної особи - перевізника, від сутній підпис вантажоотриму вача (позивача), не вказано від правника товару, не вказано к ількість товару, вага, об' єм тощо.

Отже, такі Декларації № СМФ - 020374 від 07.07.10 та № СМФ-024064 від 02.08.10 не можуть бути прийняті судом в якості доказу перевезення т а отримання товару позивачем .

Крім цього, жодного доказу у кладення разових договорів м іж відповідачем та перевізни ком (третьою особою), на які по слався відповідач в своїх за переченнях матеріали справ и не містять, а відповідачем суду не надано.

Суд першої інстанції посла вся в рішенні на пояснення тр етьої особи як на такі, що підт верджують факт передачі това ру позивачу, проте відповідн о до норм Господарського про цесуального кодексу України пояснення не можуть бути нал ежними та допустимими доказа ми здіснення перевезення та передачі товару позивачу.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є об ов'язковим для виконання сто ронами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання повинні виконуватися належним чином відповідно д о умов договору та вимог цьог о кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - в ідповідно до звичаїв діловог о обороту або інших вимог, що з вичайно ставляться. Одностор оння відмова від виконання з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передб ачено, що порушенням зобов' язання є його невиконання аб о виконання з порушенням умо в, визначених змістом зобов' язання (неналежне виконання) .

Частиною 2 статті 693 Цивільно го кодексу України передбаче но, що якщо продавець, який оде ржав суму попередньої оплати товару, не передав товар у вст ановлений строк, покупець ма є право вимагати передання о плаченого товару або поверне ння суми попередньої оплати.

Відтак, із змісту вказаної с татті вбачається, що право по купця (позивача) вимагати пов ернення оплаченого товару аб о суми попередньої оплати по кладено у залежність від про строчення продавця (відповід ача) у передачі зазначеного т овару.

Як вже зазначалось, позивач ем обов' язок із здійснення попередньої оплати виконани й належним чином.

08.10.10 Позивач звернувся до Від повідача з претензією (вимог ою), щодо повернення суми попе редньої оплати або здійсненн я поставки Товару. Вимога від повідачем залишена без відпо віді та задоволення.

Отже, свої зобов' язання за усним договором купівлі-про дажу Відповідачем у встановл ені строки (ч. 2 ст. 530 ЦК України) не виконані.

Ці обставини дають підстав и для висновку про простроче ння Відповідачем зобов' яза ння з передачі товару у розум інні ст. 612 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, у Позивач а у розумінні ч. 2 ст. 693 Цивільно го кодексу України виникло п раво вимагати від Відповідач а повернення попередньої опл ати.

При цьому, право на повернен ня суму попередньої оплати н е пов' язано з наявністю або відсутністю вини покупця (по зивача) у неотриманні товару , оскільки продавцем (відпові дачем) не доведено належними доказами, що ним були вчиненн і дії, направлені на передачу товару покупцю в повному обс язі, що, в силу вимог закону, є о бов' язком саме продавця.

Згідно зі ст. 32 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни доказами у справі є буд ь-які фактичні дані, на підста ві яких господарський суд у в изначеному законом порядку в становлює наявність чи відсу тність обставин, на яких ґрун туються вимоги чи запереченн я сторін, а також інші обстави ни, які мають значення для пра вильного вирішення господар ського спору.

.Згідно ст. 33, 34 ГПК України кож на сторона повинна довести т і обставини, на які вона посил ається як на підставу своїх в имог і заперечень. Господарс ький суд приймає тільки ті до кази, які мають значення для с прави. Обставини справи, які в ідповідно до законодавства п овинні бути підтверджені пев ними засобами доказування, н е можуть підтверджуватись ін шими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України госп одарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім перекона нням, що ґрунтується на всебі чному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сук упності, керуючись законом. Н іякі докази не мають для госп одарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивачем належним чином д оведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилаєть ся позивач, як на підставу сво їх вимог, належним чином дове дені і відповідачем не спрос товані.

Враховуючи вищевикладене , колегія суддів дійшла висно вку, що вимоги позивача про ст ягнення з відповідача 6 264,92грн є обґрунтованими, та такими, щ о підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 104 Господар ського процесуального кодек су України, підставами для ск асування або зміни рішення м ісцевого господарського суд у є:

1) неповне з'ясування обста вин, що мають значення для спр ави;

2) недоведеність обставин, щ о мають значення для справи, я кі місцевий господарський су д визнав встановленими;

3) невідповідність висновкі в, викладених у рішенні місце вого господарського суду, об ставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріаль ного чи процесуального права .

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господ арського процесуального код ексу України, порушення або н еправильне застосування нор м процесуального права може бути підставою для скасуванн я або зміни рішення лише за ум ови, якщо це порушення призве ло до прийняття неправильног о рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висно вку, що рішення суду першої ін станції прийнято з порушення м норм матеріального права, з невідповідністю висновків в икладених у рішенні місцевог о господарського суду, обста винам справи, тому апеляційн а скарга позивача підлягає з адоволенню, рішення господар ського суду м. Києва від 08.06.2011 ро ку у справі №43/110 - скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господар ського процесуального кодек су України з Відповідача під лягають стягненню на користь Позивача судові витрати, пон есені під час розгляду справ и судом першої інстанції в ро змірі 338 грн. (в тому числі держа вне мито у розмірі 102 грн. та вит рати на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу у розмірі 236 грн.).

Зважаючи на задоволення ап еляційної скарги позивача, в ідповідно до вимог ст.49 Господ арського процесуального код ексу України, витрати по спла ті державного мита за поданн я апеляційної скарги поклада ються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 99, 101, 103-105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Київський апе ляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фіз ичної особи - підприємця ОС ОБА_3 задовольнити.

2. Рішення Господарського с уду м. Києва від 08.06.2011 року у спра ві №43/110 скасувати.

3. Прийняти нове рішенн я, яким:

Позов задовольнити повн істю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мега Ленд” (02094, м. Київ, вул. Маг нітогорська, 1-Б, каб. 406-А, код ЄДР ПОУ 32770030) на користь Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_3 (ід .номер НОМЕР_1) 6 264,92 грн. попе редньої оплати, 102 грн. державн ого мита та 236 грн. витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу, 51 грн. д ержавного мита за подання ап еляційної скарги.

4. Доручити Господарськом у суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи №43/110 пов ернути до Господарського суд у м. Києва

6. Постанова набирає за конної сили з моменту її прий няття і може бути оскаржена д о Вищого господарського суду України протягом двадцяти д нів з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді