Постанова

від 13.09.2011 по справі 23/235

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2011 № 23/235

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Іванен ко Я.Л.

суддів:

при секретарі:

від позивача: ОСО БА_1, дов. б/н від 30.12.2010 року

від відповідача : ОС ОБА_2., дов. № 06-5/17 від 04.01.2011 року

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу

Комунального підприємст ва „Київпастранс”

на рішення

Господарського суду

міста Києва

від 14.06.2011 року

у справі № 23/235(суддя: Кир илюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Техенергобуд”

до Комунального підпр иємства „Київпастранс”

про стягнення 12 219, 49 грн.

В судовому засіданні 13.09.2011 ро ку відповідно до ст. ст. 85, 99 Госп одарського процесуального к одексу України оголошено вст упну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарсько го суду міста Києва від 14.06.2011 ро ку у справі № 23/235 позов Товарис тва з обмеженою відповідальн істю „Техенергобуд” (далі - по зивач) до Комунального підпр иємства „Київпастранс” (далі - відповідач) про стягнення 12 219, 49 грн. задоволено повністю . Стягнуто з відповідача на ко ристь позивача 3 372, 48 грн. - 3% річ них, 8 848, 01 грн. інфляційних втра т, 122, 20 грн. державного мита та 236 г рн. витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся д о Київського апеляційного го сподарського суду з апеляцій ною скаргою, в якій просить су д скасувати рішення Господар ського суду міста Києва від 14. 06.2011 року та прийняти нове ріше ння, яким в задоволенні позов них вимог відмовити повністю . Апелянт вважає, що під час ви рішення даного спору було по рушено норми процесуального права. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що су д першої інстанції не взяв до уваги факт пропуску позивач ем спеціального строку позов ної давності за заявленими в имогами, чим порушено вимоги ст. 258 ЦК України. До того ж, апел янт зазначає, що останнім в 2008-2 010 роках було недоотримано з д ержавного та місцевого бюдже тів значну кількість коштів, що вплинуло на фінансово-еко номічний стан підприємства т а на виникнення заборгованос ті перед державними фіскальн ими органами, контрагентами, призвело до арештів рахункі в (у зв' язку з постійною забо ргованістю по страхових внес ках до Пенсійного фонду Укра їни), що, в свою чергу, призвело до неможливості вчасно вико нати судове рішення по справ і № 8/46.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 15.07.2011 року вказану апеляційн у скаргу було прийнято до про вадження та призначено до ро згляду в судовому засіданні на 13.09.2011 року.

В судове засідання 13.09.2011 року з'явились представники пози вача та відповідача.

В судовому засіданні предс тавник позивача просив залиш ити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - б ез задоволення.

Представник апелянта в суд овому засіданні надав письмо ве клопотання, в якому просив витребувати матеріали справ и № 8/46 з господарського суду мі ста Києва.

Заслухавши думку представ ника позивача, колегія судді в відхилила зазначене вище к лопотання представника відп овідача з підстав його необґ рунтованості та недоцільнос ті.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, заслухавши поя снення повноважних представ ників позивача та відповідач а, перевіривши матеріали спр ави, дослідивши докази, проан алізувавши на підставі встан овлених фактичних обставин с прави правильність застосув ання судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний госпо дарський суд вважає, що апеля ційна скарга не підлягає зад оволенню з наступних підстав :

Позивач звернувся до Госпо дарського суду Київської обл асті з позовом про стягнення з відповідача , відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України ,12 219, 49 грн., з яких: 3 372, 48 грн . - 3 % річних, нарахованих за пер іод з 16.12.2009 року по 27.12.2010 року, та 8 848, 01 грн. - інфляційні втрати, нара ховані за період з січня 2010 рок у по грудень 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтова но тим, що Відповідач не викон ав свої зобов'язання за догов ором підряду № 02/04 від 02.04.2009 року т а невчасно здійснив оплату в иконаних Позивачем робіт. Фа кт неналежного виконання зоб ов'язань Відповідачем було в становлено рішенням Господа рського суду міста Києва у сп раві № 8/46 від 28.01.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарсь кого суду міста Києва від 28.01.2010 року по справі № 8/46 стягнуто з В ідповідача на користь Позива ча 100 545 грн. 60 коп. - основного борг у, 1 785 грн. 01 коп. - 3 % річних, 4 222 грн. 92 к оп. - інфляційні втрати, 10 882 грн. 34 коп. - пені, що нараховані на суму основного боргу за пері од з 14.05.2009 року по 15.12.2009 року.

22.10.2010 року господарським судо м міста Києва було видано нак аз № 8/46 про примусове стягненн я з відповідача коштів в розм ірі 115 042, 20 грн. 28.12.2010 року в ході вик онавчого провадження відпов ідачем було погашено борг.

Під час розгляду справи № 8/46 Господарським судом міста Ки єва встановлено, що Відповід ач не виконав свого обов'язку за договором підряду № 02/04 від 02.04.2009 року та не здійснив оплату виконаних Позивачем робіт.

Відповідно до статті 35 Госп одарського процесуального к одексу України факти, встано влені рішенням господарсько го суду під час розгляду одні єї справи, не доводяться знов у при вирішенні інших спорів , в яких беруть участь ті самі сторони.

01.04.2011 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату трьох відсотків річн их (за період з 16.12.2009 року по 27.12.2010 р оку) та інфляційних втрат за 20 10 рік, яка відповідно до відмі тки поштової служби на повід омленні про вручення поштово го відправлення була отриман а Відповідачем 04.04.2011 року.

Таким чином, з моменту отрим ання відповідної вимоги у Ві дповідача виникло зобов'язан ня, відповідно до статті 530 Цив ільного кодексу України, про тягом семи днів сплатити 3 % рі чних та інфляційні втрати По зивачу.

Проте, Відповідач залишив в казану претензію позивача бе з відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 193 Госп одарського кодексу України с уб'єкти господарювання та ін ші учасники господарських ві дносин повинні виконувати го сподарські зобов'язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору. До виконання господар ських договорів застосовуют ься відповідні положення Цив ільного кодексу України з ур ахуванням особливостей, пере дбачених Господарським коде ксом України.

Відповідно до статті 625 Циві льного кодексу України боржн ик, який прострочив виконанн я грошового зобов'язання, на в имогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти рі чних від простроченої суми.

Законодавство не обмежує м ожливість Позивача захистит и своє право на грошову компе нсацію в окремому судовому п ровадженні після винесення с удового рішення про стягненн я основної суми боргу.

Колегія суддів відзначає, щ о звертаючись до суду, позива ч самостійно обирає спосіб з ахисту, передбачений ст. 16 Цив ільного кодексу України, яки й повинен бути спрямований н а реальне відновлення поруше них прав позивача.

Наявність судового рішенн я про задоволення вимог кред итора, яке не виконано боржни ком, не припиняє правовіднос ин сторін договору, не звільн яє останнього від відповідал ьності за невиконання грошов ого зобов' язання та не позб авляє кредитора права на отр имання сум, передбачених час тиною другою статті 625 ЦК Укра їни.

Слід зазначити, що передбач ене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, вр аховуючи індекс інфляції та відсотків річних, є способом захисту майнових прав та інт ересів кредитора, сутність я ких складається з відшкодува ння матеріальних втрат креди тора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційни х процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржн ика за користування ним грош овими коштами, які належать д о сплати кредитору.

При цьому, приписи ст. 625 ЦК Ук раїни не містять заборони та не заперечують можливість з вернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, яки й прострочив виконання зобов ' язання, суми, на яку заборго ваність за грошовим зобов' я занням підвищена в порядку і ндексації, а також 3% річних ві д простроченої суми за невик онання зобов' язання, і, зокр ема, за період, що утворився пі сля прийняття судом відповід ного рішення.

Враховуючи викладене вище , колегія суддів погоджуєтьс я з висновком суду першої інс танції, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат (за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рок у) та трьох процентів річних (з а період з 16.12.2009 року по 27.12.2010 року) є обґрунтованими та підляга ють задоволенню у повному об сязі.

Згідно з ст. 33 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни кожна сторона повинна д овести ті обставини на які во на посилається, як на підстав у своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господар ського процесуального кодек су України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Об ставини справи, які відповід но до законодавства повинні бути підтверджені певними за собами доказування, не можут ь підтверджуватись іншими за собами доказування.

Колегія суддів відхиляє тв ердження відповідача в апеля ційній скарзі про те, що судом першої інстанції не взято до уваги факт пропуску позивач ем спеціального строку позов ної давності за заявленими в имогами, чим порушено вимоги ст. 258 ЦК України, з огляду на те , що положення статті 258 ЦК Укра їни не застосовуються щодо в имог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Інші доводи апелянта колег ією суддів до уваги не беруть ся, оскільки боржник не звіль няється від відповідальност і за неможливість виконання ним грошового зобов' язання та у випадку його прострочен ня зобов' язаний сплатити су му боргу з урахуванням індек су інфляції за весь час прост рочення, а також 3% річних від п ростроченої суми (ст. 625 ЦК Укра їни).

Отже, апеляційний суд прихо дить до висновку, що доводи ві дповідача, викладені в апеля ційній скарзі, не спростовую ть висновків господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище , колегія суддів вважає, що гос подарський суд першої інстан ції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно д ослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та об ґрунтоване рішення у відпові дності з вимогами матеріальн ого та процесуального права, а тому, рішення необхідно зал ишити без змін, а апеляційну с каргу без задоволення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Київський апе ляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарськог о суду міста Києва від 14.06.2011 рок у у справі № 23/235 залишити без зм ін, а апеляційну скаргу Комун ального підприємства „Київп астранс” - без задоволення.

2.Матеріали справи № 23/235 повер нути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді