Постанова

від 24.01.2007 по справі 4/206-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/206-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "24" січня 2007 р.                                                           Справа № 4/206-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Горшкової Н.Ф.

                                                                                   Майора Г.І.

при секретарі                                                            Павловській Л.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Романченко Л.І.- представник за довіреністю від 18.01.2007 року,

від відповідача: Скальський І.Б.-представник за довіреністю від 23.01.2007 року,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Баварія Гарден", м. Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "18" жовтня 2006 р.  у справі № 4/206-06 (суддя Білоус В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімтехнологія", м. Вінниця  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Гарден", м. Вінниця

про стягнення 12610,13 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 18.10.2006р. усправі №4/206-06  позов ТОВ "Агрохімтехнологія" задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Баварія Гарден" на користь позивача 12605,13 грн. заборгованності, яка складається з 11709,86 грн. боргу за товар, 719,33 грн. іфляційних втрат, 176,12 грн. 3% річних, 244 грн. для відшкодування  судових витрат на державне мито та  інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

В задоволенні вимог  про стягнення  4,82 грн. 3% річних відмовлено.

Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з порушенням норм чинного законодавства, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати за наведених у скарзі підстав.

Мотивуючи апеляційну скаргу зазначає, зокрема, наступне:

-суд не звернув увагу, що з моменту поставки товару згідно видаткової накладної від 01.03.2002р. №РН-0000015 до моменту звернення позивача 16.09.2005р. з вимогою про оплату пройшло понад три роки;

-суд безпідставно не врахував заяву про застосування строку позовної давності з якою, у відповідності до приписів ст.267 ЦК України, звернулося  ТОВ "Баварія Гарден" до суду першої інстанції;

-місцевий господарський суд, приймаючи рішення, не дослідив, що відповідач відповідно до приписів п.п. 4.1.6, 12.3, 12.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку з закінченням строку позовної давності відніс суму боргу у другому кварталі 2005р. до складу валових доходів підприємства із сплатою податку на прибуток.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги. Зазначив, що рішення господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи. Просить його скасувати та прийняти новий судовий акт - про відмову в позові.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечують проти викладених в апеляційній скарзі доводів. Вважають  рішення господарського суду законним та обгрунтованим, тому просять  залишити  його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення (детальніше заперечення позивача викладено у письмовому відзиві №6 від 18.01.2007р. на апеляційну скаргу).

Заслухавши представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,  дослідивши правильність застосування  судом  першої інстанції норм матеріального  та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова  колегія дійшла висновку  про відсутність  правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно  до видаткової накладної №РН-0000015 від 01.03.2002р., через представника, діючого за довіреністю МАЇ №143751 від 01.03.2002р., ТОВ "Баварія Гарден" отримало від ТОВ "Агрохімтехнологія" насіння овочевих культур, квітів та інший товар 360 -ти найменувань на загальну суму 11709,86 грн. з урахуванням ПДВ.

У видатковій накладній зазначено, що товар передається відповідачу в порядку безготівкового розрахунку, строк оплати товару  сторонами не встановлено                      (а.с.5 -10, т.1)

11.10.2005р. позивач направив на адресу  відповідача лист-вимогу №204 від 16.09.2005р., в якій, посилаючись на приписи ст. 530 ЦК України, запропонував у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги оплатити вартість купленого товару       (а.с.11,т.1)

Проте, ТОВ "Баварія Гарден" на лист-вимогу позивача відповіді не надало, ніяких дій на його пропозицію не вчинило.

27.04.2006р. ТОВ "Агрохімтехнологія", посилаючись  на невиконання відповідачем  зобов'язань  відносно оплати вартості отриманого товару, звернулось  в господарський суд Вінницької області з позовом про стягнення з останнього заборгованості за поставлену продукцію.

У письмовому відзиві на позовну заяву, ТОВ "Баварія Гарден" не заперечує, що позивачем 01.03.2002 р. на його адресу було здійснена поставка товару на загальну суму 11709,86 грн. Однак зазначає, що підставою для здійснення поставки був укладений  сторонами договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту №4/2002 від 21.01.2001р. За змістом умов договору  товарний кредит надається позивачем відповідачеві на термін 90 діб з дати поставки товару. Враховуючи дату поставки-01.03.02р. -  кінцевою датою проведення  розрахунків є 30 травня 2002р. За таких обставин, 30.05.2005р. збіг строк, у межах якого ТОВ "Агрохімтехнологія" могло звернутись  до суду з вимогою про стягнення  з відповідача коштів за поставлену продукцію.

Колегією суддів враховується наступне.

З видаткової накладної, за якою відповідачеві було передано товар, не вбачається, що поставка продукції здійснювалась на виконання  укладеного між сторонами договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, оскільки в ній відсутнє посилання на дану угоду.

Таким чином, між сторонами у справі фактично було укладено усну угоду, за якою у ТОВ "Баварія Гарден" виникло господарське зобов'язання щодо оплати отриманої ним за накладною продукції.

Згідно ч.1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України цей Кодекс набрав  чинності з 1 січня 2004р. Частиною 4 цього розділу передбачено, що норми ЦК України застосовуються до цивільних відносин, які виникли після набрання ним чинності. До цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються  до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки зобов'язання відповідача оплатити вартість отриманого товару  продовжували тривати і після 01.01.2004р., місцевий господарський  суд вірно розповсюдив на правовідносини сторін положення вищенаведеного Кодексу.

Відповідно до  ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання  з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної  сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ст.193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч.2 ст.530 ЦК України, якщо  строк виконання боржником зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного  виконання  не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк виконання зобов'язання встановлений не був, відповідач зобов'язаний  був погасити заборгованість на вимогу позивача. Проте, вимога залишена відповідачем без розгляду.

Особа, яка не виконала зобов'язання, або виконала його неналежним чином, несе майнову відповідальність за прострочення зобов'язання.

Законодавець  в ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти  річних від простроченої  суми, якщо інший розмір процентів  не встановлений договором або законом.

Отже, позивачем правомірно нараховано  інфляційні втрати та  3% річних за несвоєчасне виконання  відповідачем  грошових зобов'язань.

Одночасно  слід зазначити, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ "Баварія Гарден" 3% річних в сумі 4,82 грн. з огляду на те, що вимогу про сплату вартості отриманого товару відповідачу направлено поштою 11.10.2005р., тому семиденний строк протягом якого останній повинен був розрахуватись  з позивачем має обчислюватися з дня отримання боржником цієї вимоги, тобто з 17.10.2005р.( з урахуванням розумних строків на доставку поштової кореспонденції та вихідних днів).

Відповідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази на підтвердження  сплати відповідачем заборгованості за отриманий по видатковій накладній №РН-0000015 від 01.03.2002 р. товар в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про обгрунтованість позовних вимог й необхідність їх задоволення.

Доводи скаржника про те, що судом безпідставно не взято до уваги його заяву  про застосування до господарських  правовідносин між сторонами строку позовної давності не відповідають матеріалам справи та встановленим судом обставинам.  

Згідно ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

У ТОВ "Агрохімтехнологія" таке право виникло за сплином семиденного строку з дня пред'явлення вимоги, тобто з 25.10.2005р., а отже позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх прав в межах строку позовної давності.

З огляду на викладене, слід також зазначити, що посилання відповідача на  факт віднесення ним суми боргу у другому кварталі 2005р. до складу валових доходів підприємства у зв'язку з закінченням строку позовної давності не може бути прийнято до уваги, оскільки на момент податкової перевірки вимоги по оплаті товару позивачем не пред'являлись, отже перебіг позовної давності не починався.    

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 18.10.2006р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Баварія Гарден" - без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 18 жовтня 2006 року                  у справі №4/206-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Гарден", м. Вінниця - без задоволення.

2. Справу №4/206-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Щепанська Г.А.

судді:

                                                                                           Горшкова Н.Ф.  

                                                                                           Майор Г.І.