Рішення

від 16.10.2006 по справі 5/316-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/316-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 жовтня 2006 р.           Справа 5/316-06

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн  “Сімекс-Агро”, с. Зозів  Липовецького р-ну Вінницької області

до: Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Україна”, с. Зозів Липовецького р-ну Вінницької області

про витребування орендованих земельних ділянок з чужого незаконного володіння та відшкодування збитків в розмірі  1034731-75 грн.

                                         Суддя          В.Бенівський

          При секретарі: В.Деркач  

Представники:

Від позивача  -  Котіс В.Я., довіреність № 1/8 від 04.07.06 р.    

Від відповідача –Панасюк Е.М. –директор,  Маліцький М.В., довіреність від 06.09.06 р.

СУТЬ СПОРУ:

    На розгляд господарського суду Вінницької області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн  “Сімекс-Агро”, с. Зозів  Липовецького р-ну Вінницької області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Україна”, с. Зозів Липовецького р-ну Вінницької області про витребування орендованих земельних ділянок з чужого незаконного володіння та відшкодування збитків в розмірі  1034731-75 грн.

     В позовній заяві позивач посилається на такі обставини.

     З червня 2003 року  ТОВ “Концерн “Сімекс-Агро” на підставі укладених договорів  оренди земельних часток (паїв)  використовує польові масиви в с. Зозів Липовецького р-ну за користування яких сплачує  фіксований податок державі та орендну плату орендодавцям земельні паї яких складають ці польові масиви.

     Восени 2004 року поля були виорані під посів цукрового буряка на весні 2005 року.

     Однак посіяти вказану культуру в повному обсязі позивач не зміг, так як в березні 2005 року працівники Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» с. Зозів, за вказівкою голови цього кооперативу Панасюка Є.М., самовільно засіяли частину орендованих  площ частково буряками, а частково - ярою пшеницею. А саме поле № 2 бр.1 площею 110 га, № 10 бр.1 - 90 га, № 6 бр.2 - 66 га, № 8 бр.2 - 158 га, № 9 бр.2 - 160 га всього 584 га.

      На неодноразові усні та письмові звернення припинити протиправні дії та звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, Відповідач жодним чином не відреагував, а займані земельні ділянки незаконно використовуються і по сьогоднішній день.

   Звернення адміністрації позивача до правоохоронних органів Липовецького району про захист порушеного права також жодних результатів не дали.

       В березні 2006 року, за заявою Позивача, Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Дідком М.А. в присутності голови СВК «Україна»Панасюка Є.М. було проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства з боку голови СВК «Україна»Панасюка Є.М. В результаті проведеної перевірки встановлено, що відповідач використовує земельні частки (паї) на території Зозівської сільської ради площею 581 га з порушенням вимог Земельного Кодексу України, тобто без документів, що посвідчують право користування ними, а саме використовує ті земельні ділянки, які орендує ТзОВ «Концерн «Сімекс-Агро»».

      5 липня 2006 року в результаті оперативної перевірки проведеної Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Дідком М.А. було встановлено, що раніше виявлені порушення не усунуті, а відповідач надалі продовжує самовільно використовувати належні позивачу згідно договорів оренди земельні ділянки загальною площею 581 га.

    Такі дії відповідача грубо порушують права позивача як користувача земельних ділянок оскільки він без будь-яких правових підстав користується ними, що відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»кваліфікуються як самовільне зайняття земельних ділянок. Факт самовільного захвату встановлено в актах державного інспектора з контролю за охороною та використанням земель від 03.03.2006р та 05.07.2005р.

    Відповідно до ч. 1, ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Пункт «б», ч. 1 ст. 95 ЗК України передбачає, що землекористувачі мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію.

             Відповідно   до   п.   «г»,   ч.1,   ст.   95   ЗК   України   землекористувач   має   право   на відшкодування збитків у випадках передбачених законом. П. «г», ч. З, ст. 152 ЗК України говорить, що захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків. В п. «д»ст. 156 ЗК України зазначено, що землекористувачам відшкодовуються збитки заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

    Позивач несе значні збитки оскільки не може використати самовільно захоплені відповідачем землі для здійснення своєї господарської діяльності, що спричиняє неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельних ділянок вже впродовж двох років. Так згідно даних державної статистичної звітності у 2005 році, з самовільно зайнятих відповідачем земельних ділянок, позивачу не вдалось зібрати та здати на завод цукровий буряк в кількості 136 535 ц, та отримати лише з реалізації цукру, що мав належати позивачу по умовах договору про переробку цукрових буряків на давальницьких умовах, дохід в сумі 1 034731,75грн.

     А тому просить зобов'язати СВК «Україна»негайно звільнити та повернути ТзОВ «Концерн «Сімекс-Агро»»самовільно зайняті земельні ділянки, а саме поле №2 бр.1 - 110га, №10 бр.1 - 90га, №6 бр.2 - 66га, №8 бр.2 - 158га, №9 бр.2 - 160га, без будь-якого відшкодування понесених ним витрат  та стягнути з  СВК «Україна»на користь ТзОВ  «Концерн  «Сімекс-Агро»» збитки в розмірі 1 034731,75 грн.В подальшому позивач зменшив суму вимог до  1034728-75 грн.              Відповідач,  як в відзиві так і в судових засіданнях позовні вимоги повністю не визнав, посилаючись на таке. Предметом  позову є витребування орендованих  земельних  ділянок  з чужого незаконного володіння в спростування  даного предмету позову та наданих доказів є:         для створення  СВК в с. Зозів були проведені збори власників майнових та земельних паїв від 24.02.05 р. відповідно до їх протоколу за  № 1 слухали: про створення сільськогосподарського виробничого кооперативу с. Зозів.  На  яких  виступив  Харківський Р.В. в підтримку створення СВК в с. Зозів  та надання допомоги в діяльності нової структури в селі, повернути  заборгованість по оренді майна, допомогу в ремонті техніки,  придбанні посівного матеріалу, передачі ВРХ та передачі земельних паїв .  Рішенням виконавчого комітету Зозівської сільської ради  від 23.02.05 р. за № 5 п. 2 “Сприяти утворенню нової  структурної одиниці  на території сільської ради по вирощуванню сільськогосподарських культур та розвитку тваринництва, на базі оренди землі   та оренди майнових паїв  громадян. На виконання вказаних рішень було вчинено клопотання  до позивача  правлінням кооперативу “Україна”, яке фактично є  договором відповідно  до ст. 774 ЦК України піднайму про надання в суборенду землі в кількості  804 га в сівозмінах ,   які вказані  в договорі, але  відповідно до договору було передано землі лише 584 га, мотивуючи це тим, що землі,  які  під посіви цукрових буряків  в 2005 році не  підлягають використанню,  тому що  № 6-66га та № 8 –152 га не орані, № 2 – 110 га була кукурудза, № 9-160 га була  кукурудза,  № 10-90 га були соняшники –це культура, після якої  восени 2005 року буряки не сіються. Умовами даного договору було, термін суборенди 5 років, умови  оплати були слідуючи: СВК за  584 га сплачує земельний податок та розрахунок орендної плати з пайовиками. По акту  земля не передавалась тому що на це було погодження із генеральним директором  концерну  Марківським В.І. від 16.03.05 р. за його підписом  і є  обов”язковим  до виконання  директором концерну в с. Зозів. Тому твердження  в заяві  відповідача з приводу  оплати фіксованого податку та орендної плати орендодавцям   е  неправдивим  та надуманим, тому що за 2005 рік  сплачено земельний податок  та орендна плата орендодавцям, а точніше передано відповідачу по накладній,  довіреності серії ЯКЛ №  401386  від 21.12.05 р. пшениці ярої 100 тон 4-го  класу, тому що на той час державні акти ще не були на руках  для того щоб провести розрахунок за орендовану землю із орендодавцями.  Підстава про оранку земель восени  2004 р. та на весні 2005 р. є надуманою,  тому що земля виорана не була ні з осені, ні восени під буряк,  так як в березні місяці  землю   ще рано готовити під буряк. Надана земля в суборенду  в березні 2005 р. були виорана та оброблена, тому що в декількох полях оранка відповідача  по кукурудзі ,   ще довго витягувалася кукурудза. Жодних претензій зі сторони відповідача з приводу незаконної  оренди, чи самозахвату  землі не  надходило. Його звернення  до правоохоронних органів   мали  відмовний  характер, так як всі перевірки підтвердили  правомірність оренди землі, на що є  відповіді. На час перевірки як ще вказано в заяві  з березня 2006 року та  5 липня  2006 р. Державним інспектором з контролю за використанням  та охороною земель Дідком М.А. вже були укладені  із орендодавцями  від 26.02.06 р. договори оренди землі на підставі  заяв та Державних актів, які зареєстровані в відділі земельних ресурсів від 28.03.06 р. На відміну від позивача у якого жодний договір оренди землі не тільки не зареєстрований  в відділі земельних ресурсів по даний час, але є недійсним,  тому що не переукладений з орендодавцями на підставі державних актів, тому в даний час орендодавці с. Зозова йдуть на укладення договорів оренди, тому і  звернувся позивач із позовом лише по причині конкуренції, так як громадяни с. Зозова  готують звернення до Липовецького районного суду з приводу відмови  позивачем у  виплаті  орендної  плати за 2006 рік. З приводу відшкодування заподіяних збитків, то збитки  відшкодовуються лише тоді коли доведено, що власнику чи користувачу матеріальні збитки  причинено неправомірними діями, є причинний зв”язок між ними та  наявна матеріальна шкода. Посилання  позивача на вимоги ст. 212 ЗК України має місце лише при  наявності підтвердження  самовільного зайняття земельної ділянки, тобто існує відповідальність за порушення земельного законодавства ст. 211 ч. 1  п. “б” ЗК України. Посилання на ст. 95 ЗК України є безпідставним, так як на даній землі будь яких посівів чи насаджень у позивача в 2005 році не було. Тимчасове невикористання земельної ділянки  позивачем було вчинено  за його ініціативою та передачею її в користування на п”ять років при вищенаведених  умовах, відповідно до  договору піднайму від 16.03.05 р. За 2005 рік відповідачем із 11298 га було оброблено лише 6160 га, тому орендованих  відповідачем  земель, це мізер в порівнянні   з  пустуючою  кількістю земель.

       Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши  докази, суд  вбачає, що позовна  заява   подана  необґрунтовано.

       Щодо  витребування  земельних  ділянок, то на  даний  час  в цій частині  позов  безпідставний. В 2006 році  селяни  уклали договори оренди на всі спірні площі з  СВК “Україна” -  відповідачем. Договори зареєстровані належним чином.

       Для стягнення грошових коштів-збитків позивач також не  має  юридичних  підстав. Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона  посилається , як на підставу своїх  вимог і заперечень. А тому позивач мав довести , що він поніс певні збитки. Однак  цього зроблено не було, позивач не довів, що мав користуватись земельною площею  для посіву цукрового буряка. Адже для цього мали закуповуватись хімічні , та органічні  добрива, пальне, засоби захисту  рослин, насіння цукрового буряка. Позивач мав укласти договори з цукровими заводами на переробку цукрової сировини, та здійснити  підготовку  площ до посіву.

       Таким чином, відповідач належним  чином  довів в судових  засіданнях,   що не допускав порушень чинного законодавства, земельні ділянки  самовільно не займав і позивачу збитки  не  завдавав.  Постановою Липовецького районного суду  Вінницької області від  05.10.06 р. скасована постанова Липовецького районного  відділу земельних ресурсів від 06.04.06 р. про  визнання Панасюка  Е.М. (керівника відповідача)  винним у  вчиненні адміністративного  правопорушення за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та  накладення  на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі  136 грн. Постанова суду набрала  законної сили.

        Відповідач додав до відзиву всі необхідні довідки, які обґрунтовують його відмову  від позову.

        Отже зазначене в позовній заяві   не підтверджується відповідними доказами. А тому позов не підлягає  задоволенню.

       В засіданні  12.10.06 р. оголошувалась перерва до 16.10.06 р.

       В судовому засіданні  за згодою позивача, відповідача, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошену вступну та  резолютивну  частину  рішення.                

       Керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 49, 69, 81-1, 82-85 ГПК України, ст. 1166 ЦК України, ст. 225 ГК України, ст.ст. 95,96,156,212 Земельного Кодексу України, ст. 27 Закону України “Про оренду землі”, -

                         В И Р І Ш И В :

       В задоволенні позову відмовити.  

Суддя                                             Бенівський В.І.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84ГПК України  18.10.06