Ухвала

від 09.09.2011 по справі к/с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ С УД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" вересня 2011 р. м. Київ К-27140/06

Колегія суддів Вищого адміністративного суду Укра їни у складі:

головуючого - судді Кобил янського М.Г.

суддів: Амєліна С.Є., Рибченк а А.О., Стародуба О.П., Юрченка В .В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адмі ністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціаль ного захисту населення Попіл ьнянської районної державно ї адміністрації, Лисівської сільської ради про стягнення коштів

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Попільня нського районного суду Житом ирської області від 28 квітня 2 006 року та ухвалу Апеляційног о суду Житомирської області від 15 червня 2006 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2006 року ОСОБА _1 звернулася в суд з позовом до Управління праці та соціа льного захисту населення Поп ільнянської районної держав ної адміністрації, Лисівсько ї сільської ради про стягнен ня недоотриманих сум відпові дно до статті 30 Закону України “Про статус і соціальний зах ист громадян, які постраждал и внаслідок Чорнобильської к атастрофи” за період з квітн я 2003 року по березень 2006 року у р озмірі 13034,1 грн.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2006 року у задоволенні позову відмовле но.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 15 че рвня 2006 року це судове рішення залишено без змін.

Позивач, посилаючись на пор ушення судами норм матеріаль ного і процесуального права, просить скасувати судові рі шення судів першої і апеляці йної інстанцій та постановит и нове рішення, яким задоволь нити її позовні вимоги.

Перевіривши за наявними у с праві матеріалами доводи кас аційної скарги, правильність застосування судами норм ма теріального та процесуально го права, правильність право вої оцінки обставин у справі у межах, визначених ст. 220 КАС У країни, колегія суддів приходить до висновку про ча сткове задоволення касаційн ої скарги з таких підстав.

Судами встановлено, що ОС ОБА_1 є учасником ліквідаці ї наслідків аварії на Чорноб ильскій АЕС 2 категорії, має тр ьох дітей: ОСОБА_2, ОСОБА _3, та ОСОБА_4, які також ма ють статус осіб, яка постражд али внаслідок Чорнобильсько ї катастрофи. Також судами вс тановлено, що відповідачі пр оводили, передбачені пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону Укра їни “Про статус і соціальний захист громадян, які постраж дали внаслідок Чорнобильськ ої катастрофи”, щомісячні ви плати потерпілим дітям та їх батькам відповідно до поста нови Кабінету Міністрів Укра їни №836 від 26.07.1996 року “Про компен саційні виплати особам, які п остраждали внаслідок Чорноб ильської катастрофи” протяг ом квітня 2003 року по березень 20 06 року у розмірі 3,30 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляц ійної інстанцій дійшли висно вку про те, що позивачу правом ірно сплачені суми в розмірі , що встановлений постановою Кабінету Міністрів України “Про компенсаційні виплати о собам, які постраждали внасл ідок Чорнобильської катастр офи” від 26 липня 1996 року №836.

Такий висновок судів є пере дчасним.

Статтею 30 Закону України “П ро статус і соціальний захис т громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської кат астрофи” потерпілим дітям, з азначеним у пунктах 1 - 6 статті 27 цього Закону, та їх батькам п ередбачено надання гарантов аних державою компенсацій та пільг.

Згідно з вимогами пункту 6 ч астини 1 статті 30 Закону Украї ни “Про статус і соціальний з ахист громадян, які постражд али внаслідок Чорнобильсько ї катастрофи” діти, потерпі лі від Чорнобильської катаст рофи, мають право на щомісячн і виплати в порядку та розмір і, встановлених Кабінетом Мі ністрів України, незалежно в ід інших виплат на кожну дити ну шкільного віку, яка евакуй ована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 р оку від батька, який на час нас тання вагітності матері, має підстави належати до катего рії 1 або 2, або матері, яка на ча с настання вагітності або пі д час вагітності має підстав и належати до категорії 1 або 2 , а також на кожну дитину, яка п роживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з м оменту аварії до прийняття п останови про відселення.

Відповідно до частини друг ої статті 19 Конституції Украї ни органи державної влади та органи місцевого самоврядув ання, їх посадові особи зобов ' язані діяти лише на підста ві, в межах повноважень та у сп осіб, що передбачені Констит уцією та законами України.

При цьому надання законода вцем Кабінету Міністрів Укра їни права визначати порядок виплат особам, які постражда ли внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що ост анній, встановлюючи такий по рядок, може допустити звужен ня змісту та обсягу прав таки х осіб, встановлених цим же За коном. Тобто, Кабінет Міністр ів України повинен був встан овити зазначений порядок не порушуючи положень цього Зак ону.

Крім того, органи державної влади не можуть посилатися н а відсутність коштів як на пр ичину невиконання своїх зобо в' язань, які встановлені ст аттею 46 Конституції України т а Законом України “Про стату с і соціальний захист громад ян, які постраждали внаслідо к Чорнобильської катастрофи ”, щодо визначення розміру та виплати грошової допомоги.

Наявність у позивача права на призначення їй щомісячни х виплат в розмірі 50 відсоткі в мінімальної заробітної пла ти є визначальною для виріше ння даного спору, крім того це право гарантується Конститу цією України (частина 2 статті 46 Конституції України).

Згідно з положеннями части ни четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинс тва України у разі невідпові дності нормативно-правового акта Конституції України, за кону України, міжнародному д оговору, згода на обов' язко вість якого надана Верховною радою України, або іншому пра вовому акту суд застосовує п равовий акт, який має вищу юри дичну силу.

Отже, за конституційними но рмами, виходячи з пріоритетн ості законів над підзаконним и актами, суди слід врахувати , що при визначенні розміру що місячної допомоги на дітей ш кільного віку позивачеві зас тосуванню підлягає стаття 30 З акону України “Про статус і с оціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , з якої вбачається, що під час визначення розміру виплат з а основу їх нарахування бере ться мінімальна заробітна пл ата, а не наведена вище постан ова Кабінету Міністрів Украї ни №836 від 26.07.1996 року “Про компенс аційні виплати особам, які по страждали внаслідок Чорноби льської катастрофи”, яка іст отно звужує обсяг встановлен их законом прав.

Крім того, розмір виплат, пе редбачених вищевказаною пос тановою Кабінету Міністрів У країни, не відповідає визнач еному Законом України “Про с татус і соціальний захист гр омадян, які постраждали внас лідок Чорнобильської катаст рофи” розміру, кратному міні мальній заробітній платі, як а збільшувалась в різні часи Законами України “Про встан овлення мінімальної заробіт ної плати” на відповідні рок и.

Враховуючи викладене, суб' єкт владних повноважень пови нен був виплатити позивачу щ омісячну допомогу на дітей ш кільного віку, за період з кві тня 2003 року по грудень 2005 року, в иходячи із розміру мінімальн ої заробітної плати, що був вс тановлений на момент виплати допомоги.

Щодо вимоги позивача про ви плату вказаної допомоги за 2006 рік, то судам при новому розгл яді справи слід виходити з на ступного.

Пунктом 37 статті 77 Закону Ук раїни “Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію пунктів 6 та 8 частини першої статті 30 З акону України “Про статус і с оціальний захист громадян, я кі постраждали внаслідок Чор нобильської катастрофи” зуп инено на 2006 рік в частині випла ти компенсацій і допомог у ро змірах відповідно до мінімал ьної заробітної плати.

А тому незастосування від повідачем норм зупиненого З акону України не можуть бути визнані неправомірними.

Статтею 99 Кодексу адмініст ративного судочинства Укра ї ни (в редакції чинній на час ви никнення спірних правовідно син) встановлено, що адмініст ративний позов може бути под ано в межах строку звер нення до адміністративного суду, в становленого цим Кодексом аб о іншими зако нами. Для зверне ння до адміністративного суд у за захистом прав, сво бод та інте ресів особи встановлюєт ься річний строк, який, якщо не встанов лено інше, обчи слюєт ься з дня, коли особа дізналас я або повинна була діз натися про порушення своїх прав, сво бод чи інтересів.

При новому розгляді справи судам належить дослідити пи тання щодо наявності підстав для поновлення строку зверн ення позивача до суду відпов ідно до вимог діючого на моме нт виникнення спірних правов ідносин законодавства, оскіл ьки позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються періоду з квітня 2003 року по березень 2006 року, і ви ходячи з цього, з' ясувати мо жливість задоволення позовн их вимог за вказані ним періо ди з урахуванням змін розмір ів мінімальної заробітної пл ати.

Крім того, суд першої інстан ції, вирішуючи спір по суті за правилами Кодексу адміністр ативного судочинства, помилк ово виклав судове рішення не у формі постанови, як того вим агає ч.1 ст.158 КАС України. Суд ап еляційної інстанції, перегля даючи справу в апеляційному порядку, на це уваги також не з вернув.

Відповідно до вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства Укра їни, суд вжи ває передбачені законом захо ди, необхідні для з' ясуванн я всіх обставин у справі, у том у числі щодо виявлення та вит ребування доказів з власної ініціативи (частина чет верт а). Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у сп раві, подати докази або з влас ної ініціативи витребувати д окази, яких, на думку суду, не в истачає (частина п' ята).

З урахуванням викладеного , обставини справи при новому розгляді потребують повного та всебічного з'ясування з до держанням вимог допустимост і та належності доказів.

Допущені судами порушення норм матеріального і процес уального права призвели до н еправильного вирішення спра ви і не можуть бути усунені су дом касаційної інстанції, що відповідно до частини 2 статт і 227 Кодексу адміністративног о судочинства України є підс тавою для скасування рішення судів і направлення справи н а новий судовий розгляд.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 227, 230 КАС Ук раїни, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОС ОБА_1 задовольнити частково .

Рішення Попільнянського р айонного суду Житомирської о бласті від 28 квітня 2006 року та у хвалу Апеляційного суду Жит омирської області від 15 червн я 2006 року скасувати, а справу н аправити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної си ли через п' ять днів після на правлення її копій особам, як і беруть участь у справі і оск арженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ : Кобилян ський М.Г.

СУДДІ : Ам єлін С.Є.

Рибченко А.О.

Стародуб О.П.

Юрченко В.В.