Постанова

від 12.03.2012 по справі 43/110

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2012 р. Справа № 43/110

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідач а у справі

суддів : Бернацької Ж.О.

Кривди Д.С.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд "

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 07.09.2011

у справі № 43/110

господарського суду міста Києва

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Мега Ленд"

третя особа Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Інтайм"

про стягнення 6 264,92 грн.

за участю представникі в від:

позивача не з"явився

відповідача не з"явився

третьої особи не з"явився

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарсько го суду міста Києва від 08.06.2011р. у справі № 43/110 відмовл ено в задоволенні позовних в имог Фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_4 (Позивач).

Постановою Київського ап еляційного господарського с уду від 07.09.2011р. у даній справі, за доволено апеляційну скаргу Ф ізичної особи-підприємця О СОБА_4, скасовано рішення Го сподарського суду міста Києв а від 08.06.2011р. у справі № 43/110, прийня то нове рішення, яким задовол ено позовні вимоги Позивача, стягнуто з Товариства з обме женою відповідальністю "Мега Ленд" (Відповідач) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 6 264,92 грн. попередньої оплати, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу, 51 грн. державно го мита за подання апеляційн ої скарги.

Не погоджуючись із вказано ю постановою, Товариство з об меженою відповідальністю "Ме га Ленд" звернулося з касацій ною скаргою, в якій просить Ви щий господарський суд Україн и скасувати постанову Київсь кого апеляційного господарс ького суду від 07.09.2011р. та залиши ти без змін рішення Господар ського суду міста Києва від 08. 06.2011р. у справі № 43/110.

В касаційній скарзі заявн ик вказує, на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуаль ного права.

Відповідач зазначає, що між ТОВ "Мега Ленд" та ТОВ "Ін-Тайм" (третя особа) 07.07.2010р. та 02.08.2010р. укла дено разові договори про над ання послуг з перевезення ва нтажу. Товариство з обмежено ю відповідальністю "Ін-Тайм" (перевізник) виконало свої зобов' язання, здійсни ло доставку вантажу до міста Києва, та видало його одержув ачу, що підтверджується декл араціями № СМФ-020374 від 07.07.2010р. та № СМФ-024064 від 02.08.2010р.

Представники сторін в суд ове засідання не з' явились, про час та місце проведення з асідання повідомлені належн им чином.

Заслухавши суддю-доповіда ча, розглянувши та обговорив ши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом апеляц ійної інстанції норм матеріа льного і процесуального прав а, колегія суддів Вищого госп одарського суду України вваж ає, що скарга не підлягає задо воленню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Госп одарського процесуального к одексу України касаційна інс танція перевіряє застосуван ня господарськими судами пер шої та апеляційної інстанцій норм матеріального та проце суального права на підставі встановлених фактичних обст авин справи.

Як встановлено судами попе редніх інстанцій та підтверд жується матеріалами справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Мега Ленд" з позовом пр о стягнення попередньої опл ати у розмірі 6 264,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі виставлен их Відповідачем рахунків-фак тур, Позивач здійснив попере дню оплату у розмірі 6 264,92 грн., щ о підтверджується банківськ ими виписками. Відповідачем не здійснено поставку товару .

Суд першої інстанції відмо вляючи в задоволенні позовни х вимог вказав на їх необґрун тованість.

Рішення місцевого господа рського суду мотивовано тим, що Позивачем не надано доста тнього обґрунтування своїх п озовних вимог, оскільки, мате ріали справи суперечать обст авинам, викладеним в позовні й заяві, не підтверджуються п ервісними документами та не можуть вважатись належними д оказами у справі у відповідн ості до вимог статті 34 ГПК Укр аїни. Відповідачем надано су ду декларації № СМФ-020374 від 07.07.2010р . та № СМФ-024064 від 02.08.2010р., які свідча ть про передачу товару перев ізнику.

Апеляційний господарський суд, не погоджуючись з позиці єю суду першої інстанції, ска сував рішення Господарськог о суду міста Києва від 08.06.2011р. у с праві № 43/110 та прийняв нове ріш ення про задоволення позовни х вимог Позивача.

Постанова мотивована ста ттею 193 Господарського кодекс у України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов'язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до в имог, що у певних умовах звича йно ставляться і до виконанн я господарських договорів за стосовуються відповідні пол оження Цивільного кодексу Ук раїни з урахуванням особливо стей, передбачених цим Кодек сом.

Відповідачем не надано док азів отримання Позивачем або уповноваженим представнико м Позивача товару.

Судом апеляційної інстанц ії не прийнято Декларації № С МФ-020374 від 07.07.2010р. та № СМФ-024064 від 02.08.20 10р., як доказ передачі товару т ретій особі для перевезення Позивачу, оскільки в зазначе них Деклараціях не вказано н азви юридичної особи - переві зника, відсутній підпис вант ажоотримувача (позивача), не в казано відправника товару, н е вказано кількість товару, в ага, об' єм, тощо.

Відповідно до статті 306 Госп одарського кодексу України п еревезенням вантажів визнає ться господарська діяльніст ь, пов'язана з переміщенням пр одукції виробничо-технічног о призначення та виробів нар одного споживання залізниця ми, автомобільними дорогами, водними та повітряними шлях ами, а також транспортування продукції трубопроводами. С уб'єктами відносин перевезен ня вантажів є перевізники, ва нтажовідправники та вантажо одержувачі. Перевезення вант ажів здійснюють вантажний за лізничний транспорт, автомоб ільний вантажний транспорт, морський вантажний транспор т та вантажний внутрішній фл от, авіаційний вантажний тра нспорт, трубопровідний транс порт, космічний транспорт, ін ші види транспорту. Допоміжн им видом діяльності, пов'язан им з перевезенням вантажу, є т ранспортна експедиція. Загал ьні умови перевезення вантаж ів, а також особливі умови пер евезення окремих видів ванта жів (вибухових речовин, зброї , отруйних, легкозаймистих, ра діоактивних та інших небезпе чних речовин тощо) визначают ься цим Кодексом і виданими в ідповідно до нього транспорт ними кодексами, транспортним и статутами та іншими нормат ивно-правовими актами. Відно сини, пов'язані з перевезення м пасажирів та багажу, регулю ються Цивільним кодексом Укр аїни та іншими нормативно-пр авовими актами.

Статтею 307 Господарського к одексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (переві зник) зобов'язується достави ти ввірений їй другою сторон ою (вантажовідправником) ван таж до пункту призначення в у становлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одерж ання вантажу особі (вантажоо держувачу), а вантажовідправ ник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встан овлену плату. Договір переве зення вантажу укладається в письмовій формі.

Укладення договору переве зення вантажу підтверджуєть ся складенням перевізного до кумента (транспортної наклад ної, коносамента тощо) відпов ідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані заб езпечувати вантажовідправн иків бланками перевізних док ументів згідно з правилами з дійснення відповідних перев езень. Умови перевезення ван тажів окремими видами трансп орту, а також відповідальніс ть суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визнач аються транспортними кодекс ами, транспортними статутами та іншими нормативно-правов ими актами. Сторони можуть пе редбачити в договорі також і нші умови перевезення, що не с уперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання дого вірних зобов'язань.

Згідно зі статтею 909 Цивільн ого кодексу України та статт і 45 Статуту автомобільного тр анспорту УРСР, затвердженого Постановою Ради Міністр ів Української РСР від 27.06.1969р. № 401 (із змінами та доповненнями ) за договором перевезення ва нтажу одна сторона (перевізн ик) зобов'язується доставити довірений їй другою стороно ю (відправником) вантаж до пун кту призначення та видати йо го особі, яка має право на одер жання вантажу (одержувачеві) , а відправник зобов'язується сплатити за перевезення ван тажу встановлену плату, укла дення договору перевезення в антажу підтверджується скла денням транспортної накладн ої (коносамента або іншого до кумента, встановленого транс портними кодексами (статутам и).

В матеріалах справи відсу тні докази укладення договор ів між Відповідачем та Треть ою особою на перевезення ван тажу.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України пого джується з позицією суду апе ляційної інстанції.

Відповідно до пункту 4 части ни третьої статті 129 Конституц ії України та статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України кожна сторона по винна довести ті обставини, н а які вона посилається як на п ідставу своїх вимог і запере чень. В силу вказаної норми пр едметом доказування є обстав ини, які свідчать про дійсні п рава та обов' язки сторін у с праві та складаються з факті в, якими позивач обґрунтовує підстави позову та факти, яки ми відповідач обґрунтовує за перечення проти позову. В сил у частини 2 статті 22 ГПК Україн и сторони мають право подава ти докази, брати участь у досл ідженні доказів, обґрунтовув ати свої вимоги і запереченн я поданими суду доказами (час тина 2 статті 43 ГПК України), яки ми в силу статті 32 даного Коде ксу є будь-які фактичні дані, н а підставі яких господарськи й суд у визначеному законом п орядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на я ких ґрунтуються вимоги і зап еречення сторін, а також інши х обставин, які мають значенн я для правильного вирішення господарського спору.

Розподіл обов' язку доказ ування визначається предмет ом спору. За загальним правил ом обов' язок доказування пе вних обставин справи поклада ється на особу, яка посилаєть ся на ці обставини.

Підставами виникнення ци вільних прав та обов' язків, відповідно до статті 11 Цивіль ного кодексу України є, зокре ма, договори. Договором є домо вленість двох або більше сто рін, спрямована на встановле ння, зміну або припинення цив ільних прав та обов' язків.

Стаття 655 Цивільного кодек су України передбачає, що за д оговором купівлі-продажу одн а сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність друг ій стороні (покупцеві), а покуп ець приймає або зобов'язуєть ся прийняти майно (товар) і спл атити за нього певну грошову суму.

Предметом спору у даній сп раві є право Позивача вимага ти від Відповідача поверненн я йому суми попередньої опла ти товару, який ним не поставл ений.

В силу частини 2 статті 693 Ци вільного кодексу України, як що продавець, який одержав су му попередньої оплати не пер едав товар у встановлений ст рок, покупець має право вимаг ати передати оплачений товар або повернення суми поперед ньої оплати.

Виходячи з положень вказа ної норми права, до предмета д оказування у даній справі вх одить встановлення наявност і чи відсутності певних юрид ичних фактів, а саме: підстав в иникнення у сторін зобов'яза нь з купівлі-продажу, зокрема , у Відповідача обов'язку пост авити певний товар у встанов лений строк; здійснення Пози вачем попередньої оплати; по рушення Відповідачем відпов ідного зобов'язання передати товар.

Як визначено частин ою 1 статті 181 Господарського к одексу України господарськи й договір за загальним прави лом викладається у формі єди ного документа, підписаного сторонами та скріпленого печ атками. Допускається укладен ня господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шлях ом обміну листами, факсограм ами, телеграмами, телефоногр амами тощо, а також шляхом під твердження прийняття до вико нання замовлень, якщо законо м не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку ук ладення даного виду договорі в.

Договір між сторонами у фо рмі єдиного документа не укл адався, цивільні права та обо в' язки сторін виникли в пор ядку частини 1 статті 11 ЦК Укра їни, частини 1 статті 181 ГК Украї ни з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і зміст у цивільного законодавства п ороджують означені права та обов' язки, правове регулюва ння яких здійснюється відпов ідно до норм статті 655 ЦК Украї ни. Як встановлено судами поп ередніх інстанцій Позивачем здійснено попередню оплату в сумі 6 264,92 грн.

Стаття 334 Цивільного кодекс у України передбачає, що прав о власності у набувача майна за договором виникає з момен ту передання майна, а передан ням майна вважається врученн я його набувачеві.

Відповідно до положень ста тті 664 ЦК України обов'язок про давця передати товар покупце ві вважається виконаним у мо мент: 1) вручення товару покуп цеві, якщо договором встанов лений обов'язок продавця дос тавити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщ о товар має бути переданий по купцеві за місцезнаходження м товару .

Статтею 1 Закону України "Пр о бухгалтерський облік та фі нансову звітність в Україні" передбачено, що первинний до кумент - це документ, який мі стить відомості про господар ську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного Закону виз начено, що підставою для бухг алтерського обліку господар ських операцій є первинні до кументи, які фіксують факти з дійснення господарських опе рацій.

Первинні документи для над ання їм юридичної сили і дока зовості повинні мати такі об ов'язкові реквізити: назва пі дприємства, установи, від іме ні яких складений документ, н азва документа (форми), код фор ми, дата і місце складання; змі ст господарської операції, в имірювачі господарської опе рації (у натуральному і варті сному виразі), посади, прізвищ а і підписи осіб, відповідаль них за дозвіл та здійснення г осподарської операції і скла дання первинного документа.

Матеріали справи не містят ь підписаних Позивачем накла дних та доказів отримання По зивачем товару.

Судом апеляційної інстанц ії правомірно не прийнято, як доказ передачі товару треті й особі для перевезення Пози вачу, Декларації № СМФ-020374 від 07. 07.2010р. та № СМФ-024064 від 02.08.2010р., оскіль ки в зазначених Деклараціях не вказано назви юридичної о соби-перевізника, відсутній підпис вантажоотримувача (по зивача), не вказано відправни ка товару, не вказано кількіс ть товару, вага, об' єм тощо.

Відповідно до статті 50 Зак ону України "Про автомобільн ий транспорт" договір про пер евезення вантажу автомобіль ним транспортом укладається відповідно до цивільного за конодавства між замовником т а виконавцем у письмовій фор мі (договір, накладна, квитанц ія тощо). Істотними умовами до говору є: найменування та міс цезнаходження сторін; наймен ування та кількість вантажу, його пакування; умови та терм ін перевезення; місце та час н авантаження і розвантаження ; вартість перевезення; інші у мови, узгоджені сторонами.

Враховуючи норми частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України позовні вимоги Пози вача в частині стягнення з Ві дповідача суми попередньої о плати у розмірі 6 264,92 грн. є право мірними.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарськог о суду України не вбачає прав ових підстав для зміни чи ска сування постанови апеляційн ого господарського суду.

Постанова Київського апе ляційного господарського су ду від 07.09.2011 у справі № 43/110 залишає ться без змін, касаційна скар га Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Мега Ленд" - без задоволення.

На підставі викладеного т а керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Го сподарського процесуальног о кодексу України, Вищий госп одарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю "Мега Ленд" залишити б ез задоволення.

Постанову Київського апе ляційного господарського су ду від 07.09.2011р. у справі № 43/110 залиш ити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда