Рішення

від 18.10.2006 по справі 4/206-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/206-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 жовтня 2006 р.           Справа 4/206-06

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді                            В. Білоуса

При секретарі судового засідання  А. Логінові

за участю представників:

позивача :    Л. Романченко – представник за довіреністю

відповідача:  В. Самогородський директор згідно протоколу зборів(присутній в судовому засіданні 12.10.2006р.), В.Бригар згідно довіреності №10/11 від 18.10.2006р.(присутній в засіданні 18.10.2006р.)

прокуратури :

інші :        

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

В зв‘язку із наполяганням представника відповідача на оголошенні повного тексту рішення, в судовому засіданні 12.10.2006р. на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 10 годин 18.10.2006р. для оформлення і оголошення повного тексту рішення

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімтехнологія», 21050, м. Вінниця, вул. Театральна,20, код ЄДРПОУ 23062535 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баварія  Гарден», 21050, м. Вінниця, вул.. Театральна,20, кімн.№320, код ЄДРПОУ 03730503 про стягнення 12610 грн. 13 коп., в тому рахунку 11709 грн. 86 коп. боргу  за насіння овочевих культур, квітів та інший товар 360-ти найменувань згідно видаткової накладної №РН-0000015 від 01.03.2002р., 719 грн. 33 коп. 33 коп. інфляційної суми за період прострочення в оплаті з жовтня 2005р. по лютий 2006р., 180 грн. 94 коп. –3% річних за прострочення в оплаті з 19.10.2005р. по 25.04.2006р., -

ВСТАНОВИВ:

         Відповідач у відзиві на позов, його представник в поясненнях наданих в судових засіданнях проти позову заперечив. Покликався на те, що дійсно отримав від позивача матеріальні цінності  за видатковою накладною №РН-0000015 від 01.03.2002р., але передача товару за вказаною накладною не є позадоговірною, а здійснена на виконання договору купівлі –продажу на умовах товарного кредиту  від 21.01.2002р. №4/2002 укладеного з позивачем. Вважає, що за умовами цього договору(п.2.2,п.2.3) обов‘язок оплати мав бути виконаний відповідачем на протязі 90 днів, тобто не пізніше 30.05.2002р. Посилаючись на ст.257, ч.4 ст.267 ЦК України вважає, що позивач пропустив 3-х річний строк позовної давності, що є підставою для відмови в позові. Подав заяву про застосування строку позову позовної давності. В листі №6/4 від 13.06.2006р. відповідач зазначив, що станом на 27.04.2006р. за його даними бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість позивача перед відповідачем складає 5799 грн. 12 коп. Зазначив, що окрім договору №4/2002 від 21.01.2002р. між позивачем та відповідачем були заключні договори на купівлю –продаж автомобіля, договори оренди приміщень згідно яких розрахунки проводилися в рахунок поставок один одному. Стверджує, що проводив оплату за векселем  в рахунок погашення заборгованості позивача перед третіми особами. За клопотанням від 13.06.2006р. розгляд справи відкладався в зв‘язку із необхідністю перевірки на наявності договірних відносин, кредиторської заборгованості. Ухвалою від 13.06.2006р. від сторін було витребувано  всі докази про господарські відносини між сторонами, в тому рахунку договори, детальний акт взаємозвірки розрахунків по кожному із договорів, накладних документів про оплату.           

     Представник позивача не погодився із запереченнями відповідача. Зазначив про те, що передача товару за спірною накладною є позадоговірною. Заперечує укладення договору купівлі продажу №4/2002 від 21.01.2002р. З листом від 09.10.2006р. надав односторонньому порядку складений позивачем акт звірки згідно яком позивач передав відповідачеві матеріальні цінності на загальну суму 315970 грн. а отримав оплати від відповідача тільки на суму 184957 грн. 20 коп. До нього приклав копії накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, банківських витягів про дату, суму, призначення частково отриманої оплати.

     Відповідач з листами від 09,10,11.10.2006р. надав суду копії прибуткових накладних на отримання матеріальних цінностей, послуг від позивача, платіжних доручень про оплату товару позивачеві, копію акту звірки від 06.10.2006р. в розділі якого про дані ТОВ «Баварія Гарден» зробив запис: «Згідно ст..257 ЦК України п.4.11.6, 12.3,12.4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств». В іншому акті звірки по 4-х накладних які не є підставою позовних вимог зазначив суму 5799 грн. 12 коп., а позивач зазначив свою суму 5331 грн. 89 коп. В судовому засіданні пояснив, що оригіналу договору №4/2002 від 21.01.2002р. на даний момент не має, а також немає доказів оплати товару згідно накладної №0000015 від 01.03.2002р., але має переплату а товар згідно накладної №9 від 08.02.2002р.

       Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши в судовому засіданні оригінали доказів, наданих з позовною заявою, вивчивши матеріали справи, надавши їм юридичну оцінку суд з'ясував:

  Згідно видаткової накладної №0000015 від 01.03.2002р. позивач передав, а відповідач через Бригара В.В. на підставі довіреності серії МАЇ №143751 від 01.03.2002р. отримав матеріальні цінності –насіння овочевих культур, препарати та інший товар з 360-ти найменувань на загальну суму 11709 грн. 86 коп.  з урахуванням ПДВ. В розділі цієї накладної «Умови продажу»вказано: «Безготівковий розрахунок». Це стверджується такими належними доказами як завірені копії подані в справу та оглянуті в судовому засіданні оригінали видаткової накладної №0000015 від 01.03.2002р., довіреності серії МАЇ №143751 від 01.03.2002р. На оплату товару в сумі 11709 грн. 86 коп. за видатковою накладною №0000015 від 01.03.2002р. позивачем відповідачу була направлена вимога №204 від 16.09.2005р. Доказом цього є завірені копії поштового опису про вкладення до цінного листа та фінансовий чек органу поштового зв‘язку від 11.10.2005р. З урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень встановлених в п.14 в Нормативах та нормативних строках пересилання поштових відправлень  та поштових переказів(наказ Міністерства транспорту та зв‘язку України №759 від 14.11.2005р., зареєстрований в МЮ України 29.11.2005р. за №1435/11715) розумних строків на доставку поштової кореспонденції в межах одного міста, відповідач мав отримати вимогу про оплату, з урахуванням того, що 14 та 15.10.2005р. були вихідні, не пізніше 17.10.2005р. Відповідач всупереч вимогам ст.33,34 ГПК України, ухвали суду не довів, що товар згідно видаткової накладної №0000015 від 01.03.2002р. на суму 11709 грн. 86 коп. переданий не на виконання договору купівлі –продажу №4/2002 від 21.01.2002р. Тому суд приходить до висновку про те, що правовідносини про передачу отримання товару згідно видаткової накладної №0000015 від 01.03.2002р. виникли не на підставі договору вказаного позивачем, а на умовах цієї накладної та з урахуванням зобов‘язань визначених законом.   До такого висновку суд прийшов з огляду на те, що в цій накладній відсутнє посилання на вказаний договір. Окрім того, є сумнівним  і не доведеним відповідачем укладення цього договору. Оригінал цього договору, попри час наданий судом(чотири місяці) відповідач суду не надав. Представник позивача заперечує наявність такого договору. Ні в одному із платіжних доручень, які відповідачем були надані суду про оплату товару по інших накладних, ніж №0000015 від 01.03.2002р., відсутнє посилання на оплату за товар по такому договору. З огляду на вказане суд на підставі ст.4,151 ЦК УРСР, ст.11,509 ЦК України прийшов до висновку про те, що між сторонами фактично на підставі видаткової накладної №0000015 від 01.03.2002р., довіреності серії МАЇ №143751 від 01.03.2002р. виникли правовідносини щодо купівлі –продажу товару, які регулювалися ст.224 ЦК УРСР(дата передачі товару) та регулюються ст.655 ЦК України.  Відповідно до ст.11, 509, 525, ч.2 ст.530 ЦК України. зобов'язаннями є право відношення в якому одна сторона(боржник) зобов'язана чинити на користь другої сторони(кредитора)певну дію(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор  має право вимагати від боржника  виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.  В п.4 ч.2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є інші юридичні факти, ніж вказані в  п.1,2,3 цієї ж статті.   Видатковою накладною №РН-0000015 від 01.03.2002р. на відпуск товару на суму 11709 грн. 86 коп., довіреністю на його отримання, вимогою про оплату товару за цією накладною на оплату, підписаними посадовими особами позивача, відповідача,  стверджується юридичний факт продажу товару позивачем та купівлі  її відповідачем в кількості і за ціною вказаних в ній та обов'язок відповідача здійснити оплату за цей товар відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України(в 7-ми денний строк з дня отримання рахунку, вимоги на оплату). Згідно ст.ст. 525,526  ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства... Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.  В ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений , кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час, а боржник повинен виконати таке зобов'язання  у 7-ми денний термін від дня пред'явлення вимоги. Суд вважає, що позивач помилився при визначенні дати до якої відповідач мав виконати грошові зобов‘язання відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України. Вказав її 11.10.2005р., тобто від дати здачі листа із вимогою органу пошти для відправки відповідачеві. Суд вважає, що з урахуванням вимог ч.3 ст.530 ЦК України 7-ми денний строк на протязі якого відповідач мав виконати оплату(день пред‘явлення вимоги) має обчислюватися не з дня здачі вимоги на пошту для відправки відповідача(11.10.2005р.), а з дня коли відповідач мав би отримати цю вимогу, тобто з  17.10.2005р., як розрахунково встановлено це судом з урахуванням розумних строків на доставку поштової кореспонденції та вихідних днів. Тому грошові зобов‘язання мали бути виконані відповідачем до 24.10.2005р., а не до 19.10.2005р. як вказав позивач в позовній заяві та розрахунку суми інфляції, річних.  Прострочення в оплаті виникає з 24.10.2005р.  Оплату 11709 грн. 86 коп. у строк встановлений законом відповідач не здійснив. Тому вимоги про стягнення цієї суми боргу є правомірними, обґрунтованими належними і наявними в справі доказами,  а відтак і підлягаючими задоволенню. В зв‘язку із невірним визначенням позивачем граничного строку оплати позовні вимоги про стягнення 3-х відсотків річних на підставі ст.625 ЦК України підлягають задоволенню частково в сумі 176 грн. 12 коп. згідно такому розрахунку: 11709 грн. 86 коп.х3%:365х183 дні(прострочення з 24.10.2005р. по 25.04.2005р.), а позовні вимоги про стягнення інфляційної суми підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 719 грн. 33 коп. згідно поданого розрахунку. Вимоги про стягнення 4 грн. 82 коп. -3% річних задоволенню не підлягають в зв‘язку із помилковістю їх нарахування.

      В зв‘язку із тим, що суд прийшов до висновку про те, що правовідносини між сторонами виникли не на підставі договору купівлі –продажу №4/2002 від 21.01.2002р., а на умовах видаткової накладної №РН-0000015 від 01.03.2002р., то суд не бере до уваги заперечення відповідача проти позову та приходить до висновку про те, що клопотання позивача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню. Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності розцінюється, як не заперечення проти заборгованості за товар згідно видаткової накладної №РН-0000015 від 01.03.2002р. та як відмова від оплати цього товару в зв‘язку із помилковою думкою про збіг строку позовної давності, яка ґрунтується на посиланні на договір №4/2002. Суд не бере до уваги докази щодо всіх господарських правовідносин між сторонами, оскільки вирішення спорів в судах є предметним та з певних підстав, а не абстрактним і загальним по всіх правовідносинах. Жодний із поданих, як позивачем, так і відповідачем банківських документів не підтверджує будь –яких оплат за товар згідно видаткової накладної №РН-0000015 від 01.03.2002р. При наявності якихось надмірних оплат по інших накладних, які не є предметом  і підставою позовних вимог, відповідач не позбавлений можливості  захищати  свої права в установленому законом порядку.

       В зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витрати на держмито, інформаційно –технічне забезпечення судового процесу на підставі ч.1,5 ст.49 ГПК України підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам,  а саме 99,96% або 244 грн. на відповідача, 0,04% або нуль гривень десять копійок на позивача.

    Керуючись викладеним, ст.4-3,4-5,22,28, 33,36,43,ч.1,5 ст.49,ст.77, 82,83,84,115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково в сумі 12605 грн. 13 коп., в тому рахунку 11709 грн. 86 коп. боргу за товар, 719 грн. 33 коп. інфляційної суми, 176 грн. 12 коп. –3% річних. У вимогах про стягнення 4 грн. 82 коп. 3% річних відмовити. Судові витрати на держмито, інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в загальній сумі 244 грн. покласти на відповідача, в сумі нуль гривень десять копійок на позивача.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баварія  Гарден», 21050, м. Вінниця, вул.. Театральна,20, кімн.№320, код ЄДРПОУ 03730503 (неповна інформація про реквізити: п/рахунок №260028233 в АППБ „Аваль” м. Вінниці, МФО 302247, виконання рішення провести в порядку визначеному ст.50 ЗУ „Про виконавче провадження”) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімтехнологія», 21050, м. Вінниця, вул. Театральна,20, код ЄДРПОУ 23062535 (неповна інформація про реквізити: п/рахунок 2600414710 в АППБ „Аваль”, МФО 302247)  11709 грн. 86 коп. боргу за товар, 719 грн. 33 коп. інфляційної суми, 176 грн. 12 коп. – 3% річних, 244 грн. для відшкодування  судових витрат на держмито та інформаційно – технічне обслуговування судового процесу. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3.Завірені копії даного рішення направити позивачу, відповідачу рекомендованою поштою або вручити їх повноважним представникам під розписку.

 Повний текст рішення оголошено 18.10.2006р.

Суддя                      В.Білоус