Постанова

від 21.05.2009 по справі 5/316-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/316-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" травня 2009 р.                                                           Справа № 5/316-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                   Щепанської Г.А.

при секретарі                                                            Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Мельника І.О. - представника за довіреністю від 08.12.2008р.,

від відповідача: Маліцького М.В. - представника за довіреністю від 25.02.2009р.,

                           Фурмана О.А. - представника за довіреністю від 25.02.2009р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро", с.Зозів Липовецького району Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "16" жовтня 2006 р. у справі № 5/316-06 (суддя Бенівський В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро", с.Зозів Липовецького району Вінницької області

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна", с.Зозів Липовецького району Вінницької області

про витребування орендованих земельних ділянок та відшкодування збитків на суму 1034731,75грн.,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 16.10.2006р. у справі №5/316-06 в позові Товариства  з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро", с.Зозів Липовецького району Вінницької області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна", с.Зозів Липовецького району Вінницької області про витребування орендованих земельних ділянок з незаконного володіння відповідача та стягнення з останнього збитків на суму 1034731,75грн. відмовлено.

Вважаючи, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та недоведеністю обставин, які суд визнав встановленими, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, зобов'язавши відповідача повернути ТзОВ "Концерн "Сімекс-Агро" самовільно зайняті земельні ділянки, а саме в полі №2 бр.1 - 102,9га, №10 бр.1 - 72,03га, №6 бр.2 - 48,02га, №8 бр.2 - 120,04га, №9 бр.2 - 135,48га, всього 475,84га, а також стягнувши з відповідача на користь товариства 1034728,41га збитків.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:

- висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача укладених та належно зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок на всі спірні площі зроблено при неповно досліджених обставинах справи, без можливого витребування вказаних відповідачем договорів або витягів з Державного реєстру прав та журналу їх реєстрації й судом не враховано, що відповідачем не подано жодного договору, а надано лише такі, що, в силу ст.ст.34,36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути належними доказами;

- місцевий господарський суд дійшов безпідставного висновку про те, що відповідач не допускав порушень чинного земельного законодавства і належні позивачу земельні ділянки самовільно не займав, так як, при цьому, суд не взяв до уваги, що посилання представника відповідача на те, що між сторонами у справі 16.03.2005р. був укладений договір суборенди на спірні земельні ділянки, не підтверджено та не доведено, а вказаний та зазначений як додаток до відзиву на позовну заяву договір в судове засідання не було подано;

- поза увагою суду залишено ту обставину, що факт самовільного зайняття земельних ділянок та їх незаконне використання відповідачем з березня 2005 року встановлено під час проведення перевірок державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель і зафіксовано в актах від 03.03.2006р., 05.07.2005р.;

- суд в основу свого рішення взяв подану відповідачем ксерокопію постанови Липовецького районного суду від 05.10.2006р., однак, цей документ не відповідає вимогам ст.34 Господарського процесуального кодексу України, не відповідає формі рішення, передбаченій ст.160 КАС України, оскільки на ньому відсутня печатка органу, який його приймав та за своїм змістом ніякого відношення до предмету спору він не має;

- необґрунтованою є відмова суду першої інстанції у задоволенні позову про стягнення збитків з мотивів їх недоведеності, а саме: відсутності доказів про наміри використання спірних земельних ділянок та договорів на переробку цукрової сировини, оскільки сам факт укладення позивачем договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, понесення у зв'язку з цим значних витрат по орендній платі та податках логічно передбачає їх використання з метою отримання максимальної економічної вигоди. Крім того, судом не було взято до уваги поданий позивачем договір про переробку цукрового буряка на давальницьких умовах, укладений між позивачем та цукровим заводом.

Відповідач у письмових відзивах на апеляційну скаргу, зареєстрованих Житомирським апеляційним господарським судом 01.02.2007р. за вх.№02-01/845/07, 17.04.2007р. за вх.№02-01/3252/07 (т.2 а.с.100-101,113 заперечив проти доводів позивача, вважаючи їх безпідставними та надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Стверджує, зокрема, що 17.04.2006р. було зареєстровано 166 договорів оренди між власниками землі та СВК "Україна" на загальну площу 535га, й вважає, що перебування земельних ділянок в його оренді є правомірним. Звертає увагу, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження самовільного зайняття відповідачем землі. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В уточненнях та додаткових поясненнях від 14.04.2009р. до позовної заяви           (т.7 а.с.25-26) позивач зазначив, що самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок площею 475,84га унеможливило використання цих земельних ділянок товариством "Концерн "Сімекс-Агро": вирощування цукрових буряків, реалізацію, в подальшому, цукру, жому, меляси, а тому, сума збитків у вигляді неотриманого прибутку становить 1119767,73грн.

Розраховуючи збитки, позивач виходив з показників середньої врожайності цукрових буряків на полях ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" у 2005 році, повної собівартості 1цнт. цукрового буряка у 2005 році гуртової вартості цукру в листопаді 2005 року.

Крім того, позивач звертає увагу, що у своїй діяльності товариство використовувало та використовує обладнання і техніку провідних європейських виробників, закупило під посіви високоякісне насіння цукрового буряка та засоби захисту рослин, що на даний час значно підвищило б врожайність у порівнянні з 2005 роком.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням усіх обставин справи, просять його скасувати та прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Представники відповідача заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів  дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2006р. в господарський суд Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро" з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" про зобов'язання відповідача негайно звільнити та повернути позивачу самовільно зайняті земельні ділянки, а саме: поле №2 бр.1 – 110га, №10 бр.1 – 90га, №6 бр.2 – 66га, №8 бр.2 – 158га, №9 бр.2 – 160га. без будь-якого відшкодування понесених ним витрат, а також стягнення з відповідача на користь позивача 1034731,75грн. збитків.

Обґрунтовуючи позов, товариство зазначило, зокрема, що з червня 2003 року на підставі укладених строком до 01.03.2011р. з громадянами-власниками паїв (земельних часток) договорів оренди земельних часток (паїв)  воно використовує польові масиви в с.Зозів Липовецького району, за що сплачує фіксований земельний податок державі та орендну плату орендодавцям, земельні паї яких складають ці масиви, й восени 2004 року ним було виорано поля під посів цукрового буряка на весні 2005 року.

Однак, за твердженням позивача, посіяти цукровий буряк не представилось можливим, оскільки у березні 2005 року працівники відповідача, за вказівкою керівника останнього, засіяли частину орендованих товариством "Концерн "Сімекс-Агро" площ, а саме:  поле №2 бр.1 – 110га, №10 бр.1 – 90га, №6 бр.2 – 66га, №8 бр.2 – 158га, №9 бр.2 – 160га, всього 584га  - буряками та ярою пшеницею.

Позивач вказує, що на його неодноразові письмові та усні звернення щодо припинення протиправних дій та звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок відповідач не реагує, а звернення адміністрації товариства до правоохоронних органів Липовецького району про захист порушеного права також не дали жодних результатів.

Позивач також зазначає, що 03.03.2006р. за його заявою державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Дідком М.А. в присутності голови СВК "Україна" Панасюка Є.М. було проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства, в результаті якої було встановлено, що відповідач використовує земельні частки (паї) на території Зозівської сільської ради площею 581га з порушенням вимог Земельного кодексу України, без документів, що посвідчують право користування ними, а в результаті оперативної перевірки від 07.07.2006р. було встановлено, що раніше виявлені порушення відповідачем не усунені й СВК "Україна" продовжує використовувати земельні ділянки, що перебувають в оренді позивача.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення збитків, позивач зазначив, що самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок, від використання яких позивач міг би зібрати врожай цукрових буряків в кількості 136535цнт. та реалізувати цукор на умовах договору про переробку цукрових буряків на давальницьких умовах, спричиняє товариству збитки в сумі 1034731,75грн.  

На підтвердження доводів позовної заяви позивач надав копії листів №256 від 04.10.2005р. до прокурора Липовецького району, №73 від 18.05.2005р. до начальника Липовецького РВ УМВС України у Вінницькій області з проханням вирішити питання про вжиття заходів для усунення порушень земельного законодавства з боку відповідача; відповідей Липовецького РВ УМВС України у Вінницькій області за №6996 від 29.09.2005р., №8089 від 08.11.2005р.; заяву №7 від 08.02.2006р., адресовану Держінспекції з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області та відділу Держземінспекції у Вінницькій області з проханням провести перевірку дотримання відповідачем земельного законодавства, копії листа Управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області №259/13 від 13.03.2006р.; актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.03.2006р., від 07.07.2006р.; викопіювання з проекту формування території Зозівської сільської ради; реєстри власників земельних часток (паїв), що орендуються ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро"; копії договору оренди земельної частки (паю) площею 3,43га від 02.06.2003р., укладеного з Кушніром А.М., договору на переробку цукрових буряків на давальницьких умовах, укладеного 23.02.2005р. з ЗАТ "Турбів-цукор"; довідку ЗАТ "Турбів-цукор" №727Н від 28.07.2006р. про середній вихід цукру, меляси, жому з цукрового буряка у 2005 році; довідку Управління статистики у Липовецькому районі №229 від 27.07.2006р. про повну собівартість цукрового буряка за 1тн. станом на 01.12.2005р.; копії звіту про основні економічні показники роботи ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" за 2005 рік; видаткової накладної №РН-0000001 від 30.12.2005р.; розрахунки суми збитків, копію витягу з журналу реєстрації договорів оренди землі Зозівської сільської ради; копії відомостей на видачу зерна пшениці та кукурудзи за земельний пай за 2005 рік; експертний висновок №В-419 від 27.09.2006р. про середню оптову ринкову вартість цукру, меляси та жому з цукрового буряка за листопад 2005 року, тощо  (т.1 а.с.28-32,35-58,60,86-216,                       т.2 а.с.1-42,46).

Заявою від 10.102006р. № 98 (т.2 а.с.45) позивач уточнив позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача повернути йому самовільно зайняті земельні ділянки, а саме  поле №2 бр.1 – 102,9га, №10 бр.1 – 69,40га, №6 бр.2 – 48,02га,                                      №8 бр.2 – 120,04га, №9 бр.2 – 135,48га, всього 475,84га без будь-якого відшкодування понесених ним витрат, а також стягнути з відповідача на користь позивача 1034728,41грн. збитків.

Відповідач у письмовому відзиві від 06.09.2006р. на позовну заяву                          (т.1 а.с.61-62) заперечив проти вимог позивача, зазначивши, що на час проведення державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Дідком М.А. перевірки у СВК "Україна" були укладені договори оренди землі із орендодавцями, а також видані Державні акти, які зареєстровані у відділі земельних ресурсів.

Стверджує, що жодної претензії зі сторони позивача з приводу незаконної оренди чи самовільного зайняття землі не отримував.

Надав копії договорів оренди земельних ділянок на території Зозівської сільської ради від 20.02.2006р., укладених з громадянами Криворученко Г.О., Глімбоцькою Г.Р., список громадян-власників земельних часток (паїв), які уклали договори оренди з СВК "Україна" (т.1 а.с.70-77).

Крім того, відповідачем надано копію постанови Липовецького райсуду Вінницької області від  05.10.2006р. (т.2 а.с.48), якою скасовано постанову Липовецького районного відділу земельних ресурсів від 06.04.2006р. про визнання Панасюка Є.М. винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу; довідку Зозівської сільської ради №836 від 21.09.2006р. про реєстрацію за відповідачем договорів оренди; копії відомостей на видачу зерна за оренду земельних паїв; списки громадян-власників земельних часток (паїв), які уклали договори оренди з СВК "Україна", тощо  (т.2 а.с.50,56-61,64-69).

Оцінивши доводи сторін та подані ними докази, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в позові, посилаючись, при цьому на те, що у 2006 році відповідач з власниками земельних часток (паїв) уклав договори оренди спірних земельних ділянок, у зв'язку з чим вимога позивача про повернення цих ділянок є безпідставною.

Стосовно вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача збитків, суд першої інстанції зазначив, що позивач не довів, що мав користуватись площею для посіву цукрового буряка шляхом закупівлі хімічних та органічних добрив, пального, засобів захисту рослин, насіння цукрового буряка, укладення відповідних договорів з цукровими заводами на переробку цукрової сировини та здійснення підготовки площ під посіви.

Крім того, в спростування доводів позивача про наявність з боку відповідача порушень земельного законодавства  та самовільного зайняття спірних земельних ділянок, суд зіслався на постанову Липовецького райсуду Вінницької області від 05.10.2006р., якою було скасовано постанову Липовецького районного відділу земельних ресурсів від 06.04.2006р.   

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові.

При цьому, судовою колегією враховується  наступне.

Згідно ст.95 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. №2768-III, землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші  будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст.152 Земельного кодексу України передбачено: власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його  прав землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1 ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам  землі  або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлене імперативне правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Предметом спору є вимога позивача, зокрема, про зобов'язання відповідача повернути йому самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 475,84га, а саме: поле №2 бр.1 – 102,9га, №10 бр.1 – 69,40га, №6 бр.2 – 48,02га, №8 бр.2 – 120,04га, №9 бр.2 – 135,48га.

Згідно  зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В якості доказів на підтвердження того, що вищевказані спірні земельні ділянки перебувають в оренді товариства "Концерн "Сімекс-Агро", позивач надав реєстри власників земельних часток (паїв), що орендуються ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", та розташовані в полях №2 бр.1, №10 бр.1, №8 бр.2, №6 бр.2, №9 бр.2 (т.1 а.с.44-48) та копію витягу з журналу реєстрації договорів оренди за 2004р. (т.1 а.с.86-216). Вказані реєстри та копія витягу з журналу засвідчені печаткою Зозівської сільської ради.

В свою чергу, відповідач надав копію списку громадян-власників земельних часток (паїв), які уклали з СВК "Україна" договори оренди земельних ділянок загальною площею 584,107га (т.1 а.с.74-77).

В апеляційній скарзі позивач стверджує, що висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача укладених та належно зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок на всі спірні площі зроблено при неповно досліджених обставинах справи, без можливого витребування вказаних відповідачем договорів або витягів з Державного реєстру прав та журналу їх реєстрації й судом не враховано, що відповідачем не подано жодного договору, а надано лише такі, що, в силу                    ст.ст.34,36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути належними доказами.

Разом з тим, договори оренди, з яких би вбачалося, що ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" є орендарем спірних земельних ділянок, та у яких було б зазначено строки користування цими земельними ділянками, в суд першої інстанції позивач також не надав та поважності причин неподання таких доказів суд не повідомив.

На підтвердження права землекористування подано лише реєстри власників земельних часток (паїв), що орендуються ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" на підставі сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) без визначення меж у натурі та розташовані на полях №2 бр.1, №10 бр.1, №8 бр.2, №6 бр.2, №9 бр.2 (т.1 а.с.44-48), де зазначено номери сертифікатів, площі земельних ділянок, та копію договору оренди земельної частки (паю), (земельної ділянки) від 02.06.2003р., укладеного з            гр.Кушніром А.М. (т.1 а.с.49).

На вимогу апеляційного господарського суду позивач надав копії договорів оренди земельних ділянок, у тому числі спірних земельних ділянок (т.3 а.с.32-171,               том 4-й, т.7 а.с.50-71), які укладені у 2003 році зі строком дії до 2011 року, та зареєстровані Зозівською сільською радою у 2004 році.

На підтвердження правомірності користування спірними земельними ділянками відповідач надав до суду довідку виконавчого комітету Зозівської сільської ради №788 від 06.09.2006р. (т.1 а.с.69), де зазначено, що СВК "Україна" орендував у 2006 році                164 земельні частки (паї) загальною площею 584га, які він орендував і у 2005 році.

Крім того, у письмовому відзиві на позов (т.1 а.с.61-62) відповідач зазначає, що рішенням власників майнових та земельних паїв від 24.02.2005р. №1 було створено СВК "Україна", на підтримку роботи кооперативу виконавчим комітетом Зозівської сільської ради було прийняте рішення від 23.02.2005р. №5 "Про використання земель на території ради та заходи по поліпшенню їх використання землекористувачами в ході весняно-польових робіт" та на виконання вказаних рішень він звернувся до позивача з клопотанням (т.1 а.с.64), яке, посилаючись на ст.774 ЦК України, вважає договором суборенди земельної ділянки в кількості 804га. Одночасно відповідач зазначає, що за вказаним договором йому передано земельну ділянку лише площею 584га у зв'язку з тим, що ці землі не підлягають використанню під посів цукрових буряків, оскільки поля №6 (66га) та №8 (152га) не орані, на полях №2 (110га), №9 (160га) вирощувалась кукурудза, №10 (90га) - соняшники, які не можуть бути попередниками цукрових буряків.

Проте, зазначене відповідачем клопотання від 14.03.2005р. (т.1 а.с.64) адресоване виконавчому директору ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", не є договором суборенди земельної ділянки в розумінні цивільного та земельного законодавства.  

До апеляційного господарського суду відповідачем було надано список громадян-власників земельних часток (паїв), які уклали 22.02.2006р. з СВК "Україна", с.Зозів договори оренди земельних ділянок загальною площею 584,1068га, який засвідчений печатками Зозівською сільською радою та Вінницькою регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру" (т.2 а.с.156-163).

Крім того, на підтвердження права землекористування земельними ділянками на зазначених позивачем полях, зокрема, №2 бр.1, №10 бр.1, №8 бр.2, №6 бр.2,              №9 бр.2, відповідач надав реєстр власників земельних часток (паїв), які орендуються СВК "Україна" без визначення меж в натурі на території Зозівської сільської ради               (т.5 а.с.7-9,46,106, т.6 а.с.1,51,156), копії типових договорів оренди земельних ділянок, укладених у лютому 2006 року та зареєстрованих Липовецьким відділом Вінницької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру". Договори зареєстровані протягом березня-квітня 2006 року (т.5 а.с.7-152, том 6-й).

Як свідчать довідки Липовецького відділу Вінницької регіональної філії                  ДП "Центр державного земельного кадастру" (т.2 а.с.115,132) та засвідчений ним список громадян-власників земельних часток (паїв), які уклали 22.02.2006р. договори оренди з СВК "Україна", с.Зозів (т.2 а.с.156-163), станом на 16.04.2007р., 25.06.2007р. та 26.12.2007р. в книгах реєстрації договорів оренди по Зозівській сільській раді зареєстровано 166 договорів оренди між власниками паїв та СВК "Україна".

Згідно наявних у матеріалах справи документів загальна площа земельних ділянок, на які СВК "Україна" уклало договори оренди з громадянами, які являються власниками земельних ділянок на підставі державних актів, становить 584,1068га.

Таким чином, на момент пред'явлення позивачем позову у серпні 2006 року та прийняття судом оскарженого рішення відповідач користувався земельними ділянками на полях №2 бр.1, №10 бр.1, №8 бр.2, №6 бр.2, №9 бр.2 на підставі договорів оренди.

Сторони не спростовують того, що до складу земельних ділянок, якими користується відповідач і на які він уклав договори оренди з громадянами-власниками земельних часток (паїв), увійшли й спірні земельні ділянки.

Проте, матеріалами справи стверджується, що як позивачем, так і відповідачем укладено договори оренди з власниками земельних часток (паїв) без визначення меж в натурі, план-схеми земельних ділянок, які мають бути невід'ємними частинами договору оренди землі, в матеріалах справи відсутні.

Згідно з ч.3 ст.125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час прийняття судом оскарженого рішення) приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Всупереч ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем конкретно не зазначено межі земельних ділянок на вказаних вище ділянках, які займає відповідач і які позивач вимагає повернути.

У зв'язку з наведеним вище, вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути йому спірні земельні ділянки є безпідставною й такою, що не підлягає задоволенню.

Твердження позивача про те, що поза увагою суду першої інстанції залишено ту обставину, що факт самовільного зайняття земельних ділянок та їх незаконне використання відповідачем з березня 2005 року встановлено під час проведення перевірок державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель і зафіксовано в актах від 03.03.2006р., 07.07.2006р. (т.7 а.с.72,74), до уваги не беруться, оскільки постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 05.10.2006р. (т.7 а.с.80), докази скасування якої на момент прийняття оскарженого рішення були відсутні, було скасовано постанову Липовецького районного відділу земельних ресурсів від 06.04.2006р. (т.7 а.с.79) про визнання Панасюка Є.М. винним у вчиненні адміністративного правопорушення за самовільне зайняття земельної ділянки, яка була складена на підставі акту від 03.03.2006р.

Лише в ході розгляду спору в суді апеляційної інстанції Липовецьким районним судом Вінницької області 23.03.2007р. було прийнято постанову про  задоволення заяви ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови райсуду від 05.10.2006р. із скасуванням останньої та встановленням факту самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем з березня 2005 року                          (т.7 а.с.81-82).

Докази скасування постанови Липовецького райсуду від 23.03.2007р. в матеріалах справи відсутні.

Однак, на час прийняття оскарженого рішення дані обставини господарському суду першої інстанції не були відомі і, як зазначалось вище, в березні-квітні 2006 року у встановленому порядку було зареєстровано укладені відповідачем договори оренди земельних ділянок, розташованих на полях №№2,10,8,6,9.

Крім того, слід зазначити, що в матеріалах адміністративної справи                 №2-а-45/06р., яка оглядалась судом, при актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області від 03.03.2006р. та 07.07.2006р. план-схеми земельних ділянок відсутні.

Викликаний в судове засідання в порядку ст.30 ГПК України інспектор Управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області Дідок М.О. пояснив, що за заявою ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" про самовільне зайняття земельних ділянок ним 03.03.2006р. було проведено перевірку й за її результатами складено акт. Земельні ділянки площею 581га знаходилися на різних полях.

Однак, в яких межах, на яких саме полях розташовані самовільно зайняті відповідачем земельні ділянки, в акті від 03.03.2006р. (т.1 а.с.37) не зазначено. Схеми полів, які вказано у додатку до акту, в матеріалах справи відсутні.

Щодо висновку в акті від 07.07.2006р. про використання відповідачем з березня 2005 року земельних ділянок без належних документів інспектор пояснив, що такий висновок ним зроблено у зв'язку з тим, що відповідачем не були надані договори оренди на дані земельні ділянки.

Проте, на час складання акту від 07.07.2006р. типові договори оренди земельних ділянок, укладені відповідачем з громадянами-власниками земельних часток (паїв), вже були зареєстровані.  

Крім того, з акту перевірки від 07.07.2006р. (т.1 а.с.38) вбачається, що розмір самовільно зайнятих відповідачем земельних ділянок становить 581га, тоді як сам позивач в заяві про уточнення позовних вимог вказував земельну ділянку площею 475,84га.

Слід також зазначити, що в акті від 07.07.2005р. вказано, що до акту додаються план-схеми полів №2 бр.1, №8 бр.2, №10 бр.1, №9 бр.2, №6 бр.2 в кількості 5 аркушів, однак, вказані документи в матеріалах справи відсутні.

Надані позивачем викопіювання з проекту формування території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (т.1 а.с.39-43) не є тими доказами, які підтверджують самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок, оскільки представниками Управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області ці документи не підписані.

Крім того, у вказаних викопіюваннях на ділянках містяться дописки з номерами спірних полів, які не співпадають з номерами ділянок. Поділ на  земельні частки (паї) в натурі з визначенням площ відсутній, що не дає можливості встановити, чи є ці земельні частки тими, якими користується позивач.

Стосовно вимоги позивача про стягнення на його користь збитків в сумі 1034728,41грн. суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не доведено і не підтверджено належними та допустимими доказами нанесення йому збитків з боку відповідача, а розрахунки позивача про понесення збитків до уваги братися не повинні, оскільки позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставини, на підставі яких зроблено розрахунок збитків.

Відповідно до приписів статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Ця стаття визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками, а також вина особи, яка завдала збитків. Відсутність будь-якого з цих елементів виключає відповідальність у вигляді стягнення збитків, якщо інше не передбачено законом.

До складу збитків ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України відносить втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення збитків (з врахуванням уточнень позовних вимог, т.2 а.с.45-46), позивач зазначив, що самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок площею 475,84га, якими користується ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", й від використання яких, в подальшому товариство могло б зібрати врожай цукрових буряків в кількості 111822,4нт. та реалізувати цукор на умовах договору №2 від 23.02.2005р. про переробку цукрових буряків на давальницьких умовах, укладеного з ЗАТ "Турбів-цукор"(т.1 а.с.51), спричиняє товариству збитки в сумі 1034728,41грн.  

З розрахунку позивача (т.2 а.с.46) вбачається, що збитки складаються з вартості недоотриманого доходу від реалізації цукру (904539,22грн.), жому (130189,19грн.), меляси (86228,05грн.).

Розраховуючи збитки, позивач посилався на дані довідки Управління статистики у Липовецькому районі №229 від 27.07.2006р., складеної на підставі даних про основні економічні показники роботи ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" за 2005 рік          (т.1 а.с.53-57), з якої вбачається, що у 2005 році врожайність цукрового буряка із зібраної площі 2450га склала 235ц/га, а повна його собівартість – 179,47грн. за 1 тону, а також відомості експертного висновку №В-419 від 27.09.2006р. (т.2 а.с.42) про середню ринкову вартість (з врахуванням ПДВ) на цукор, жом та мелясу станом на листопад 2005 року.

Згідно довідки Житомирського національного агроекологічного університету, наданої на запит апеляційного  господарського суду (т.7 а.с.31-33), посівна одиниця (сто тисяч штук насінин цукрових буряків) на 1 га становить 1,4, посів цукрових буряків припадає на 8-15 квітня, а з метою захисту рослин від шкодочинних організмів (бур'янів, хвороб та шкідників) необхідно застосовувати дражоване та інкрустоване насіння, гербіциди Бетанес, Лонтрел 300, Міура, прилипач ПАР Тренд 90, Карібу 50, Гранстар 75, Діален супер 464 SL. Визначено, в яких пропорціях необхідно застосовувати засоби захисту рослин.

Крім того, як зазначено у даній довідці, без внесення органічних та мінеральних добрив під цукровий буряк урожай зменшиться навпіл. Внесення міндобрив необхідно проводити у 3 строки: 70% - восени, під зяблеву оранку, 20% - навесні, локально при посіві у рядки, 10% - у позакореневе підживлення.

Однак, позивач не надав суду першої інстанції жодного доказу на підтвердження того, що станом на 8-15 квітня 2005 року він мав у наявності  посівний матеріал (насіння цукрового буряка), мінеральні органічні добрива, засоби захисту рослин, дизельне пальне саме в таких кількостях, що могли б забезпечити на спірних земельних ділянках саме таку врожайність, яку вказує позивач.

Зокрема, позивач не надав доказів на підтвердження того, що ним здійснювалась попередня підготовка полів (восени) для посіву (доказів придбання міндобрив, їх внесення).

Лише в суд апеляційної інстанції позивач надав копії договору №50Л від 22.03.2005р. купівлі-продажу дизпалива на суму 67210,10грн., укладеного з                   ТОВ "Нафта-Вінниця"; копії договору купівлі-продажу цукрових буряків, укладеного 20.04.2005р. з ЗАТ "Турбів-цукор"; договору купівлі-продажу насіння цукрового буряка в кількості 3790 посівних одиниць від 23.02.2005р. з додатком; копії видаткових накладних на придбання міндобрив №ТЦ-820.4 від 15.06.2005р., №ТЦ-761,4 від 02.06.2005р., №ТЦ-841 від 17.06.2005р., №ТЦ-782,1 від 06.06.2005р., видаткових накладних на придбання насіння цукрового буряка №ТЦ-641,3 від 06.05.2005р., насіння БцЧС-57, УлВЧС-37 - №ТЦ-231 від 16.03.2005р., видаткових накладних на придбання тукосуміші №УО-000246 від 06.10.2004р., №УО-0000278 від 11.10.204р., УО-0000281 від 12.10.2004р., №УО-0000291 від 13.10.2004р., №УО-0000395 від 01.11.2004р.,              №УО-0000399 від 01.11.2004р., №УО-0000338 від 01.11.2004р.  (т.3 а.с.26-31,                       т.7 а.с.36-48).

Крім того, слід зазначити, що копії видаткових накладних №ТЦ-820.4 від 15.06.2005р., №ТЦ-761,4 від 02.06.2005р., №ТЦ-841 від 17.06.2005р., №ТЦ-782,1 від 06.06.2005р. свідчать про придбання міндобрив у травні-червні 2005 року, тоді як в позовній заяві позивач вказує, що поля були виорані восени 2004 року під посів цукрового буряка навесні 2005 року, тобто, 70% міндобрив мали бути внесені восени 2004 року, а 20% - навесні.

Насіння цукрового буряка в кількості 398,816 посівних одиниць за видатковою накладною №ТЦ-641,3 придбано лише 06.05.2005р., тоді як посіви мали бути здійснені, як зазначалося вище, 8-15 квітня 2005 року.

Придбання ж насіння цукрового буряка БцЧС-57, УлВЧС-37 по видатковій накладній №ТЦ-231 від 16.03.2005р. в кількості 3790 посівних одиниць також ставить під сумнів твердження позивача щодо досягнення того рівня врожайності, на який розраховує товариство, оскільки, беручи до уваги дані Житомирського національного агроекологічного університету щодо кількості посівних одиниць на 1га площі посіву, для посіву цукрового буряка на площі 2450га  (згідно наявного в матеріалах справи звіту ф.50-сг про основні економічні показники роботи сільгосппідприємств за 2005р., поданого до органів статистики, позивач зібрав урожай  цукрових буряків з площі 2450га, т.1 а.с.54-57) необхідно було б 3430 посівних одиниць, а на площі, зайнятій відповідачем (475,84га) - 666,176 посівних одиниць, загалом - 4096,176 посівних одиниць, тоді як позивачем у березні 2005 року закуплено всього 3790 посівних  одиниць.  

Колегія суддів також звертає увагу, що у довідці Управління агропромислового розвитку  Липовецької районної державної адміністрації №348/04-2 від 13.09.2006р.         (т.2 а.с.55) вказано: кращими попередниками, які йдуть під посів цукрових буряків, є озима пшениця, пар, озимий ячмінь, озиме жито, однорічні трави, гірші попередники – ярий ячмінь, яра пшениця, а культури, які не можуть бути попередниками під цукровий буряк, є кукурудза на зерно, соняшник, цукрові буряки, гречка, просо, кормові буряки.

Згідно довідки Управління агропромислового розвитку Липовецької районної державної адміністрації №384/04-02 від 25.09.2006р. (т.2 а.с.51) при передачі землі, в квітні 2005 року, на полях, які перейшли до СВК "Україна", були попередниками такі культури: поле №2 – кукурудза на зерно, №6 – цукрові буряки, №8 – цукрові буряки, №9 – кукурудза на зерно, №10 – соняшник.

У довідці Житомирського національного агроекологічного університету за №794 від 19.05.2009р. вказано, що, з врахуванням високої родючості ґрунтів ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" та не зовсім вдалого підбору попередників та перенесення всього комплексу технологічних прийомів на весняний період фактична урожайність може зменшитися на 52%.  

Наведені обставини, той факт, що у 2005 році ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", с.Зозів із орендованих 11298га ріллі засіяв лише 6160га, а решта 5138га не оброблялась, що підтверджується довідкою Управління агропромислового розвитку Липовецької райдержадміністрації від 19.12.2006р. №489/03-2 (т.2 а.с.103) свідчать про те, що доводи позивача про його наміри вирощувати цукрові буряки на спірній земельній ділянці, не є беззаперечними.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у їх задоволенні.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище та не грунтуються на законодавстві.

Таким чином, рішення господарського суду Вінницької області від 16.10.2006р. у даній справі слід залишити без змін, а подану позивачем апеляційну скаргу з вимогою про його скасування - без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                           ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення господарського суду Вінницької області від 16 жовтня 2006 року у справі №5/316-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро", с.Зозів Липовецького району Вінницької області - без задоволення.

2. Справу №5/316-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Гулова А.Г.

судді:

                                                                                           Пасічник С.С.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд